Офіційний сайт Катеринопільської районної державної адміністрації і районної ради

drv

mrog

Управління юстиції інформує
Управління юстиції інформує

Управління юстиції інформує (414)

!_VAN0640 Павле Дмитровичу, доброго вам дня! Ми з дружиною прожили разом 12 років, маємо спільну дитину. Однак, так сталося, що вирішили далі жити окремо. В принципі претензій одне до одного у нас немає, і ми готові розійтися без скандалів. Скажіть                   будь ласка, чи можемо ми самі розділити майно без звернення до суду? І чи впливає                             на розділ те, з ким живуть діти? Дякую вам за відповідь.

Микола Троць

Чи може колишнє подружжя самостійно розділити майно?

Звичайно, може. Для цього слід укласти відповідний договір, який треба нотаріально посвідчити. Більше того, практика свідчить: досягнення домовленості між дружиною і чоловіком                             щодо користування майном є найкращим варіантом, який економить час та зберігає нерви колишніх членів подружжя.

Що робити, якщо члени подружжя не знайшли спільної мови?

Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, в такому разі спір може бути вирішений судом.

За загальним правилом,частки майна дружини та чоловіка               у разі поділу є рівними. Однак, це правило не є аксіомою. При вирішенні спору про поділ майна суд може відступити від засади рівності часток подружжя за обставин, які мають істотне значення.

Наприклад, якщо один з подружжя не дбав про матеріальне забезпечення сім’ї, ухилявся від участі в утриманні дітей, приховував заробітки й статки, знищив чи пошкодив спільне майно, суд може збільшити розмір частки на користь другого члена подружжя.

Чи впливає на поділ майна те, з ким житимуть діти?

Судова практика свідчить про те, що частка майна дружини або чоловіка може бути збільшена, якщо з ними проживають діти до досягнення повноліття й навіть дорослі,                  якщо вони є непрацездатними.

Однак, у цьому випадку розмір аліментів, які одержує той з батьків, з ким проживають діти, має бути визнаним недостатнім для забезпечення фізичного чи духовного розвитку дитини, або її лікування.

Також, варто враховувати новації законодавства, внесені в рамках ініціативи #ЧужихДітейНеБуває, відповідно до яких діти мають право на майно, що є у спільній сумісній власності батьків і дітей.

Якщо виділ на користь дітей майна неможливий,вони мають право на одержання                  від інших співвласників грошової або іншої матеріальної компенсації вартості його частки.

Де можна отримати більш детальну інформацію?

Щоб отримати більше детальну інформацію, консультацію щодо вашого конкретного випадку чи пораду щодо оформлення необхідних документів звертайтеся до нашої системи безоплатної правової допомоги.

Дізнатись, де розташований найближчий до вас центр або бюро надання безоплатної правової допомоги, можна за телефоном контакт-центру системи БПД 0 (800) 213-103 цілодобово та безкоштовно в межах України.

Куди звертатися, щоб отримати консультацію?

 

З метою отримання інформації щодо досудового врегулювання питання розділу майна подружжя, Вам необхідно звернутися до державного або приватного нотаріуса (з переліком державних нотаріальних контор та приватних нотаріусів Черкаської області можна ознайомитися на офіційному веб-сайті Головного територіального управління юстиції                    у Черкаській області у розділі «Нотаріат Черкащини» за посиланням: http://uprav.ck.minjust.gov.ua/?part=news23).

У разі виникнення спору рекомендуємо звернутися до місцевого суду (з переліком місцевих загальних судів можна ознайомитися на офіційному веб-сайті «Судова влада України» за посиланням: http://court.gov.ua/vidxls).

Також, у Черкаській області функціонує мережа центрів з надання безоплатної вторинної правової допомоги. Для вирішення питання надання безоплатної правової допомоги, Ви маєте право звернутися до Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Черкаській області (18000, м. Черкаси, бул. Шевченка, 185, телефон (0472) 54-68-31).

