Офіційний сайт Катеринопільської районної державної адміністрації і районної ради

drv

mrog

Центральне міжрегіональне управління Міністерства юстиції
Центральне міжрегіональне управління Міністерства юстиції

Центральне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (634)

Для забезпечення захисту прав інвесторів, протидії незаконному поглинанню та захопленню підприємств та оперативного реагування на випадки силового захоплення земельних ділянок та об’єктів аграрної інфраструктури, інші прояви аграрного «рейдерства», при Черкаській обласній державній адміністрації діє регіональна робоча група з питань захисту прав інвесторів, протидії незаконному поглинанню та захопленню підприємств (адреса: м. Черкаси, бульв. Шевченка, 185, номер гарячої лінії: (0472) 33-00-27).

З метою надання якісної правової допомоги діють мобільні точки доступу до надання безоплатної правової допомоги, що здійснюють виїзди у населені пункти Черкаської області. До складу мобільних точок входять представники Головного територіального управління юстиції у Черкаській області, Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Черкаській області та нотаріуси.

Інформуємо, що виїзд мобільної точки буде здійснено:

17.10. 2019 - смт. Єрки, вул. Чорновола ,2, Єрківська об’єднана територіальна громада, Катеринопільський район.

Запрошуємо громадян, землевласників, землекористувачів, громадські організації, засоби масової інформації!

 

Стягнення аліментів на дитину із-за кордонуМІНІСТЕРСТВО ЮСТИЦІЇ КОНСУЛЬТУЄ В РАМКАХ ПРОЄКТУ «Я МАЮ ПРАВО!»: Про порядок стягнення аліментів на дитину у разі виїзду одного з батьків для постійного проживання за кордон

Україна є Стороною декількох багатосторонніх конвенцій, які передбачають спрощену процедуру звернення для вирішення питання про стягнення аліментів на території Договірних держав таких конвенцій:

- Конвенція ООН про стягнення аліментів за кордоном 1956 року (діє у відносинах з такими державами: Алжир, Аргентина, Австралія, Австрія, Барбадос, Бельгія, Болівія, Буркіна Фасо, Камбоджія, Кабо-Верде, Центрально-Африканська Республіка, Чилі, Колумбія, Хорватія, Республіка Кіпр, Чеська Республіка, Данія, Еквадор, Домініканська Республіка, Ель Сальвадор, Куба, Ватикан, Естонська Республіка, Фінляндія, Французька Республіка, Федеративна Республіка Німеччина, Грецька Республіка, Гватемала, Гаїті, Ватикан, Угорська Республіка, Ірландія, Держава Ізраїль, Італійська Республіка, Киргизька Республіка, Ліберія, Люксембург, Мексика, Монако, Марокко, Нідерланди, Нова Зеландія, Нігер, Пакистан, Філіппіни, Республіка Польша, Португальська Республіка, Республіка Молдова, Румунська Республіка, Сербія, Сейшели, Словацька Республіка, Словенія, Шрі-Ланка, Королівство Іспанія, Сурінам, Швеція, Щвейцарія, Македонія, Туніс, Великобританія, Уругвай)

- Гаазька конвенція про міжнародне стягнення аліментів на дітей та інших видів сімейного утримання 2007 року (діє у відносинах з такими державами: країни-члени Європейського Союзу  /крім Данії та Ірландії/, Албанія, Республіка Білорусь, Боснія і Герцеговина, Бразилія, Гайана, Гондурас, Республіка Казахстан, Чорногорія, Нікарагуа, Норвегія, Турецька Республіка, Сполучені Штати Америки)

- Мінська конвенція про правову допомогу та правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах 1993 року (діє у відносинах з державами-учасницями СНД: Азербайджан, Білорусь, Вірменія, Казахстан, Киргизстан, Молдова, Росія, Таджикистан, Туркменистан, Узбекистан).

Як звернутися до іноземного органу для стягнення аліментів на дитину?

Для того, щоб стягнути аліменти з особи, яка проживає за кордоном, громадяни України мають два способи:

  • звернутися до компетентного органу іноземної країни, де проживає боржник, із клопотанням про визнання та надання дозволу на виконання рішення суду України про стягнення аліментів (якщо питання стягнення аліментів вирішувалося в України і є рішення суду);

  • звернутися до компетентного органу іноземної країни, де проживає боржник із заявою про винесення рішення щодо аліментів (така можливість передбачена Конвенцією ООН 1956 року та Гаазькою конвенцією 2007 року, однак на практиці не всі держави погоджуються приймати такі заяви).

