Офіційний сайт Катеринопільської районної державної адміністрації і районної ради

drv

mrog

Управління юстиції інформує
Управління юстиції інформує

Управління юстиції інформує (168)

Порядок проведення державної реєстрації смерті врегульовано Законом України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» (далі-Закон) та Правилами державної реєстрації актів цивільного стану в Україні, затвердженими наказом Міністерства юстиції України від 18.10.2000 № 52/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 24.12.2010 № 3307/5), зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 18.10.2000 за № 719/4940.

Частиною першою статті 6 Закону повноваження щодо державної реєстрації смерті в Україні покладено на відділи державної реєстрації актів цивільного стану та виконавчі комітети сільських, селищних, міських (крім міст обласного значення) рад.

Відповідно до вимог частини четвертої статті 9 Закону особа, яка звернулась з питання державної реєстрації смерті, має пред'явити паспорт громадянина України (паспортний документ іноземця) та документи, які підтверджують факт смерті.

При цьому частиною шостою статті 17 Закону визначено коло осіб, які можуть звернутися з питання державної реєстрації смерті померлого це: родичі померлого, представники органу опіки та піклування, працівники житлово-експлуатаційних організацій, адміністрацій закладу охорони здоров'я, де настала смерть, та інші особи.

Частиною першою статті 17 Закону визначені підстави для державної смерті - це документ встановленої форми про смерть, виданий закладом охорони здоров'я або судово-медичною установою; рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час або про оголошення її померлою.

Орган державної реєстрації актів цивільного стану, який проводить державну реєстрацію смерті, вилучає паспорт громадянина України, а також військово-облікові та пільгові документи померлого і на першій сторінці цих документів робить відмітку про те, що власник помер. Непередача зазначених документів померлих не є перешкодою для реєстрації, враховуючи особливий характер такого акту як смерть.

Заява щодо державної реєстрації смерті повинна бути подана в термін не пізніше трьох днів з дня настання смерті або виявлення трупа, а у разі неможливості одержання лікарського свідоцтва про смерть, фельдшерської довідки про смерть - не пізніше п'яти днів.

Державна реєстрація смерті проводиться за останнім місцем проживання померлого, за місцем настання смерті чи виявлення трупа або за місцем поховання.

У разі настання смерті в дорозі (у поїзді, на судні, в літаку тощо) реєстрація може бути проведена в найближчому відділі державної реєстрації актів цивільного стану.

Частиною четвертою статті 17 Закону визначено виключні випадки проведення державної реєстрації смерті за місцем проживання заявника, а саме:

-    якщо заява надійшла після закінчення одного року з дня настання смерті;

-    встановлення у судовому порядку факту смерті;

-    звернення для реєстрації смерті особи, оголошеної судом.

На загальних підставах з дотриманням вимог законодавства України проводиться державна реєстрація смерті іноземців та осіб без громадянства. У цих випадках паспортні документи померлого можуть бути як вилучені для подальшого спрямування до Міністерства закордонних справ України, так і повернені особі, яка супроводжуватиме тіло померлого за кордон.

Відділами державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Черкаській області здійснюється державна реєстрація смерті по понеділках з 09.00 до 16.30, обідня перерва з 12.30 до 13.00. З вівторка по суботу державна реєстрація смерті здійснюється відповідно до графіків роботи відділів державної реєстрації актів цивільного стану, а саме: вівторок - середа з 09.00 до 18.00; четвер з 09.00 до 20.00; п’ятниця з 09.00 до 17.00, обідня перерва з 13.00 до 14.00, у суботу з 09.00 до 16.30, обідня перерва з 12.30 до 13.00.

Учасникам бойових дій (до яких відносяться особи, визначені статтями 5, 6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») надаються, зокрема. такі пільги як першочергове відведення земельних ділянок для індивідуального житлового будівництва, садівництва і городництва.

Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян є правом, а не обов'язком, органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування. У разі відмови органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення відповідної заяви (клопотання) без розгляду питання вирішується в судовому порядку.

Учасники бойових дій мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок Із земель державної або комунальної власності в таких розмірах:

-для ведення садівництва - не більше 0.12 гектара;

- для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) у селах - не більше 0,25 гектара, в селищах - не більше 0,15 гектара, в містах - не більше 0,10 гектара.

