Офіційний сайт Катеринопільської районної державної адміністрації і районної ради

drv

mrog

Управління юстиції інформує
Управління юстиції інформує

Управління юстиції інформує (252)

Відповідно до статті 23 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (далі - Закон) розгляд заяви про державну реєстрацію прав може бути зупинено державним реєстратором виключно у таких випадках:

1) подання документів для державної реєстрації прав не в повному обсязі, передбаченому законодавством;

2)  неподання заявником чи неотримання державним реєстратором у порядку, визначеному у пункті 3 частини третьої статті 10 цього Закону, інформації про зареєстровані до 1 січня 2013 року речові права на відповідне
нерухоме майно, якщо наявність такої інформації є необхідною для державної реєстрації прав.

Державний реєстратор у строк, встановлений для державної реєстрації прав, приймає рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та невідкладно повідомляє про це заявника.

Якщо заявник протягом ЗО робочих днів з моменту отримання рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав виконав вимоги державного реєстратора, зазначені у відповідному рішенні, розгляд заяви відновлюється на підставі рішення державного реєстратора про відновлення розгляду заяви.

Перебіг строку державної реєстрації прав продовжується з моменту усунення обставин, що стали підставою для прийняття рішення про зупинення розгляду, з урахуванням часу, що минув до його зупинення.

Рішення повинно містити вичерпний перелік підстав для зупинення розгляду заяви.

Державний реєстратор не має права вимагати від заявника –надання інших - -документів, крім тих, відсутність яких стала підставою для прийняття рішення про зупинення розгляду заяви, якщо інше не випливає з документів, що надані додатково.

У разі невиконання заявником зазначених у рішенні вимог у встановлений строк, державний реєстратор приймає рішення про відмову в державній реєстрації прав.

Частиною 3 статті 37 Закону рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єкта державної реєстрації прав можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України та його територіальних органів протягом 60 календарних днів з дня прийняття рішення, що оскаржується, або з дня, коли особа дізналася чи могла дізнатися про порушення її прав відповідною дією чи бездіяльністю.

При Головному територіальному управлінні юстиції у Черкаській області діє Комісія з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у Черкаській області


09 грудня 2017 року набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 6 грудня 2017 р. №925 "Деякі питання удосконалення механізмів захисту речових прав на земельні ділянки", якою затверджено зміни до:

Положення про Вищу кваліфікаційну комісію нотаріату, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31 серпня 2011 р. № 923;

•   Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 р. № 1051 "Деякі питання ведення Державного земельного кадастру";

Постанови Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 р.  №1127 "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень";

  • Порядку доступу державних реєстраторів прав на нерухоме майно та користування відомостями Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 липня 2017 р. № 509;
  • Розпорядження Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2016 р. № 789 "Про запровадження реалізації пілотного проекту щодо інформування у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Змінами до Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 р. №   1127 передбачена нова редакція пункту 53, який встановлює,    шо  для    державної реєстрації  права   власності  та   інших речових прав на земельну ділянку, права власності на об'єкт нерухомого майна, реєстрацію яких проведено до 1 січня 2013 р. відповідно до законодавства, що діяло  на  момент їх   виникнення,  у  зв'язку  із  втратою,   пошкодженням  чи псуванням відповідного державного акта на право власності чи постійного користування земельною ділянкою, свідоцтва про право власності на нерухоме майно  використовуються  відомості  з  Державного  земельного  кадастру або Реєстру   прав   власності   на   нерухоме   майно,   який   є   архівною   складовою частиною Державного реєстру прав, та паперовий носій інформації (реєстрові книги,  реєстраційні  справи,  ведення  яких  здійснювали  підприємства бюро технічної інвентаризації).

У разі наявності в заявника копії примірника втраченого, пошкодженого чи зіпсованого державного акта, свідоцтва про право власності на нерухоме майно подається також відповідна копія.