Усі  звернення  про  стягнення  аліментів  на  дитину  в  Україні  надсилаються для передачі за  кордон через Міністерство юстиції України.

Які документи потрібно подавати ?

 

У випадку, коли є рішення суду України про стягнення аліментів необхідно звернутися з клопотанням стягувача (кредитора) про визнання і виконання  рішення суду України про стягнення аліментів, адресоване компетентному органу (суду) іноземної держави

 

 

 

У клопотанні має бути зазначено наступне:

  • повне  ім'я  відповідача  (боржника),   дата народження, громадянство а також, наскільки це відомо позивачу         (стягувачу),  його поточна адреса або  адреси протягом останніх 5 років, рід занять і місце роботи;

  • наявні   відомості  про  фінансовий  та  сімейний стан  боржника, у тому числі інформація про належне йому майно;

  • будь-яка  інша  інформація, що  може       сприяти встановленнюмісцезнаходження  боржника  чи  виконанню   клопотання.

До клопотання  додаються  належним чином оформлені судом,  що  виніс рішення, такі документи:

  • засвідчена судом копія судового рішення;

  • довідка суду про те, що рішення набрало законної сили;

  • довідка державного виконавця про часткове виконання або невиконання рішення на території України;

  • довідка суду  про  те,  що  відповідач  був  належним  чином повідомлений  про день судового засідання, та копії документів, що це підтверджують,  якщо  відповідач  не  брав  участі  в судовому засіданні;

  • завіренийпереклад клопотання та його додатків на іноземну мову.

Також відповідно до Гаазької конвенції 2007 року слід додати

  • завірену судом копію  протоколу судового засідання,

  • фотокартку стягувача.

 

У  разі,  коли відсутнє рішення суду України про стягнення аліментів з відповідача,  який  проживає  за  кордоном (а також коли за Гаазькою конвенцією 2007 року  порушується питання  про  зміну  розміру аліментів) до відповідної Договірної Сторони надсилаються заява та інші документи,  необхідні для розгляду справи по суті.

Форма заяви:       https://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z1390-06

 

У заяві необхідно зазначити (або до неї додати) наступну інформацію:

  • повне   ім'я   відповідача  (боржника),  дату  народження,  громадянство  та,  наскільки  це  відомо  позивачу,   його   місця проживання  протягом  останніх  5  років, рід занять і місце роботи;

  • відомості  про фінансовий та сімейний стан відповідача, у т.ч. інформацію про належне йому майно;

  • відомості про  фінансовий та сімейний стан позивача (заявника), у т.ч. довідку про доходи;

  • дублікат або нотаріально засвідчену копію   документа,   що  підтверджує  ступінь родинних зв'язків      між відповідачем та дитиною, на       користь якої вимагаються аліменти (наприклад, свідоцтва про народження, рішення суду про встановлення батьківства тощо), або - коли заява стосується вирішення  питання  про  зміну  розміру аліментів -  засвідчену судом копію  судового  рішення  чи  іншого документа, яким установлено розмір аліментів

  • фотокартку позивача;

  • будь-яку іншу інформацію,  що  може сприяти встановленню місцезнаходження відповідача  (боржника)  чи виконанню клопотання;

  • нотаріально  засвідчене доручення,  яке уповноважує орган, що приймає,  відповідної  Договірної  Сторони  діяти  від   імені позивача,  або  інформацію  про будь-яку іншу особу,  уповноважену діяти від імені позивача;

  • завірений переклад заяви та її додатків на іноземну мову.

Якою мовою подаються  документи?

Документи, що направляються з України і складені українською мовою, мають бути перекладені на офіційну мову запитуваної Договірної держави або іншу мову, яку запитувана Договірна держава визначила як прийнятну для всієї своєї території або тієї її частини, на якій проживає боржник.

На підставі конвенцій нотаріально завірений переклад не вимагається, достатньо, якщо переклад офіційно засвідчений перекладачем або бюро перекладів.

Вимога консульської легалізації або засвідчення документів апостилем також не застосовується до документів відповідно до конвенцій.

Відповідно до умов Гаазької конвенції 2007 року, якщо переклад документів  на офіційну мову  запитуваної Договірної держави неможливо зробити в Україні, вони можуть бути передані Міністерством юстиції України запитуваному центральному органу без перекладу або з перекладом англійською чи французькою мовою для організації перекладу у запитуваній Договірній державі. Такий переклад здійснюється лише у разі узгодження із заявником (стягувачем) порядку і умов оплати ним витрат за такий переклад.

