Офіційний сайт Катеринопільської районної державної адміністрації і районної ради

drv

mrog

Центральне міжрегіональне управління Міністерства юстиції
Центральне міжрегіональне управління Міністерства юстиції

Центральне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (634)

Емфітевзис це право користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських погреб. Воно виникає на підставі договору між власником земельної ділянки та особою, яка виявила бажання користуватися цією земельною ділянкою для таких потреб (землекористувач), відповідно до Цивільного кодексу України.

Треба зазначити, що на відміну від Типового договору оренди землі типового договор) емфітевзису в Україні не затверджено. Такий договір укладається в письмовій формі та, за домовленістю сторін, може бути нотаріально посвідчений.

Законодавчо визначено, що сірок користування земельною ділянкою державної, комунальної та приватної власності для сільськогосподарських потреб (емфітевзис), а також строк користування земельною ділянкою державної чи комунальної власності для забудови (суперфіцій) не може перевищувати 50 років.

Основною перевагою договору емфітевзису над договором оренди є те, що власник земельної ділянки може отримати плату за весь термін користування земельною ділянкою одноразово, а не шляхом отримання щорічних платежів, як це відбувається при передачі земельних ділянок в оренду.

Однак, за домовленістю між сторонами оплата може здійснюватися періодично.

Важливою особливістю емфітевзису є те, що право користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб може відчужуватися і передаватися у спадок, за винятком права користування земельною ділянкою державної або комунальної власності для сільськогосподарських потреб, яке не може бути відчужено її землекористувачем іншим особам, внесено до статутного фонду, передано у заставу.

Таким чином, землекористувач, набувши на підставі договору право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб, набуває ще право відчуження емфітевзису іншій особі шляхом укладення з нею договору купівлі-продажу, дарування тощо, а також право передачі користування земельною ділянкою у порядку спадкування.

У разі продажу права користування земельною ділянкою землекористувачем власник земельної ділянки може скористатись своїм переважним правом на його придбання і тим самим поєднати в одній особі власника і користувача земельної ділянки. Якщо власник земельної ділянки не здійснює викупу емфітевзису, то він не зможе запобігти його продажу іншій особі.

Водночас, якщо землекористувач продаватиме своє право емфітевзису іншій особі, то власник земельної ділянки матиме право на отримання певного відсотку від ціни продажу, розмір якого має бути визначений договором.

Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» визначено, що право емфітевзису є речовим правом, яке підлягає державній реєстрації в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно і виникає саме із дня такої реєстрації. Лише з моменту такої реєстрації власник земельної ділянки вважатиметься таким, що передав право емфітевзису землекористувачу, а землекористувач - його набув.

Законодавчо визначено випадки, за яких право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб може бути припинено:

-  поєднання в одній особі власника земельної ділянки та землекористувача;

-  сплив строку, на який було надано право користування;

-  викуп земельної ділянки у зв'язку із суспільною необхідністю;

- припинення дії договору, укладеного в рамках державно-приватного партнерства (щодо договорів емфітевзису, укладених у рамках такого партнерства).

Треба зазначити, що припинення права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських погреб також підлягає обов'язковій державній реєстрації.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Стаття 11 Закону України «Про громадські об'єднання» встановлює основні вимоги до статуту громадського об'єднання. А саме, статуї громадського об'єднання має містити відомості про:

1)  найменування громадського об'єднання та за наявності - скорочене
найменування;

2)  мету (цілі) та напрями його діяльності;

3)        порядок набуття і припинення членства (участі) у громадському об'єднанні, права та обов'язки його членів (учасників);

4)        повноваження керівника, вищого органу управління, інших органів управління (далі - керівні органи) громадського об'єднання, порядок їх формування та зміни складу, термін повноважень, а також порядок визначення особи, уповноваженої представляти громадське об'єднання, та її заміни (для громадських об'єднань, що не мають статусу юридичної особи);

5)        періодичність засідань і процедуру прийняття рішень керівними органами громадського об'єднання, у тому числі шляхом використання засобів зв'язку;