Із земель державної або комунальної власності земельні ділянки для городництва можуть надаватися лише в оренду.

Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 19 серпня 2015 р. № 898 «Питання забезпечення учасників антитерористичної операції та сімей загиблих учасників антитерористичної операції земельними ділянками» Державній службі України з питань геодезії, картографії та кадастру, обласним та Київській міській державним адміністраціям доручено, а органам місцевого самоврядування - рекомендовано забезпечити розміщення на власних офіційних веб-сайтах інформації про місце розташування, цільове призначення та площу земельних ділянок, які можуть бути відведені учасникам антитерористичної операції та сім'ям загиблих учасників антитерористичної операції.

Статтею 33 закону України «Про оренду землі» встановлено, що по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно викопував обов'язки за умовами договору, мас переважне право перед Іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі).

Орендар, який мас намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі. У разі смерті орендодавця до спливу строку дії договору оренди землі орендар, який мас намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це спадкоємця земельної ділянки протягом місяця з дня, коли йому стало відомо про перехід права власності на земельну ділянку.

До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди.

При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.

Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову  угоду  про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

У разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. У цьому випадку укладання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі здійснюється із:

власником земельної ділянки (щодо земель приватної власності);

уповноваженим керівником органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування без прийняття рішення органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної або комунальної власності).

Керівник органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який уповноважений підписувати додаткову угоду до договору оренди землі щодо земельної ділянки державної або комунальної власності, визначається рішенням цього органу.

Додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов'язковому порядку,

У разі смерті орендодавця перебіг строків, визначених частинами другою, п'ятою, шостою, восьмою цієї статті, зупиняється до моменту повідомлення орендаря про перехід права власності на земельну ділянку.

З дня. коли орендарю стало відомо про перехід права власності на земельну ділянку до спадкоємця або територіальної громади, перебіг зазначених строків продовжується з урахуванням строку, що минув до їх зупинення.

Відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено в суді.

У разі зміни межі або цільового призначення земельної ділянки поновлення договору оренди землі здійснюється у порядку одержання земельної ділянки на праві оренди.

Он-лайн будинок юстиції - це можливість для кожного громадянина. який має доступ до Інтернету, замовити ряд послуг не виходячи з дому. В режимі он-лайн запроваджено послуги, падання яких викликає найбільші черги та створює бюрократію. Даний сайт забезпечує отримання послуг без контакту з представниками влади. Тут Ви отримаєте необхідні сервіси в електронному режимі.

За допомогою цього сайту Ви можете :

-  отримати повторні документи про державну реєстрацію актів цивільного стану: свідоцтва про народження, шлюб, розірвання шлюбу, смерть, зміну імені, а також відповідні витяги з Державного реєстру актів  цивільного стану  громадян:

-    здійснити державну реєстрацію громадської організації зі статусом
юридичної особи:

- скористатися послугою SМS-МАЯК: зареєструватися і отримувати
миттєві повідомлення про статус будь-яких об'єктів нерухомого майна у
Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно;

-   отримати Електронний цифровий підпис за допомогою Програмною
комплексу користувача центру  сертифікації ключів «ПТ Користувач ЦСК»;

- отримати інформацію з Державних реєстрів.

Зокрема, для проведення попередньої правової експертизи документів для державної реєстрації громадської організації необхідно зайти на портал Он - лайн будинок юстиції,  зареєструватись в особистому кабінеті, прикріпити та подати скап:

- копії документів відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань», а саме:

-  заяви про державну  реєстрацію створення юридичної особи.

-  примірника оригіналу (нотаріально засвідченої копії) рішення засновників про створення юридичної особи.

-  реєстру осіб (громадян), які брали участь в установчому з'їзді (конференції, зборах).

-  відомостей про керівні органи громадського формування, відомостей про особу (осіб), яка мас право представляти громадське формування для здійснення реєстраційних дій,

-  установчого документу юридичної особи.

За результатами попередньої правової експертизи заявнику - направляється повідомлення.