Додаткову інформацію про діяльність центрів з надання безоплатної вторинної допомоги у Черкаської області та їх місцезнаходження, Ви можете отримати                                  на офіційному веб-сайті Регіонального центру з надання  безоплатної вторинної правової допомоги у Черкаській області http://cherkasy.legalaid.g

Відповідно до статті 23 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (далі – Закон) розгляд заяви про державну реєстрацію прав може бути зупинено державним реєстратором виключно у таких випадках:

1) подання документів для державної реєстрації прав не в повному обсязі, передбаченому законодавством;

2) неподання заявником чи неотримання державним реєстратором у порядку, визначеному у пункті 3 частини третьої статті 10 цього Закону, інформації про зареєстровані до 1 січня 2013 року речові права на відповідне нерухоме майно, якщо наявність такої інформації є необхідною для державної реєстрації прав.

Державний реєстратор у строк, встановлений для державної реєстрації прав, приймає рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та невідкладно повідомляє про це заявника.

Якщо заявник протягом 30 робочих днів з моменту отримання рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав виконав вимоги державного реєстратора, зазначені у відповідному рішенні, розгляд заяви відновлюється на підставі рішення державного реєстратора про відновлення розгляду заяви.

Перебіг строку державної реєстрації прав продовжується з моменту усунення обставин, що стали підставою для прийняття рішення про зупинення розгляду, з урахуванням часу, що минув до його зупинення.

Рішення повинно містити вичерпний перелік підстав для зупинення розгляду заяви.

Державний реєстратор не має права вимагати від заявника надання інших документів, крім тих, відсутність яких стала підставою для прийняття рішення про зупинення розгляду заяви, якщо інше не випливає з документів, що надані додатково.

У разі невиконання заявником зазначених у рішенні вимог у встановлений строк, державний реєстратор приймає рішення про відмову в державній реєстрації прав.

Частиною 3 статті 37 Закону передбачено, що рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб’єкта державної реєстрації прав можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України та його територіальних органів протягом 60 календарних днів з дня прийняття рішення, що оскаржується, або з дня, коли особа дізналася чи могла дізнатися про порушення її прав відповідною дією чи бездіяльністю.

При Головному територіальному управлінні юстиції у Черкаській області діє Комісія з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації                (бульв. Шевченка, 185, тел. (0472) 33-00-27).

!_VAN0640 Павле Дмитровичу! У нас в містечку на Кіровоградщині вже понад 5 років немає нотаріуса. Найближчий – за 50 кілометрів. Чув, що Мін’юст придумав як вирішити цю проблему. Чи це справді так?

І. Марчук

 

Дійсно, Міністерство юстиції виступило з ініціативою щодо роботи у віддалених селах та містечках, де немає нотаріусів, Уповноважених осіб. Фактично, це наші співробітники, які б надавали українцям окремі найбільш затребувані нотаріальні послуги, такі як оформлення спадщини і дарування.

Розповім детальніше про цю ініціативу та розроблений Законопроект «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення передумов для захисту економічних та спадкових прав громадян в сільській місцевості» (№ 9140).

 

Чому ця ініціатива важлива?

Всі ми добре знаємо, як нині виглядає українське село.

Так, звичайно, є невеликі населені пункти, де живе чимало молоді, влітку чи не кожні вихідні весілля, на велосипедах по вулицях гасають діти, а у школі важко знайти вільне місце.

Та чи багато таких? На жаль, ні. У переважній більшості сіл основа населення – люди старшого віку.

З 11,7 мільйонів пенсіонерів близько 5 млн. проживають саме у селах.

Це люди, які все життя тяжко працювали на землі. Це люди, які пережили війну й віддали всі свої сили на відновлення нашої країни.

Нині ж вони не можуть отримати найпростіших державних послуг: переоформити землю чи будинок на онуків, скласти заповіт, отримати необхідну довідку чи копію документів.

