Офіційний сайт Катеринопільської районної державної адміністрації і районної ради

drv

mrog

Центральне міжрегіональне управління Міністерства юстиції
Центральне міжрегіональне управління Міністерства юстиції

Центральне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (634)

З 19 серпня Міністерством юстиції України розпочато кампанію #СпоживачВМережі, присвячену захисту прав споживачів при купівлі товарів та послуг онлайн.

Адже за статистикою, найпопулярніші правові проблеми стосуються саме захисту прав споживачів. Із розвитком технологій та появою нових майданчиків для купівлі/продажу товарів та послуг, зростає і кількість питань про захист прав споживачів онлайн.

Дедалі поширенішими стають онлайн-купівля товару пересічним громадянином.

У зв’язку з цим, пропонуємо основні поради, дотримання яких забезпечить споживачеві правовий захист у цій сфері.

  1. 1. При онлайн купівлі товарів/послуг завжди вимагайте розрахунковий документ.

Зазвичай інтернет-магазини видають лише документ на здійснення кур’єрських послуг, який не є доказом укладання договору купівлі-продажу між онлайн-магазином і вами. Під час отримання товару, замовленого онлайн, важливо отримати не лише документ про надання послуги з доставки товару, але і сам розрахунковий документ (товарний або фіскальний чек, квитанція, тощо) або підтвердження оплати товару на електронну пошту.

2. Не перераховуйте кошти за товар, який пропонується в інтернеті, на приватні банківські картки.

Адже так покупець свідомо позбавляє себе можливості отримати чек за покупку та, відповідно, захистити свої права у разі потреби. Вимагайте у продавця надати реквізити картки суб’єкта господарювання, який здійснює підприємницьку діяльність з продажу товарів (послуг).

Якщо ж продавець відмовляється це зробити, але ви бажаєте придбати товар у нього – при переказі коштів за товар у полі «Призначення платежу» ОБОВ’ЯЗКОВО вказуйте за що проводиться оплата і кому! Виписка з вашого банку про здійснення платежу за певним призначенням та онлайн-переписка з продавцем можуть бути доказами у разі виникнення суперечок з продавцем.

  1. 3. Ви не зобов’язані надавати інтернет-магазину ваші персональні дані, окрім тих, які необхідні для забезпечення отримання товару.
  2. 4. Дуже часто інтернет-магазини можуть просити ваші персональні дані з метою подальшої рекламної розсилки, або навіть продажу цих даних. Пам'ятайте, що персональні дані віднесені до інформації з обмеженим доступом.
  3. 5. Для законної обробки персональних даних суб’єкту господарювання необхідно:
    1. Забезпечити належні умови захисту персональних даних та функціонування інформаційної системи;
    2. Отримати згоду суб’єкта даних;
    3. Повідомити суб’єкта даних про обробку.
    4. Якщо суб’єкт підприємницької діяльності пропонує споживачу надати йому відомості про платіжні інструменти для оплати вартості товару, роботи, послуги, він зобов’язаний забезпечити захист такої інформації відповідно до законів України “Про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах” і “Про платіжні системи та переказ коштів в Україні”.

 

 

Доброго дня! Мене цікавить питання, в яких випадках особа може бути обмежена на виїзд за кордон. Розкажіть, будь ласка, детальніше.

Мар’яна Дмитрук

Конституція України гарантує  кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, свободу пересування, вільний вибір місця проживання, вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Крім того, громадянин України ні за яких підстав не може бути  обмежений  у праві на в'їзд в Україну.

Які  документи дають право громадянину України на   виїзд з України і в’їзд в Україну?

Крім   паспорту  громадянина України для виїзду за кордон іншими документами, що  дають  право громадянину України на виїзд та в’їзд в Україну можуть бути:

  • дипломатичний паспорт України;

  • службовий паспорт України;

  • посвідчення особи моряка;

  • посвідчення члена екіпажу;

  • посвідчення особи на повернення в Україну (дає право на в’їзд  в Україну).