6)  порядок звітування керівних органів громадського об'єднання перед його
членами (учасниками);

7)     порядок оскарження рішень, дій, бездіяльності керівних органів
громадського об'єднання та розгляду скарг;

8)     джерела надходження і порядок використання коштів та іншого майна громадського об'єднання;

9)     порядок створення, діяльності та припинення діяльності відокремлених підрозділів громадського об'єднання (у разі їх створення громадським об'єднанням, яке має намір здійснювати діяльність зі статусом юридичної особи);

10)  порядок внесення змін до статуту;

11) порядок прийняття рішення щодо саморозпуску або реорганізації громадського об'єднання, а також щодо використання його коштів та іншого майна, що залишилися після саморозпуску, - для громадського об'єднання, яке має намір здійснювати діяльність зі статусом юридичної особи. У статуті громадського об'єднання можуть бути передбачені додаткові положення щодо утворення, діяльності і саморозпуску чи реорганізації громадського об'єднання, що не суперечать закону.

У статуті громадського об'єднання можуть бути передбачені додаткові положення щодо утворення, діяльності і саморозпуску чи реорганізації громадського об'єднання, що не суперечать закону.

Статут громадського об'єднання, яке має намір здійснювати діяльність без статусу юридичної особи (у разі, якщо наявність статуту такого об'єднання
передбачена рішенням про його утворення), може не містити положень, передбачених пунктами 5-8 частини першої цієї статті.

 

 

 

 

 

 

 

Громадське об'єднання із статусом юридичної особи може мати власну символіку (емблему, прапор), яка підлягає реєсграції відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань". З чого почати? Насамперед, потрібно визначити вид символіки, підготувати її зображення та опис. Символіка громадського об'єднання не повинна відтворювати:

- державні символи України;

- інші офіційні символи чи знаки, які використовуються державними органами, органами влади Автономної Республіки Крим та органами місцевого самоврядування, державні та інші нагороди, печатки та інші відмітні знаки цих органів;

- державні герби, прапори або офіційні назви інших держав;

- ім'я або зображення фізичної особи без письмової згоди такої особи або її спадкоємців, засвідченої в установленому законом порядку, якщо інше не передбачено законом;

- інші символи та знаки, використання яких обмежено законом.

Символіка громадського об'єднання має відрізнятися від зображення вже зареєстрованої символіки іншого іромадського об'єднання.

Уповноважений орган громадського об'єднання затверджує символіку іромадського об'єднання в порядку, визначеному його статутом. Рішення про затвердження символіки має містити: вид символіки, її зображення та опис про кольори, масштаби та пропорції елементів. Зображення символіки повинно містити повне або скорочене наимеїгування громадського об'єднання.

Державну реєстрацію символіки здійснює Міністерство юстиції України. Для державної реєстрації символіки подаються такі документи:

-   заява про державну реєстрацію символіки;

-   копія установчого документа юридичної особи;

-  примірник оригіналу (нотаріально засвідчена копія) рішення уповноваженого органу управління юридичної особи про затвердження символіки, визначення виду символіки, її опис, а для політичних партій - також текст гімну та/або девізу;

- зображення символіки (прапора та/або емблеми, текст гімну та/або девізу) у паперовій та електронній формі;

- опис символіки в паперовій та електронній формі;

-   документ про сплату адміністративного збору - у випадках, передбачених законодавством.

