Офіційний сайт Катеринопільської районної державної адміністрації і районної ради

drv

mrog

Управління юстиції інформує
Управління юстиції інформує

Управління юстиції інформує (392)

Для забезпечення зручності, економії часу та коштів Міністерством юстиції України запроваджено он-лайн сервіси для користувачів адміністративних послуг.

Наразі фізичні та юридичні особи мають можливість отримати  інформацію про зареєстровані права на нерухоме майно та їх обтяження, та відомості, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань в електронній формі, сплативши за надання зазначених послуг в он-лайн режимі.

Скористатись такою послугою можна за допомогою порталу «Кабінет електронних сервісів» за посиланням https://kap.minjust.gov.ua/login/index/.

Переваги отримання послуг он-лайн:

-    отримання відповідної інформації в режимі он-лайн;

-    зручність, відсутність черг та економія часу;

-    можливість оплати в он-лайн режимі при подачі заяви/запиту щодо отримання витягу/інформаційної довідки;

-    кожному електронному документу присвоюється електронний номер документа, за яким в електронній системі можна віднайти оригінал документа;

-    розмір адміністративного збору за отримання інформації/відомостей в електронній формі значно менший ніж розмір адміністративного збору за отримання інформації у паперовій формі;

-    цілодобовий доступ до он-лайн сервісу.

Необхідно зазначити, що в електронній формі інформацію можливо отримати за умови ідентифікації особи (фізичної чи юридичної) з використанням електронного цифрового підпису чи іншого альтернативного засобу ідентифікації особи, реєстрації користувача на відповідному порталі, у тому числі з використанням електронної системи ідентифікації «Bank ID».

У паперовій формі інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (далі – Державний реєстр прав) надається за заявою особи, яка бажає отримати таку інформацію, або уповноваженої нею особи шляхом звернення до суб’єкта державної реєстрації прав, центру надання адміністративних послуг або нотаріуса, незалежно від місцезнаходження нерухомого майна.

За отримання інформації з Державного реєстру прав справляється адміністративний збір у розмірі:

-    0,025 прожиткового мінімуму для працездатних осіб (у 2018 році – 40,00 грн.) – за отримання інформації в паперовій формі;

-    0,0125 прожиткового мінімуму для працездатних осіб (у 2018 році – 20,00 грн.) – за отримання інформації в електронній формі.

Вищезазначена інформація надається у паперовій або електронній формі без використання спеціальних бланків, проставлення підпису та печатки державного реєстратора прав та має однакову юридичну силу.

Відомості, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (далі – Єдиний державний реєстр) в електронній формі надається у формі витягу.

Витяг з Єдиного державного реєстру у паперовій формі надається за запитом заявника шляхом звернення до уповноваженого суб’єкта державної реєстрації, центру надання адміністративних послуг або нотаріуса, незалежно від місця зберігання реєстраційної справи в паперовій формі. Зазначений витяг надається без використання спеціальних бланків та без проставляння підпису і печатки державного реєстратора.

За отримання витягу з Єдиного державного реєстру справляється адміністративний збір у розмірі:

-     0,05 прожиткового мінімуму для працездатних осіб (у 2018 році – 90,00 грн.) – за надання витягу в паперовій формі;

-    75 відсотків плати від 0,05 прожиткового мінімуму для працездатних осіб    (у 2018 році – 70,00 грн.) – за надання витягу в електронній формі.

Відомості з Єдиного державного реєстру, що надаються у паперовій або електронній формах мають однакову юридичну силу.

Користуйтеся зручними сервісами Міністерства юстиції України.