Якщо Ви бажаєте скористатися Он-лайн будинком юстиції - переходьте за адресою: online.minjust.gov.ua

Для державної реєстрації права власності на об’єкт  нерухомого майна державної або комунальної власності, будівництво якого завершено та право власності на який не зареєстровано до 1 січня 2013 р.. за відсутності документа, що посвідчує набуття права державної або комунальної власності на такий об'єкт, подаються:

1)  технічний паспорт на об’єкт  нерухомою майна:

2)      витяг з Єдиного реєстру об’єктів  державної власності щодо  такого об'єкта (у разі державної реєстрації права державної власності);

3)      документ, що підтверджує факт перебування об’єкта нерухомого майна у комунальній власності, виданий відповідним органом місцевого самоврядування (у разі державної реєстрації права комунальної  власності);

4) документ, то підтверджує факт відсутності перебування об’єкта нерухомого майна у державній власності, виданий Фондом державного майна чи його регіональним відділенням (у разі державної реєстрації права комунальної власності).

До Комісій з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації, створених при Міністерстві юстиції України та територіальних органах Міністерства юстиції України, може звернутися кожен, хто вважає, що його права у сфері державної реєстрації нерухомості, бізнесу порушено.

Однак при написанні скарги виникають питання: куди подавати скаргу і чи буде вона розглядатися Комісією з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації?

Повідомляємо, що територіальні органи Міністерства юстиції України розглядають скарги:

-    на рішення (крім рішення про державну реєстрацію прав), дії або бездіяльність державного реєстратора (в сфері реєстрації нерухомості);

-    на рішення (крім рішення, згідно з яким проведено реєстраційну дію), дії або бездіяльність державного реєстратора (в сфері реєстрації бізнесу);

- на дії або бездіяльність суб'єктів державної реєстрації.
Територіальні органи Міністерства юстиції України розглядають скарги

щодо державного реєстратора, суб'єктів державної реєстрації, які здійснюють діяльність у межах території, на якій діє відповідний територіальний орган.

Міністерство юстиції України відповідно до своїх повноважень розглядає скарги:

-   на рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав (крім випадків, коли таке право набуто на підставі рішення суду, а також коли щодо нерухомого майна наявний судовий спір);

-   на проведені державним реєстратором реєстраційні дії (крім випадків, якщо такі реєстраційні дії проведено на підставі рішення суду);

-   на рішення, дії або бездіяльність територіальних органів Міністерства

юстиції України.

Зі скаргою можна звернутися до:

Міністерства юстиції України (вул. Архітектора Городецького, 13, м. Київ, 01001);

Головного територіального управління юстиції у Черкаській області (бульв. Шевченка, 185, м. Черкаси, 18001).

Звертаємо увагу, розгляд скарг здійснюється за заявою особи, яка вважає, що її права порушено, та подається виключно у письмовій формі і повинна містити обов'язкові відомості та документи, що долучаються до скарги, передбачені ч. 5 ст. 37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (у сфері реєстрації нерухомості), ч.5 ст. 34 «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» (у сфері реєстрації бізнесу), Порядком розгляду скарг у сфері державної реєстрації, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 № 1128.

Також у скарзі зазначаються відомості про бажання скаржника та/або його представника взяти участь у розгляді відповідної скарги по суті та про один із способів, в який скаржник бажає отримати повідомлення про зазначений розгляд.

Суб'єкт розгляду скарги своєчасно повідомляє особам, запрошеним до розгляду скарги по суті, про час і місце розгляду скарги в один з таких способів:

1)      телефонограмою (якщо номер телефону зазначено у скарзі);

2)      шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті Мін'юсту;

3)    засобами електронної пошти (якщо адресу електронної пошти
зазначено у скарзі та/або інших документах, що додаються до скарги).

Неприбуття таких осіб, яким було належним чином повідомлено про розгляд скарги, а також неотримання такими особами повідомлень про час та місце розгляду скарги з причин, що не залежать від суб'єкта розгляду скарги, не перешкоджає її розгляду.

У разі коли встановлено порушення вимог Законів щодо строків подання скарги, вимог щодо її оформлення та/або щодо документів, що долучаються до скарги, суб'єкт розгляду скарги на підставі висновку комісії приймає мотивоване рішення про відмову у розгляді скарги без розгляду її по суті у формі наказу.

З 1 січня 2013 року введений в дію Закон України «Про громадські об’єднання» (далі - Закон).