Громадське об'єднання має право на використання власної символіки з дня її реєстрації. Забороняється використання зареєстрованої символіки громадського об'єднання фізичними та юридичними особами без згоди такого об'єднання та для цілей, не пов'язаних з діяльністю такого громадського об'єднання.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» визначено перелік документів для державної реєстрації створення юридичної особи (у тому числі в результаті виділу, злиття, перетворення, поділу), крім створення державного органу, органу місцевого самоврядування, а саме:

1)   заява про державну реєстрацію створення юридичної особи. У заяві про державну реєстрацію створення юридичної особи, утвореної в результаті поділу, виділу, додатково зазначаються відомості про відокремлені підрозділи в частині їх належності до юридичної особи - правонаступника. У заяві про державну реєстрацію створення юридичної особи приватного права може зазначатися, що вона діє на підставі модельного статуту;

2)   заява про обрання юридичною особою спрощеної системи оподаткування та/або реєстраційна заява про добровільну реєстрацію як платника податку на додану вартість, та/або заява про включення до Реєстру неприбуткових установ та організацій за формами, затвердженими відповідно до законодавства, - за бажанням заявника;

2.1) примірник оригіналу (нотаріально засвідчену копію) рішення засновників, а у випадках, передбачених законом, - рішення відповідного державного органу, про створення юридичної особи;

3)       документ, що підтверджує створення громадського формування, відповідність статуту юридичної особи, на підставі якого діє громадське формування, - у разі державної реєстрації громадського формування, що є самостійним структурним підрозділом у складі іншої юридичної особи;

4)       відомості про керівні органи громадського формування (ім'я, дата народження керівника, членів інших керівних органів, реєстраційний номер  облікової картки платника податків (за наявності) посада, контактний номер телефону та інші засоби зв’язку), відомості про особу (осіб), яка має право представляти громадське формування для здійснення реєстраційних дій (ім'я, дата народження, контактний номер телефону та інші засоби зв'язку);

5)  установчий документ юридичної особи - у разі створення юридичної
особи на підставі власного установчого документа;

6)      реєстр осіб (громадян), які брали участь в установчому з'їзді (конференції, зборах), - у разі державної реєстрації створення громадських об'єднань, політичної партії;

7)      програма політичної партії - у разі державної реєстрації створення політичної партії;

8)        список підписів громадян України за формою, встановленою Міністерством юстиції України, - у разі державної реєстрації створення політичної партії;

9)        документ про сплату адміністративного збору - у випадках, передбачених статтею 36 цього Закону;

10)    документ, що підтверджує реєстрацію іноземної особи у країні її місцезнаходження (витяг із торговельного, банківського, судового реєстру тощо), - у разі створення юридичної особи, засновником (засновниками) якої є іноземна юридична особа;

11)    примірник оригіналу (нотаріально засвідчена копія) передавального акта - у разі створення юридичної особи в результаті перетворення або злиття;

12)    примірник оригіналу (нотаріально засвідчена копія) розподільчого балансу - у разі створення юридичної особи в результаті поділу або виділу;

13)    документи для державної реєстрації змін про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі, визначені частиною четвертою цієї статті, - у разі створення юридичної особи в результаті виділу;

14)    документи для державної реєстрації припинення юридичної особи в результаті злиття та поділу - у разі створення юридичної особи в результаті злиття та поділу;

15)    список учасників з'їзду, конференції, установчих або загальних зборів членів профспілки;

16)    документ, що містить інформацію про розмір обов'язкових платежів та інших обов'язкових витрат, сплата яких є необхідною для започаткування діяльності товариства, у випадку, передбаченому абзацом шостим пункту 48 частини другої статті 9 цього Закону.

 

 

 

стоп булінг каверУ 2019 році вступили в силу норми закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії булінгу (цькуванню)», який визначає поняття булінгу. Напередодні початку нового навчального року, Міністерство юстиції України продовжує інформування в рамках кампанії  #СтопБулінг.

Булінг (bullying, від анг. bully – хуліган, забіяка) (цькування) - це  діяння (дії або бездіяльність) учасників освітнього процесу, які полягають у психологічному, фізичному, економічному, сексуальному насильстві, у тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій, що вчиняються стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи та (або) такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу, внаслідок чого могла бути чи була заподіяна шкода психічному або фізичному здоров’ю потерпілого.

Які ознаки булінгу?

Типовими ознаками булінгу є:

  • систематичність (повторюваність) діяння;
  • наявність сторін – кривдник (булер), потерпілий (жертва булінгу), спостерігачі;
  • наслідки у вигляді психічної та/або фізичної шкоди, приниження, страху, тривоги, підпорядкування потерпілого інтересам кривдника, та/або спричинення соціальної ізоляції потерпілого.

