Офіційний сайт Катеринопільської районної державної адміністрації і районної ради

drv

mrog

Центральне міжрегіональне управління Міністерства юстиції
Центральне міжрегіональне управління Міністерства юстиції

Центральне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (634)

З метою забезпечення єдиної практики застосування законодавства у сфері державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань в частині подання документів для державної реєстрації товариства з обмеженою відповідальністю в електронній формі інформуємо.

09 липня 2019 року технічним адміністратором Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (далі - Єдиний державний реєстр) - державним підприємством «Національні інформаційні системи» реалізовано через портал електронних сервісів (Онлайн будинок юстиції) сервіс з державної реєстрації створення товариства з обмеженою відповідальністю, що діє на підставі модельного статуту, а також перехід юридичної особи на діяльність на підставі модельного статуту.

Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 1 ЗУ «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» (далі – Закон про реєстрацію), зокрема, у разі подання документів для державної реєстрації створення юридичної особи заявником є засновник або уповноважена ними особа.

Згідно зі ст. 14 Закону про реєстрацію документи для державної реєстрації можуть подаватися у паперовій або електронній формі.  Документи в електронній формі подаються заявником через портал електронних сервісів у порядку, визначеному Міністерством юстиції України  в Порядку державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, затвердженому наказом Міністерства юстиції України  від 09.02.2016 року №359/5, зареєстрованому в Міністерства юстиції України  09.02.2016 року за № 200/28330 (далі – Порядок).

При цьому, заява про державну реєстрацію підписується заявником, а документи в електронній формі мають бути оформлені згідно з вимогами, визначеними законодавством ( ст. 15 Закону про реєстрацію).

Особливості проведення державної реєстрації за заявами в електронній формі врегульовано розділом IV Порядку.

Відповідно до п.1 розділу IV Порядку заява в електронній формі формується за допомогою програмних засобів ведення Єдиного державного реєстру на порталі електронних сервісів.

Згідно з п.2  розділу  IV Порядку заява формується заявником в електронній формі з обов’язковим дорученням до неї оригіналів електронних документів для державної реєстрації.

Заява та документи для державної реєстрації в електронній формі мають відповідати вимогам, встановленим ЗУ «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги».

Відповідно до ст. 6 ЗУ «Про електронні документи та електронний документообіг» для ідентифікації автора електронного документа може використовуватись електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

Звертаємо увагу, що портал електронних сервісів забезпечує зокрема, подання документів в електронній формі для державної реєстрації та накладення на відповідну заяву про  державну реєстрацію кваліфікованого електронного підпису однією особою.

Ч. 1 ст. 7 ЗУ «Про електронні документи та електронний документообіг» встановлено, що оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов'язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису, відповідно до Закону України «Про електронні довірчі послуги».

Одним із документів, що подається для державної реєстрації юридичної особи, є рішення засновників про створення юридичної особи (п. 21 ч. 1 ст. 17 Закону про реєстрацію).

При цьому, якщо суб’єкт господарювання створюється та діє на підставі модельного статуту, в рішенні про його створення, яке підписується усіма засновниками, зазначаються відомості про його найменування, мету і предмет господарської діяльності, а також інформація про провадження діяльності на основі модельного статуту (ч. 5 ст. 56 Господарського кодексу України).

Крім того, загальні збори учасників товариства проводяться в порядку, встановленому ЗУ «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» та статутом товариства.

Згідно із ч. 4 ст. 33 ЗУ «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» на загальних зборах учасників, що проводяться відповідно до частини третьої цієї статті, ведеться протокол, у якому фіксуються перебіг загальних зборів учасників та прийняті рішення. Протокол підписує голова загальних зборів учасників або інша уповноважена зборами особа. Кожен учасник товариства, який взяв участь у загальних зборах учасників, може підписати протокол.

Варто зазначити, що програмне забезпечення Єдиного державного реєстру забезпечує, зокрема, ідентифікацію заявників, які подають документи для державної реєстрації в електронній формі, з використанням кваліфікованого електронного підпису таких заявників, що реалізується у тому числі шляхом забезпечення можливості накладення засновниками (учасниками) товариства з обмеженою відповідальністю кваліфікованого електронного підпису на відповідне рішення.