Державна реєстрація прав у випадку, передбаченому цим пунктом, проводиться виключно за умови встановлення державним реєстратором наявності зареєстрованих речових прав на підставі таких документів у Державному земельному кадастрі чи в Реєстрі прав власності на нерухоме майно, або на паперових носіях інформації (в реєстрових книгах, реєстраційних справах, ведення яких здійснювали підприємства бюро технічної інвентаризації), з обов'язковим зазначенням у Державному реєстрі прав відомостей про втрату, пошкодження чи зіпсування відповідного документа.

Відповідно до ч.1 ст. 37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єкта державної реєстрації можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України та його територіальних органів або до суду.

При Головному територіальному управлінні юстиції у Черкаській області діє Комісія з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у Черкаській області, тому скаргу можна подати або надіслати за адресою: бульв. Шевченка, 185, м. Черкаси, 18001.

Діяльність Комісії здійснюється виключно на безоплатній основі, що є відмінним від оскарження наведених дій в судовому порядку, де необхідно сплачувати судовий збір.

З метою забезпечення захисту речових прав, економічних Інтересів громадян та інвесторів, зменшення ризиків незаконного заволодіння нерухомим майном розпорядженням Кабінету Міністрів України № 789-р «Про запровадження реалізації пілотного проектe щодо інформування у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (далі - розпорядження) запроваджено пілотний проект щодо інформування громадян про будь-які реєстраційні дії, які вчиняються з їхньою нерухомістю у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, а також сповіщання власників про те, хто з користувачів реєстру цікавився їхнім майном.

09 грудня 2017 року набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 6 грудня 2017 р. №925 «Деякі питання удосконалення механізмів захисту речових прав на земельні ділянки», якою затверджено зміни до розпорядження, а саме розширено перелік суб'єктів, що можуть скористатись послугою SMS - маяк для захисту своїх прав.

Внесено зміни до підпункту 2 розпорядження, а саме доповнено новим абзацом такого змісту: «користувачу земельної ділянки — про подані заяви у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень щодо земельної ділянки, яка перебуває у користуванні такого користувача, а саме про реєстраційний номер, дату і час реєстрації таких заяв»; крім того додано пункт 2 , який передбачає, що: «сервісна послуга з інформування про реєстраційні дії у Державному реєстрі прав надається власникові об'єкта нерухомого майна також про подані заяви у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень щодо такого власника, а саме про реєстраційний номер, дату і час реєстрації таких заяв».

Повідомляємо, що плата (адміністративний збір) за проведення реєстраційних дій у сфері державної реєстрації прав та юридичних осіб-пІдприємцІв справляється відповідно до ст. 34 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та ст. 36 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб -підприємців та громадських формувань».

Адміністративний збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому подаються відповідні документи для проведення державної реєстрації прав та юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, та округлюється до найближчих десяти гривень.

Слід звернути увагу на те, що адміністративний збір у сфері державної реєстрації прав справляється за одну надану послугу. У разі надання однієї послуги у сфері державної реєстрації прав одночасно усім співвласникам нерухомого майна адміністративний збір справляється один раз у повному обсязі.

Адміністративний збір за державну реєстрацію речових прав та юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців зараховується до бюджетів у порядку, встановленому Бюджетним кодексом України.

Відповідно до частини першої та шостої статті 36 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» (далі - Закон) адміністративний збір не справляється за державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу, фізичну особу - підприємця, у тому числі змін до установчих документів, пов'язаних з приведенням їх у відповідність із законами України у строк, визначений цими законами.

Державні органи, у тому числі суди, органи Національної поліції, органи прокуратури, органи Служби безпеки України, а також органи місцевого самоврядування та їхні посадові особи звільняються від справляння адміністративного збору за державну реєстрацію та від плати за надання відомостей з Єдиного державного реєстру через портал електронних сервісів.