Чому, спитаєте ви? Тому, що в більшості сіл надати їм цю послугу немає кому. А здоров’я, щоб поїхати навіть до найближчого райцентру, в цих людей вже немає.

 

Який масштаб проблеми?

 

З 1160 посад державних нотаріусів, до яких здебільшого і звертаються сільські жителі, адже не мають коштів на недешеві послуги приватного нотаріуса, вільними є понад 300.

У 122 районах відсутні державні нотаріуси, а в 55 районах немає жодного нотаріуса взагалі. Фактично, доступу до нотаріальних послуг, які гарантовані державою, не мають жителі чверті України.

Ось кілька прикладів з життя.

У місті Маневичі на Волині державний нотаріус відсутній. Більшість жителів району мають статус постраждалих від чорнобильської катастрофи і відповідні пільги. Вони мають 200-300 кілометрів їхати, щоб знайти державного нотаріуса і оформити законні права.

Мешканці села Бережівка у Чернігівській області їздили до Ічні, де працював нотаріус. Однак він пішов з посади на початку року. Найближчий державний нотаріус у місті Борзна – за 100 кілометрів від села. Але прямого автобуса до цього міста немає. Тому жителям доводиться їздити близько 200 кілометрів до Чернігова.

У районному центрі Семенівка на Полтавщині відсутній будь-який нотаріус. Люди займають чергу, щоб мати можливість потрапити до нотаріуса з питанням оформлення спадщини і черга вже розтягнулася на 8 місяців.

 

Що треба змінювати?

 

Хоча Міністерство юстиції й відповідальне за роботу нотаріату, нотаріуси є незалежними самозайнятими особами.

Ми не можемо примусити того чи іншого нотаріуса йти працювати в державну нотаріальну контору. Тим більше ми не можемо примусити приватних нотаріусів їхати в села й надавати свої послуги там.

Однак і залишати ситуацію в нинішньому стані ми не маємо права. Адже не нормально, коли в країні, яка бачить себе частиною Європейського Союзу, громадяни не можуть отримати найпростіші сервіси, гарантовані державою.

 

Що ми пропонуємо?

 

Передбачити законом створення нової категорії працівників юстиції для здійснення обмежених нотаріальних дій, які працюватимуть у віддалених селах та забезпечать потребу громадян у послугах.

Фактично – це діючі працівники головних управлінь юстиції, консультанти державних нотаріальних контор, які пройдуть відповідне навчання і лише після того отримають повноваження для надання таких послуг:

•          Оформлення права спадщини.

•          Оформлення договорів довічного утримання, заповітів

•          Видача свідоцтв про народження і смерть.

•          Засвідчення вірності копій документів.

•          Посвідчення довіреностей, видача дублікатів нотаріальних документів.

Що це дасть?

У тих селах та селищах, де немає жодного нотаріуса, наші спеціалісти можуть стати справжнім рятівним кругом для місцевого населення. Вони надаватимуть лише найпопулярніші соціальні послуги, якими користуються громадяни.

Це дасть можливість не їздити українцям по кількасот кілометрів, не чекати місяцями в чергах.

Якість їхньої роботи, як і якість роботи нотаріусів та реєстраторів, контролюватиме Мін’юст. До них будуть такі самі вимоги, як і до інших співробітників відповідної сфери.

Чому зараз маніпулюють інформацією?

Однак, є й ті, хто не бажає піти на зустріч українському селянину. Є ті, хто хоче мати зиск навіть з соціальних проектів. Є ті, хто боїться конкуренції. Саме тому й розповсюджуються всі ті міфи, які з’явилися навколо законопроекту № 9140. Які я хочу прокоментувати окремо.

Законопроект не може відкривати можливості для рейдерських захоплень, оскільки рейдерство не відбувається при оформленні спадщини селян в сільській місцевості. А оформлення договорів купівлі-продажу та корпоративних прав НЕ ВКЛЮЧЕНО до їхнього функціоналу.