Державний реєстратор виконує свої повноваження відповідно до ч. 2 ст. 6 Закону про реєстрацію за допомогою порталу електронних сервісів для здійснення, у тому числі, таких заходів:

- перевіряє інформацію про кваліфікований електронний підпис заявника на заяві про державну реєстрацію;

- перевіряє інформацію про кваліфіковані електронні підписи засновників (учасників) товариства з обмеженою відповідальністю на рішенні засновників / уповноваженого органу управління зазначеного товариства.

Отже, накладення відповідної кількості кваліфікованих електронних підписів на рішення засновників (учасників) / уповноваженого органу управління юридичної особи та одного кваліфікованого електронного підпису заявника на заяві про державну реєстрацію є достатнім для підтвердження наміру засновників (учасників) товариства з обмеженою відповідальністю на створення товариства, що  діє на підставі модельного статуту; переходу товариства на діяльність на підставі модельного статуту.

Крім того зазначаємо, шо відповідно до п. 7 розділу І Порядку результати надання адміністративних послуг з державної реєстрації, за допомогою програмних засобів ведення Єдиного державного реєстру розміщуються на порталі електронних сервісів для доступу до них заявника шляхом їх пошуку за кодом доступу з метою перегляду, копіювання та друку.

 

 

Відповідно до статті 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (далі - Закон) у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо:

1)  заявлене речове право, обтяження не підлягають державній реєстрації
відповідно до цього Закону;

2)    заява про державну реєстрацію прав подана неналежною особою;

3)    подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом;

4)    подані документи не дають змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяження;

5)    наявні суперечності між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями;

6)  наявні зареєстровані обтяження речових прав на нерухоме майно;

7)     заяву про державну реєстрацію обтяжень щодо попереднього
правонабувача подано після державної реєстрації права власності на таке майно
за новим правонабувачем;

8)     після завершення строку (30 робочих днів з моменту отримання рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію), не усунені обставини, що були підставою для прийняття рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав;

9)     заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень під час вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, об'єктом незавершеного будівництва подано не до нотаріуса, який вчинив таку дію;

10)  заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень в електронній формі
подано особою, яка згідно із законодавством не має повноважень подавати

формі;

11) заявником подано ті самі документи, на підставі яких зареєстровано речове право, обтяження вже зареєстровано у Державному реєстрі прав;

12) заявник звернувся із заявою про державну реєстрацію права власності щодо майна, що відповідно до поданих для такої реєстрації документів відчужено особою, яка на момент проведення такої реєстрації внесена до Єдиного реєстру боржників, зокрема за виконавчими провадженнями про стягнення аліментів за наявності заборгованості з відповідних платежів понад три місяці.

За наявності підстав для відмови в державній реєстрації прав державний реєстратор приймає рішення про відмову в державній реєстрації прав. Рішення про відмову в державній реєстрації прав повинно містити вичерпний перелік обставин, що стали підставою для його прийняття.

Відмова в державній реєстрації прав з підстав, не передбачених Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», заборонена

 

 

 

 

 

Головне територіальне управління юстиції у Черкаській області повідомляє про те, що 23.07.2019 набув чинності новий Порядок надання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (далі - Порядок), який було викладено в новій редакції, згідно постанови Кабінету Міністрів України від 26 червня 2019 року № 599.

Наразі інформація з Державного реєстру прав (далі - Реєстр) у паперовій формі надається:

- надавачем інформації з Державного реєстру прав, а саме державним реєстратором прав на нерухоме майно, уповноваженою особою фронт-офісу або помічником нотаріуса,

в електронній формі:

- автоматично програмними засобами ведення Реєстру через веб-портал Мін'юсту (за умови ідентифікації шляхом використання кваліфікованого електронного підпису), у тому числі з використанням сервісної послуги у формі прикладного програмного інтерфейсу Реєстру (на підставі договору про надання сервісної послуги, укладеного з технічним адміністратором Реєстру).