Відповідно до ч. 8 ст. 34 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (далі - Закон) від сплати адміністративного збору під час проведення державної реєстрації речових прав звільняються:

1)  фізичні та юридичні особи - під час проведення державної реєстрації прав, які виникли та оформлені до проведення державної реєстрації прав у порядку, визначеному цим Законом;

2)   громадяни, віднесені до категорій 1 і 2 постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи:

3)  громадяни, віднесені до категорії 3 постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, які постійно проживають до відселення чи самостійного переселення або постійно працюють на території зон відчуження, безумовного (обов'язкового) і гарантованого добровільного відселення, за умови, що вони станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали в зоні безумовного (обов'язкового) відселення не менше двох років, а в зоні гарантованого добровільного відселення - не менше трьох років:

4)   громадяни, віднесені до категорії 4 потерпілих внаслідок Чорнобильської катастрофи, які постійно працюють і проживають або постійно проживають на території зони посиленого радіоекологічного контролю, за умови, що станом на 1 січня 1993 року вони прожили або відпрацювали в цій зоні не менше чотирьох років;

5)    інваліди Великої Вітчизняної війни, особи Із числа учасників антитерористичної операції, яким надано статус інваліда війни або учасника бойових дій, та сім'ї воїнів (партизанів), які загинули чи пропали безвісти, і
прирівняні до них у встановленому порядку особи;

6) інваліди І та II груп:

7) Національний банк України;

8) органи державної влади, органи місцевого самоврядування;

9)  інші особи за рішенням сільської, селищної, міської ради, виконавчий орган якої здійснює функції суб'єкта державної реєстрації прав.

У разі якщо державна реєстрація права власності або інших речових прав, відмінних від права власності, проводиться у строки менші, ніж передбачені статтею 19 цього Закону, особи, визначені пунктами 1-9 цієї частини, не звільняються від сплати адміністративного збору.

Адміністративний збір не справляється за внесення до записів Державного реєстру прав змін, пов'язаних із приведенням у відповідність із законами України у строк, визначений цими законами.

Розділом III Порядку надання відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 10 червня 2016 року за №1657/5, визначені умови та процедура надання документів, то містяться в реєстраційній справі, у паперовій формі.

Документи, що містяться в реєстраційній справі, у паперовій формі надаються за запитом, установленого Міністерством юстиції України зразка, про надання документів, що містяться в реєстраційній справі відповідної юридичної ; особи, громадського формування, що не має статусу юридичної, фізичної особи -підприємця, заявника, шляхом звернення до центру надання адміністративних послуг, утвореного при суб'єкті державної реєстрації, що відповідно до Закон) України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» (далі - Закон) уповноважений зберігати реєстраційні справи у паперовій формі.

У разі якщо відповідно до Закону державна реєстрація проводиться Міністерством юстиції України та його територіальними органами, документи, що містяться в реєстраційній справі у паперовій формі, надаються за запитом заявника шляхом звернення до Міністерства юстиції України або його територіальних органів, що відповідно до закону уповноважені зберігати реєстраційні справи у паперовій формі.

Разом із запитом заявник подає документ, що підтверджує внесення плати за надання документа в паперовій формі, що міститься у реєстраційній справі. Плата справляється за кожен отриманий документ.

Запит не підлягає реєстрації у Єдиному державному реєстрі у разі відсутності документа про внесення плати за надання документів, що містяться у реєстраційній справі.

Кількість документів, щодо яких подається запит, не обмежується.

Частини 4 статті 36 Закону визначено, то за надання документа в паперовій формі, що міститься в реєстраційній справі, справляється плата в розмірі 0,07 прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до частини 5 статті 36 Закону адміністративний збір та плата за надання відомостей з Єдиного державного реєстру справляються у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленому законом на 1 січня календарного року, в якому подаються відповідні документи для проведення реєстраційної дії або запит про надання відомостей з Єдиного державного реєстру, та округлюються до найближчих 10 гривень.