Відповідно до пункту 4 Розділу V Прикінцевих та перехідних положень Закону громадські організації, їх спілки (союзи, асоціації, інші об'єднання громадських організацій), легалізовані на день введення цього Закону в дію шляхом реєстрації або повідомлення про заснування, не погребують відповідно перереєстрації або повторного подання документів для повідомлення. Статути (положення) громадських організацій, спілок громадських організацій мають бути приведені у відповідність із цим Законом протягом п'яти років з дня введення мого в дію. Реєстрація змін до статуту (положення), пов'язаних з введенням цього Закону в дію, здійснюється без справляння плати за реєстраційні дії протягом п'яти років з дня введення цього Закону в дію, тобто до 1 січня 2018 року.

Відповідно до частини 1 статті 11 Закону статут громадського об'єднання має містити відомості про:

1)                найменування громадського об’єднання та за наявності – скорочене найменування;

2)                мету (цілі) та напрями його діяльності;

3)                порядок набуття і припинення членства (участі) у громадським) об'єднанні, права та обов'язки його членів (учасників);

4)                повноваження керівника, вищого органу управління, інших органів управління (далі - керівні органи) громадського об’єднання, порядок їх формування та зміни складу, термін повноважень, а також порядок визначення особи, уповноваженої представляти громадське об’єднання, та її заміни (для громадських об’єднань, що не мають статусу юридичної особи);

5)                періодичність засідань і процедуру прийняття рішень керівними органами громадського об'єднання, у тому числі шляхом використання засобів зв’язку;

6)                порядок звітування керівних органів громадського об’єднання перед його членами (учасниками);

7)                порядок оскарження рішень, дій, бездіяльності керівних органів громадського об'єднання та розгляду скарг;

8)                джерела надходження і порядок використання коштів та іншого майна громадського об’єднання;

9)                порядок створення, діяльності та припинення діяльності відокремлених підрозділів громадського об'єднання (у разі їх створення громадським об’єднанням, яке має намір здійснювати діяльність зі статусом юридичної особи);

10)            порядок внесення змін до статуту;

11)            порядок прийняття рішення щодо саморозпуску або реорганізації громадського об'єднання, а також щодо використання його коштів та іншого майна, що залишилися після саморозпуску, – для громадського об’єднання, яке маг намір здійснювати діяльність зі статусом юридичної особи.

 

Відповідно до частини 1 статті 3 Закону України «Про професійних творчих працівників та творчі спілки» (далі - Закон) творча спілка діє на принципах добровільного об'єднання її членів, які належать до одного фахового напряму культури та мистецтва, самоврядування, взаємодопомоги і співробітництва, невтручання у творчий процес, вільного вибору форм і методів творчої діяльності. визнання авторських прав. У кожному фаховому напрямі може бути створено одне або більше добровільних творчих об'єднань.

Частиною 2 статті 3 Закону передбачено, що член творчої спілки має право в будь-який час зупинити чи припинити своє членство у творчій спілці шляхом подання заяви до статутних органів творчої спілки. Членство у творчій спілці зупиняється чи припиняється з дня подання такої заяви та не потребує додаткових рішень. З цього самого дня припиняється перебування члена творчої спілки на будь-яких виборних посадах у творчій спілці.

02.11.2016 набрав чинності Закон України від 06.10.2016 №1666-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення державної реєстрації прав на нерухоме майно та захисту прав власності», яким внесені зміни до низки нормативних актів, якими передбачається забезпечення захисту прав власності, економічних інтересів громадян та інвесторів, а також зменшення ризиків незаконного заволодіння майном.

Зокрема, статтю 3 Закону доповнено новою частиною, згідно якої, дія частини другої цієї статті не поширюється на членів творчої спілки, обраних на посади керівника та заступника керівника творчої спілки. Членство в творчій спілці зазначених керівників припиняється з дня, наступного за днем обрання нового керівника чи його заступника.

Відповідно до частини 4 статті 10 Закону рішення про затвердження змін до статуту творчої спілки, її територіального осередку, змін у складі виборних органів творчої спілки, її територіального осередку приймається у порядку, визначеному статутом творчої спілки або статутом, на підставі якого діє територіальний осередок всеукраїнської творчої спілки.