Він не руйнує основи децентралізації в Україні, адже надає селянам можливість оформити дарування у власному селі. І щойно там за ініціативи місцевої влади запрацюють сільські нотаріуси, чи приїдуть працювати приватні, діяльність наших уповноважених осіб одразу припиниться.

Немає чого боятися й щодо корупційних ризиків та зловживань. Рівень корупційних ризиків з боку державних службовців точно не буде більшим, ніж ризики зловживань з боку державних реєстраторів, державних або приватних нотаріусів. Повідомлення про правопорушення у сфері державної реєстрації та нотаріату до Мін’юсту надходять постійно, на що відомство реагує в рамках Закону.

Уповноважені особи працюватимуть у ВИЗНАЧЕНІЙ МІСЦЕВОСТІ, категорія – НЕ ВИЩЕ села або району.

Ми ні в якому разі не ставимо під сумнів безспірність вчинення нотаріальних дій та знижувати  їх якість.

Мін’юст здійснює державне регулювання нотаріальної діяльності, контроль за організацією нотаріату та нотаріальної діяльності Уповноважених осіб. Нотаріальні дії будуть вчиняти особи:

  • із вищою юридичною освітою.
  • необхідним досвідом роботи від 3 років.
  • з відповідно обладнаним робочим місцем.

Впевнений, що наша спільна з народними депутатами ініціатива допоможе тисячам людей, які проживають у віддалених селах та населених пунктах країни, отримувати якісні державні послуги у сфері реєстрації прав спадщини та дарування.

Той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.

Куди звертатися, щоб отримати детальну консультацію?

З метою отримання більш детальної інформації щодо розробленого Міністерством юстиції України  законопроекту «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення передумов для захисту економічних та спадкових прав громадян в сільській місцевості» (№ 9140) рекомендуємо звернутися до відділу з питань нотаріату Головного територіального управління юстиції у Черкаській області за адресою: м. Черкаси, бул. Шевченка, 185, телефон (0472) 37-32-52.

20181019_095415Звичайне оформлення спадщини чи договору дарування іноді стає серйозною проблемою для жителів сіл Черкащини, адже для цього потрібно їхати в районний чи обласний центр, вистоювати черги, а вартість такого оформлення іноді перевищує вартість самого майна.

Щоб вирішити проблему, Міністерво юстиції розробило законопроект № 9140, що передбачає створення інституту Уповноважених Мінюсту – працівників юстиції, які б надавали найнеобхідніші людям послуги на місцях.

– Люди іноді роками не оформляють спадщину і повертаються до цього питання вже коли з’являється покупець на хату. У нас у Смілі взагалі немає державного нотаріуса, приїздить іноді з Черкас, тому черги завжди дуже великі. Наступного року в нашій ОТГ має запрацювати ЦНАП. У ньому такий уповноважений зміг би надавати нотаріальні послуги, – розповідає Ігор Волошин, заступник сільського голови Ротмістрівської ОТГ, до якої входять 4 сільських ради.

На Черкащині державних нотаріусів немає у 4 районах (Христинівському, Монастирищенському, Драбівському та Смілянському), загалом по Україні – у 122 районах. Проте люди хочуть потрапити на прийом саме в державні нотаріальні контори, оскільки їхні послуги дешевші, а особи, які мають пільги, звільняються від сплати частини платежів та платних послуг.

– Уповноважених Мін’юсту планують призначати з числа наших співробітників, які мають відповідний досвід роботи і пройдуть стажування. У віддалених селах та містечках, де немає нотаріусів, вони б могли надавати найбільш затребувані нотаріальні послуги за тією ж вартістю, що і державні нотаріальні контори, – зазначив Олександр Свіренюк.