Які  є види булінгу ?

Людину, яку вибрали жертвою, намагаються принизити, залякати, ізолювати від інших різними способами. Найпоширенішими видами булінґу є:

  • фізичний (штовхання, підніжки, зачіпання, бійки, стусани, ляпаси, нанесення тілесних пошкоджень);
  • психологічний (принизливі погляди, жести, образливі рухи тіла, міміка обличчя, поширення образливих чуток, ізоляція, ігнорування, погрози, жарти, маніпуляції, шантаж);
  • економічний (крадіжки, пошкодження чи знищення одягу та інших особистих речей, вимагання грошей);
  • сексуальний (принизливі погляди, жести, образливі рухи тіла, прізвиська та образи сексуального характеру, зйомки у переодягальнях, поширення образливих чуток, сексуальні погрози, жарти);
  • кібербулінг (приниження за допомогою мобільних телефонів, Інтернету, інших електронних пристроїв).

Як відрізнити звичайний конфлікт від булінгу?

Варто пам’ятати, що не кожен конфлікт є булінгом. Цькування - це тривалі, повторювані дії, а одинична сутичка між учасниками таким не може вважатися. Наприклад, якщо друзі посварилися та побилися чи діти разом весело штовхалися, але одна із них впала і забилася -  це не вважається булінгом. Проте, якщо однолітки на чолі з булером регулярно насміхалися, принижували або ховали та кидали речі дитини, штовхали, не вперше нецензурно обзивали та били, викладали в соцмережі непристойні чи відфотошоплені знімки дитини – потрібно негайно діяти!

Що робити, якщо ваша дитина стала жертвою булінгу?

  • Зберігайте спокій, будьте терплячими, не потрібно тиснути на дитину.
  • Поговоріть з дитиною, дайте їй зрозуміти, що ви не звинувачуєте її в ситуації, що склалася, готові її вислухати і допомогти.
  • Запитайте, яка саме допомога може знадобитися дитині, запропонуйте свій варіант вирішення ситуації.
  • Поясніть дитині, до кого вона може звернутися за допомогою у разі цькування (психолог, вчителі, керівництво школи, старші учні, батьки інших дітей, охорона, поліція).
  • Повідомте керівництво навчального закладу про ситуацію, що склалася, і вимагайте належного її урегулювання.
  • Підтримайте дитину в налагодженні стосунків з однолітками та підготуйте її до того, що вирішення проблеми булінгу може потребувати певного часу.

У разі, якщо вирішити ситуацію з булінгом на рівні школи не вдається – повідомте поліцію!

 

Що робити, якщо ви стали свідком булінгу?

  • Втрутитися і припинити цькування – булінг не слід ігнорувати.
  • Зайняти нейтральну позицію в суперечці – обидві сторони конфлікту потребують допомоги.
  • Пояснити, які саме дії вважаєте булінгом і чому їх варто припинити.
  • Уникати в спілкуванні слів «жертва» та «агресор», аби запобігти тавруванню і розподілу ролей.
  • Повідомити керівництво навчального закладу про ситуацію, що склалася, і вимагати вжити заходів щодо припинення цькування.

Ситуації з фізичним насильством потребують негайного втручання!

Що робити, якщо ваша дитина агресор?

Відверто поговоріть з дитиною про те, що відбувається, з’ясуйте мотивацію її поведінки.

  • Уважно вислухайте дитину, з повагою поставтеся до її слів.
  • Поясніть дитині, що її дії можуть бути визнані насильством, за вчинення якого настає відповідальність.
  • Чітко і наполегливо попросіть дитину припинити таку поведінку, але не погрожуйте обмеженнями і покараннями. Повідомте їй, що будете спостерігати за її поведінкою.
  • Зверніться до шкільного психолога і проконсультуйтеся щодо поведінки своєї дитини під час занять – агресивна поведінка і прояви насильства можуть бути ознакою серйозних емоційних проблем.

