Офіційний сайт Катеринопільської районної державної адміністрації і районної ради

drv

mrog

Управління юстиції інформує
Управління юстиції інформує

Управління юстиції інформує (298)

yak-batkam-na-rivnenshchini-zareestruvati-novonaro20180213_7842 Батьки зобов’язані не пізніше ніж через 1 місяць від дня пологів зареєструвати народження дитини в органі державної реєстрації актів цивільного стану за місцем проживання одного з батьків або за місцем народження дитини. Присутність обох батьків є обов’язковою, якщо вони мають різні прізвища. Державна реєстрація проводиться з одночасним визначенням походження дитини та присвоєнням їй імені, прізвища, по батькові.

Як визначається походження дитини?

Походження дитини від матері визначається на підставі документа закладу охорони здоров'я про народження нею дитини. Походження дитини від батька визначається на підставі свідоцтва про шлюб, якщо на час народження дитини мати перебувала з ним у шлюбі. Якщо батьки не перебувають у шлюбі, походження дитини від батька визначається за письмовою заявою матері та батька дитини про визнання батьківства або за рішенням суду. У разі народження дитини матір’ю, яка не перебуває у шлюбі, у випадках, коли немає спільної заяви батьків або відповідного рішення суду, запис про батька провадиться за прізвищем та громадянством матері, а ім'я та по батькові батька дитини записуються за її вказівкою.

Які документи необхідні для реєстрації народження?

Одночасно із заявою про державну реєстрацію народження (усною або письмовою) для проведення державної реєстрації народження дитини подаються такі документи:

- паспорти батьків або одного з них;

- документ, який підтверджує факт народження – медичний документ, виданий закладом охорони здоров'я;

- документ, що підтверджує походження дитини від батька (свідоцтво про шлюб або спільна заява матері та батька дитини або заява матері);

- у разі відсутності документа закладу охорони здоров’я або медичної консультативної комісії підставою для реєстрації народження є рішення суду про встановлення факту народження.

Як визначитися з ім’ям, прізвищем та по батькові дитини?

Під час державної реєстрації народження дитині присвоюється прізвище, ім’я та по батькові, які індивідуалізують особу, виділяють її з-поміж інших. Прізвище дитини визначається за прізвищем батьків. Якщо мати й батько мають різні прізвища, прізвище дитини визначається за їхньою згодою. Батьки, які мають різні прізвища, можуть присвоїти дитині подвійне прізвище. Ім’я дитини визначається за згодою батьків. Ім’я дитини, народженої жінкою, яка не перебуває у шлюбі, визначається матір’ю дитини. Дитина може мати не більше ніж два імені, якщо інше не випливає зі звичаю національної меншини, до якої належать мати або батько. По батькові присвоюється за власним іменем батька. Якщо батько має подвійне ім’я, то по батькові дитині присвоюється за одним із них. На прохання батьків по батькові може також утворюватися згідно з національними традиціями або взагалі не присвоюватися.

Де працює послуга з прийому документів для реєстрації у пологових будинках?

З метою створення сприятливих умов, спрямованих на спрощення доступу громадян до адміністративних послуг, у всіх регіонах України надається послуга з прийому документів, необхідних для державної реєстрації народження, та видачі відповідного свідоцтва безпосередньо в пологових будинках. Інформація про пологові будинки, в яких можна отримати свідоцтво про народження дитини, розміщена на офіційному веб-сайті Міністерства юстиції (https://minjust.gov.ua).

Які додаткові послуги можна отримати разом зі свідоцтвом?

За бажанням батьків чи одного з них під час проведення державної реєстрації народження дитини можуть бути прийняті документи для реєстрації місця проживання новонародженої дитини.

Чи є покарання для батьків, які несвоєчасно зареєстрували дитину?

Несвоєчасна без поважної причини державна реєстрація батьками народження дитини в державних органах державної реєстрації актів цивільного стану тягне за собою накладення штрафу від одного до трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 51 до 153 грн).

Відмова у проведенні реєстраційних дій щодо нерухомості може бути оскаржена до територіального органу Мін’юсту або до суду.

У проведенні реєстраційних дій може бути відмовлено з наступних причин:

- неналежний пакет документів;

- майно має зареєстровані обтяження;

- майно не підлягає державній реєстрації;

- майно, яке планується зареєструвати є вже зареєстрованим;

- документи подано особою, яка не має на це повноважень;

- якщо строк, встановлений для усунення обставин, що були підставою для прийняття рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав завершився.