Пошук відомостей про зареєстровані речові права здійснюється за одним або декількома з таких ідентифікаторів:

1)   щодо об'єкта нерухомого майна (за реєстраційним номером об'єкта нерухомого майна, за кадастровим номером земельної ділянки, за адресою об'єкта нерухомого майна);

2)   щодо суб'єкта речового права, обтяження - фізичної особи (за прізвищем, ім'ям та (за наявності) по батькові, номером запису в Єдиному державному демографічному реєстрі, номером та за наявності серії документа, що посвідчує таку особу, реєстраційним номером облікової картки платника податків);

3)   щодо суб'єкта речового права, обтяження - юридичної особи (за повним
найменування юридичної особи, ідентифікаційним кодом згідно з ЄДРПОУ).

Для ознайомлення особи за зазначеними нею параметрами пошуку щодо суб'єкта речового права, обтяження з використанням програмних робіт ведення Державного реєстру прав формуються перелік записів про об'єкти нерухомого майна із зазначенням їх адрес чи (щодо земельних ділянок) кадастрових номерів та окремо записи, що не містять відомості про адресу/кадастровий номер, або повідомлення про відсутність інформації за зазначеними особою параметрами пошуку.

Після ознайомлення з відповідним переліком особа може отримати окремо щодо кожного з об'єктів нерухомого майна, що міститься в ньому, інформацію з Державного реєстру прав про зареєстровані речові права або інформацію з Державного реєстру прав про зареєстровані речові права в цілому щодо суб'єкта речового права, обтяження.

За надання інформації з Державного реєстру прав, у випадках, передбачених законом, справляється адміністративний збір (за отримання інформації у паперовій формі у розмірі 50 гри., в електронній формі через веб-портал Мін'юсту у розмірі 20 грн., у 2019 році).

Також новелою є те, що у разі обрання особою варіанта отримання інформації з Державного реєстру прав про зареєстровані речові права в цілому щодо суб'єкта речового права, обтяження адміністративний збір справляється в установленому законом розмірі з розрахунку за кожні 25 сторінок інформації.

За надання інформації з Державного реєстру прав в електронній формі з використанням сервісної послуги у формі прикладного програмного інтерфейсу зазначеного Реєстру адміністративний збір справляється щомісяця в установленому законом розмірі з розрахунку за одну годину можливості використання такого інтерфейсу.

У разі надання інформації про відсутність зареєстрованих речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень у Державному реєстрі прав та його невід'ємній архівній складовій частині адміністративний збір за надання інформації не повертається.

Інформація з Державного реєстру прав надається незалежно від місцезнаходження нерухомого майна.

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про політичні партії в Україні», членом політичної партії може бути лише громадянин України, який відповідно до Конституції України має право голосу на виборах. Громадянин України може перебувати одночасно лише в одній політичній партії.

Членами політичних партій не можуть бути: 1) судді; 2) прокурори; 3) поліцейські; 4) співробітники Служби безпеки Україчи; 5) військовослужбовці; 6) працівники органів доходів і зборів; 7) персонал Державної кримінально-виконавчої служби України; 8) працівники Національного антикорут ійного бюро України; 9) державні службовці у випадках, передбачених Законом України "Про державну службу"; 10) члени Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.

На час перебування на зазначених посадах або службі члени політичної партії зупиняють членство в цій партії. Порядок вступу до політичної партії, зупинення та припинення членства в ній визначається статутом політичної партії.

Громадянин України має право в будь-який час зупинити чи припинити своє членство в політичній партії шляхом подання заяви до відповідних статутних органів політичної пар тії. Членство в політичній партії зупиняється чи припиняється з дня подання такої заяви та не потребує додаткових рішень. З цього ж дня припиняється перебування громадянина України на будь-яких виборних посадах в політичній партії.

Дія частини шостої цієї статті не поширюється на членів політичних партій, обраних на посади керівника та заступника керівника політичної партії. Членство в політичній партії зазначених керівників припиняється з дня, наступного за днем обрання нового керівника чи його заступника.

Членство в політичній партії є фіксованим. Обов'язковою умовою фіксації членства в політичній партії є наявність заяви громадянина України, поданої до статутного органу політичної партії, про бажання стати членом цієї партії.

 

 

Мiнiстр._Фото_для_консул_тацiйДоброго дня, пан Павло! Мій неповнолітній племінник, вчинив крадіжку, він жалкує про скоєне, але злочин є злочин і кримінальна справа вже відкрита. Підкажіть, будь ласка, яка кримінальна відповідальність передбачена для неповнолітніх?

