Офіційний сайт Катеринопільської районної державної адміністрації і районної ради

drv

mrog

Управління юстиції інформує
Управління юстиції інформує

Управління юстиції інформує (168)

Згідно зі ст. 145 Сімейного кодексу України, прізвище дитини визначається за прізвищем батьки. Якщо мати і батько мають різні прізвища, прізвище дитини визначається за їх згодою. Якщо батьки мають різні прізвища, дитині може бути призначити подвійне прізвище, яке формується шляхом об'єднання їх прізвищ. Суперечки батьків щодо ім'я дитини можуть бути вирішені органами піклування і опіки або суду. Розірвання шлюбу або його анулювання не тягне за собою зміни у прізвищах дітей. У разі зміни прізвища одному з батьків, прізвище дитини може бути змінено за згоди обох батьків і за згодою дитини, яка досяглаі семи років. 
За наявності заперечень одним з батьків змінити прізвище дитини, суперечка щодо таких змін може бути вирішена оргом піклування і опіки або судом, як розлучення і поділ майна . У вирішення спору, враховується виконання своїх обов'язків щодо батьків дитини, а також інші обставини, які відповідають інтересам дитини.
Вибір власного імені дитини це особисті права батьків, які здійснюється за їх взаємною                    згодою.  До того ж, відповідно до статті 146 СКУ, власне ім'я дитини, що народила жінка в шлюбі, за відсутності добровільного визнання батьківства, визначається матір’ю дитини.   Дитині може бути надано не більше двох імен, якщо інакше випливає з потреб національних меншин, до якого належить мати чи батько. Суперечки між батьків щодо ім'я дитини можуть бути вирішені шляхом опіки і піклування або через суд.
По-батькові дитини присвоюється у усіх випадках за від ім’ям особи, що записана батько м дитин. У випадку, якщо батько змінив своє власне ім'я, по- батькові дитини яка досягла чотирнадцяти років може бути змінено за її згодою.
Відповідно до Закону України від 18 січня 2001 року "Про громадянство України" громадянство дітей визначається за громадянством своїх батьків 
Дитина, яка народилась або постійно проживала на території УРСР, або принаймні один із його батьки, бабусі й дідусі народилися або жили на територіях, які входили до її складу і без громадянства, зареєстровані як громадянини України , за заявою одного з батьків, опікуна або зберігача. Надання відповідної супровідної документації щодо проживання вищезазначених осіб на території резиденції.
Дитина, що народилася від батьків, які є іноземцями і придбала за народженням громадянство іншої держави або держави, що було припинено,реєструється як громадянина України на прохання одного з батьків, опікуна або зберігача. Дата набуття громадянства України в цих випадках є Дата реєстрації людини набуття громадянства України.
Дитина, яка є іноземцем, при усиновленні його громадянами України або подружжям, один з яких є громадянином України а другий іноземцем чи особою без громадянства, останній стає громадянином України з набуттям чинності рішення про усиновлення , незалежно від того, мешкає він постійно в Україні або за межами території України.

У випадку встановлення батьківства дитини, чия мати є іноземкою або особою без громадянства, а батько є громадянином України, дитина, незалежно від місця його народження і проживання , стає громадянина України.

Поновлення актових записів цивільного стану проводиться органами державної реєстрації актів цивільного стану як досудове вирішення зазначеного питання.
Питання поновлення актових записів цивільного стану у разі їх втрати врегульовано Законом України “Про державну реєстрації актів цивільного стану” від 01.07.2010 та Правилами внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, затвердженими наказом Міністерства юстиції України від 12.01.2011 № 96/5. 
Заява про поновлення актового запису цивільного стану подається до відділу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем проживання заявника. До осіб, на підставі заяви яких провадиться поновлення актових записів, відносяться: особа, щодо якої було складено актовий запис; один з батьків неповнолітнього (малолітнього); піклувальник неповнолітнього та опікун малолітнього; опікун недієздатної особи; спадкоємці померлого; представник органу опіки та піклування під час здійснення повноважень з опіки та піклування стосовно особи, яка має право на подання такої заяви.
Разом із заявою про поновлення втраченого актового запису цивільного стану подаються: документи (виписки з них), які підтверджують дані, необхідні для поновлення актового запису цивільного стану; свідоцтва про державну реєстрацію актів цивільного стану (про народження, смерть, шлюб, розірвання шлюбу тощо); інші документи, необхідні для розгляду заяви та вирішення питання по суті.
Для правильного написання відомостей у поновлених актових записах цивільного стану здійснюється необхідна перевірка, під час якої з’ясовуються число, місяць і рік народження заявника, а також ті відомості про його батьків, які істотно впливають на цивільно-правові відносини.
На підставі поданих заявником та затребуваних відділом державної реєстрації актів цивільного стану документів та їх аналізу складається висновок про поновлення або відмову в поновленні актового запису цивільного стану. Висновок про відмову в поновленні актового запису цивільного стану може бути оскаржено в судовому порядку. 
Поновлення актового запису цивільного стану проводиться за місцем його первинного складання. На підставі поновленого актового запису цивільного стану заявнику повторно видається свідоцтво про державну реєстрацію акту цивільного стану. На свідоцтві проставляються штампи “Запис поновлено” та “Повторно”. У разі якщо поновлено актовий запис цивільного стану щодо особи, яка померла (для вирішення спадкової справи), замість свідоцтва про державну реєстрацію акту цивільного стану може бути виданий витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян.