Зауважу, що з 2015 року запроваджено оформлення та видача біометричного паспорту громадянина України для виїзду за кордон. Якщо закордонний паспорт громадянина не містить безконтактного електронного носія, хвилюватись не потрібно.  Паспорт громадянина України для виїзду за кордон оформлений та виданий до 20 грудня 2016 р., є чинним протягом строку, на який його було видано.

Також, майте на увазі, що паспорт для виїзду за кордон оформляється особам, які не досягли 16-річного віку, на 4 роки, а особам, які досягли 16-річного віку, - на 10 років.

Коли громадянина України на виїзд з України може бути тимчасово обмежено?

Законодавство передбачає  випадки, коли громадянин України  тимчасово обмежений у праві залишати територію України, зокрема:

  • громадянин обізнаний з відомостями, які становлять державну таємницю. Громадянин, якому було надано допуск та доступ до державної таємниці і який реально був обізнаний з нею, може бути обмежений у праві виїзду на постійне місце проживання в іноземну державу до розсекречування відповідної інформації, але не більш як на 5 років з часу припинення діяльності, пов'язаної з державною таємницею;

 

  • стосовно особи застосовано запобіжний захід, за умовами якого йому заборонено виїжджати за кордон, - до закінчення кримінального провадження або скасування відповідних обмежень;

 

  • у випадку, коли громадянин засуджений за вчинення кримінального правопорушення - до відбуття покарання або звільнення від покарання;

 

  • коли особа ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню –до виконання зобов'язань або сплати заборгованості зі сплати аліментів;

 

  • особа перебуває під адміністративним наглядом Національної поліції - до припинення нагляду.

 

  • у разі накладення на громадянина адміністративного стягнення за умисне порушення встановленого законом обмеження щодо строку перебування дитини за межами України у разі самостійного вирішення питання про тимчасовий виїзд дитини за межі України тим із батьків, з яким рішенням суду визначено або висновком органу опіки та піклування підтверджено місце проживання цієї дитини. Такій особі тимчасово обмежується право на виїзд з України з дитиною строком на 1 рік з дня накладення адміністративного стягнення, крім випадку, коли є нотаріально посвідчена згода на виїзд дитини другого з батьків.

Нагадаю, вище згадані санкції були введені розробленими Мін’юстом законами #ЧужихДітейНеБуває. Крім заборони виїзду за кордон, до боржника, який має заборгованість зі сплати аліментів,  застосовуються ряд інших обмежувальних заходів та фінансових санкцій. Так, якщо заборгованість зі сплаті аліментів більше ніж 4 місяці (та 3 місяці для батьків важкохворої дитини) застосується тимчасове обмеження  щодо:

• керування транспортними засобами;

• користування зброєю;

• полювання.

Штраф сплачується у випадку заборгованості  понад 1 рік – 20%; понад 2 роки – 30%; понад 3 роки – 50% від суми боргу.

Більше того,  боржник, який має заборгованість зі сплати аліментів,  не може впливати на рішення про тимчасовий виїзд дитини за межі України.

Але подекуди трапляються випадки, коли боржник з різних причин може не знати про свій борг,  а дізнатися вже у пункті пропуску через державний кордон України. Тому, щоб уберегти себе від неприємних сюрпризів, рекомендую перевірити себе у Єдиному реєстрі боржників: www.erb.minjust.gov.ua .

Коли припиняється тимчасове обмеження на виїзд з України?

Тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України особи знімається у разі винесення виконавцем постанови про закінчення виконавчого провадження або постанови про скасування тимчасового обмеження у праві виїзду особи з України - у разі погашення заборгованості зі сплати періодичних платежів у повному обсязі.

Чи можна оскаржити обмеження на виїзд за кордон?

Так, рішення, дії чи бездіяльність органів державної влади, посадових і службових осіб з питань виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України можуть бути оскаржені.