На цьому тижні працівники черкаської юстиції проводять опитування та анкетування жителів сіл у різних районах області щодо доступу до нотаріальних послуг та їхньої якості. Електронну форму анкети можна заповнити за посиланням:

https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSdF4zBn947gSvHNda6J8etW3eQ6pWCpDwZl8I6dd8yZnUmdoA/viewform?fbclid=IwAR2Nkmf8ENvts4pUFOQ-5jKybHWa_IKkHUuztMk4Px8j2Wia1JEAcdDVHVU

Законодавством України передбачено систему пільг для учасників бойових дій та осіб, прирівняних до них, зокрема, це стосується і надання земельних ділянок.

Відповідно до статті 12 (пункт 14) Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» учасникам бойових дій надаються, серед інших, такі пільги: першочергове відведення земельних ділянок для індивідуального житлового будівництва, садівництва і городництва.

Надання у власність земельних ділянок здійснюється у порядку, визначеному статтею 118 Земельного кодексу України (далі - Кодекс), за умови, що учасник бойових дій не скористався своїм правом на безоплатне отримання у власність земельної ділянки та надав відповідний документ, що посвідчує його участь в антитерористичній операції (посвідчення, довідка, наказ тощо).

Земельні ділянки можуть бути надані військовослужбовцям у власність у межах норм безоплатної приватизації, визначених статтею 121 Кодексу, а саме у таких розмірах:

для ведення садівництва - не більше 0,12 та;

для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 га;

для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) у селах - не більше 0,25 га, в селищах - не більше 0,15 га, в містах - не більше 0,10 га;

для індивідуального дачного будівництва - не більше 0,10 гектара.

Відповідно до Кодексу, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки.

Відповідний орган виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 Кодексу, розглядає клопотання  у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки надає мотивовану відмову у його наданні.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян суб’єктами господарювання, шо є виконавцями робіт із землеустрою згідно із законом, у строки, що обумовлюються угодою сторін.

Розроблений проект із землеустрою підлягає обов’язковому погодженню з територіальним органом Держгеокадастру, а у разі розташування земельної ділянки у межах населеного пункту або за межами населеного пункту, на якій планується розташування об’єкта будівництва, - із структурними підрозділами районних державних адміністрацій у сфері містобудування та архітектури.

Після погодження проекту землеустрою громадянину необхідно звернутися до державного кадастрового реєстратора за місцем розташування земельної ділянки із заявою про проведення державної реєстрації земельної ділянки та надання витягу про земельну ділянку з Державного земельного кадастру. Процедуру державної реєстрації земельної ділянки встановлено пунктами 107 - 115 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 року № 1051.

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 Кодексу, у двотижневий строк з дня отримання погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов’язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи) приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.

Разом з тим зазначаємо, що згідно із частиною першою статті 122 Кодексу сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Відповідно до частини четвертої цієї статті центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відноси та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб. Згідно з Положенням про Головне управління Держгеокадастру в області Головне управління передає відповідно до закону земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності у власність або користування для всіх потреб в межах області.

Згідно зі статтями 125,126 Кодексу право власності на земельну ділянку виникає з моменту державної реєстрації та оформлюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Відповідно до частини 1 статті 2 Закону України «Про організації роботодавців, їх об’єднання, права і гарантії їх діяльності» (далі - Закон) роботодавці мають право об’єднуватися в організації роботодавців, вільно вступати до таких організацій та виходити з них, брати участь в їх діяльності на умовах та в порядку, визначених їх статутами.

Організації роботодавців, їх об’єднання можуть створювати об’єднання організацій роботодавців, вступати до таких об'єднань та виходити з них, брати участь в їх діяльності на умовах та в порядку, визначених статутами об’єднань організацій роботодавців.

Частиною 3 статті 2 Закону передбачено, що член організації роботодавців чи об’єднання організацій роботодавців має право в будь-який час припинити своє членство в організації роботодавців чи об’єднанні організацій роботодавців шляхом подання заяви до відповідних статутних органів. Членство в організації роботодавців чи об’єднанні організацій роботодавців припиняється з дня подання такої заяви та не потребує додаткових рішень. З того самого дня припиняється перебування члена організації роботодавців чи об’єднання організацій роботодавців на будь-яких виборних посадах в організації роботодавців чи об’єднанні організацій роботодавців.