Людмила Бевз

З якого віку особи підлягають кримінальній відповідальності?

Кримінальній відповідальності підлягають особи, яким до вчинення злочину виповнилося 16 років. Однак, за вчинення окремих видів злочинів до кримінальної відповідальності притягуються неповнолітні особи у віці від 14 до 16 років.

Які види покарань застосовуються до неповнолітньої особи?

До неповнолітніх, визнаних винними у вчиненні злочину, судом можуть бути застосовані такі основні види покарань як штраф, громадські роботи, виправні роботи, арешт або позбавлення волі. Крім того, до неповнолітніх можуть бути застосовані додаткові покарання у вигляді штрафу та позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю.

У чому полягають особливості кримінальної відповідальності неповнолітніх?

Для неповнолітніх передбачені особливі, менш суворі, більш гуманні умови кримінальної відповідальності та покарання, порівняно з дорослими злочинцями, а саме:

  • за певних умов допускається можливість звільнення неповнолітнього від кримінальної відповідальності із застосуванням до нього примусових заходів виховного характеру;
  • скорочено види покарань та обмежено строки встановлених покарань;
  • передбачено більш м’які вимоги (умови) для звільнення від кримінального покарання;
  • зменшено строки після спливу яких до неповнолітнього можливе застосування умовно-дострокового звільнення, а також строки погашення і зняття судимості.

Які особливості при призначенні покарання?

Суд, окрім того, що враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом’якшують та обтяжують покарання, також враховує умови його життя та виховання, вплив дорослих, рівень розвитку та інші особливості особи неповнолітнього.

Також неповнолітній вік особи, сам по собі, є обставиною, що пом’якшує покарання. Вона  обов’язково   має   враховуватись   при  призначенні  покарання незалежно від того,  чи досяг підсудний  на  час  розгляду  справи  повноліття.

Чи може бути неповнолітній звільнений від  відбування кримінального покарання?

Так, українське законодавство передбачає таку можливість, але за певних умов. По-перше, неповнолітня особа може бути звільнена від покарання з випробуванням. Проте, таке звільнення є можливим якщо особу засудили до арешту чи позбавлення волі. Іспитовий строк встановлюється тривалістю від 1 до 2 років. По-друге, неповнолітнього може бути звільнено від покарання із застосуванням примусових заходів виховного характеру. Якщо неповнолітній вчинив злочин невеликої або середньої тяжкості, його може бути звільнено. Проте, має бути визнано, що внаслідок щирого каяття  та подальшої бездоганної поведінки він, на момент постановлення вироку, не потребує застосування покарання.

У цьому разі суд застосовує примусові заходи виховного характеру:

  • застереження;
  • обмеження дозвілля і встановлення особливих вимог до поведінки неповнолітнього;
  • передача неповнолітнього під нагляд батьків чи осіб, які їх заміняють, чи під нагляд педагогічного або трудового колективу за його згодою, а також окремих громадян на їхнє прохання;
  • покладення на неповнолітнього, який досяг 15-ти річного віку і має майно, кошти або заробіток, обов’язку відшкодувати заподіяні майнові збитки;
  • направлення неповнолітнього до спеціальної навчально-виховної установи для дітей і підлітків до його виправлення, але на строк, що не перевищує 3 років.

Але варто пам’ятати,  у разі ухилення неповнолітнього, що вчинив злочин, від застосування до нього примусових заходів виховного характеру ці заходи скасовуються і він притягується до кримінальної відповідальності.

У яких випадках неповнолітню особу можуть засудити до позбавлення волі?

Позбавлення волі на певний строк є найсуворішим покаранням і може застосовуватися за:

  • вчинений повторно злочин невеликої тяжкості ‒ на строк не більше 1  року 6 місяців;
  • злочин середньої тяжкості ‒ на строк не більше 4 років;
  • тяжкий злочин ‒ на строк не більше 7 років;
  • особливо тяжкий злочин ‒ на строк не більше 10 років;
  • особливо тяжкий злочин, поєднаний з умисним позбавленням життя людини, ‒ на строк до 15 років.