При Головному територіальному управлінні юстиції у Черкаській області діє Комісія з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у Черкаській області, тому скаргу можна подати або надіслати за адресою: бульв. Шевченка, 185, м. Черкаси, 18001.

Якщо державним реєстратором безпідставно, необґрунтовано відмовлено у проведенні реєстраційних дій, то за результатом розгляду скарги приймається рішення про задоволення скарги. У такому випадку скасовується рішення про відмову в державній реєстрації прав та проводиться державна реєстрація прав на нерухомість.

Рішення, прийняте за результатом розгляду скарги, виконується не пізніше наступного робочого дня після прийняття такого рішення. При цьому, повторне подання документів для проведення державної реєстрації прав на нерухомість та сплата адміністративного збору не вимагається.

3d3f438e86f159cf7aa7fcab5b25a184 Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (далі - Закон) встановлено, що будь-яка фізична чи юридична особа може отримати інформацію про зареєстровані права на нерухоме майно та їх обтяження, що містяться в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (далі - Державний реєстр прав).

Статтею 32 Закону визначено, що для фізичних та юридичних осіб інформація за об’єктом нерухомого майна та суб’єктом речового права надається в електронній формі через офіційний веб-сайт Міністерства юстиції України (https://miniust.gov.ua), за умови ідентифікації фізичної або юридичної особи з використанням електронного цифрового підпису чи іншого альтернативного засобу ідентифікації особи, або в паперовій формі.

Отримати інформацію з Державного реєстру прав у паперовій формі можна у будь-якого суб’єкта державної реєстрації (виконавчі органи сільських, селищних та міських рад, Київська, Севастопольська міські, районні, районні у містах Києві та Севастополі державні адміністрації та акредитовані суб’єкти) чи у будь-якого нотаріуса.

Інформація про зареєстровані права та їх обтяження, отримана в електронній чи паперовій формі за допомогою програмного забезпечення Державного реєстру прав, має однакову юридичну силу та використовується відповідно до законодавства.

За отримання інформації з Державного реєстру прав справляється адміністративний збір у такому розмірі:

0,025 прожиткового мінімуму для працездатних осіб - отримання інформації, витягу в паперовій формі (у 2018 році - 40 грн.);

0,0125 прожиткового мінімуму для працездатних осіб - отримання інформації, витягу в електронній формі (у 2018 році - 20 грн.).

Інформація з Державного реєстру прав не надається фізичним та юридичним особам у разі невнесення плати за надання інформації або внесення її не в повному обсязі.

Для посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, судів, органів Національної поліції, органів прокуратури, органів Служби безпеки України, Національного банку України, Національного антикорупційного бюро України, Національного агентства з питань запобігання корупції, приватних виконавців, адвокатів, нотаріусів інформація з Державного реєстру прав у зв’язку із здійсненням ними повноважень, визначених законом, надається за суб’єктом права чи за об’єктом нерухомого майна в електронній формі шляхом безпосереднього доступу до Державного реєстру прав, за умови ідентифікації відповідної посадової особи за допомогою електронного цифрового підпису. Порядок доступу до Державного реєстру прав затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 № 1127.

Згідно з ст. 25 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (далі - Закон).

Проведення реєстраційних дій зупиняється на підставі рішення суду про заборону вчинення реєстраційних дій, що набрало законної сили, або на підставі заяви власника об’єкта нерухомого майна про заборону вчинення реєстраційних дій щодо власного об’єкта нерухомого майна.

Про зупинення реєстраційних дій на підставі рішення суду про заборону вчинення реєстраційних дій державний реєстратор невідкладно повідомляє власника об’єкта нерухомого майна.

У разі наявності зареєстрованих заяв на проведення реєстраційних дій державний реєстратор, який здійснює розгляд таких заяв, невідкладно повідомляє про зупинення реєстраційних дій відповідних заявників.

Рішення суду або заява власника об’єкта нерухомого майна про заборону вчинення реєстраційних дій реєструється у Державному реєстрі прав.

Державний реєстратор приймає рішення про відновлення реєстраційних дій на підставі рішення суду про скасування рішення суду, що було підставою для прийняття рішення про зупинення проведення реєстраційних дій, або на підставі заяви власника об’єкта нерухомого майна про відкликання власної заяви про заборону вчинення реєстраційних дій, зареєстрованих у Державному реєстрі прав.