Як це працює?

Належним чином оформлену заяву, клопотання надсилають до Міністерства юстиції України через територіальне управління юстиції.

Міністерство юстиції України як запитуючий центральний орган протягом 30-ти календарних днів після отримання заяви:

  • перевіряє наявність у ній інформації і документів;

  • може повернути заяву заявнику для дооформлення у разі необхідності;

  • заповнює формуляр про передачу та направляє його разом із заявою до центрального органу запитуваної Договірної держави;

  • у разі необхідності сприяє заявнику у вирішенні питання щодо здійснення перекладу документів мовою запитуваної Договірної держави відповідно до умов Гаазької конвенції 2007 року;

  • на звернення запитуваного центрального органу отримує від заявника додаткові документи, необхідні для розгляду заяви, в тому числі довіреність на право представництва інтересів заявника у справі;

  • на звернення центрального органу запитуваної Договірної держави надає засвідчені компетентним органом України копії документів.

Міністерство юстиції України письмово повідомляє позивача про хід та результати розгляду заяви чи  клопотання – після отримання інформації від іноземних органів.

Зауважимо, що, як вбачається із практики застосування конвенцій, більшість країн-учасниць вищезгаданих Конвенцій не можуть виконувати рішення про стягнення аліментів, визначених у частці від доходу, а тому приймають до розгляду лише ті рішення, у яких розмір аліментів визначений у твердій грошовій сумі.

Який порядок стягнення аліментів із того з батьків, хто проживає у державі з якою Україна не має відповідного міжнародного договору?

У разі виїзду одного з батьків – платника аліментів на постійне місце проживання за кордон,  обов’язок на утримання дитини не припиняється. Для забезпечення виконання зобов’язань можна:

  • укласти договір між платником аліментів і тим з батьків, з яким  залишається дитина, або

  • укласти договір про припинення права  на аліменти  для дитини  у зв'язку з передачею права власності на нерухоме майно.

Якщо аліментні  зобов'язання  не  були  виконані  особою,  що виїжджає, стягнення аліментів провадиться за рішенням суду.

Якщо боржник проживає або постійно працює в державі, з якою відсутній міжнародний договір, що передбачає спрощений порядок звернення про стягнення аліментів, питання про стягнення аліментів вирішується виключно у порядку і на умовах, визначених законодавством такої іноземної держави. У такому разі заінтересована особа (стягувач) самостійно або через адвоката звертається до іноземного суду чи іншого компетентного органу для вирішення питання про стягнення аліментів або про визнання і виконання рішення українського суду.

Як врегулювати це питання до виїзду за кордон?

З  метою  запобігання ухиленню батьків від утримання дітей до їх повноліття шляхом сплати аліментів особа,  що  виїжджає  для постійного  проживання  за  кордоном,  разом  із заявою про видачу паспорта громадянина України для виїзду за кордон  або  оформлення
відповідної   сторінки  у  паспорті  подає  до відділу Державної міграційної служби за  місцем  постійного проживання  у  разі  наявності  дитини, що залишається  в  Україні,  договір  про  виплату   аліментів   або нотаріально   засвідчену  заяву  про  відсутність  у  одержувача аліментів вимог щодо стягнення  аліментних  платежів,  або  копію рішення суду про виплату аліментів.

До моменту одержання паспорта зазначена особа повинна подати  до відповідного  органу  внутрішніх справ  за  місцем  постійного проживання в Україні документ, що підтверджує виконання аліментних зобов'язань:

  • нотаріально  засвідчену  заяву  про  відсутність  у одержувачів  аліментів  вимог  щодо стягнення аліментних платежів;

  • нотаріально засвідчену копію постанови державного виконавця про закінчення виконавчого провадження (якщо стягнення аліментів проводилося за рішенням суду).

У разі  невиконання  аліментних  зобов'язань  на  момент одержання паспорта до особи, що виїжджає для постійного проживання за кордоном, застосовуються обмеження, передбачені законодавством.

Куди звертатися за більш детальною консультацією та роз’ясненнями?

Якщо у вас залишились питання з даного приводу, будь ласка, телефонуйте до контакт-центру системи безоплатної правової допомоги за номером 0 (800) 213 103, цілодобово та безкоштовно в межах України. В центрах та бюро надання безоплатної правової допомоги по всій Україні ви можете отримати юридичну консультацію та правовий захист.