За яких умов неповнолітні можуть звільнятися від кримінальної відповідальності?

До неповнолітнього можуть бути застосовані загальні види звільнення від кримінальної відповідальності:

  • у зв’язку з дійовим каяттям;
  • у зв’язку примирення винного з потерпілим;
  • у зв’язку з передачею винного на поруки;
  • у зв’язку із зміною обстановки.

Також до неповнолітнього може бути застосовано умовно-дострокове звільнення від відбування покарання. Проте, останній вид застосовується тільки до тих, кого було засуджено до позбавлення волі.

Окремо зазначу: Міністерство юстиції є координатором усіх напрямів роботи, пов’язаної з реформуванням сфери правосуддя для дітей в Україні. Так, в Україні впроваджена Національна стратегія реформування правосуддя для дітей на період до 2023 року в межах якої нами розроблено законопроект «Про правосуддя, дружнє до дитини» та стартував проект «Від мрії до дії», мета якого – профілактика правопорушень серед неповнолітніх.

Додатково Мін’юст спільно з Генпрокуратурою запустили пілотний проект «Програма відновлення для неповнолітніх, які є підозрюваними у вчиненні злочину» на базі системи надання БПД у Донецькій, Одеській, Львівській, Луганській, Миколаївській та Харківській областях.

Ключові умови застосування Програми – додаткові заходи, які допоможуть неповнолітньому будувати соціальні зв’язки, знайти нове захоплення та змінити свою поведінку. Для цього залучаються  спеціалізовані установи та психологи, які  мають досвід ресоціалізації дітей.

Далі, за результатами Програми відновлення, якщо неповнолітній відшкодує шкоду і примириться з потерпілим, кримінальне провадження закривається. При цьому неповнолітній пройде програми ресоціалізації.

І, насамкінець додам, за статистикою Генпрокуратури, у 70% випадках неповнолітній правопорушник, який потрапив за грати на строк більше одного року, потрапляє у в’язницю повторно. Тож, відновне правосуддя дає шанс повернутися до нормального життя.

Куди звертатися за більш детальною консультацією та роз’ясненнями?

Якщо у вас залишились питання з цього приводу, будь ласка, телефонуйте до контакт-центру системи безоплатної правової допомоги за номером 0 (800) 213 103, цілодобово та безкоштовно в межах України. В центрах та бюро надання безоплатної правової допомоги по всій Україні ви можете отримати юридичну консультацію та правовий захист.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Особа, яка вважає, що її права у сфері державної реєстрації бізнесу та нерухомості порушено, може оскаржити рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб’єкта державної реєстрації до Міністерства юстиції України, його територіального органу або до суду. Для розгляду скарг створена постійно діюча Комісія з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації при Головному територіальному управлінні юстиції у Черкаській області. Дана комісія розглядає скарги на рішення (крім рішення про державну реєстрацію прав та рішення, згідно з яким проведено реєстраційну дію), дії або бездіяльність державних реєстраторів, суб’єктів державної реєстрації, які здійснюють діяльність у межах Черкаської області.

Скарга на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб’єкта державної реєстрації, подається протягом 60 календарних днів з дня прийняття рішення, що оскаржується, або з дня, коли особа дізналася чи могла дізнатися про порушення її прав відповідною дією чи бездіяльністю.

Днем подання скарги вважається день її фактичного отримання Міністерством юстиції України або його територіальним органом, а в разі надсилання скарги поштою - дата отримання відділенням поштового зв'язку від скаржника поштового відправлення зі скаргою, яка зазначена відділенням поштового зв'язку в повідомленні про вручення поштового відправлення або на конверті.

У разі якщо останній день строку для подання скарг, припадає на вихідний або святковий день, останнім днем строку вважається перший робочий день, що настає за вихідним або святковим днем.

Термін розгляду скарги становить 30 календарних днів( у деяких випадках може бути продовжений до 45 днів).

Скаргу можна подати до Головного територіального управління юстиції у Черкаській області за адресою: бульв. Шевченка, 185, м. Черкаси, 18001.

За консультацією звертайтеся за телефоном (0472) 33-00-27.

Оскаржити неправомірно проведену реєстрацію можна до Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації при Міністерстві юстиції України за адресою: вул. Городецького, 13, м. Київ, 01001.

