Офіційний сайт Катеринопільської районної державної адміністрації і районної ради

drv

mrog

Управління юстиції інформує
Управління юстиції інформує

Управління юстиції інформує (489)

Право на здійснення підприємницької діяльності, яку не заборонено законом, має фізична особа з повною цивільною дієздатністю.

Обмеження права фізичної особи на здійснення підприємницької діяльності встановлюються Конституцією України та законом.

Фізична особа здійснює своє право на підприємницьку діяльність за умови її державної реєстрації в порядку, встановленому Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань».

Так, для державної реєстрації фізичної особи підприємцем подаються такі документи:

1) заява про державну реєстрацію фізичної особи підприємцем;

2) заява про обрання фізичною особою спрощеної системи оподаткування та/або реєстраційна заява про добровільну реєстрацію як платника податку на додану вартість за формою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної податкової і митної політики, – за бажанням заявника;

3) нотаріально засвідчена письмова згода батьків (усиновлювачів) або піклувальника чи органу опіки та піклування – для фізичної особи, яка досягла шістнадцяти років і має бажання займатися підприємницькою діяльністю, але не має повної цивільної дієздатності;

4) договір (декларація) про створення сімейного фермерського господарства – у разі державної реєстрації фізичної особи, яка самостійно або з членами сім’ї створює сімейне фермерське господарство відповідно до Закону України «Про фермерське господарство».

Для рогляду скарг на рішення, дії, або бездіяльність державних реєстраторів, суб’єктів державної реєстрації при Міністерстві юстиції України та його територіальних органах утворені постійно діючі комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації нерухомості та бізнесу (далі комісії). Положення та склад комісії затверджується Міністерством юстиції України або відповідним територіальним органом. 

Розгляд скарг здійснюється комісією протягом 30 календарних днів, за необхідності перевірки діяльності державного реєстратора, суб’єкта державної реєстрації, а також залучення скаржника чи інших осіб строк розгляду може бути продовжено до 45 календарних днів, про що повідомляється скаржник.

За результатом розгляду скарги суб’єкт розгляду скарги на підставі висновків комісії приймає мотивоване рішення про задоволення скарги або про відмову в її задоволенні з підстав, передбачених Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та Законом України « Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» у формі наказу.

Розгляд скарг відбувається виключно за письмовою заявою особи, яка вважає, що її права порушено. Скарга повинна відповідати таким вимогам:

1) повне найменування (ім’я) скаржника, його місце проживання чи перебування (для фізичних осіб) або місце знаходження (для юридичних осіб), а також найменування (ім’я) представника скаржника, якщо скарга подається представником скаржника;

2) реквізити рішення державного реєстратора, що оскаржується (у сфері реєстрації нерухомості);

3) зміст оскаржуваного рішення, дій чи бездіяльності та норми законодавства, які порушено;

4) викладення обставин, якими скаржник обгрунтовує свої вимоги;

5) відомості про наявність або відсутність судового спору з порушеного у скарзі питання;

6) підпис скаржника, або його представника із зазначенням дати складання скарги.

Міністерство юстиції України розглядає скарги:

1) на проведені державним реєстратором реєстраційні дії (крім випадків, якщо такі реєстраційні дії проведено на підставі судового рішення, та коли таке право набуто на підставі рішення суду, а також коли щодо нерухомого майна наявний судовий спір).

2) на рішення, дії або бездіяльність територіальних органів Міністерства юстиції України.

Територіальні органи Міністерства юстиції України розглядають скарги:

1) на рішення (крім рішення про державну реєстрацію, та рішення, згідно з яким проведенно реєстраційну дію), дії або бездіяльність державного реєстратора;

2) на дії або бездіяльність суб`єкта державної реєстрації.

Рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб’єкта державної реєстрації можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України та його територіальних органів протягом 60 календарних днів з дня прийнятого рішення.


«Однією з підстав відмови в державній реєстрації прав на нерухоме майно є наявність зареєстрованих обтяжень речових прав на нерухоме майно.