Для забезпечення захисту прав аграріїв від спроб рейдерських захоплень землі чи урожаю та швидкого реагування на будь-які незаконні дії стосовно протиправного захоплення їх майна створено обласний оперативний штаб з протидії аграрному рейдерству.

Зі складом оперативного штабу можна ознайомитись на офіційному сайті Головного територіального управління юстиції у Черкаській області (http:uprav.ck.minjust.gov.ua).

Чергове засідання оперативного штабу відбудеться у середу 8 листопада 2017 року об 11.00. Адреса місця розташування: м. Черкаси, бул. Шевченка, 185. каб. № 244. Номер телефону гарячої лінії: (0472) 33-00-27.

Щотижня мобільні точки доступу з надання безоплатної правової допомоги у Черкаській області, до склад)' яких входять представники ГТУЮ у Черкаській області. Регіонального центру з надання безоплатної правової допомоги у Черкаській області та нотаріуси, здійснюють виїзди у райони з метою надання якісної правової допомоги у сфері земельних відносин.

На наступному тижні виїзд буде здійснено в такі населені пункти Черкаської області:

07.11.2017 р. - м. Шпола, вул. Лозуватська, 60,

09.11.2017 р. - с. Леськи, Черкаський район, вул. Центральна, 53.

Запрошуємо громадян, землевласників, землекористувачів, громадські організації, засоби масової інформації!

Громадське об'єднання із статусом юридичної особи може мати власну символіку (емблему, прапор), яка підлягає реєстрації суб'єктом державної реєстрації - Міністерством юстиції України.

Статтею 18 Закону України «Про громадські об'єднання» передбачено, що символіка громадського об'єднання не повинна відтворювати:

- державні символи України;

-   інші офіційні символи чи знаки, які використовуються державними органами, органами влади Автономної Республіки Крим та органами місцевого самоврядування, державні та інші нагороди, печатки та інші відмітні знаки цих органів;

-  державні герби, прапори або офіційні назви інших держав;

-  ім'я або зображення фізичної особи без письмової згоди такої особи або її спадкоємців, засвідченої в установленому законом порядку, якщо інше не передбачено законом;

- інші символи та знаки, використання яких обмежено законом.
Символіка громадського об'єднання має відрізнятися від зображення вже зареєстрованої символіки іншого громадського об'єднання.

Символіка громадського об'єднання затверджується уповноваженим статутним органом громадського об'єднання в порядку, визначеному його статутом. Рішення про затвердження символіки має містити: вид символіки, її зображення та опис. Опис символіки повинен містити інформацію про кольори, масштаби та пропорції елементів символіки. Зображення символіки повинно містити повне або скорочене найменування громадського об'єднання.

Стаття 23 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» визначає перелік документів, що подаються заявником для державної реєстрації символіки, а саме:

-  заява про державну реєстрацію символіки;

-  копія установчого документа юридичної особи;

-  примірник оригіналу (нотаріально засвідчена копія) рішення уповноваженого органу управління юридичної особи про затвердження символіки, визначення виду символіки, її опис;

-  зображення символіки у паперовій та електронній формі;

-  опис символіки в паперовій та електронній формі.

Громадське об'єднання має право на використання власної символіки з дня її реєстрації. Забороняється використання зареєстрованої символіки громадського об'єднання фізичними та юридичними особами без згоди такого об'єднання та для цілей, не пов'язаних і діяльністю такого громадського об'єднання.

Законом України від 6 липня 2010 року Україна ратифікувала Конвенцію Ради Європи про захист осіб у зв'язку з автоматизованою обробкою персональних даних та Додатковий протокол до неї. Цим самим Україна взяла на себе зобов'язання забезпечити дотримання прав і свобод людини, зокрема, права на недоторканність приватного життя, передбаченого ст. 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та які гарантовані ст. 32 Конституції України.