Яка роль  відведена педагогічним працівникам у запобіганні та протидії булінгу?

Керівник закладу освіти зобов’язаний створити у закладі освіти безпечне освітнє середовище, вільне від насильства та булінгу. Крім того, керівник:

  • розробляє, затверджує та оприлюднює план заходів, спрямованих на запобігання та протидію булінгу (цькуванню) в закладі освіти;
  • розглядає заяви про випадки булінгу (цькування) та видає рішення про проведення розслідування;
  • вживає відповідних заходів реагування;
  • забезпечує виконання заходів для надання соціальних та психолого-педагогічних послуг учням, які вчинили булінг, стали його свідками або постраждали від булінгу (цькування);
  • повідомляє органам Національної поліції України та службі у справах дітей про випадки булінгу (цькування) в закладі освіти.

Також Закон зобов’язує педагогічних працівників негайно повідомляти керівників закладів освіти про виявлені факти булінгу (цькування) серед школярів.

Яка відповідальність за вчинення булінгу?

До прийняття змін до законів щодо протидії булінгу (цькуванню) відповідальності за його вчинення в Україні не існувало. З прийняттям нового закону було запроваджено адміністративну відповідальність. Відтепер вчинення булінгу (цькування) стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи або такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу карається штрафом від 850 до 1700 грн або громадськими роботами від 20 до 40 годин.

Такі діяння, вчинені повторно протягом року після або групою осіб караються штрафом у розмірі від 1700 до 3400 грн або громадськими роботами на строк від 40 до 60 годин.

У разі вчинення булінгу (цькування) неповнолітніми до 16 років, відповідатимуть його батьки або особи, що їх заміняють. До них застосовуватимуть покарання у вигляді штрафу від 850 до 1700 грн або громадські роботи на строк від 20 до 40 годин.

Окремо передбачена відповідальність за приховування фактів булінгу (цькування). Якщо керівник закладу освіти не повідомить органи Національної поліції України про відомі йому випадки цькування серед учнів, до нього буде застосоване покарання у вигляді штрафу від 850 до 1700 грн або виправних робіт до одного місяця з відрахуванням до 20 % заробітку.

Куди звертатися за більш детальною консультацією та роз’ясненнями?

Якщо у вас залишились питання з данного приводу, будь ласка, телефонуйте до контакт-центру системи безоплатної правової допомоги за номером 0 (800) 213 103, цілодобово та безкоштовно в межах України. В центрах та бюро надання безоплатної правової допомоги по всій Україні ви можете отримати юридичну консультацію та правовий захист.

ВАЖЛИВО: діти мають право безоплатно отримати послуги адвоката (складання заяв, представництво в суді).

Якщо дитині необхідна психологічна допомога – зверніться на Національну дитячу «гарячу лінію» для дітей та батьків з питань захисту прав дітей за номером 116-111 .

Для забезпечення захисту прав інвесторів, протидії незаконному поглинанню та захопленню підприємств та оперативного реагування на випадки силового захоплення земельних ділянок та об’єктів аграрної інфраструктури, інші прояви аграрного «рейдерства», при Черкаській обласній державній адміністрації діє регіональна робоча група з питань захисту прав інвесторів, протидії незаконному поглинанню та захопленню підприємств (адреса: м. Черкаси, бульв. Шевченка, 185, номер гарячої лінії: (0472) 33-00-27).

З метою надання якісної правової допомоги діють мобільні точки доступу до надання безоплатної правової допомоги, що здійснюють виїзди у населені пункти Черкаської області. До складу мобільних точок входять представники Головного територіального управління юстиції у Черкаській області, Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Черкаській області та нотаріуси.

Інформуємо, що виїзд мобільної точки буде здійснено:

11.09.2019 - с. Новоселиця, вул. Д.Пономаренко,123, Новоселицька сільська рада, Катеринопільський район.

Запрошуємо громадян, землевласників, землекористувачів, громадські організації, засоби масової інформації!