Однак, незважаючи на наявність обтяжень, відмова в державній реєстрації прав не буде надана у разі:

  1. державної реєстрації речових прав на нерухоме майно на підставі рішення суду щодо права власності та інших речових прав на нерухоме майно;
  2. державної реєстрації права власності на нерухоме майно з відкриттям розділу в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (далі – Державний реєстр прав) та перенесенням щодо такого права власності обтяження, державну реєстрацію якого проведено у спеціальному розділі Державного реєстру прав, чи в Єдиному реєстрі заборон відчуження об’єктів нерухомого майна, що є невід’ємною архівною складовою частиною Державного реєстру прав;
  3. державної реєстрації права власності на нерухоме майно, що набувається у результаті його примусової реалізації відповідно до закону;
  4. державної реєстрації інших обтяжень речових прав на нерухоме майно;
  5. державної реєстрації речових прав на нерухоме майно за наявності згоди іпотекодержателя або контролюючого органу на відчуження або передачу на іншому речовому праві такого майна – у разі якщо обтяженням є заборона відчуження нерухомого майна, що виникла на підставі договору, або податкова застава;
  6. 6. державної реєстрації права власності на нерухоме майно на підставі свідоцтва про право на спадщину».

Фізична особа по досягненні 16-річного віку має право на отримання витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян (далі – Реєстр), стосовно відомостей про себе та про своїх родичів за умови пред’явлення паспорта або паспортного документа і документів, що підтверджують родинні стосунки.

Витяг з Реєстру про державну реєстрацію народження дитини може видаватися її батькам та усиновлювачам (незалежно від віку дитини), а також опікунам, піклувальникам, адміністрації закладу охорони здоров'я, навчального або іншого дитячого закладу, де постійно перебуває дитина. У цьому разі  зазначений витяг представникові відповідного закладу видається за умови пред'явлення ним довіреності, паспорта або паспортного документа.

Батькові, матері, усиновлювачеві дитини, які позбавлені батьківських прав, витяг про державну реєстрацію народження дитини не видається (пункт 13 Порядку ведення Державного реєстру актів цивільного стану громадян).

Право на отримання витягу з Реєстру мають представники фізичної особи.

Витяг з Реєстру про державну реєстрацію смерті видається:

другому з подружжя,  а також батькам, дітям, братам, сестрам, онукам, дідові, бабі та іншим  родичам померлої особи за умови пред'явлення ними паспорта або паспортного документа і документів, що  підтверджують  родинні  чи  сімейні стосунки;

спадкоємцям померлої особи, якщо родинні стосунки  та/або право на спадкування підтверджуються документально, за умови пред'явлення паспорта або паспортного документа;

особі, що згідно з договором особистого страхування життя, укладеним у  фінансовій установі, утвореній відповідно до Закону України "Про   страхування" є вигодонабувачем, за умови пред'явлення договору, паспорта або паспортного документа;

особі, що згідно із спадковим договором є вигодонабувачем, за умови пред'явлення договору, паспорта або паспортного документа; особі, що згідно  із кредитним договором є кредитором, за умови пред’явлення договору, паспорта або паспортного документа;

особі, що є власником  або користувачем земельної ділянки, суміжної  із земельною ділянкою сільськогосподарського призначення спадкодавця, за  умови  пред’явлення відомостей  про  кадастрові номери земельної ділянки  спадкодавця та суміжної земельної ділянки, паспорта або паспортного документа (пункт 14 Порядку ведення Державного реєстру актів цивільного стану громадян).

Особа має право звернутися за витягом з Реєстру незалежно від місця її проживання та місця реєстрації акту цивільного стану (пункт 5 Порядку ведення Державного реєстру актів цивільного стану громадян).

Для отримання витягу з Реєстру реєстраторові подається заява, у якій  зазначається одна з таких відомостей про фізичну особу, щодо відомостей про яку видається витяг з Реєстру:

прізвище, ім'я та по батькові, дата та місце народження особи, щодо відомостей про яку отримано запит;

серія і номер свідоцтва про державну реєстрацію відповідного акта цивільного стану, дата його видачі;

реєстраційний номер, за яким зареєстровано внесення відомостей про акт цивільного стану (пункт 15 Порядку ведення Державного реєстру актів цивільного стану громадян).

До заяви додається документ про внесення плати за видачу витягу з Реєстру, яка становить 73 грн.