шефПитання невиплати заробітної плати залишається однією з найгостріших соціальних проблем, яка до цього часу не розв’язана, чим порушуються права працівників на достатній життєвий рівень для себе і своєї сім’ї.

Начальник Головного територіального управління юстиції у Черкаській області Олександр Свіренюк повідомив, що завдяки комплексу заходів, проведеними відділом примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби ГТУЮ у Черкаській області, щодо ліквідації заборгованості по заробітній платі за минулий тиждень з ПАТ «АЗОТ»  стягнуто 1 891 463 грн на користь   17 працівників ПАТ «АЗОТ» (за час вимушеного прогулу).

Також, у результаті проведення виконавчих дій до державного бюджету перераховано 3 935 168 грн заборгованості за відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій.

Крім того, з початку 2019 року державними виконавцями ВПВР УДВС ГТУЮ у Черкаській області забезпечено виконання 81 виконавчого документа про стягнення заробітної плати з ПАТ «АЗОТ» та перераховано стягувачам 8 544 186 грн.

Очільник юстиції наголосив, що контроль за додержанням законодавства з оплати праці на підприємствах здійснюють такі організації: Міністерство соціальної політики, структурні підрозділи Державної податкової служби України, Державна служба України з питань праці, професійні спілки та організації, що представляють інтереси найманих працівників.

 

Відповідно до статті 18 Закону України «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні» (далі - Закон) випуск друкованого засобу масової інформації може бути припинено за рішенням засновника (співзасиовників) або суду.

Засновник (співзасновники) має право припинити випуск видання у випадках і порядку, передбачених установчим договором або статутом редакції чи іншим договором, укладеним між засновником (співзасновниками) і редакцією.

Суд припиняє випуск видання у разі порушення частини першої статті З Закону. А саме, у разі: закликів до захоплення влади, насильницької зміни конституційного ладу або територіальної цілісності України; пропаганди війни, насильства та жорстокості; розпалювання расової, національної, релігійної ворожнечі; розповсюдження порнографії, а також з метою вчинення терористичних актів та інших кримінально караних діянь; пропаганди комуністичного та/або націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів та їхньої символіки; популяризації або пропаганди держави-агресора та її органів влади, представників органів влади держави-агресора та їхніх дій, що створюють позитивний образ держави-агресора, виправдовують чи визнають правомірною окупацію території України; втручання в особисте і сімейне життя особи, крім випадків, передбачених законом; заподіяння шкоди честі і гідності особи; розголошення будь-якої інформації, яка може призвести до вказання на особу неповнолітнього правопорушника без його згоди і згоди його законного представника.

Також суд припиняє видання у разі порушення вимог Закону України «Про реформування державних і комунальних друкованих засобів масової інформації» або ліквідації юридичної особи, яка є засновником видання. Про своє рішення суд повідомляє реєструючий орган.

Реєструючий орган визнає свідоцтво про державну реєстрацію друкованого засобу масової інформації недійсним у разі:

подання засновником (співзасновниками) погодженого з редакцією письмового повідомлення про припинення випуску друкованого засобу масової інформації;

неподання після завершення процесу реформування державних і комунальних друкованих   засобів   масової   інформації  органами державної влади, іншими

державними органами або органами місцевого самоврядування, які є їх засновниками (співзасновниками), заяви про перереєстрацію відповідних друкованих засобів масової інформації;

прийняття рішення суду про припинення випуску друкованого засобу масової інформації.

За результатом розгляду заяв у сфері державної реєстрації прав державний реєстратор приймає рішення, а про проведену державну реєстрацію прав -формує витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (далі -Державний реєстр прав). Рішення державного реєстратора, витяг з Державного реєстру прав про проведену державну реєстрацію прав надаються в електронній та (за бажанням заявника) в паперовій формі.

Витяг з Державного реєстру прав про проведену державну реєстрацію прав за бажанням заявника надається у паперовій формі. Такий витяг у паперовій формі надається з проставленням підпису та печатки державного реєстратора.

Вимоги до оформлення рішень державними реєстраторами прав на нерухоме майно затверджені наказом Міністерства юстиції України від 21.11.2016 № 3276/5. Даними вимогами визначено, що рішення державного реєстратора у випадках, передбачених законодавством, може бути оформлено у паперовій формі шляхом його друку за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру прав на аркушах паперу форматом A4 (210 х 297 міліметрів) без використання спеціальних бланків, проставлення підпису та печатки державного реєстратора.