02.11.2016 набрав чинності Закон України від 06.10.2016 №1666-XІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих  актів України щодо вдосконалення державної реєстрації прав на нерухоме майно та захисту прав власності» (далі - Закон ), яким внесені зміни до низки нормативних актів, якими передбачається забезпечення захисту прав власності, економічних інтересів громадян та Інвесторів, а також зменшення ризиків незаконного заволодіння майном.

Зокрема, частину третю статті 2 Закону «Про організації роботодавців, їх об'єднання, права і гарантії їх діяльності» доповнено абзацом другим, згідно якого, дія абзацу першого цієї частини не поширюється на членів організації роботодавців чи об’єднання організацій роботодавців, обраних на посади керівника та заступника керівника організації роботодавців чи об’єднання організацій роботодавців. Членство в організації роботодавців чи об’єднанні організацій роботодавців зазначених керівників припиняється з дня, наступного за днем обрання нового керівника чи його заступника.

Частиною 2 статті 15 Закону «Про організації роботодавців, їх об’єднання, права і гарантії їх діяльності» передбачено, що рішення про внесення змін до статутних документів, у складі виборних органів організації роботодавців, об’єднання організацій роботодавців приймається організацією роботодавців, об’єднанням організацій роботодавців у визначеному статутом порядку та оформляється протоколом засідання уповноваженого органу організації роботодавців, об’єднання організацій роботодавців.

Звертаємо увагу, що відповідно до частини 3 статті 15 Закону про прийняте уповноваженим органом організації роботодавців, об’єднання організацій роботодавців рішення повідомляється в 60-денний термін суб’єкт державної реєстрації в порядку, визначеному Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань».

Відповідно до ст. 16 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» визначено наступні вимоги до найменування юридичної особи або її відокремленого підрозділу:

1. Найменування юридичної особи повинно містити інформацію про її організаційно-правову форму (крім державних органів, органів місцевого самоврядування, органів влади Автономної Республіки Крим, державних, комунальних організацій, закладів, установ) та назву.

2. Організаційно-правова форма юридичної особи визначається відповідно до класифікації організаційно-правових форм господарювання, затвердженої центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері технічного регулювання.

3. Назва юридичної особи може складатися з власної назви юридичної особи, а також містити інформацію про мету діяльності, вид, спосіб утворення, залежність юридичної особи та Інші відомості згідно з вимогами до найменування окремих організаційно-правових форм юридичних осіб, установленими Цивільним, Господарським кодексами України та цим Законом.

4. Найменування юридичної особи не може бути тотожним найменуванню іншої юридичної особи (крім органів місцевого самоврядування).

5. У найменуванні юридичних осіб забороняється використовувати:

повне чи скорочене найменування державних органів або органів місцевого самоврядування, або похідні від цих найменувань, або історичні державні найменування, перелік яких установлює Кабінет Міністрів України, - у найменуваннях юридичних осіб приватного права;

символіку комуністичного та/або націонал-соціалістинного (нацистського) тоталітарних режимів, заборона використання яких встановлена Законом України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки»;

терміни, абревіатури, похідні терміни, заборона використання яких передбачена законом.

6. Законами можуть бути встановлені особливості найменування товариств, холдингових компаній, банків, пенсійних фондів, корпоративних інвестиційних фондів, торгово-промислової палати, навчальних закладів, юридичних осіб, які мають ліцензію на здійснення страхової діяльності, волонтерських організацій, адвокатських бюро, операторів державних лотерей, асоціацій органів місцевого самоврядування та їх добровільних об’єднань, політичних партій, громадських об’єднань, профспілок, їх організацій та об’єднань, організацій роботодавців, їх об'єднань.

Вимоги до написання найменування юридичної особи, її відокремленого підрозділу затверджені наказом Міністерства юстиції України від 05.03.2012 № 368/5 (Із змінами).