На безоплатне  отримання витягу з Реєстру мають право:

суди (судді), органи досудового розслідування, нотаріуси та інші  органи  державної  влади  (посадові особи), органи місцевого самоврядування  (посадові особи), якщо запит зроблено у зв'язку із здійсненням  ними  повноважень,  визначених  актами законодавства;

реєстратори, дипломатичні представництва та консульські установи  України у зв’язку з виконанням ними функцій, визначених актами законодавства;

адміністрації закладів охорони здоров'я, навчальних або інших дитячих  закладів щодо державної реєстрації народження дітей, які перебувають у зазначених закладах;

особи, що проживають за кордоном, стосовно яких державна реєстрація  актів цивільного стану проведена відповідними органами державної реєстрації, у разі надходження  письмових запитів і надіслання  витягу до компетентних органів іноземних держав для вручення його заявникові;

особи, що звернулися за видачею витягу про те, що державна реєстрація народження проведена відповідно до частини  першої статті 135 Сімейного кодексу України;

особи, що звернулися за видачею витягу для отримання допомоги у зв'язку з народженням дитини,  а також для отримання допомоги на поховання;       кредитори спадкодавця, власники або користувачі земельних ділянок,  суміжних із земельною ділянкою сільськогосподарського призначення  спадкодавця, у зв’язку з поданням заяви про визнання спадщини відумерлою (пункт 16 Порядку ведення Державного реєстру актів цивільного стану громадян).

Утворення громадського об’єднання здійснюється на установчих зборах його засновників та оформлюється протоколом.

Протокол установчих зборів громадського об’єднання має містити відомості про:

1) дату та місце проведення установчих зборів;

2) осіб, які брали участь в установчих зборах;

3) рішення про утворення громадського об’єднання із зазначенням мети (цілей) його діяльності;

4) рішення про визначення найменування та за наявності – скороченого найменування громадського об’єднання;

5) рішення про затвердження статуту громадського об’єднання;

6) рішення про утворення (обрання) керівника, органів управління громадського об’єднання відповідно до затвердженого статуту;

7) рішення про визначення особи (осіб), яка має право представляти громадське об’єднання у правовідносинах з державою та іншими особами і вчиняти дії від імені громадського об’єднання без додаткового уповноваження (далі – особа, уповноважена представляти громадське об’єднання), – для громадського об’єднання, яке має намір здійснювати діяльність без статусу юридичної особи, якщо утворення (обрання) органів управління не передбачено рішенням про утворення такого об’єднання;

8) рішення про визначення особи (осіб), яка має право представляти громадське об’єднання для здійснення реєстраційних дій, – для громадського об’єднання, яке має намір здійснювати діяльність зі статусом юридичної особи.

Юридична особа приватного права бере участь в утворенні громадської спілки через свого керівника або іншого уповноваженого представника, який діє на підставі довіреності на вчинення дій щодо утворення громадської спілки.

У разі утворення громадського об’єднання, яке має намір здійснювати діяльність без статусу юридичної особи, рішення, передбачені пунктами 5 та 6, приймаються, якщо наявність статуту та/або утворення (обрання) органів управління передбачено рішенням про утворення такого об’єднання.

Протокол установчих зборів підписується головуючим та секретарем зборів.

Громадське об’єднання, яке має намір здійснювати діяльність із статусом юридичної особи або без такого статусу, підлягає державній реєстрації в порядку, визначеному Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань», протягом 60 днів з дня проведення установчих зборів.

У разі неподання (не надсилання) документів для реєстрації громадського об’єднання протягом 60 днів з дня утворення таке громадське об’єднання не вважається утвореним.

Звертаємо увагу, що невід’ємною частиною протоколу установчих зборів громадського об’єднання є реєстр осіб, які брали участь в установчих зборах, в якому обов’язково зазначаються відомості:

1) щодо фізичних осіб – прізвище, ім’я та по батькові особи, дата народження, а для іноземців та осіб без громадянства також дані національного паспорта або документа, що його замінює. Дані про особу засвідчуються її особистим підписом;

2) щодо юридичних осіб – повне найменування, ідентифікаційний код, юридична адреса, прізвище, ім’я та по батькові особи, яка уповноважена брати участь в установчих зборах. Ці дані засвідчуються підписом особи, уповноваженої брати участь в установчих зборах.

thumb-small-299x371-1f16 Павле Дмитровичу! Доброго дня, пане Міністре! Скажіть, чи це правда, що з 1 грудня розмір аліментів збільшиться?