Рішення державного реєстратора, витяг з Державного реєстру прав про проведену державну реєстрацію прав, отримані в електронній чи паперовій формі за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру прав, мають однакову юридичну силу та використовуються відповідно до законодавства.

Відповідно до статті 32 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань», у разі виявлення у відомостях Єдиного державного реєстру помилки (описки, друкарської, граматичної, арифметичної помилки), допущеної суб'єктом державної реєстрації, заявник письмово в паперовій або електронній формі повідомляє про це суб'єкта державної реєстрації, який перевіряє відповідність відомостей Єдиного державного реєстру інформації, що міститься в документах, що стали підставою для внесення цих відомостей. Якщо факт невідповідності підтверджено, суб'єкт державної реєстрації безоплатно виправляє допущену помилку в день надходження повідомлення.

Виправлення помилки у відомостях Єдиного державного реєстру, допущеної не з вини суб'єкта державної реєстрації, здійснюється у розмірі ЗО відсотків встановленого адміністративного збору.

У разі виявлення суб'єктом державної реєстрації помилки, допущеної у відомостях Єдиного державного реєстру, він в одноденний строк безоплатно виправляє допущену помилку та письмово повідомляє про це заявника.

Виправлення помилок, допущених у відомостях Єдиного державного реєстру внаслідок наявності помилок у документах, на підставі яких були внесені такі відомості, здійснюється після виправлення помилок у зазначених документах.

Виправлення помилок у відомостях Єдиного державного реєстру може здійснюватися також на підставі судового рішення.

Відповідно до пункту 66 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1127 (із змінами) (далі - Порядок № 1127), у разі відсутності державної реєстрації права власності на нерухоме майно спадкодавця, спадкоємець має право, звернутись до суб'єкта державної реєстрації прав або державного реєстратора прав на нерухоме майно із заявою про державну реєстрацію права власності спадкодавця, що було набуто останнім за життя.

Пунктом 66 Порядку № 1127 встановлено, що для державної реєстрації права власності на підставі заяви спадкоємця подаються наступні документи:

1)  документи, необхідні для відповідної реєстрації, передбачені статтею 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та Порядком № 1127, що підтверджують набуття спадкодавцем права власності на нерухоме майно;

2)  витяг із Спадкового реєстру про наявність заведеної спадкової справи,

3)   документ, що містить відомості про склад спадкоємців, виданий нотаріусом чи уповноваженою на це посадовою особою органу місцевого самоврядування, якими заведено відповідну спадкову справу.

Державна реєстрація права власності на підставі заяви спадкоємця проводиться шляхом внесення до Державного реєстру прав відомостей про суб'єкта права власності -спадкодавця з обов'язковим зазначенням відомостей про смерть такої особи. Отже, якщо до складу спадщини входить нерухоме майно, право власності на яке спадкодавцем набуто за життя, але не було зареєстроване належним чином, перед видачею свідоцтва про право на спадщину вносяться відомості про право власності спадкодавця на таке майно у Державний реєстр речових прав на нерухоме майно шляхом проведення відповідної державної реєстрації права власності за заявою спадкоємця.

Рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єкта державної реєстрації прав можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України, його територіальних органів або до суду.

Міністерство юстиції України відповідно до своїх повноважень розглядає скарги:

-    на рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав (крім випадків, коли таке право набуто на підставі рішення суду, а також коли щодо нерухомого майна наявний судовий спір);

-    на проведені державним реєстратором реєстраційні дії (крім випадків, якщо такі реєстраційні дії проведено на підставі рішення суду);

-  на рішення, дії або бездіяльність територіальних органів Міністерства юстиції України.

Зі скаргою до Міністерства юстиції України можна звернутися за адресою: вул. Архітектора Городецького, 13, м. Київ, 01001 та тел. 0 800 213 103.

Територіальні органи Міністерства юстиції України розглядають скарги:

-    на рішення (крім рішення про державну реєстрацію прав), дії або бездіяльність державного реєстратора (в сфері реєстрації нерухомості);

-    на рішення (крім рішення, згідно з яким проведено реєстраційну дію), дії або бездіяльність державного реєстратора (в сфері реєстрації бізнесу);

- на дії або бездіяльність суб'єктів державної реєстрації. Територіальні органи Міністерства юстиції України розглядають скарги

щодо державного реєстратора, суб'єктів державної реєстрації, які здійснюють діяльність у межах території, на якій діє відповідний територіальний орган.