Згідно п. 4 ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» (далі - Закон) для державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі, у тому числі змін до установчих документів юридичної особи, подаються наступні документи:

1) заява про державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі;

2)примірник оригіналу (нотаріально засвідчена копія) рішення уповноваженого органу управління юридичної особи про зміни, що вносяться до Єдиного державного реєстру, крім внесення змін до інформації про кінцевих бенефіціарних власників (контролерів) юридичної особи, у тому числі кінцевих бенефІціарних власників (контролерів) її засновника, якщо засновник -юридична особа, про місцезнаходження та про здійснення зв'язку з юридичною особою;

3)   документ, що підтверджує реєстрацію іноземної особи в країні її місцезнаходження (витяг із торговельного, банківського, судового реєстру тощо), - у разі змін, пов'язаних із входженням до складу засновників юридичної особи іноземної юридичної особи;

4)    документ про сплату адміністративного збору - у випадках, передбачених статтею 36 Закону;

5)   установчий документ юридичної особи в новій редакції - у разі внесення змін, що містяться в установчому документі;

6)   примірник оригіналу (нотаріально засвідчена копія) передавального акта або розподільчого балансу - у разі внесення змін, пов'язаних із внесенням даних про юридичну особу, правонаступником якої є зареєстрована юридична особа;

7)     примірник оригіналу (нотаріально засвідчена копія) рішення уповноваженого органу управління юридичної особи про вихід із складу засновників (учасників) та/або заява фізичної особи про вихід із складу
засновників (учасників), справжність підпису на якій нотаріально засвідчена, та/або договору, іншого документа про перехід чи передачу частки засновника (учасника) у статутному (складеному) капіталі (пайовому фонді) юридичної особи, та/або рішення уповноваженого органу управління юридичної особи про примусове виключення із складу засновників (учасників) юридичної особи або ксерокопія свідоцтва про смерть фізичної особи, судове рішення про визнання фізичної особи безвісно відсутньою - у разі внесення змін, пов'язаних із зміною складу засновників (учасників) юридичної особи;

8) заява про обрання юридичною особою спрощеної системи оподаткування та/або реєстраційна заява про добровільну реєстрацію як платника податку на додану вартість, та/або заява про включення до Реєстру неприбуткових установ та організацій за формами, затвердженими  відповідно до законодавства, - за бажанням заявника у разі внесення до установчих документів змін, які впливають на систему його оподаткування.

Батьківські права визнаються за неповнолітніми батьками у разі народження у них дитини і відповідного визначення її походження від матері та батька, зареєстрованого органами державної реєстрації актів цивільного стану. Чинне сімейне законодавство України як наділяє неповнолітніх батьків додатковими гарантіями, так і містить обмеження щодо здійснення неповнолітніми батьками своїх батьківських прав. Відповідно до ст. 156 Сімейного кодексу України неповнолітні батьки мають такі ж права та обов'язки щодо дитини, як і повнолітні батьки, та можуть їх здійснювати самостійно. Неповнолітні батьки, які досягли чотирнадцяти років, мають право на звернення до суду за захистом прав та інтересів своєї дитини та отримати право на безоплатну правову допомогу. Отже, неповнолітні батьки, як і повнолітні батьки, мають право на визначення прізвища, імені, по батькові дитини, на виховання дитини, на спілкування з дитиною, на визначення місця проживання дитини та відібрання дитини від будь-яких осіб, які незаконно її утримують. Неповнолітні батьки мають право самостійно визнавати й оспорювати своє батьківство у судовому порядку. Відповідно до ч. 1 ст. 18 Сімейного кодексу України кожен учасник сімейних відносин, який досяг чотирнадцяти років, має право на безпосереднє звернення до суду за захистом свого права або інтересу. Неповнолітні батьки мають право й зареєструвати народження дитини. Якщо неповнолітні батьки не перебувають у шлюбі між собою, то походження дитини від матері визначається на підставі відповідних документів, визначених п.2 глави ІІІ Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених Наказом Міністерства юстиції України від 18.10.2000 р. N52/5, а походження дитини від батька визначається за заявою матері та батька дитини про визнання батьківства. Частина 2 ст. 126 Сімейного кодексу України передбачає, якщо заява про визнання себе батьком дитини подана неповнолітнім, орган державної реєстрації актів цивільного стану повідомляє батьків, опікуна, піклувальника неповнолітнього про запис його батьком дитини. У разі якщо повідомити батьків, опікуна, піклувальника неповнолітнього неможливо, орган державної реєстрації актів цивільного стану повинен повідомити орган опіки та піклування про запис неповнолітнього батьком дитини. Статтею 126 Сімейного кодексу України передбачено якщо мати, батько дитини є неповнолітніми, баба, дід дитини з боку того з батьків, хто є неповнолітнім, зобов'язані надавати йому допомогу у здійсненні ним батьківських прав та виконанні батьківських обов'язків. Сімейним кодексом України (ст. 265) також, визначено, що баба, дід зобов’язані утримувати своїх малолітніх, неповнолітніх внуків, якщо у них немає матері, батька або якщо батьки не можуть з поважних причин надавати їм належного утримання, за умови, що баба, дід можуть надавати матеріальну допомогу. Частина 4 ст. 217 Сімейного кодексу України передбачає, якщо мати чи батько дитини є неповнолітніми, крім їхньої згоди на усиновлення потрібна згода їхніх батьків. Мати, батько можуть бути позбавлені батьківських прав лише у разі досягнення ними повноліття (ч. 2 ст. 164 СК України). Отже неповнолітні батьки володіють особливим правовим статусом. Закон, прирівнюючи їх у правах та обов’язках до повнолітніх батьків, наділяє їх додатковими правовими гарантіями. Своєрідність правового положення неповнолітніх батьків полягає в тому, що вони, з одного боку, є батьками, що володіють певним обсягом прав і обов’язків стосовно своїх дітей, і, з іншого боку, продовжують залишатися дітьми, наділеними власним колом прав.