Частиною 1 ст. 28 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» (далі - Закон) визначено підстави для відмови у державній реєстрації:

1) документи подано особою, яка не має на це повноважень;

2) у Єдиному державному реєстрі містяться відомості про судове рішення щодо заборони проведення реєстраційної дії;

3) у Єдиному державному реєстрі містяться відомості про судове рішення про арешт корпоративних прав - у разі державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі, у зв’язку із зміною частки засновника (учасника) у статутному (складеному) капіталі (пайовому фонді) юридичної особи;

3-1) заяву про державну реєстрацію змін до відомостей Єдиного державного реєстру, пов’язаних із зміною засновників (учасників) юридичної особи у зв’язку із зміною частки засновника (учасника) у статутному (складеному) капіталі (пайовому фонді) юридичної особи, подано щодо засновника (учасника), який на момент подання заяви внесений до Єдиного реєстру боржників, зокрема за виконавчими провадженнями про стягнення аліментів за наявності заборгованості з відповідних платежів понад три місяці, крім випадку збільшення розміру такої частки;

4) не усунуто підстави для зупинення розгляду документів протягом встановленого строку;

5) документи суперечать вимогам Конституції та законів України;

6) документи суперечать статуту громадського формування;

7) порушено встановлений законом порядок створення юридичної особи, громадського формування, що не має статусу юридичної особи;

8) невідповідність найменування юридичної особи вимогам закону;

9) щодо засновника (учасника) юридичної особи, що створюється, проведено державну реєстрацію рішення про припинення юридичної особи в результаті її ліквідації;

10) щодо юридичної особи, стосовно якої подано заяву про державну реєстрацію змін до відомостей Єдиного державного реєстру, пов’язаних із зміною засновників (учасників) юридичної особи, проведено державну реєстрацію рішення про припинення юридичної особи в результаті її ліквідації;

11) документи для державної реєстрації припинення юридичної особи подані:

раніше строку, встановленого цим Законом;

щодо юридичної особи, що припиняється в результаті її ліквідації та є засновником (учасником) інших юридичних осіб та/або має не закриті відокремлені підрозділи, та/або є засновником третейського суду;

в Єдиному державному реєстрі відсутній запис про державну реєстрацію юридичної особи, утвореної шляхом реорганізації в результаті злиття, приєднання або поділу;

щодо акціонерного товариства, стосовно якого надійшли відомості про наявність нескасованої реєстрації випуску акцій;

щодо юридичної особи - емітента цінних паперів, стосовно якого надійшли відомості про наявність нескасованих випусків цінних паперів;

щодо юридичної особи, що ліквідується, стосовно якої надійшли відомості про наявність заборгованості із сплати податків і зборів та/або наявність заборгованості із сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування;

щодо юридичної особи, що реорганізується, стосовно якої надійшли відомості про наявність заборгованості із сплати податків і зборів та/або наявність заборгованості із сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та відсутній узгоджений план реорганізації юридичної особи;

щодо юридичної особи, стосовно якої надійшли відомості про наявність заборгованості із сплати страхових коштів до Пенсійного фонду України та фондів соціального страхування;

щодо юридичної особи, що припиняється в результаті ліквідації, стосовно якої надійшли відомості про відкрите виконавче провадження;

щодо юридичної особи, стосовно якої відкрито провадження у справі про банкрутство;

12) статут товариства з обмеженою відповідальністю або товариства з додатковою відповідальністю поданий зі змінами, прийнятими без врахування голосів, які припадають на частку померлого учасника товариства.

Відповідно до ч.1 ст.34 Закону рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб’єкта державної реєстрації можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України та його територіальних органів або до суду.

При Головному територіальному управлінні юстиції у Черкаській області діє Комісія з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації, тому скаргу можна подати або надіслати за адресою: бульв. Шевченка, 185, м. Черкаси, 18001.

Діяльність Комісії здійснюється виключно на безоплатній основі, що є відмінним від оскарження в судовому порядку, де необхідно сплачувати судовий збір.

Павле Дмитровичу! Скажіть, будь ласка, чи можна якось позбавити батьківських прав одного із батьків, який зовсім забув про дитину?

 

Інститут позбавлення батьківських прав залишається виключним, крайнім заходом впливу на батьків, які недобросовісно виконують свої обов’язки щодо вихованнята утримання своїх дітей.