Ухвалу суду про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за межі України можна оскаржити до апеляційного суду протягом 15 днів з дня її проголошення. Якщо ухвала суду не була вручена боржнику у день її проголошення або складення, строк оскарження складає 15 днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Окрім того, суд може скасувати тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України за вмотивованою заявою боржника. Суд розглядає заяву про скасування тимчасового обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України у 10 денний  строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням сторін та інших заінтересованих осіб за обов'язкової участі державного (приватного) виконавця.

За результатами розгляду заяви про скасування тимчасового обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України постановляється ухвала, яка може бути оскаржена.

Відмова у скасуванні тимчасового обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України не перешкоджає повторному зверненню з такою самою заявою у разі виникнення нових обставин, що обґрунтовують необхідність скасування тимчасового обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України.

Куди звертатися за більш детальною консультацією та роз’ясненнями?

Якщо у вас залишились питання з цього приводу, будь ласка, телефонуйте до контакт-центру системи надання безоплатної правової допомоги за номером 0 (800) 213 103, цілодобово та безкоштовно в межах України. В центрах з надання безоплатної вторинної правової допомоги та бюро правової допомоги по всій країні ви можете отримати консультацію та роз’яснення з вашого правового питання.

 

Будь-яка фізична чи юридична особа може отримати інформацію про зареєстровані права на нерухоме майно та їх обтяження, що містяться в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (далі - Державний реєстр прав).

Для фізичних та юридичних осіб інформація за об'єктом нерухомого майна та суб'єктом речового права надається в електронній формі через офіційний веб-сайт Міністерства юстиції України (https://minjust.gov. ua), за умови ідентифікації фізичної або юридичної особи з використанням електронного цифрового підпису чи іншого альтернативного засобу ідентифікації особи, або в паперовій формі.

Отримати інформацію з Державного реєстру прав у паперовій формі можна у будь-якого суб'єкта державної реєстрації (виконавчі органи сільських, селищних та міських рад, Київська, Севастопольська міські, районні, районні у містах Києві та Севастополі державні адміністрації та акредитовані суб'єкти) чи у будь-якого нотаріуса.

Інформація про зареєстровані права та їх обтяження, отримана в електронній чи паперовій формі за допомогою програмного забезпечення Державного реєстру прав, має однакову юридичну силу та використовується відповідно до законодавства.

За отримання інформації з Державного реєстру прав справляється адміністративний збір у такому розмірі:

0,025 прожиткового мінімуму для працездатних осіб - отримання інформації, витягу в паперовій формі (у 2019 році - 50 грн.);

0,0125 прожиткового мінімуму для працездатних осіб - отримання інформації, витягу в електронній формі (у 2019 році - 20 грн.).

Звертаємо увагу, що пунктом 7 Порядку надання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 № 1127 встановлено наступне.

За надання інформації з Державного реєстру прав, у випадках, передбачених законом, справляється адміністративний збір.

У разі обрання особою варіанта отримання інформації з Державного реєстру прав про зареєстровані речові права в цілому щодо суб'єкта речового права, обтяження адміністративний збір справляється в установленому законом розмірі з розрахунку за кожні 25 сторінок інформації.

За надання інформації з Державного реєстру прав в електронній формі з використанням сервісної послуги у формі прикладного програмного інтерфейсу зазначеного Реєстру адміністративний збір справляється щомісяця в установленому законом розмірі з розрахунку за одну годину можливості використання такого інтерфейсу.

У разі надання інформації про відсутність зареєстрованих речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень у Державному реєстрі прав та його невід'ємній архівній складовій частині адміністративний збір за надання інформації не повертається.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про організації роботодавців, їх об'єднання, права і гарантії їх діяльності», роботодавцем є юридична особа (підприємство, установа, організація) або фізична особа - підприємець, яка в межах трудових відносин використовує працю фізичних осіб.