Правові відносини, пов'язані із захистом і обробкою персональних даних. права на невтручання в особисте життя, у зв'язку з обробкою персональних даних визначені ст. 1 Закону України « Про захист персональних даних», а діяльність органів державної реєстрації актів цивільного стану відповідно до ст. 8 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» грунтується на принципах додержання законності, захисту прав і законних інтересів громадян та держави, додержання таємниці державної реєстрації актів цивільного стану. належного документального оформлення проведеної державної реєстрації.

Зокрема, ст. 9 розділу III Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану», розділом І пункту 9 «Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні» визначено шо. інформація, яка міститься в акті цивільного стану, є конфіденційною і не підлягає розголошенню. Фізична особа має право на ознайомлення з інформацією, шо міститься в актовому записі цивільного стану, яка стосується її особисто, крім випадків передбачених законом. Конфіденційна інформація про фізичну особу, яка міститься в актовому записі цивільного стану (дані про національність, освіту, сімейний стан, адресу, а також дату І місце народження фізичної особи), може бути повідомлена працівниками органу державної реєстрації актів цивільного стану запитувачу інформації за бажанням фізичної особи та лише за її згодою на підставі заяви, справжність підпису на якій засвідчена в установленому порядку.

звертатися до суду за захистом свого порушеного права з позовом про скасування рішення про державну реєстрацію прав, документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування - запитів про проведену державну реєстрацію прав.

звертатися до Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації, що діє при Міністерстві юстиції України, з проханням скасувати відповідну реєстраційну дію.

Відповідно до частини першої, третьої статті 131 Цивільною процесуального кодексу України, суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити передбачені цим Кодексом, заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.  У свою чергу державний реєстратор, що перебуває у трудових відносинах з суб'єктом державної реєстрації прав, у день надходження відповідного рішення сулу формує та реєструє рішення суду про заборону вчинення дій, пов'язаних з державною реєстрацією прав у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Крім того, власник об'єкту нерухомою майна (земельної ділянки) може подати до суб'єкта державної реєстрації прав або нотаріуса заяву про заборону вчинення реєстраційних дій, яку державний реєстратор, уповноважена особа невідкладно реєструє в базі даних заяв Державною реєстру речових прав па нерухоме майно.

Державний реєстратор приймає рішення про відновлення реєстраційних дій,  якщо власником об'єкта нерухомого  майна, яким подано заяву про заборону вчинення реєстраційних дій у строк, що не перевищує десяти робочих днів, не подано рішення суду про заборону вчинення реєстраційних дій, що набрало законної сили.

Згідно зі ст. 651 Цивільного Кодексу (далі - ЦК) України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою сіороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Положення статті 31 Закону України «Про оренду землі» передбачають, що договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суд>' в порядку, встановленому законом. Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором.

Отже, можна зробити висновок, що існують два випадки виключення з наведеного правила:

-якщо договором оренди земельної ділянки передбачені підстави його розірвання в односторонньому порядку:

- якщо орендар затримує виплату орендної плати за договором оренди на строк більше ніж 3 місяці, орендодавець вправі розірвати договір в односторонньому порядку згідно зі статтею 782 ЦК України, яка передбачає, що наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд.

Варто зауважити, що остання позиція дуже рідко знаходить підтвердження у судовій практиці.

Крім того, згідно зі статтею 32 Закону України «Про оренду землі» на
вимогу однієї зі сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним Кодексом України та іншими законами України.

Для забезпечення захисту прав аграріїв від спроб рейдерських захоплень землі чи урожаю та швидкого реагування па будь-які незаконні дії стосовно протиправного захоплення їх майна створено обласний оперативний штаб з протидії аграрному рейдерству.

Зі складом оперативного штабу можна ознайомитись на офіційному сайті Головного територіального управління юстиції у Черкаській області.

Чергове засідання оперативного штабу відбудеться у середу І листопада 2017 року об 11.00. Адреса місця розташування: м. Черкаси, бул. Шевченка, 185. каб. № 244. Номер телефону гарячої лінії: (0472) 33-00-27.

Щотижня мобільні точки доступу з надання безоплатної правової допомоги у Черкаській області, до складу яких входять представники ГТУЮ у Черкаській області, Регіонального центру з надання безоплатної правової допомоги у Черкаській області та нотаріуси, здійснюють виїзди у райони з метою надання якісної правової допомоги у сфері земельних відносин.