Що може стати причиною позбавлення батьківських прав?

 

Сімейний кодекс містить виключний перелік підстав позбавлення батьківських прав, якщо батьки, зокрема:

1) не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров’я і протягом 6 місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування;

2) ухиляються від виконання своїх обов’язків по вихованню дитини;

3) жорстоко поводяться з дитиною;

4) є хронічними алкоголіками або наркоманами;

5) вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва;

6) засуджені за вчинення умисного кримінального правопорушення щодо дитини.

Що потрібно для позбавлення батьківських прав?

Для позбавлення батьківських прав необхідно:

- встановити, що особа свідомо порушує батьківські обов’язки, злісно не виконує вимоги та рекомендації органів опіки і піклування, служб у справах неповнолітніх, навмисно ухиляється від лікування;

- звернутись до органу опіки та піклування з тим, щоб отримати висновок щодо умов життя і виховання дитини, поведінку батьків, їх взаємини з дітьми та відношення до виконання своїх батьківських обов’язків;

- звернутись до суду з заявою про позбавлення батьківських прав.

Хто може звернутися до суду?

Суд розглядає справи про позбавлення батьківських прав за заявою:

  1. одного із батьків, опікуна, піклувальника, особи в сім’ї якої проживає дитина;
  2. закладу охорони здоров’я, навчального або іншого дитячого закладу, в якому вона перебуває;
  3. органу опіки та піклування;
  4. прокурора;
  5. самої дитини, яка досягла чотирнадцяти років.

Справи про позбавлення батьківських прав розглядає суд за місцем реєстрації того з батьків, якого хочуть позбавити прав.

При розгляді судом таких питань є обов’язковою участь органу опіки та піклування, який подає суду письмовий висновок щодо обставин справи.

Які права втрачають батьки, позбавлені батьківських прав?

1) особисті немайнові права щодо дитини (наприклад, право вирішувати питання виховання дитини та навіть вільно спілкуватися з нею, право давати дозвіл на зміну дитиною свого прізвища чи імені, право визначати місце проживання дитини та дозволяти чи забороняти її виїзд закордон тощо);

2) перестають бути законним представником дитини (не можуть представляти без окремої довіреності її інтереси в судах чи інших органах);

3) втрачають права на будь-які пільги та державну допомогу, що надаються сім'ям з дітьми;

4) не можуть бути усиновлювачем, опікуном та піклувальником (тобто, не зможуть усиновити іншу дитину);

5) не можуть одержати в майбутньому тих майнових прав, пов’язаних із батьківством, які вони могли б мати у разі своєї непрацездатності;

6) втрачають інші права, засновані на спорідненості з дитиною (наприклад, їх дитина може бути усиновлена без їх згоди, як батьків);

7) втрачають право на спадкування після дитини (крім випадків, коли  це передбачене заповітом дитини).

Слід зауважити, що особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов’язку утримувати дитину. При задоволенні позову щодо позбавлення батьківських прав суд одночасно приймає рішення про стягнення аліментів на дитину.

Якими будуть наслідки позбавлення батьківських прав?

Позбавлення батьківських прав одного з батьків. Дитина залишається жити з другим з батьків. Суд може прийняти рішення про виселення того               з батьків, хто позбавлений батьківських прав, з житла, в якому він проживає          з дитиною, якщо у нього є інше житло, або примусово поділити житло  чи зобов’язати здійснити його примусовий обмін.

Позбавлення батьківських прав обох батьків. Дитина передається під опіку органам опіки та піклування. Ці органи вирішують, яким особам           або установам слід передати дитину на виховання. Вони призначають опікуна (піклувальника) (наприклад, дитина може бути передана на виховання бабусі   та дідусю, повнолітнім брату та сестри, іншим родичам дитини, мачусі, вітчиму, які виявили таке бажання та звернулися з відповідною заявою) або, враховуючи вік та стан її здоров’я, обирають інші форми влаштування дітей, зокрема: усиновлення, передача дитини до прийомної сім’ї, до дитячого будинку сімейного типу, патронатному вихователю, інших спеціальних закладів для дітей, позбавлених батьківського піклування.