Державний реєстратор також приймає рішення про відновлення реєстраційних дій, якщо власником об’єкта нерухомого майна, яким подано заяву про заборону вчинення реєстраційних дій, у строк, що не перевищує десяти робочих днів, не подано рішення суду про заборону вчинення реєстраційних дій, що набрало законної сили.

Про відновлення реєстраційних дій (крім відновлення реєстраційних дій на підставі заяви власника об’єкта нерухомого майна про відкликання власної заяви про заборону вчинення реєстраційних дій) державний реєстратор невідкладно повідомляє власника об’єкта нерухомого майна.

У разі наявності зареєстрованих заяв на проведення реєстраційних дій після прийняття рішення про відновлення реєстраційних дій загальний строк розгляду відповідних заяв продовжується з урахуванням часу, що минув до його зупинення.

Звертаємо увагу, що з травня 2016 року адміністративні послуги в сфері державної реєстрації нерухомості та бізнесу надаються виконавчими органами сільських, селищних та міських рад, районними державними адміністраціями, акредитованими суб’єктами та нотаріусами.

Кожна особа має право оскаржити рішення, дію або бездіяльність державного реєстратора, суб’єкта державної реєстрації, не тільки через суд, а й звернувшись з відповідною скаргою до Міністерства юстиції України або територіальних органів Міністерства юстиції України.

Рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб’єкта державної реєстрації прав можуть бути оскаржені до територіальних органів Мінюсту протягом 60 календарних днів з дня прийняття рішення, що оскаржується, або з дня, коли особа дізналася чи могла дізнатися про порушення її прав відповідною дією чи бездіяльністю.

Територіальні органи Міністерства юстиції України розглядають скарги стосовно державних реєстраторів, суб’єктів державної реєстрації, які здійснюють свою діяльність лише у межах території, на якій діє відповідний територіальний орган.

Розгляд скарг у Черкаській області забезпечує постійно діюча Комісія з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації  Головного територіального управління юстиції у Черкаській області, головною метою якої, є захист конституційних прав та порушених інтересів фізичних та юридичних осіб.

Вимоги та порядок оскарження рішень, дій або бездіяльності державних реєстраторів, суб’єктів державної реєстрації визначені частиною 5 статті 37 Закону та Порядком розгляду скарг у сфері державної реєстрації, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №1128 від 25.12.2015.

Відповідно до статті 16 Закону України «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні» засновник зберігає право розпочати випуск друкованого засобу масової інформації протягом одного року з дня одержання свідоцтва. В разі пропуску цього строку без поважних причин, свідоцтво про державну реєстрацію втрачає чинність.

Підтвердженням про вихід у світ друкованого засобу масової інформації є, як встановлено статтею 33 Закону України «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні», контрольні примірники періодичних і таких, що продовжуються, видань, які відразу після надрукування безоплатно надсилаються редакцією засновникові (співзасновникам) і реєструючому органу.

Закон України «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні» визначає, що редакції, засновники, видавці, розповсюджувачі, державні органи, організації та об’єднання громадян несуть відповідальність за порушення законодавства про друковані засоби масової інформації, зокрема, за не надсилання контрольних примірників. За ці порушення винні особи притягаються до дисциплінарної, цивільно-правової, адміністративної або кримінальної відповідальності згідно з чинним законодавством України.

Так, відповідно до статті 186-7 Кодексу України про адміністративні правопорушення недоставляння або порушення строку доставляння обов’язкового безоплатного примірника документів - тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб, фізичних осіб - підприємців від тридцяти до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (510 - 850 гривень).

Згідно частини 1 статті 255 Кодексу України про адміністративні правопорушення у справах про адміністративні правопорушення, що розглядаються органами, зазначеними в статтях 218 - 221 цього Кодексу, протоколи про правопорушення, зокрема, передбачені статтею 186 - 7 Кодексу, мають право складати уповноважені на те посадові особи органів внутрішніх справ (Національної поліції).