Роботодавці мають право об'єднуватися в організації роботодавців, вільно вступати до таких організацій та виходити з них, брати участь в їх діяльності на умовах та в порядку, визначених їх статутами.

Організації роботодавців, їх об'єднання можуть створювати об'єднання організацій роботодавців, вступати до таких об'єднань та виходити з них, брати участь в їх діяльності на умовах та в порядку, визначених статутами об'єднань організацій роботодавців.

Організації роботодавців, їх об'єднання створюються і діють з метою представництва та захисту прав та законних інтересів роботодавців у економічній, соціальній, трудовій та інших сферах, у тому числі в їх відносинах з іншими сторонами соціального діалогу.

Членство в організаціях роботодавців, їх об'єднаннях визначається статутом організацій роботодавців, об'єднань організацій роботодавців.

Член організації роботодавців чи об'єднання організацій роботодавців має право в будь-який час припинити своє членство в організації роботодавців чи об'єднанні організацій роботодавців шляхом подання заяви до відповідних статутних органів. Членство в організації роботодавців чи об'єднанні організацій роботодавців припиняється з дня подання такої заяви та не потребує додаткових рішень. З того самого дня припиняється перебування члена організації роботодавців чи об'єднання організацій роботодавців на будь-яких виборних посадах в організації роботодавців чи об'єднанні організацій роботодавців.

Проте, вищезазначена норма не поширюється на членів організації роботодавців чи об'єднання організацій роботодавців, обраних на посади керівника та заступника керівника організації роботодавців чи об'єднання організацій роботодавців. Членство в організації роботодавців чи об'єднанні організацій роботодавців зазначених керівників припиняється з дня, наступного за днем обрання нового керівника чи його заступника.

 

Кілька порад, як захистити себе споживачу в мережі

З 19 серпня Міністерством юстиції України розпочато кампанію Споживач в мережі, присвячену захисту прав споживачів при купівлі товарів та послуг онлайн.

Адже за статистикою, найпопулярніші правові проблеми стосуються саме захисту прав споживачів. Із розвитком технологій та появою нових майданчиків для купівлі/продажу товарів та послуг, зростає і кількість питань про захист прав споживачів онлайн.

Дедалі поширенішими стають онлайн-купівля товару пересічним громадянином.

У зв’язку з цим, пропонуємо основні поради, дотримання яких забезпечить споживачеві правовий захист у цій сфері.

При онлайн купівлі товарів/послуг завжди вимагайте розрахунковий документ.

Зазвичай інтернет-магазини видають лише документ на здійснення кур’єрських послуг, який не є доказом укладання договору купівлі-продажу між онлайн-магазином і вами. Під час отримання товару, замовленого онлайн, важливо отримати не лише документ про надання послуги з доставки товару, але і сам розрахунковий документ (товарний або фіскальний чек, квитанція, тощо) або підтвердження оплати товару на електронну пошту.

Не перераховуйте кошти за товар, який пропонується в інтернеті, на приватні банківські картки.

Адже так покупець свідомо позбавляє себе можливості отримати чек за покупку та, відповідно, захистити свої права у разі потреби. Вимагайте у продавця надати реквізити картки суб’єкта господарювання, який здійснює підприємницьку діяльність з продажу товарів (послуг).

Якщо ж продавець відмовляється це зробити, але ви бажаєте придбати товар у нього – при переказі коштів за товар у полі «Призначення платежу» ОБОВ’ЯЗКОВО вказуйте за що проводиться оплата і кому! Виписка з вашого банку про здійснення платежу за певним призначенням та онлайн-переписка з продавцем можуть бути доказами у разі виникнення суперечок з продавцем.

Ви не зобов’язані надавати інтернет-магазину ваші персональні дані, окрім тих, які необхідні для забезпечення отримання товару.