Куди звертатися, щоб отримати детальну консультацію?

 

З метою вирішення питання щодо позбавлення батьківських прав, Вам необхідно звернутися до служби у справах дітей районних державних адміністрацій чи міських рад за місцем проживання дитини.

Отримавши висновок служби у справах дітей, Вам потрібно обов’язково звернутися з позовною заявою до місцевого загального суду за місцем проживання відповідача (з переліком місцевих загальних судів можна ознайомитися на офіційному  веб-сайті «Судова влада України» за посиланням: http://court.gov.ua/vidxls).

Також, у Черкаській області функціонує мережа центрів з надання безоплатної вторинної правової допомоги. Для вирішення питання надання безоплатної правової допомоги, Ви маєте право звернутися до Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Черкаській області (18000, м. Черкаси, бул. Шевченка, 185, телефон (0472) 54-68-31).

Додаткову інформацію про діяльність центрів з надання безоплатної вторинної допомоги у Черкаської області та їх місцезнаходження, Ви можете отримати  на офіційному веб-сайті Регіонального центру з надання  безоплатної вторинної правової допомоги у Черкаській області http://cherkasy.legalaid.gov.ua/ua/.

Відповідно до розділу V Порядку надання відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 10 червня 2016 року за № 1657/5, безоплатний доступ до відомостей з Єдиного державного реєстру в електронній формі надається через портал електронних сервісів з метою перегляду, копіювання та друку відомостей щодо:

- юридичної особи;

- відокремленого підрозділу юридичної особи;

- фізичної особи - підприємця;

- громадського формування, що не має статусу юридичної особи;

- виданих витягів з Єдиного державного реєстру.

Пошук відомостей в Єдиному державному реєстрі через портал електронних сервісів здійснюється за такими критеріями:

- щодо юридичної особи - найменування або ідентифікаційний код юридичної особи;

- щодо відокремленого підрозділу юридичної особи - найменування або ідентифікаційний код відокремленого підрозділу;

- щодо фізичної особи - підприємця - прізвище, ім'я, по батькові (за наявності) фізичної особи - підприємця або реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті про право здійснювати платежі за серією та номером паспорта);

- щодо громадського формування, що не має статусу юридичної особи, - найменування громадського формування та його вид (громадське об’єднання, постійно діючий третейський суд, відокремлений підрозділ іноземної неурядової організації, представництво, філія іноземної благодійної організації);

- щодо виданих витягів з Єдиного державного реєстру - номер та дата формування відповідного витягу.

Головне територіальне управління юстиції у Черкаській області повідомляє, що наказом Міністерства юстиції України від 29.08.2018 2824/5 внесено зміни до форм заяв у сфері державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18 листопада 2016 року 3268/5 «Про затвердження форм заяв у сферідержавної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань”.

Згідно зазначеного наказу у новій редакції викладено наступні форми заяв:

  • форма 1 «Заява про державну реєстрацію створення юридичної особи»;
  • форма 2 «Заява про державну реєстрацію переходу юридичної особи на діяльність на підставі власного установчого документа чи модельного статуту»;
  • форма 3 «Заява про державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань»;
  • форма 4 «Заява про державну реєстрацію створення відокремленого підрозділу юридичної особи»;
  • форма 5 «Заява про державну реєстрацію змін до відомостей про відокремлений підрозділ юридичної особи, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань»;
  • форма 6 «Заява про державну реєстрацію припинення відокремленого підрозділу юридичної особи»;
  • форма 8 «Заява про державну реєстрацію припинення юридичної особи в результаті її реорганізації»;
  • форма 9 «Заява про державну реєстрацію включення відомостей про юридичну особу до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань»;
  • форма 22 «Заява про державну реєстрацію (акредитацію) відокремленого підрозділу іноземної неурядової організації, представництва, філії іноземної благодійної організації»;
  • форма 23 «Заява про державну реєстрацію змін до відомостей про відокремлений підрозділ іноземної неурядової організації, представництва, філії іноземної благодійної організації, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань».