Відповідно до ст. 27 «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» (далі – Закон) підставами для зупинення розгляду документів, поданих для державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців, є:

1) подання документів або відомостей, визначених цим Законом, не в повному обсязі;
2) невідповідність документів вимогам, установленим ст. 15 цього Закону;
3) невідповідність відомостей, зазначених у заяві про державну реєстрацію, відомостям, зазначеним у документах, поданих для державної реєстрації, або відомостям, що містяться в Єдиному державному реєстрі;
4) невідповідність відомостей, зазначених у документах, поданих для державної реєстрації, відомостям, що містяться в Єдиному державному реєстрі;
5) невідповідність реєстраційного номера облікової картки платника податків або серії та номера паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті про право здійснювати платежі за серією та номером паспорта) відомостям, наданим відповідно до  ст. 13 цього Закону;
6) несплата адміністративного збору або сплата не в повному обсязі;
7) подання документів з порушенням встановленого законодавством строку для їх подання.

Зупинення розгляду документів з підстав, не передбачених цією статтею, не допускається.

Зупинення розгляду документів здійснюється протягом 24 годин, крім вихідних та святкових днів, після надходження документів, поданих для державної реєстрації.

Розгляд документів зупиняється на строк, що становить 15 календарних днів з дати їх зупинення.

Законами України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» (далі – Закони) передбачено, що контроль у сфері державної реєстрації здійснюється Мін’юстом з метою виявлення порушень порядку державної реєстрації державними реєстраторами, уповноваженими особами суб’єктів державної реєстрації.

Контроль здійснюється шляхом:

- розгляду скарг, поданих відповідно до Закону України «Про звернення громадян»;

- моніторингу реєстраційних дій в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (далі – реєстри);

- розгляду обґрунтованих подань територіальних органів Мін’юсту (далі – обґрунтоване подання).

Під обґрунтованим поданням слід розуміти подання, складене на підставі повного і всебічного з’ясування обставин, які стали підставою для його направлення, з урахуванням наданих територіальним органам Мін’юсту повноважень та підтверджене певними доказами.

Підставами направлення до Мін’юсту обґрунтованого подання є:

- скарга особи з вимогою про поновлення своїх прав і захист законних інтересів, порушених рішеннями, діями або бездіяльністю державних реєстраторів, діями або бездіяльністю уповноважених осіб суб’єктів державної реєстрації;

- повідомлення органу влади або його посадової особи про порушення законодавства у сферах державної реєстрації;

- звернення громадської організації на виконання своєї статутної мети за захистом порушених прав і законних інтересів особи.

Моніторинг реєстраційних дій проводиться на підставі відомостей реєстрів за допомогою програмних засобів їх ведення за такими критеріями:

1) порушення строків, визначених Законами;

2) проведення реєстраційних дій в неробочий час (проміжки часу з 00 до 07 години та з 22 до 00 годин у понеділок – суботу, а також неділя і святкові дні);

3) відсутність у реєстрах електронних копій документів, поданих для державної реєстрації, виготовлених шляхом їх сканування;

4) проведення реєстраційних дій на підставі судових рішень;

5) скасування (видалення) записів з реєстрів;

6) державні реєстратори та/або суб’єкти державної реєстрації, визначені Мін’юстом.

У разі виявлення під час розгляду скарг відповідно до Закону України «Про звернення громадян» і обґрунтованих подань територіальних органів Мін’юсту чи моніторингу реєстраційних дій в реєстрах порушень порядку державної реєстрації контроль здійснюється шляхом проведення камеральної перевірки державних реєстраторів чи суб’єктів державної реєстрації з прийняттям обов’язкових до виконання рішень, передбачених Законами.

Наказ Мін’юсту про проведення камеральної перевірки в обов’язковому порядку розміщується на офіційному веб – сайті.

П'ятниця, 23 лютого 2018, 14:43

Як вдало вийти заміж?

Автор Внутрішня політика

Ще з дитинства всі дівчатка мріють про принца, про пропозицію руки і серця, про біле плаття на весіллі! Граючи в «дочки-матері» вони створюють образ щасливої родини, де є мама, тато і малюк. У дорослих жінок життя складається по-різному, не всім виявляється просто знайти собі пару або укласти шлюб з партнером.1438592223

Як дівчивні вийти заміж. Напевно, ви дівчина, яка давно розібралася у своїх бажаннях. Ви хочете вийти заміж, не тому що так треба родичам, не для свята з шампанським і білою сукнею, не для весільних фото «в контакті», і не тому що «як би вже пора …». В такому випадку геть теорію, приступаємо до практичних порад!

Як швидко вийти заміж:

1) Увага, дана порада спрямована не на теорію, а на практику! Чітко формулюй своє бажання вийти заміж. У яку б ситуацію ти не потрапила, завжди думай про те, що ти хочеш заміж, не кажи перед подругами, що для тебе важливіше кар’єра, а заміж ти встигнеш, не бреши родичам, що тобі ще можна почекати. Всі думки матеріальні. Суперечливі бажання — головна перешкода на шляху до досягнення мети.