Дуже часто інтернет-магазини можуть просити ваші персональні дані з метою подальшої рекламної розсилки, або навіть продажу цих даних. Пам'ятайте, що персональні дані віднесені до інформації з обмеженим доступом.

Для законної обробки персональних даних суб’єкту господарювання необхідно:

Забезпечити належні умови захисту персональних даних та функціонування інформаційної системи;

  1. Отримати згоду суб’єкта даних;

  2. Повідомити суб’єкта даних про обробку.

Якщо суб’єкт підприємницької діяльності пропонує споживачу надати йому відомості про платіжні інструменти для оплати вартості товару, роботи, послуги, він зобов’язаний забезпечити захист такої інформації відповідно до законів України “Про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах” і “Про платіжні системи та переказ коштів в Україні”.

 

При Міністерстві юстиції України, його територіальних органах створено Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації.

При Головному територіальному управлінні юстиції у Черкаській області діє Комісія з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації, що розглядає скарги стосовно державних реєстраторів, суб’єктів державної реєстрації, які здійснюють свою діяльність у межах Черкаської області.

 Міністерство юстиції України розглядає скарги:

на рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав (крім випадків, коли таке право набуто на підставі рішення суду, а також коли щодо нерухомого майна наявний судовий спір);

 на проведені державним реєстратором юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань реєстраційні дії (крім випадків, якщо такі реєстраційні дії проведено на підставі рішення суду);
 на рішення, дії або бездіяльність територіальних органів Міністерства юстиції України.
 Територіальні органи Міністерства юстиції України розглядають скарги:
 на рішення (крім рішення про державну реєстрацію прав та рішення, згідно з яким проведено реєстраційну дію);
 на дії або бездіяльність державного реєстратора, суб’єктів державної реєстрації.
 Переваги звернення зі скаргою:
 скарга розглядається протягом 30 днів (у деяких випадках - 45 днів);
 розгляд скарг здійснюється безоплатно;
  рішення за результатом розгляду скарги, пов’язане із внесенням відомостей до реєстрів, виконується не пізніше наступного робочого дня після прийняття;
 присутність скаржника на засіданні Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації необов’язкова.

Скаргу можна подати або надіслати до:

Міністерства юстиції України (вул. Архітектора Городецького, 13, м. Київ, 01001);

Головного територіального управління юстиції у Черкаській області           (бульв. Шевченка, 185, м. Черкаси, 18001, тел. (0472) 33-00-27).

pravo.minjust.gov.ua

pravo.minjust.gov.ua

Для розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державних реєстраторів, суб’єктів державної реєстрації при Міністерстві юстиції України та його територіальних органах утворені постійно діючі комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації (далі - комісії). Положення та склад комісій затверджуються Міністерством юстиції України або відповідним територіальним органом.

Розгляд скарг здійснюється комісією протягом 30 календарних днів, за необхідності перевірки  діяльності державного реєстратора, суб’єкта державної реєстрації, а також залучення скаржника чи інших осіб строк розгляду може бути продовжено до 45 календарних днів, про що повідомляється скаржник.

За результатом розгляду скарги суб’єкт розгляду скарги на підставі висновків комісії приймає мотивоване рішення про задоволення скарги або про відмову в її задоволенні з підстав, передбачених Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» у формі наказу.

Розгляд скарг відбувається виключно за письмовою заявою особи, яка вважає, що її права порушено. Скарга повинна відповідати таким вимогам:

1) повне найменування (ім’я) скаржника, його місце проживання чи перебування (для фізичних осіб) або місцезнаходження (для юридичних осіб), а також найменування (ім’я) представника скаржника, якщо скарга подається представником скаржника;

2) реквізити рішення державного реєстратора, що оскаржується (у сфері реєстрації нерухомості);

3) зміст оскаржуваного рішення, дій чи бездіяльності та норми законодавства, які порушено, на думку скаржника;

4) викладення обставин, якими скаржник обґрунтовує свої вимоги;

5) відомості про наявність або відсутність судового спору з порушеного у скарзі питання;

6) підпис скаржника  або його представника із зазначенням дати складання скарги.