 

 

Начальник                                                                            О.О. Свіренюк

 

Відповідно до статті 93 Земельного кодексу України, статті 19 Закону України «Про оренду землі» строк дії договору оренди земельної ділянки не може перевищувати 50 років. Строк оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства, особистого селянського господарства не може бути меншим за 7 років.

Строк оренди вищезазначених меліорованих земель і на яких проводиться гідротехнічна меліорація - не менше 10 років.

У разі створення індустріального парку на землях державної чи комунальної власності, земельна ділянка надається в оренду на строк не менше ЗО років.

Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (стаття 21 Закону України «Про оренду землі»). Статтею 1 Указу Президента України від 02 лютого 2002 року № 92 «Про додаткові заходи щодо соціального захисту селян - власників земельних ділянок та земельних часток (паїв)» визнано одним із пріоритетних завдань пореформеного розвитку аграрного сектора економіки, забезпечення підвищення рівня соціального захисту сільського населення, зокрема шляхом запровадження плати за оренду земельних ділянок сільськогосподарського призначення, земельних часток (паїв) у розмірі не менше 3 відсотків визначеної відповідно до законодавства вартості земельної ділянки, земельної частки (паю) та поступового збільшення цієї плати залежно від результатів господарської діяльності та фінансово-економічного стану орендаря.

Особливості обчислення розміру річної орендної плати щодо земель державної та комунальної власності визначаються Податковим кодексом України.

Начальник                                                                О.О. Свіренюк

 

 

 

 

 

 

Головне територіальне управління юстиції у Черкаській області повідомляє про те, що 23.07.2019 набув чинності новий Порядок надання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (далі - Порядок), який було викладено в новій редакції, згідно постанови Кабінету Міністрів України від 26 червня 2019 року № 599.

Наразі інформація з Державного реєстру прав (далі - Реєстр) у паперовій формі надається:

- надавачем інформації з Державного реєстру прав, а саме державним реєстратором прав на нерухоме майно, уповноваженою особою фронт-офісу або помічником нотаріуса,

в електронній формі:

-        автоматично програмними засобами ведення Реєстру через веб-портал Мін'юсту (за умови ідентифікації шляхом використання кваліфікованого електронного підпису), у тому числі з використанням сервісної послуги у формі прикладного програмного інтерфейсу Реєстру (на підставі договору про надання сервісної послуги, укладеного з технічним адміністратором Реєстру).

Пошук відомостей про зареєстровані речові права здійснюється за одним або декількома з таких ідентифікаторів:

1)  щодо об'єкта нерухомого майна (за реєстраційним номером об'єкта нерухомого майна, за кадастровим номером земельної ділянки, за адресою об'єкта нерухомого майна);

2)  щодо суб'єкта речового права, обтяження - фізичної особи (за прізвищем, ім'ям та (за наявності) по батькові, номером запису в Єдиному державному демографічному реєстрі, номером та за наявності серії документа, що посвідчує таку особу, реєстраційним номером облікової картки платника податків);

3)  щодо суб'єкта речового права, обтяження - юридичної особи (за повним
найменування юридичної особи, ідентифікаційним кодом згідно з ЄДРПОУ).

Для ознайомлення особи за зазначеними нею параметрами пошуку щодо суб'єкта речового права, обтяження з використанням програмних засобів ведення Державного реєстру прав формуються перелік записів про об'єкти нерухомого майна із зазначенням їх адрес чи (щодо земельних ділянок) кадастрових номерів та окремо записи, що не містять відомості про адресу/кадастровий номер, або повідомлення про відсутність інформації за зазначеними особою параметрами пошуку.

Після ознайомлення з відповідним переліком особа може отримати окремо щодо кожного з об'єктів нерухомого майна, що міститься в ньому, інформацію з Державного реєстру прав про зареєстровані речові права або інформацію з Державного реєстру прав про зареєстровані речові права в цілому щодо суб'єкта речового права, обтяження.

За надання інформації з Державного реєстру прав, у випадках, передбачених законом, справляється адміністративний збір (за отримання інформації у паперовій формі у розмірі 50 грн., в електронній формі через веб-портал Мін'юсту у розмірі 20 грн., у 2019 році).