2) Чоловік — мисливець. Йому цікава та, яку важче впіймати. Надай чоловікові право тебе завоювати. Дай йому зрозуміти, що заміж тобі вже не так і хочеться, що ти зрозуміла, скільки переваг є в свободі!

3) Бери ініціативу в свої руки. Як тільки ти зрозумієш, що хочеш за нього заміж, скажи йому відкрито про те, що тебе напружує жити без офіційних обставин. Не треба пояснення причин, і не розпускай нюні. Холодно скажи йому це і зупини його, якщо він почне говорити про себе, про мінуси шлюбу.

4) Якщо хочеш швидко вийти заміж, будь слабкою і безпорадною поряд з чоловіком мрії. Демонструй те, що тобі необхідна його допомога, захоплюйся його діями, хвали, говори, що не знаєш, як би і впоралася без нього.

Якщо ти хочеш вийти заміж, тоді зустрічайся з тими чоловіками, які готові до шлюбу. Забудь про стосунки з одруженим, як би сильно ти не була закохана в нього. Забудь про тих, хто відкрито не вірить у шлюб, вважає оформлення відносин непотрібною річчю. Думаєш, перевиховаєш його? Ха, навіть якщо так, не думай, що в шлюбі він буде поглинений сім’єю.

Щоб вийти заміж вдало, уникай таких типів чоловіків:

1.Одинаких по життю. Якщо чоловік звик до самотності, це не сімейна людина. Порушити його звичне життя — це те ж саме, що завалити його важкою працею.

2.Домашній зануда. Він буде робити зауваження на кожному кроці, стане чіплятися до будь-якої дрібниці, вже такий він є. Щоб жити в світі з такою людиною, вам доведеться жорстко контролювати свої емоції і запастися величезним терпінням на все життя.

3.Байдужий до дітей, не планує заводити своїх. Такий потенційний чоловік підійде лише тій, яка не налаштована на материнство. Чи потрібен такий — вирішувати виключно тобі.

4.Занадто самозакоханий. Він вважає себе досконалістю і в шлюбі буде вимагати, щоб ти відповідала йому, була ідеальною. Подумай, потягнеш ти це, та й чи потрібно воно тобі?

Скористайтеся порадами і не залишайте бажання вийти заміж!

Питання відповідальності у сфері державної реєстрації нерухомості  та бізнесу регулюється статтею 38 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та статтею 35 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань».

Державні реєстратори, суб’єкти державної реєстрації за порушення законодавства у сфері державної реєстрації несуть дисциплінарну, цивільно-правову, адміністративну або кримінальну відповідальність у порядку, встановленому законом.

Державним реєстратором у сфері державної реєстрації нерухомості та бізнесу  є особа, яка перебуває у трудових відносинах з суб’єктом державної реєстрації, нотаріус, державний виконавець та приватний виконавець (у разі державної реєстрації обтяжень, накладених під час примусового виконання рішень відповідно до закону, а також у разі державної реєстрації припинення іпотеки у зв’язку з придбанням (передачею) за результатом прилюдних торгів (аукціонів) нерухомого майна, що є предметом іпотеки).

Суб’єктом державної реєстрації у сфері державної реєстрації нерухомості та бізнесу є виконавчі органи сільських, селищних та міських рад, Київська та Севастопольська міські, районні, районні у містах Києві та Севастополі державні адміністрації, акредитовані суб’єкти.

Кримінальна відповідальність державних реєстраторів передбачена розділами XV «Злочини проти авторитету органів державної влади, органів місцевого самоврядування, об’єднань громадян та злочинів проти журналістів» та XVІІ «Злочини у сфері службової діяльності та професійної діяльності, пов’язаної з наданням публічних послуг» Кримінального кодексу України.

Зміст кримінальних правопорушень державних реєстраторів розкривають статті 358 («Підроблення документів, печаток, штампів та бланків, збут чи використання підроблених документів, печаток, штампів»), статті 364 («Зловживання владою або службовим становищем»), статті 3652 («Зловживання повноваженнями особами, які надають публічні послуги»), статті 367 («Службова недбалість») Кримінального кодексу України.

<< Початок < Попередня 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 Наступна > Кінець >>
Сторінка 8 з 22