До скарги додаються засвідчені в установленому порядку копії документів, що підтверджують факт порушення прав скаржника (за наявності), а також якщо скарга подається представником скаржника - довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження такого представника, або копія такого документа, засвідчена в установленому порядку.

Міністерство юстиції України розглядає скарги:

1) на рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав (крім випадків, коли таке право набуто на підставі рішення суду, а також коли щодо нерухомого майна наявний судовий спір);

2) на проведені державним реєстратором юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань реєстраційні дії (крім випадків, якщо такі реєстраційні дії проведено на підставі рішення суду);

3) на рішення, дії або бездіяльність територіальних органів Міністерства юстиції України.

Територіальні органи Міністерства юстиції України розглядають скарги:

1) на рішення (крім рішення про державну реєстрацію прав та рішення, згідно з яким проведено реєстраційну дію);

2) на дії або бездіяльність державного реєстратора, суб’єктів державної реєстрації.

Рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб’єкта державної реєстрації можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України та його територіальних органів протягом 60 календарних днів з дня прийняття рішення, що оскаржується, або з дня, коли особа дізналася чи могла дізнатися про порушення її прав відповідною дією чи бездіяльністю.

 

Відповідно до частини 8 статті 34 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (далі - Закон) від сплати адміністративного збору за державну реєстрацію прав на нерухоме майно звільняються:

1) фізичні та юридичні особи - під час проведення державної реєстрації прав, які виникли та оформлені до проведення державної реєстрації прав у порядку, визначеному цим Законом;

2) громадяни, віднесені до категорій 1 і 2 постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи;

3) громадяни, віднесені до категорії 3 постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, які постійно проживають до відселення чи самостійного переселення або постійно працюють на території зон відчуження, безумовного (обов'язкового) і гарантованого добровільного відселення, за умови, що вони станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали в зоні безумовного (обов'язкового) відселення не менше двох років, а в зоні гарантованого добровільного відселення - не менше трьох років;

4) громадяни, віднесені до категорії 4 потерпілих внаслідок Чорнобильської катастрофи, які постійно працюють і проживають або постійно проживають на території зони посиленого радіоекологічного контролю, за умови, що станом на 1 січня 1993 року вони прожили або відпрацювали в цій зоні не менше чотирьох років;

5) інваліди Великої Вітчизняної війни, особи із числа учасників антитерористичної операції, яким надано статус інваліда війни або учасника бойових дій, та сім'ї воїнів (партизанів), які загинули чи пропали безвісти, і прирівняні до них у встановленому порядку особи:

6) інваліди  та II груп;

7) Національний банк України;

8) органи державної влади, органи місцевого самоврядування;

9) інші особи за рішенням сільської, селищної, міської ради, виконавчий орган якої здійснює функції суб'єкта державної реєстрації прав.

У разі якщо державна реєстрація права власності або інших речових прав, відмінних від права власності, проводиться у строки менші, ніж передбачені статтею 19 Закону, вищевказані особи, не звільняються від сплати адміністративного збору.

Адміністративний збір не справляється за внесення до записів Державного реєстру прав змін, пов'язаних із приведенням у відповідність із законами України у строк, визначений цими законами.

 

Для розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державних реєстраторів, суб’єктів державної реєстрації при Міністерстві юстиції України та його територіальних органах утворені постійно діючі комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації (далі - комісії). Положення та склад комісій затверджуються Міністерством юстиції України або відповідним територіальним органом.

Розгляд скарг здійснюється комісією протягом 30 календарних днів, за необхідності перевірки  діяльності державного реєстратора, суб’єкта державної реєстрації, а також залучення скаржника чи інших осіб строк розгляду може бути продовжено до 45 календарних днів, про що повідомляється скаржник.