Соня Гук

 

Хочу поінформувати шановну читачку, що на початку липня ми домоглися прийняття другого пакету законів у рамках проекту Уряду та Мін’юсту #ЧужихДітейНеБуває. Новації цих законів покликані захистити економічні права найменших українців та убезпечити їх від можливого економічного насильства з боку дорослих.

Серед іншого ми прописали й норму, яка стосується підвищення мінімального розміру аліментів на одну дитину. Ця норма, як й інші положення пакету законів, почала діяти 28 серпня.

Який розмір аліментів запроваджується цим Законом?

Відповідно до прийнятих змін, мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Однак ця сума може бути присуджена лише в тому випадку, коли у батька чи матері, які проживають окремо, не вистачає коштів для того, щоб платити більші аліменти.

Натомість, мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину прирівнюється до прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

З 28 серпня це стало:

  1. 1559 грн. для дитини до 6 років,
  2. 1944 грн. для дітей від 6 до 18 років.

З 1 грудня планується підняття відповідних сум до:

  1. 1626 грн. для дітей менше 6 років,
  2. 2027 грн. для дітей 6 років і старших.

Яким чином здійснюватиметься контроль

за цільовим витрачанням аліментів?

Одне з важливих питань, які нам задавали як представники громадськості, так і депутати перед прийняттям другого пакету законів, стосувалося посилення контролю за використанням коштів. Адже багато хто побоювався, що сплачені аліменти можуть використовуватися не на потреби дитини.

Хочу наголосити, що орган опіки та піклування проводитиме регулярні інспекції батьків, з якими живуть діти і які, відповідно, отримують аліменти. Порядок та періодичність таких інспекцій визначатиметься Мінсоцполітики.

Окрім того, за заявою платника аліментів, який не має заборгованості зі сплати аліментів, інспекції можуть проводитися позапланово, але не більше за один раз на три місяці.

Також у законі ми передбачили санкції до того з батьків, котрий витрачає отримані кошти не на потреби дитини, зокрема, ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей тягне за собою попередження або накладення штрафу від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Куди звернутися, щоб отримати детальну консультацію?

З метою отримання інформації щодо збільшення розміру аліментів на дитину, Вам необхідно звернутися до: Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області за адресою: м. Черкаси, проспект Хіміків, 50, (5 поверх) (з переліком територіальних підрозділів Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції                              у Черкаській області можна ознайомитися на офіційному веб-сайті Головного територіального управління юстиції у Черкаській області у розділі «Територіальні підрозділи» за посиланням: http://uprav.ck.minjust.gov.ua/?part=ter_dvs.

Також, при Головному територіальному у Черкаській області працює громадська приймальня з надання безоплатної первинної правової допомоги та пряма телефонна лінія для громадян, які проживають у віддалених населених пунктах                       та не мають фізичної змоги безпосередньо звернутись для надання правової допомоги за місцезнаходженням приймальні. Прийом громадян здійснюється за адресою:                          м. Черкаси, бульвар Шевченка, 185, каб. 239,  тел. (0472) 33-00-29. Прийомні дні: вівторок, четвер з 10.00 до 16.00.

Окрім того, необхідну консультація Ви можете отримати за телефоном гарячої лінії системи безоплатної правової допомоги 0 800 213 103.

Не погоджуєтесь з відмовою, діями або бездіяльністю державного реєстратора, суб’єкта державної реєстрації, що здійснюють свою діяльність в межах Черкаської області у сфері реєстрації бізнесу та нерухомості? Подавайте скарги до Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у Черкаській області!

Комісія наділена досить широкими повноваженнями:

1) складає протоколи про адміністративні правопорушення щодо державних реєстраторів прав;

2) приймає рішення про:

- скасування рішення про відмову та проведення державної реєстрації прав на нерухомість;

- проведення державної реєстрації бізнесу (у разі оскарження відмови);

- виправлення помилки, допущеної державним реєстратором;

- тимчасове блокування доступу державного реєстратора до реєстру;

- направлення до Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату при Мін’юсті подання щодо анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю.