 

 

Відтепер всі громадяни можуть подати скаргу до Комісії з питань 
розгляду скарг у сфері державної реєстрації Міністерства юстиції України 
через Портал державних послуг iGov 
(https://igov.gov.ua/service/333/general).

Для оперативного реагування на випадки силового захоплення на території Черкаської області земельних ділянок та об’єктів аграрної інфраструктури, інші  прояви аграрного «рейдерства», при Черкаській обласній державній адміністрації діє регіональна робоча група з питань захисту прав інвесторів, протидії незаконному поглинанню та захопленню підприємств.

У вересні 2019 року чергові засідання регіональної робочої групи відбудуться11.09.2019 та 25.09.2019 об 11.00 год. за адресою: м. Черкаси, бульв. Шевченка, 185, каб. № 340.

Для довідок та запису звертатися за телефоном: (0472) 33-00-27 або за адресою: м. Черкаси, бульв. Шевченка, 185, каб. № 244.

Надання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (далі – Державний реєстр прав) здійснюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно їх обтяжень» (далі – Закон), Порядку надання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 № 1127 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 26 червня 2019 р. № 599) (далі – Порядок).

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 2 Закону Державний реєстр прав – єдина державна інформаційна система, що забезпечує обробку, збереження та надання відомостей про зареєстровані речові права на нерухоме майно та їх обтяження, про об’єкти та суб’єктів таких прав.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 32 Закону інформація про зареєстровані права на нерухоме майно та їх обтяження, що міститься у Державному реєстрі прав, є відкритою, загальнодоступною та платною, крім випадків, передбачених цим Законом.

Для фізичних та юридичних осіб інформація за об’єктом нерухомого майна та суб’єктом речового права надається в електронній формі через офіційний веб-сайт Міністерства юстиції України, за умови ідентифікації такої особи (фізичної або юридичної) з використанням електронного цифрового підпису чи іншого альтернативного засобу ідентифікації особи, або в паперовій формі.

Інформація про зареєстровані права та їх обтяження, отримана в електронній чи паперовій формі за допомогою програмного забезпечення Державного реєстру прав, має однакову юридичну силу та використовується відповідно до законодавства.

Відповідно до ч. 6 ст. 34 Закону за отримання інформації з Державного реєстру прав у порядку, передбаченому статтею 32 цього Закону, справляється адміністративний збір, зокрема, у такому розмірі: 0,025 прожиткового мінімуму для працездатних осіб - отримання інформації, витягу в паперовій формі (50 грн.); 0,0125 прожиткового мінімуму для працездатних осіб - отримання інформації, витягу в електронній формі (20 грн.).

Абзацом другим п. 7 Порядку передбачено, що у разі обрання особою варіанта отримання інформації з Державного реєстру прав про зареєстровані речові права в цілому щодо суб’єкта речового права, обтяження адміністративний збір справляється в установленому законом розмірі з розрахунку за кожні 25 сторінок інформації.

За надання інформації з Державного реєстру прав в електронній формі з використанням сервісної послуги у формі прикладного програмного інтерфейсу зазначеного Реєстру адміністративний збір справляється щомісяця в установленому законом розмірі з розрахунку за одну годину можливості використання такого інтерфейсу.

У разі надання інформації про відсутність зареєстрованих речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень у Державному реєстрі прав та його невід’ємній архівній складовій частині адміністративний збір за надання інформації не повертається.

Інформацію з Державного реєстру прав в електронній формі можна отримати дистанційно через сайти «Он-лайн будинок юстиції» (https://online.minjust.gov.ua) чи «Кабінет електронних сервісів» (https://kap.minjust.gov.ua), а для отримання інформації з вказаного реєстру у паперовій формі необхідно звертатися до будь-якого державного реєстратора, фронт-офісу або нотаріуса в межах України.

Інформація про суб’єктів державної реєстрації, нотаріусів Черкаської області розміщена на сайті Головного територіального управління юстиції у Черкаській області (http://uprav.ck.minjust.gov.ua).