Також новелою є те, що у разі обрання особою варіанта отримання інформації з Державного реєстру прав про зареєстровані речові права в цілому щодо суб'єкта речового права, обтяження адміністративний збір справляється в установленому законом розмірі з розрахунку за кожні 25 сторінок інформації.

За надання інформації з Державного реєстру прав в електронній формі з використанням сервісної послуги у формі прикладного програмного інтерфейсу зазначеного Реєстру адміністративний збір справляється щомісяця в установленому

законом розмірі з розрахунку за одну годину можливості використання такого інтерфейсу.

У разі надання інформації про відсутність зареєстрованих речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень у Державному реєстрі прав та його невід'ємній архівній складовій частині адміністративний збір за надання інформації не повертається.

Інформація з Державного реєстру прав надається незалежно від місцезнаходження нерухомого майна.

Заступник начальника головного
територіального управління юстиції
з питань державної реєстрації - начальник
Управління державної реєстрації Головного
територіального управління юстиції
у Черкаській області                                                                                         H.H. Корж

Головне територіальне управління юстиції у Черкаській області повідомляє, що 23.07.2019 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України (далі - КМУ) від 26.06.2019 № 599 «Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України», якою вносяться зміни до:

-       Порядку ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженого постановою КМУ від 26 жовтня 2011 р. № 1141;

-       Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою КМУ від 25.02.2015 № 1127;

-       Розпорядження КМУ від 26.10.2016 № 789 «Про запровадження реалізації пілотного проекту у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»;

-       Постанови КМУ від 06.06.2018 № 484 «Деякі питання функціонування Державного реєстру прав на нерухоме майно».

Також в новій редакції викладено Порядок надання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майнол затверджений постановою КМУ від 25.02.2015 № 1127.

Ознайомитись з текстом постанови Ви можете за посиланням: https://ips.ligazakon.net/document/view/kpl90599?ап=1&есі:=2019_06 26.

Відповідно до ч. 8 ст. 34 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (далі - Закон) від сплати адміністративного збору під час проведення державної реєстрації речових прав звільняються:

1)     фізичні та юридичні особи - під час проведення державної реєстрації прав, які виникли та оформлені до проведення державної реєстрації прав у порядку, визначеному цим Законом;

2)     громадяни, віднесені до категорій 1 і 2 постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи;

3)      громадяни, віднесені до категорії 3 постраждалих внаслідок
Чорнобильської катастрофи, які постійно проживають до відселення чи
самостійного переселення або постійно працюють на території зон відчуження,
безумовного (обов'язкового) і гарантованого добровільного відселення, за
умови, що вони станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали в зоні
безумовного (обов'язкового) відселення не менше двох років, а в зоні
гарантованого добровільного відселення - не менше трьох років;

4)  громадяни, віднесені до категорії 4 потерпілих внаслідок Чорнобильської
катастрофи, які постійно працюють і проживають або постійно проживають на
території зони посиленого радіоекологічного контролю, за умови, що станом на
1 січня 1993 року вони прожили або відпрацювали в цій зоні не менше
чотирьох років;

5)     інваліди Великої Вітчизняної війни, особи із числа учасників
антитерористичної операції, яким надано статус інваліда війни або учасника

бойових дій, та сім'ї воїнів (партизанів), які загинули чи пропали безвісти, і прирівняні до них у встановленому порядку особи;

6)   інваліди І та II груп;

7)   Національний банк України;

8)   органи державної влади, органи місцевого самоврядування;

9) інші особи за рішенням сільської, селищної, міської ради, виконавчий
орган якої здійснює функції суб'єкта державної реєстрації прав.

У разі якщо державна реєстрація права власності або інших речових прав, відмінних від права власності, проводиться у строки менші, ніж передбачені статтею 19 Закону, особи, визначені пунктами 1-9 цієї частини, не звільняються від сплати адміністративного збору.

Адміністративний збір не справляється за внесення до записів Державного реєстру прав змін, пов'язаних із приведенням у відповідність із законами України у строк, визначений цими законами.

 

 

 

 

 

 

<< Початок < Попередня 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 Наступна > Кінець >>
Сторінка 8 з 46