Звернення зі скаргою до Комісії має переваги:

- скарга розглядається протягом 30 днів (у деяких випадках - 45 днів);

- розгляд скарг здійснюється безоплатно;

- присутність скаржника на засіданні Комісії необов’язкова;

- повторне подання документів для державної реєстрації та сплата адміністративного збору не вимагається.

Скаргу можна подати до Головного територіального управління юстиції у Черкаській області (бульв. Шевченка, 185, м. Черкаси, 18001). Консультації щодо оформлення скарги та її подачі надаються за телефоном (0472) 33-00-27.

Окрім оскарження рішень, дій або бездіяльності державного реєстратора, суб’єкта державної реєстрації до суду кожна зацікавлена особа має право адміністративного оскарження до Мін’юсту та його територіальних органів.

Для забезпечення розгляду скарг Мін’юстом та його територіальними органами створені Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації (далі – Комісія).

При звернені до Комісії необхідно пам’ятати:

  • Строк подачі скарги становить 60 календарних днів з дня прийняття рішення, що оскаржується, або з дня, коли особа дізналася чи могла дізнатися про порушення її прав відповідною дією чи бездіяльністю.
  • Скарга подається особою, яка вважає, що її права порушено у зв’язку з прийняттям оскаржуваного рішення державного реєстратора, вчиненням дії або коли мала місце бездіяльність державного реєстратора, суб’єкта державної реєстрації.
  • Скарга повинна бути оформлена відповідно до вимог частини п’ятої статті 37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», частини п’ятої статті 34 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань», Порядку розгляду скарг у сфері державної реєстрації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України     від 25.12.2015 № 1128. Щодо переваг звернення до Комісії, то безсумнівними плюсами є швидкість розгляду скарги, відсутність обов’язку бути особисто присутнім на засіданні Комісії, відсутність плати за звернення до Комісії, а у разі позитивного розгляду скарги – відомості до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно або Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань вносяться відразу.

Державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних записів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Державній реєстрації підлягають лише ті права, які спадкодавець набув за життя, однак з тих чи інших причин не зареєстрував.

Раніше, якщо права на момент їх виникнення підлягали державній реєстрації, то відсутність такої реєстрації не давала можливості оформити спадкові права у нотаріуса.

Сьогодні є можливість вносити до Державного реєстру прав інформацію про право власності спадкодавця на нерухоме майно, що набуто ним за життя.

Реєстрація права власності спадкодавця за заявою спадкоємця є наслідком не виникнення права власності спадкодавця в момент такої реєстрації, а офіційне визнання і підтвердження державою факту набуття спадкодавцем речових прав на нерухоме майно, що відбулось в нього за життя.

Для того, щоб зареєструвати право власності за померлою особою спадкоємець повинен звернутись із заявою до державного реєстратора. Разом із заявою заявник повинен подати:

документи, які підтверджують набуття спадкодавцем права власності на нерухоме майно за життя;

витяг із Спадкового реєстру про наявність заведеної спадкової справи;

документ, що містить відомості про склад спадкоємців, виданий нотаріусом чи уповноваженою на це посадовою особою органу місцевого самоврядування, якими заведено відповідну справу.

Строк протягом якого має бути проведена державна реєстрація складає п’ять робочих днів з дня реєстрації заяви у Державному реєстрі прав. Також заявник має сплатити адміністративний збір (у 2018 році - 180 гривень).

За бажанням заявника строк державної реєстрації може бути зменшений, але сума адміністративного збору відповідно збільшена.

!_VAN0640 Павле Дмитровичу! Поясніть, будь ласка, чи зможуть ті, хто ще не отримав субсидію її отримати і у кого мають право її забрати. Дякую.

Роман Дергач

Що таке субсидія?