Відтепер у вищезазначених формах заяв обов’язково заповнюється інформація про наявність або відсутність кінцевого бенефіціарного власника (контролера) юридичної особи та відомостей про нього.

Наказ набирає чинності 24.09.2018.

Головне територіальне управління юстиції у Черкаській області повідомляє, що наказом Міністерства юстиції України від 29.08.2018 2824/5 внесено зміни до форм заяв у сфері державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18 листопада 2016 року 3268/5 «Про затвердження форм заяв у сферідержавної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань”.

Згідно зазначеного наказу у новій редакції викладено наступні форми заяв:

  • форма 1 «Заява про державну реєстрацію створення юридичної особи»;
  • форма 2 «Заява про державну реєстрацію переходу юридичної особи на діяльність на підставі власного установчого документа чи модельного статуту»;
  • форма 3 «Заява про державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань»;
  • форма 4 «Заява про державну реєстрацію створення відокремленого підрозділу юридичної особи»;
  • форма 5 «Заява про державну реєстрацію змін до відомостей про відокремлений підрозділ юридичної особи, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань»;
  • форма 6 «Заява про державну реєстрацію припинення відокремленого підрозділу юридичної особи»;
  • форма 8 «Заява про державну реєстрацію припинення юридичної особи в результаті її реорганізації»;
  • форма 9 «Заява про державну реєстрацію включення відомостей про юридичну особу до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань»;
  • форма 22 «Заява про державну реєстрацію (акредитацію) відокремленого підрозділу іноземної неурядової організації, представництва, філії іноземної благодійної організації»;
  • форма 23 «Заява про державну реєстрацію змін до відомостей про відокремлений підрозділ іноземної неурядової організації, представництва, філії іноземної благодійної організації, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань».

Відтепер у вищезазначених формах заяв обов’язково заповнюється інформація про наявність або відсутність кінцевого бенефіціарного власника (контролера) юридичної особи та відомостей про нього.

Наказ набирає чинності 24.09.2018.

Питання відповідальності у сфері державної реєстрації нерухомості  та бізнесу регулюється статтею 38 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та статтею 35 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань».

Державні реєстратори, суб’єкти державної реєстрації за порушення законодавства у сфері державної реєстрації несуть дисциплінарну, цивільно-правову, адміністративну або кримінальну відповідальність у порядку, встановленому законом.

Державним реєстратором у сфері державної реєстрації нерухомості та бізнесу 
є особа, яка перебуває у трудових відносинах з суб’єктом державної реєстрації, нотаріус, державний виконавець та приватний виконавець (у разі державної реєстрації обтяжень, накладених під час примусового виконання рішень відповідно до закону,
а також у разі державної реєстрації припинення іпотеки у зв’язку з придбанням (передачею) за результатом прилюдних торгів (аукціонів) нерухомого майна,
що є предметом іпотеки).

Суб’єктами державної реєстрації у сфері державної реєстрації нерухомості
та бізнесу є виконавчі органи сільських, селищних та міських рад, Київська
та Севастопольська міські, районні, районні у містах Києві та Севастополі державні адміністрації, акредитовані суб’єкти.

Кримінальна відповідальність державних реєстраторів передбачена розділами
XV «Злочини проти авторитету органів державної влади, органів місцевого самоврядування, об’єднань громадян та злочинів проти журналістів» та XVІІ «Злочини у сфері службової діяльності та професійної діяльності, пов’язаної з наданням публічних послуг» Кримінального кодексу України.