Звертаємо увагу, що згідно частини 8 статті 10 Закону про прийняте рішення суб'єкт державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань повідомляється у 60-денний строк у порядку, визначеному Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань».

Постановою Кабінету Міністрів  України від 22.08.2007 №1064 «Про затвердження  Порядку ведення Державного реєстру актів цивільного стану громадян» встановлено, що довідки. видача яких здійснюється відділами державної реєстрації   актів цивільного стану. складаються у формі витягів з Державною реєстру актів цивільного  стану громадян ( далі – витяг з  Реєстру).

Право на отримання витягу  з  Реєстру   стосовно  відомостей  про себе т а про своїх родичів має фізична особа по досягненні 16-річною віку за умови пред'явлення паспорта або паспортного  документа і документів. що підтверджують родинні стосунки  між заявником та особою, щодо якої складено актовий  запис.

Витяг з Реєстру про державну реєстрацію народження дитини може надаватися її батькам та усиновлювачам (незалежно від віку дитини), а також опікунам,  піклувальникам, адміністрації закладу охорони здоров'я. навчальною або іншого  дитячою закладу, де постійно перебуває дитина. У цьому разі  зазначений витяг  видається представникові відповідного закладу за умови пред'явлення ним довіреності,  паспорта або паспортного документа.

Батькові, матері. усиновлювачеві  дитини,  які позбавлені батьківських прав, витяг  про реєстрацію народження дитини не видається.

Витяг з  Реєстру  про державну  реєстрацію смерті видається другому з
подружжя. а також батькам, дітям, братам, сестрам, онукам, дідові, бабі та іншим родичам померлої особи за умови пред'явлення документів, що підтверджують родинні чи сімейні стосунки; спадкоємцям померлої особи, якщо родинні стосунки  та або право па спадкування   підтверджуються  документально:  особі, то згідно  з договором  особистого   страхування життя, укладеним  у  фінансовій  установі,   утвореній  відповідно до Закону України «Про страхування»   є вигодонабувачем за умови  пред'явлення дог опору: особі,  що згідно   із спадковим договором  є вигодонабувамем ,  за  у мови пред'явлення договору :  особі, що  згідно із  кредитним договором є  кредитором,  за умови пред'явлення договору:  особі,  що  є  власником
або     користувачем     земельної     ділянки,     суміжної із     земельною     ділянкою  сільськогосподарського     призначення    спадкодавця.  за  умови       пред'явлення  відомостей   про   кадастрові номери    земельної  ділянки спадкодавця   та   суміжної  земельної ділянки.

Витяги  з  Державного  реєстру  актів цивільного стану  громадян  про проведену  державну  реєстрацію  акту цивільного стану  видаються відділами державної реєстрації  актів  цивільного стану  на підставі  письмової  заяви

фізичної особи.   До заяви додається документ  про внесення плани  за  видачу  витягу  з  Реєстру. яка становить 73 гривні.

На безоплатне  отримання  витягу з Реєстру мають право особи, що
проживають, за кордоном,  стосовно яких  державна реєстрація актів цивільною стану  проведена відповідними органами державної реєстрації  актів цивільного стану  України,  у  разі надходження письмових запитів   і надіслання витягу до компетентних органів  іноземних держав для подальшого  вручення  заявникові;   особи, що звернулася   за видачею  витягу про  те. що  реєстрація  народження проведена  відповідно до частини  першої  статті 135  Сімейного кодексу  України:  особи, що звернулися за видачею  витягу для отримання допомоги на поховання: кредитори  спадкодавця. власники або
користувачі     земельних    ділянок. суміжних      із   земельною  ділянкою сільськогосподарського   призначення    спадкодавця,   у зв’язку  з  поданням заяви  про визнання спадщини  від умерлою.

У видачі  витягу з Реєстру може бути відмовлено  у  разі подання заяви особою, що  не має права на отримання витягу:  непред'явлення документа про внесення плати  за видачу    витягу   в повному  обсязі;  відсутності в заяві чи наведення не в повному  обсязі  відомостей про фізичну особу,  відносно якої видасться витяг  з Реєстру.

�ами.