Житлова субсидія надається: на оплату внесків за встановлення, обслуговування та заміну вузлів комерційного обліку, за абонентське обслуговування для споживачів комунальних послуг, що надаються у багатоквартирних будинках за індивідуальними договорами, житлово-комунальних послуг, а також витрат на управління багатоквартирним будинком, в якому створено об’єднання співвласників багатоквартирного будинку, житлово-будівельний (житловий) кооператив; на придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива один раз на рік.

Житлова субсидія є безповоротною адресною державною соціальною допомогою громадянам - мешканцям домогосподарств, що проживають в житлових приміщеннях (будинках) і не можуть самотужки платити за житлово-комунальні послуги, оплачувати витрати на управління багатоквартирним будинком.

Житлова субсидія на придбання твердого та рідкого пічного побутового палива призначається у разі, коли домогосподарство не отримує комунальну послугу з постачання теплової енергії для централізованого опалення (теплопостачання) та не використовує природний газ або електричну енергію для індивідуального опалення.

Якщо для опалення житлового приміщення (будинку) одночасно використовується теплова енергія та/або природний газ, та/або електрична енергія, соціальні нормативи для опалення (теплопостачання) приміщення (будинку) під час розрахунку житлової субсидії застосовуються тільки на одну комунальну послугу.

Хто має право на субсидію?

Право на отримання житлової субсидії мають громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які на законних підставах перебувають на території України, що проживають у житлових приміщеннях (будинках):

- Один із членів домогосподарства, які зареєстровані в житловому приміщенні (будинку).

- Один із членів домогосподарства, які не зареєстровані в житловому приміщенні (будинку), але фактично проживають у ньому на підставі договору найму (оренди) житла у разі, коли їм нараховується плата за житлово-комунальні послуги.

- Індивідуальні забудовники, будинки яких не прийняті в експлуатацію у разі, коли їм нараховується плата за житлово-комунальні послуги.

- Неповнолітні, які залишились без батьківської опіки за заявою опікуна (піклувальника).

Куди звернутися, щоб отримати субсидію?

Призначення субсидій та контроль за їх цільовим використанням здійснюється структурними підрозділами з питань соціального захисту населення.

У сільській місцевості приймання заяв з необхідними документами здійснюють уповноважені особи, які визначаються виконавчими органами сільських і селищних рад.

Які умови призначення субсидії?

Житлова субсидія розраховується на всіх членів домогосподарства. До складу домогосподарства включаються всі особи, що зареєстровані в житловому приміщенні (будинку), на яких розраховуються соціальні норми житла та соціальні нормативи житлово-комунального обслуговування і доходи яких враховуються під час призначення житлової субсидії.

Під час призначення житлової субсидії враховуються також доходи членів сім’ї особи із складу домогосподарства у разі, коли їх зареєстроване (фактичне) місце проживання відмінне від адреси домогосподарства (крім доходів батьків у разі призначення субсидії студентам, які зареєстровані у гуртожитку за місцем навчання, та доходів одного з батьків дитини у разі призначення субсидії другому з батьків з дитиною у разі, коли батьки розлучені).

У разі коли у складі домогосподарства кількість фактично проживаючих зареєстрованих членів домогосподарства є меншою за кількість членів домогосподарства, зареєстрованих у житловому приміщенні (будинку), за рішенням комісії соціальні норми житла та соціальні нормативи житлово-комунального обслуговування розраховуються на фактично проживаючих зареєстрованих за даною адресою членів домогосподарства.

За рішенням комісії доходи членів домогосподарства, які зареєстровані в житловому приміщенні (будинку), але фактично за даною адресою не проживають, в сукупний дохід домогосподарства не враховуються.

Рішення комісії приймаються на підставі актів обстеження матеріально-побутових умов домогосподарства.

Які документи потрібні для отримання субсидії?

- Заява про призначення житлової субсидії та декларація про доходи і витрати осіб, які звернулися за призначенням житлової субсидії.

- Довідки про доходи (у разі зазначення в декларації інших отриманих доходів, інформація про які відсутня у Державній фіскальній службі, Пенсійному фонді України, фондах соціального страхування, і відповідно до законодавства не може бути отримана за запитом структурного підрозділу з питань соціального захисту населення. У разі неможливості підтвердити такі доходи довідкою до декларації додається письмове пояснення із зазначенням їх розміру).

- Договір найму (оренди) житла (за наявності).