Зміст кримінальних правопорушень державних реєстраторів розкривають статті 358 («Підроблення документів, печаток, штампів та бланків, збут чи використання підроблених документів, печаток, штампів»), статті 364 («Зловживання владою або службовим становищем»), статті 3652 («Зловживання повноваженнями особами, які надають публічні послуги»), статті 367 («Службова недбалість») Кримінального кодексу України.

Процедура взяття на облік безхазяйного нерухомого майна визначена Цивільним кодексом України. Так, відповідно до частини другої статті 335 Цивільного кодексу України безхазяйні нерухомі речі беруться на облік органом, що здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно, за заявою органу місцевого самоврядування, на території якого вони розміщені. Про взяття безхазяйної нерухомої речі на облік робиться оголошення у друкованих засобах масової інформації.

Згідно п. 82 Порядку про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 № 1127, взяття на облік безхазяйного нерухомого майна здійснюється за заявою заявника шляхом звернення до суб’єкта державної реєстрації прав або нотаріуса в установленому для державної реєстрації прав порядку. За результатом розгляду заяви державний реєстратор приймає рішення щодо взяття на облік безхазяйного нерухомого майна або рішення щодо відмови у взятті на такий облік.

У задоволенні заяви про взяття на облік безхазяйного нерухомого майна може бути відмовлено у разі, коли:

- безхазяйне майно не підлягає обліку відповідно до закону;

- із заявою про взяття на облік безхазяйного нерухомого майна звернулася неналежна особа;

- у Державному реєстрі прав наявні записи про державну реєстрацію прав на нерухоме майно, щодо якого подано заяву про взяття на облік,

- у Державному реєстрі прав відсутні записи про припинення права власності на нерухоме майно у зв’язку з відмовою власника від права власності на таке майно (у разі, коли підставою для взяття на облік безхазяйного нерухомого майна є відмова власника нерухомого майна від свого права власності).

Датою та часом взяття на облік безхазяйного нерухомого майна вважаються дата та час реєстрації відповідної заяви, за результатом розгляду якої державним реєстратором прийнято рішення щодо взяття на облік безхазяйного нерухомого майна.

Після спливу одного року з дня взяття на облік безхазяйної нерухомої речі вона за заявою органу, уповноваженого управляти майном відповідної територіальної громади, може бути передана за рішенням суду у комунальну власність.

Заява про передачу безхазяйної нерухомої речі у власність територіальної громади за умов, визначених Цивільним кодексом України, подається до суду за місцезнаходженням цієї речі органом, уповноваженим управляти майном відповідної територіальної громади.

У заяві повинно бути зазначено, яку нерухому річ заявник просить передати у власність територіальної громади, основні характеристики нерухомої речі, посилання на документи про взяття безхазяйної нерухомої речі на облік органом, що здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно, друковані засоби масової інформації, в яких було зроблено оголошення про взяття відповідної нерухомої речі на облік.

Суд, встановивши, що нерухома річ є безхазяйною та взята на облік органом, який здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно, а також, що сплив один рік з дня взяття на облік нерухомої речі, ухвалює рішення про передачу безхазяйної нерухомої речі у власність відповідної територіальної громади.

Порядком надання відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 10.06.2016 № 1657/5 (далі – Порядок), встановлено, що документи, які містяться в реєстраційній справі, у паперовій формі надаються за запитом про надання документів, що містяться в реєстраційній справі відповідної юридичної особи, громадського формування, що не має статусу юридичної, фізичної особи – підприємця, заявника, шляхом звернення до центру надання адміністративних послуг, утвореного при суб’єкті державної реєстрації, що відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» (далі – Закон) уповноважений зберігати реєстраційні справи у паперовій формі.

У разі якщо відповідно до Закону державна реєстрація проводиться Міністерством юстиції України та його територіальними органами, документи, що містяться в реєстраційній справі у паперовій формі, надаються за запитом заявника шляхом звернення до Міністерства юстиції України або його територіальних органів, що відповідно до закону уповноважені зберігати реєстраційні справи у паперовій формі.