Постановою від 6 грудня 2017 р. № 925 "Деякі питання удосконалення механізмів захисту речових прав на земельні ділянки" (далі - Постанова) Уряд удосконалив механізм захисту речових прав на земельні ділянки.

Документом внесено зміни до низки нормативно-правових актів Кабінету Міністрів:

-         Положення про Вищу кваліфікаційну комісію нотаріату, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31 серпня 2011 р. № 923;

-         Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 р. № 1051 "Деякі питання ведення Державного земельного кадастру";

-         Постанови Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 р. № 1127 "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень";

-         Порядку доступу державних реєстраторів прав на нерухоме майно та користування відомостями Державного земельного кадастр}', затвердженого                                 постановою        Кабінету Міністрів України від 12 липня 2017 р. №509;

-         Розпорядження Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2016 р. № 789 "Про запровадження реалізації пілотного проекту щодо інформування у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Зокрема, передбачається, що державна реєстрація права власності на земельну ділянку, реєстрацію якого проведено до 1 січня 2013 року, відповідно до законодавства, що діяло на момент його набуття, проводиться за умови наявності відповідних відомостей про зареєстровані    права   в   Державному земельному кадастрі.

Також запроваджується перевірка наявності та автентичності кадастрового номера земельної ділянки в Державному земельному кадастрі вже під час формування державним реєстратором заяви в режимі реального часу. Документом визначаються способи виправлення технічних помилок у разі виявлення державним реєстратором прав на нерухоме майно у отриманих з Державного земельного кадастру відомостях про власників, користувачів земельної ділянки, перенесених з Державного реєстру земель.

Удосконалено процедури встановлення особи та перевірки її дієздатності під час проведення реєстраційних дій, не пов'язаних із вчиненням нотаріальної дії. Крім того, надано можливість ідентифікації особи з метою одержання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно шляхом застосування мобільного електронного цифрового підпису чи іншого засобу, що дає можливість однозначно ідентифікувати таку особу.

Постанова набирає чинності з дня ЇЇ опублікування, крім абзаців другого -п'ятого і двадцять першого - двадцять третього підпункту 2 пункту 3 змін, затверджених цією постановою, які набирають чинності з 1 березня 2018 року.

З текстом Постанови можна ознайомитись за посиланням: http://www.kmu.gov.ua/control/uk/cardnpd?docid=250483482.

<< Початок < Попередня 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 Наступна > Кінець >>
Сторінка 7 з 18