Документи можуть бути надані поштою, у електронній формі через сайт Мінсоцполітики (https://subsidii.mlsp.gov.ua/), особисто.

Чи довго чекати відповіді, і як довго діє субсидія?

Рішення про призначення субсидії, відмову або подання документів на розгляд комісії приймається протягом 10 днів після подання заяви та отримання відомостей щодо доходів заявника, складу зареєстрованих у житлових приміщеннях осіб, забезпеченості громадян житловою площею та комунальними послугами тощо.

Субсидія призначається з місяця звернення за її призначенням до дати закінчення опалювального сезону, і розраховується:

-        на неопалювальний сезон – з 1 травня по 30 вересня;

-        на опалювальний сезон – з 1 жовтня по 30 квітня.

В яких випадках надання субсидії можуть припинити?

За поданням структурного підрозділу з питань соціального захисту населення, управителів, об’єднання, виконавців комунальних послуг у разі, коли:

- домогосподарству припинено надання житлово-комунальної послуги (послуг) внаслідок того, що громадянин має заборгованість із сплати обов’язкової частки платежу за житлово-комунальні послуги, встановлену йому під час призначення житлової субсидії і загальна сума якої перевищує 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян на день припинення надання такої послуги (послуг);

- громадянин має заборгованість із сплати обов'язкової частки платежу за внесками за встановлення, обслуговування та заміну вузлів комерційного обліку, за абонентське обслуговування для споживачів комунальних послуг, що надаються у багатоквартирних будинках за індивідуальними договорами, а також за житлово-комунальні послуги, обов'язкової частки внеску/платежу на оплату витрат на управління багатоквартирним будинком, встановлену йому під час призначення житлової субсидії і загальна сума якої перевищує 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян на день внесення подання об'єднанням;

- у заяві та/або декларації громадянин зазначив недостовірні дані, що вплинуло на встановлення права на житлову субсидію або визначення її розміру на суму, яка перевищує 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян на день призначення житлової субсидії;

- громадянин не повідомив структурному підрозділу з питань соціального захисту населення про обставини, зазначені у пункті 16 цього Положення, протягом 30 календарних днів з дня їх виникнення;

- під час вибіркового обстеження матеріально-побутових умов домогосподарства державним соціальним інспектором виявлено ознаки порушення норм законодавства щодо призначення житлової субсидії, які вплинули на право призначення житлової субсидії або визначення її розміру на суму, яка перевищує 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян на день призначення житлової субсидії.

За рішенням структурного підрозділу з питань соціального захисту населення у разі, коли:

- виникли обставини, що унеможливлюють надання житлової субсидії, зокрема у разі переїзду домогосподарства в інше житлове приміщення (будинок), іншу місцевість, у разі смерті одинокої особи;

- громадянин, якому призначено житлову субсидію, звернувся із заявою про припинення її надання.

Поновлення надання житлової субсидії протягом сезону її призначення можливе з місяця, наступного за місяцем, в якому надійшло повідомлення про відновлення надання житлово-комунальної послуги (послуг), сплату заборгованості за житлово-комунальну послугу (послуги), оплату витрат на управління багатоквартирним будинком.

Несвоєчасна без поважної причини державна реєстрація батьками народження дитини в державних органах державної реєстрації актів цивільного стану тягне за собою накладення штрафу від одного до трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 51 до 153 грн).

Куди звернутися, щоб отримати детальну консультацію?

Для отримання більш детальної інформації щодо оформлення субсидії, Вам необхідно звернутися до: Департаменту соціального захисту населення Черкаської облдержадміністрації за адресою: м. Черкаси, вул. Максима Залізняка, 10 (з переліком мережі органів та установ соціальної сфери Черкаської області можна ознайомитися на офіційному веб-сайті Черкаської обласної державної адміністрації у розділі «Органи влади» за посиланням: http://ck-oda.gov.ua/departament-sotsialnoho-zahystu-naselennya/

Окрім того, необхідну консультація Ви можете отримати за телефоном гарячої лінії системи безоплатної правової допомоги 0 800 213 103.

<< Початок < Попередня 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 Наступна > Кінець >>
Сторінка 8 з 35