На наступному тижні виїзд буде здійснено в такі населені пункти Черкаської області:

31.10.2017р. - м. Сміла, вул. Незалежності, 37,

02.11.2017 р. - с. Руська Поляна, Черкаський район, вул. Шевченка, 67.

Запрошуємо громадян, землевласників, землекористувачів, громадські організації, засоби масової інформації!

Понеділок, 30 жовтня 2017, 10:32

Увага! Зміни в законодавстві

Автор Внутрішня політика

17.10.2017 набрав чинності наказ Міністерства юстиції України № 3007/5 від 25.09.2017 «Про затвердження Змін до деяких нормативно-правових актів Міністерства юстиції України з питань діяльності у сфері державної реєстрації актів цивільного стану», зареєстрований в Міністерстві юстиції України 26.09.2017 №1187/31055, яким внесли зміни до ряду нормативно-правових актів.

Так, звертаємо Вашу увагу, що у зв'язку Із внесенням змін до Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18.10.2000 року №52/5, зареєстрованих в Міністерстві України від 18.10.2000 року (далі - Правил) норму де зазначено, що особи які не досягли шістнадцяти років, пред'являють свідоцтво про народження та довіку з місця проживання та особи, які досягли шістнадцятирічного віку, але не отримали паспорт громадянина України, пред'являють свідоцтво про народження та довідку з місця проживання за умови, якщо від дня досягнення зазначеного віку не минуло менше ніж один місяць - виключили.

Відповідно до внесених змін для проведення державної реєстрації актів цивільного стану основним документом, що посвідчує особу 14-16-річного віку є паспорт громадянина України. Для осіб 14-річного віку видасться паспорт громадянина України у формі  ID картки.

Детальніше з наказом можна ознайомитись на головній сторінці веб-сайту Головного територіального управління юстиції у Черкаській області у розділі «Послуги» та в папці «Відділ державної реєстрації актів цивільного стану Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції»

У ст. З Конституції України (далі КУ) визначено, що права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, яка відповідає перед людиною за свою діяльність.

Держава забезпечує захист прав усіх суб'єктів права власності й господарювання. Вона також закріплює рівність перед законом усіх без винятку суб'єктів права власності та гарантує кожному захист його прав і свобод (ст. 13 КУ). Ці принципові положення мають визначальне значення і для суб'єктів земельних правовідносин, що підтверджується ч. 1 ст. 152 Земельного кодексу України (далі -  ЗКУ).

Важлива конституційна гарантія щодо захисту прав на землю міститься також у ст. 14 КУ. яка передбачає, що земля є основним національним багатством, яке перебуває під особливою охороною держави, Водночас гарантується право власності на землю, Воно насувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону. Зазначені положення КУ безпосередньо втіленні  у земельному законодавстві.

Гак, згідно з п. 1 ст. 5 ЗКУ до основних принципів земельного законодавства належить забезпечення гарантій прав на землю. Під терміном «гарантія» ЗК розуміє спрямовані дії на забезпечення прав на володіння, користування і а розпорядження землею всіх без винятку суб'єктів, які є учасниками земельних правовідносин.

Зазначені гарантії прав на землю передбачені розділом V ЗКУ, за яким умовно їх можна поділити на три різновиди:

  • гарантії захисту прав па землю:
  • гарантії,   пов'язані   з   відшкодуванням   збитків  власникам  землі   та землекористувачам:
  • гарантії, пов'язані з розв'язанням земельних спорів.

Серед гарантій захисту прав на землю важливими є гарантії права власності на земельну ділянку. У ЗКУ зазначено, що власник не може бути позбавлений права власності на земельну ділянку, крім випадків, передбачених ст. 140 ЗКУ або іншими законами України.

Так. у ст. 156 ЗКУ вказані гарантії, пов'язані з відшкодуванням власникам землі та землекористувачам збитків, заподіяних внаслідок:

• вилучення (викупу) сільськогосподарських угідь, лісових земель та чагарників для потреб, не пов'язаних із сільськогосподарським і лісогосподарським виробництвом:

  • тимчасового зайняття сільськогосподарських угідь, лісових земель та чагарників .тля інших видів використання:
  • встановлення обмежень щодо використання земельних ділянок;
  • погіршення     якості     ґрунтового     покриву     та     інших     корисних властивостей сільськогосподарських угідь, лісових земель та чагарників;
  • приведення сільськогосподарських угідь, лісових земель та чагарників у непридатний для використання стан;

неодержання доходів за час  тимчасового невикористання земельної ділянки.

<< Початок < Попередня 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 Наступна > Кінець >>
Сторінка 4 з 12