 

Вимоги щодо оформлення документів, що подаються для державної реєстрації передбачені ч. 1 ст. 15 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань». Так, відповідно до чинного законодавства документи, що подаються для державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань повинні відповідати наступним вимогам:

- документи мають бути викладені державною мовою та додатково, за бажанням заявника, - іншою мовою (крім заяви про державну реєстрацію);

- текст документів має бути написаний розбірливо (машинодруком або від руки друкованими літерами);

- документи не повинні містити підчищення або дописки, закреслені слова та інші виправлення, не обумовлені в них, орфографічні та арифметичні помилки, заповнюватися олівцем, а також містити пошкодження, які не дають змоги однозначно тлумачити їх зміст;

- документи в електронній формі мають бути оформлені згідно з вимогами, визначеними законодавством;

- заява про державну реєстрацію підписується заявником. У разі подання заяви про державну реєстрацію поштовим відправленням справжність підпису заявника повинна бути нотаріально засвідчена;

- рішення уповноваженого органу управління юридичної особи повинно бути оформлено з дотриманням вимог, встановлених законом, та відповідати законодавству;

- рішення про припинення юридичної особи має містити відомості про персональний склад комісії з припинення (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії). її голову або ліквідатора, реєстраційні номери облікових карток платників податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті про право здійснювати платежі за серією та номером паспорта), про порядок та строк заявления кредиторами своїх вимог;

- установчий документ юридичної особи, положення, регламент, список суддів постійно діючого третейського суду, статут (положення) громадського формування, що не має статусу юридичної особи, договір (декларація) про створення сімейного фермерського господарства повинен містити відомості, передбачені законодавством, та відповідати законодавству; Черкаська обласна державна адміністрація

установчий    документ   викладається    у письмовій формі, прошивається, пронумеровується та підписується засновниками (учасниками уповноваженими ними

особами або головою та секретарем загальних зборів загальними зборами, крім випадків заснування юридичної особи). Справжність підписів на установчому документі нотаріально засвідчується, крім випадків, передбачених законом;

- установчі документи банків, інших юридичних осіб, які згідно із законом підлягають погодженню (реєстрації) відповідно Національним банком України, іншими державними органами, подаються з відміткою про їх погодження відповідним органом;

- внесення змін до установчого документа юридичної особи, положення, регламенту, списку суддів постійно діючого третейського суду, статуту (положення) громадського формування, що не має статусу юридичної особи, оформляється шляхом викладення його в повій редакції;

- передавальний акт (у разі злиття, приєднання, перетворення) та розподільчий баланс (у разі поділу або виділу) юридичної особи повинні відповідати вимогам, встановленим законом. Справжність підписів на передавальному акті та розподільчому балансі юридичної особи нотаріально засвідчується, крім випадків, передбачених законом;

- документи, видані відповідно до законодавства іноземної держави, повинні бути легалізовані (консульська легалізація чи проставлення  апостиля) в установленому законодавством порядку, якщо інше не встановлено міжнародними договорами;

- документ, викладений іноземною мовою, повинен бути перекладений на державну мову із засвідченням вірності перекладу з однієї мови на іншу або підпису перекладача в установленому законодавством порядку;

- зображення та опис символіки повинні бути оформлені з дотриманням вимог, встановлених законом, та відповідати законодавству;

- у разі якщо оригінали документів, необхідних для державної реєстрації, відповідно до законодавства залишаються у справах державних органів, органів місцевого самоврядування, що їх видають, заявник подає копії документів, оформлені такими органами відповідно до законодавства.

Слід зазначити, що невідповідність документів, які подаються для державної реєстрації вищевказаним вимогам, має наслідком зупинення розгляду документів, поданих для державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Отже, під час підготовки документів для державної реєстрації необхідно їх ретельно перевірити на відповідність вимогам чинного законодавства.

<< Початок < Попередня 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 Наступна > Кінець >>
Сторінка 6 з 46