Відповідно до пункту 2 Розділу І Порядку терміни вживаються у таких значеннях:

запит – документ установленого Міністерством юстиції України зразка, який підтверджує волевиявлення особи щодо отримання виписки, витягу з Єдиного державного реєстру або документів, що містяться в реєстраційній справі, у паперовій формі;

заявник – фізична особа, юридична особа, які бажають отримати відомості з Єдиного державного реєстру, або уповноважені ними особи.

Разом із запитом заявник подає документ, що підтверджує внесення плати за надання документа в паперовій формі, що міститься у реєстраційній справі. Плата справляється за кожен отриманий документ.

Запит не підлягає реєстрації у Єдиному державному реєстрі у разі відсутності документа про внесення плати за надання документів, що містяться у реєстраційній справі.

Кількість документів, щодо яких подається запит, не обмежується.

Частиною 4 статті 36 Закону встановлено, що за надання документа в паперовій формі, що міститься в реєстраційній справі справляється плата в розмірі 0,07 прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Частиною 3 статті 29 Закону передбачено, що реєстраційна справа в паперовій формі зберігається у суб’єкта державної реєстрації за місцезнаходженням юридичної особи, громадського формування, фізичної особи – підприємця:

щодо юридичної особи (крім громадського формування) та фізичної особи – підприємця – у виконавчих органах міської ради міст обласного та/або республіканського Автономної Республіки Крим значення, Київській, Севастопольській міських, районних, районних у містах Києві та Севастополі державних адміністраціях;

щодо громадського формування, професійних спілок, їх організацій, об’єднань профспілок – у Міністерстві юстиції України, територіальних органах Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.

Інформація про адреси суб’єктів державної реєстрації Черкаської області знаходиться на веб-сайті Головного територіального управління юстиції у Черкаській області за посиланням:

http://uprav.ck.minjust.gov.ua/cub-iekty-derzhavnoi-reiestratsii-cherkaskoi-oblasti/.

Громадське об'єднання із статусом юридичної особи може мати власну символіку (емблему, прапор), яка підлягає реєстрації суб’єктом державної реєстрації - Міністерством юстиції України.

Статтею 18 Закону України «Про громадські об'єднання передбачено, що символіка громадського об’єднання не повинна відтворювати:

- державні символи України;

- інші офіційні символи чи знаки, які використовуються державними органами, органами влади Автономної Республіки Крим та органами місцевого самоврядування, державні та інші нагороди, печатки та інші відмінні знаки цих органів;

- державні герби, прапори або офіційні назви інших держав,

Ім’я або зображення фізичної особи без письмової згоди такої, особи або спадкоємців, засвідченої в установленому законом порядку, якщо інше не передбачено;

– інші символи та знаки, використання яких обмежено законом.

Символіка громадського об’єднання має відрізнятися від зображення вже зареєстрованої символіки іншого громадського об'єднання.

Символіка громадського об’єднання затверджується уповноваженим статутним органом громадського об'єднання в порядку, визначеному його статутом. Рішення про затвердження символіки має містити: вид символіки, зображення  та опис. Опис символіки повинен містити інформацію про кольори, масштаби та пропорції елементів символіки. Зображення символіки повинно містити повне або скорочене найменування громадського об’єднання.

Стаття 23 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» визначає перелік документів, що подаються заявником для державної реєстрації символіки, а саме:

- заява про державну реєстрацію символіки;

- копія установчого документа юридичної особи;

- примірник оригіналу (нотаріально засвідчена копія) рішення уповноваженого органу управління юридичної особи про затвердження символіки, визначення виду символіки, її опис;

- зображення символіки у паперовій та електронній формі;

- опис символіки у паперовій та електронній формі;

Громадське об’єднання має право на використання власної символіки громадського об’єднання та для цілей , не пов’язаних з діяльністю такого громадського об’єднання.

<< Початок < Попередня 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 Наступна > Кінець >>
Сторінка 5 з 28