Для довідок, методичної допомоги щодо складання скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єкта державної реєстрації можна звертатися за телефоном: (0472) 33-00-27 або за адресою: м. Черкаси, бульв. Шевченка, 185, каб. № 244.

Також, відтепер всі громадяни можуть подати скаргу до Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації Міністерства юстиції України через Портал державних послуг iGov (https://igov.gov.ua/service/333/general).

 

 

 

Рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб’єкта державної реєстрації прав можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України, його територіальних органів або до суду.

Міністерство юстиції України відповідно до своїх повноважень розглядає скарги:

- на рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав (крім випадків, коли таке право набуто на підставі рішення суду, а також коли щодо нерухомого майна наявний судовий спір);

- на проведені державним реєстратором реєстраційні дії (крім випадків, якщо такі реєстраційні дії проведено на підставі рішення суду);

-  на рішення, дії або бездіяльність територіальних органів Міністерства юстиції України.

Зі скаргою до Міністерства юстиції України можна звернутися за адресою: вул. Архітектора Городецького, 13, м. Київ, 01001 та тел. 0 800 213 103.

Територіальні органи Міністерства юстиції України розглядають скарги:

- на рішення (крім рішення про державну реєстрацію прав), дії або бездіяльність державного реєстратора (в сфері реєстрації нерухомості);

- на рішення (крім рішення, згідно з яким проведено реєстраційну дію), дії або бездіяльність державного реєстратора (в сфері реєстрації бізнесу);

- на дії або бездіяльність суб’єктів державної реєстрації.

Територіальні органи Міністерства юстиції України розглядають скарги щодо державного реєстратора, суб’єктів державної реєстрації, які здійснюють діяльність у межах території, на якій діє відповідний територіальний орган.

Для довідок, методичної допомоги щодо складання скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб’єкта державної реєстрації можна  звертатися за телефоном: (0472) 33-00-27 або за адресою: м. Черкаси, бульв. Шевченка, 185, каб. № 244.

Також, відтепер всі громадяни можуть подати скаргу до Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації Міністерства юстиції України через Портал державних послуг iGov (https://igov.gov.ua/service/333/general).

нач1«Купівля товарів в Інтернет-магазинах стає все більш популярною. Це зберігає наш час, кошти та дає більше можливостей для вибору», - розповідає Олександр Свіренюк, начальник Головного територіального управління юстиції у Черкаській області. Але є й ризики. Вберегти й захистити себе від шахраїв, забезпечити безпечну купівлю в Інтернеті можна за допомогою:

  • Відправлення товару з післяплатою. Післяплата – спосіб розрахунку, коли гроші за товар сплачуються у поштовому відділенні та за додаткову плату надсилаються продавцеві. При післяплаті можна оглянути товар прямо у відділенні та відмовитися від купівлі, якщо він не підійшов.
  • Повернення оплати через банк.  Якщо Ви оплатили покупку в Інтернеті, а продавець  не відправив куплений товар - зверніться до свого банку із заявою про повернення сплачених коштів. Банк пояснить, чи можливе повернення коштів, скоординує подальші дії та проведе розслідування.

Якщо Ви стали жертвою Інтернет-шахрайства – не соромтеся, а  звертайтеся у  правоохоронні органи.  В Управлінні по боротьбі з кіберзлочинністю МВС України можна оформити електронну заяву про випадок правопорушення на сайті:  www.cyberpolice.gov.ua

Якщо гроші були переведені шахраєві через платіжну он-лайн систему, то варто звернутися в службу підтримки цієї платіжної системи. Є висока ймовірність, що після цього рахунок  шахрая заблокують.

У випадку ж з Інтернет-магазинами потрібно написати скаргу на адресу продавця. Якщо претензія буде проігнорована, то потрібно буде подати заяву в правоохоронні.

«Зауважу, що власники Інтернет-магазину не є недосяжними. Сайт знаходиться на хостингу, а це припускає наявність паспортних даних власника. Якщо на ресурсі вказано юридичну адресу, то ви можете відразу подати позов до суду і відстояти свої права споживача», - додав очільник юстиції Черкащини.

Якщо у вас залишились питання з данного приводу, будь ласка, телефонуйте до контакт-центру системи безоплатної правової допомоги за номером 0 (800) 213 103, цілодобово та безкоштовно в межах України. В центрах та бюро надання безоплатної правової допомоги по всій Україні ви можете отримати юридичну консультацію та правовий захист.

 

<< Початок < Попередня 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 Наступна > Кінець >>
Сторінка 4 з 46