За результатом розгляду скарги суб’єкт розгляду скарги на підставі висновків комісії приймає мотивоване рішення про задоволення скарги або про відмову в її задоволенні з підстав, передбачених Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» у формі наказу.

Розгляд скарг відбувається виключно за письмовою заявою особи, яка вважає, що її права порушено. Скарга повинна відповідати таким вимогам:

1) повне найменування (ім’я) скаржника, його місце проживання чи перебування (для фізичних осіб) або місцезнаходження (для юридичних осіб), а також найменування (ім’я) представника скаржника, якщо скарга подається представником скаржника;

2) реквізити рішення державного реєстратора, що оскаржується (у сфері реєстрації нерухомості);

3) зміст оскаржуваного рішення, дій чи бездіяльності та норми законодавства, які порушено, на думку скаржника;

4) викладення обставин, якими скаржник обґрунтовує свої вимоги;

5) відомості про наявність або відсутність судового спору з порушеного у скарзі питання;

6) підпис скаржника  або його представника із зазначенням дати складання скарги.

До скарги додаються засвідчені в установленому порядку копії документів, що підтверджують факт порушення прав скаржника (за наявності), а також якщо скарга подається представником скаржника - довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження такого представника, або копія такого документа, засвідчена в установленому порядку.

Міністерство юстиції України розглядає скарги:

1) на рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав (крім випадків, коли таке право набуто на підставі рішення суду, а також коли щодо нерухомого майна наявний судовий спір);

2) на проведені державним реєстратором юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань реєстраційні дії (крім випадків, якщо такі реєстраційні дії проведено на підставі рішення суду);

3) на рішення, дії або бездіяльність територіальних органів Міністерства юстиції України.

Територіальні органи Міністерства юстиції України розглядають скарги:

1) на рішення (крім рішення про державну реєстрацію прав та рішення, згідно з яким проведено реєстраційну дію);

2) на дії або бездіяльність державного реєстратора, суб’єктів державної реєстрації.

Рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб’єкта державної реєстрації можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України та його територіальних органів протягом 60 календарних днів з дня прийняття рішення, що оскаржується, або з дня, коли особа дізналася чи могла дізнатися про порушення її прав відповідною дією чи бездіяльністю.

 

 

Для забезпечення захисту прав інвесторів, протидії незаконному поглинанню та захопленню підприємств та оперативного реагування на випадки силового захоплення земельних ділянок та об'єктів аграрної інфраструктури, інші прояви аграрного «рейдерства» при Черкаській обласній державній адміністрації діє регіональна робоча група з питань захисту прав інвесторів, протидії незаконному поглинанню та захопленню підприємств.

До складу регіональної робочої групи входять представники Черкаської обласної державної адміністрації, Черкаської обласної ради, Головного територіального управління юстиції у Черкаській області, Головного управління Національної поліції в Черкаській області, Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області, Регіонального відділення Фонду державного майна України по Черкаській області, а також представники громадськості та агропідприємств Черкаської області.

Засідання регіональної робочої групи проводяться кожну другу та четверту середу місяця об 11 год. 00 хв., а у разі необхідності негайного реагування на ситуацію -невідкладно.

Головним територіальним управлінням юстиції у Черкаській області організовано роботу «гарячої лінії» для прийому звернень за телефоном 33-00-27. Також можна звернутись за адресою: м. Черкаси, бульв. Шевченка, 185, каб. № 244.

З метою надання якісної правової консультації діють мобільні точки доступу до надання безоплатної правової допомоги у Черкаській області. До їх складу входять представники ГТУЮ, Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Черкаській області та нотаріуси. Виїзди здійснюються у населені пункти Черкаської області згідно графіку, з яким можна ознайомитись за посиланням: http://uprav.ck.minjust.gov.ua/hrafik/.

<< Початок < Попередня 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 Наступна > Кінець >>
Сторінка 7 з 46