Пунктом 3 частини першої статті 10 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (далі - Закон) визначено, що нотаріус - державний реєстратор прав на нерухоме майно (далі –державний  реєстратор).

Нотаріус, реалізуючи функції  державного реєстратора:

1)   встановлює: відповідність заявлених прав і поданих,отриманих документів вимогам – законодавства , а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами па нерухоме майно та їх обтяженнями, "зокрема:

відповідність обов'язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення у випадках, передбачених законом:

відповідність повноважень особи, яка подає документи для державної реєстрації прав;

відповідність відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що містяться у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (далі - Державний реєстр прав), відомостям, що містяться у поданих/отриманих документах;

наявність обтяжень прав на нерухоме майно;

наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та або відповідний правочин пов’язує  можливість виникнення, переходу, припинення речового права, що підлягає державній реєстрації;

2)    перевіряє документи на наявність підстав для проведення реєстраційних дій,  зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення;

3)   під час проведення державної реєстрації прав, що виникли в установленому законодавством порядку до 1 січня 2013 року, обов'язково запитує від органів влади, підприємств, установ та організацій, які відповідно
до законодавства проводили оформлення та/або реєстрацію прав, інформацію (довідки, засвідчені в установленому. законодавством порядку копії документів тощо),  необхідну для такої реєстрації, у  разі відсутності доступу до відповідних носіїв інформації, що містять, відомості,  необхідні для проведення державної реєстрації прав, чи у разі відсутності необхідних відомостей в єдиних та державних реєстрах, доступ до яких визначено цим Законом, та/або у разі, якщо відповідні документи не бути подані заявником.

Органи державної влади, підприємства, установи та організації зобов'язані безоплатно протягом трьох робочих днів з моменту отримання запиту надати державному реєстратору  запитувану інформацію в паперовій та (за можливості) в електронній формі:

4)   під час проведення реєстраційних дій обов'язково використовує відомості Державного земельного кадастру та Єдиного реєстру дозвільних документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і
засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та  анулювання зазначених документів, а також використовує відомості, отримані у порядку інформаційної взаємодії Державного реєстру прав з Єдиним державним реєстром судових рішень;

5)  відкриває та/або закриває розділи в Державному реєстрі прав, вносить до відкритого розділу або спеціального розділу Державного реєстру прав відповідні відомості про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, про об'єкти та суб'єктів таких прав;

6) присвоює за допомогою Державного реєстру прав реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна випадках, передбачених цим Законом;

7) виготовляє електронні копії документів, поданих у паперовій формі, та розміщує  їх у реєстраційній справі в електронній формі у відповідному  розділі Державного реєстру прав (у  разі якщо такі копії не були виготовлені під час прийняття документів за заявами у сфері державної реєстрації прав);

8) формує за допомогою Державного реєстру прав документи за результатом розгляді) заяв у сфері державної реєстрації прав;

9) формує реєстраційні справи у паперовій формі;

10) здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом.
Законодавець    також    наділив    нотаріуса    окремими  повноваженнями

державною реєстратора, які виникають у результаті нотаріальних дій, а саме: державна реєстрація  прав  у   результаті  вчинення нотаріальної дії  з нерухомим майном,  об'єктом   незавершеного  будівництва  проводиться   нотаріусом,  яким вчинено таку  дію.

Одночасно зауважимо, що рішення, дії або бездіяльність нотаріуса, як державного реєстратора, можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України, його територіальних органів або до суду.

Міністерство юстиції України розглядає скарги:

І ) на рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав (крім випадків, коли таке право набуло на підставі рішення суду а також коли щодо нерухомого майна наявний судовий спір);

2) на рішення, дії або бездіяльність територіальних органів Міністерства юстиції України.

Територіальні органи Міністерства юстиції України розглядають скарги:

І) на рішення (крім рішення про державну реєстрацію прав), дії або бездіяльність) державного реєстратора;

2) на дії або бездіяльність суб'єктів державної реєстрації прав.

Територіальний орган Міністерства юстиції України розглядає скарги щодо державного реєстратора, суб'єктів державної реєстрації прав, які здійснюють діяльність у межах території, на якій діє відповідний територіальний орган.

<< Початок < Попередня 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 Наступна > Кінець >>
Сторінка 5 з 12