Відповідно до статті 1 Закону України «Про організації роботодавців, їх об’єднання, права і гарантії їх діяльності», роботодавцем є юридична особа (підприємство, установа, організація) або фізична особа - підприємець, яка в межах трудових відносин використовує працю фізичних осіб.

Роботодавці мають право об’єднуватися в організації роботодавців, вільно вступати до таких організацій та виходити з них, брати участь в їх діяльності на умовах та в порядку, визначених їх статутами.

Організації роботодавців, їх об’єднання можуть створювати об’єднання організацій роботодавців, вступати до таких об’єднань та виходити з них, брати участь в їх діяльності на умовах та в порядку, визначених статутами об’єднань організацій роботодавців.

Організації роботодавців, їх об’єднання створюються і діють з метою представництва та захисту прав та законних інтересів роботодавців у економічній, соціальній, трудовій та інших сферах, у тому числі в їх відносинах з іншими сторонами соціального діалогу.

Членство в організаціях роботодавців, їх об’єднаннях визначається статутом організацій роботодавців, об’єднань організацій роботодавців.

Член організації роботодавців чи об’єднання організацій роботодавців має право в будь-який час припинити своє членство в організації роботодавців

чи об’єднанні організацій роботодавців шляхом подання заяви до відповідних статутних органів. Членство в організації роботодавців чи об’єднанні організацій роботодавців припиняється з дня подання такої заяви та не потребує додаткових рішень. З того самого дня припиняється перебування члена організації роботодавців чи об’єднання організацій роботодавців на будь- яких виборних посадах в організації роботодавців чи об’єднанні організацій роботодавців.

Проте, вищезазначена норма не поширюється на членів організації роботодавців чи об’єднання організацій роботодавців, обраних на посади керівника та заступника керівника організації роботодавців чи об’єднання організацій роботодавців. Членство в організації роботодавців чи об’єднанні організацій роботодавців зазначених керівників припиняється з дня, наступного за днем обрання нового керівника чи його заступника.

!_VAN0640 Павле Дмитровичу! У нас в містечку на Кіровоградщині вже понад 5 років немає нотаріуса. Найближчий – за 50 кілометрів. Чув, що Мін’юст придумав як вирішити цю проблему. Чи це справді так?

І. Марчук

Дійсно, Міністерство юстиції виступило з ініціативою щодо роботи у віддалених селах та містечках, де немає нотаріусів, Уповноважених осіб. Фактично, це наші співробітники, які б надавали українцям окремі найбільш затребувані нотаріальні послуги, такі як оформлення спадщини і дарування.

Розповім детальніше про цю ініціативу та розроблений Законопроект «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення передумов для захисту економічних та спадкових прав громадян в сільській місцевості» (№ 9140).

Чому ця ініціатива важлива?

Всі ми добре знаємо, як нині виглядає українське село.

Так, звичайно, є невеликі населені пункти, де живе чимало молоді, влітку чи не кожні вихідні весілля, на велосипедах по вулицях гасають діти, а у школі важко знайти вільне місце.

Та чи багато таких? На жаль, ні. У переважній більшості сіл основа населення – люди старшого віку.

З 11,7 мільйонів пенсіонерів близько 5 млн. проживають саме у селах.

Це люди, які все життя тяжко працювали на землі. Це люди, які пережили війну й віддали всі свої сили на відновлення нашої країни.

Нині ж вони не можуть отримати найпростіших державних послуг: переоформити землю чи будинок на онуків, скласти заповіт, отримати необхідну довідку чи копію документів.

Чому, спитаєте ви? Тому, що в більшості сіл надати їм цю послугу немає кому. А здоров’я, щоб поїхати навіть до найближчого райцентру, в цих людей вже немає.

Який масштаб проблеми?

З 1160 посад державних нотаріусів, до яких здебільшого і звертаються сільські жителі, адже не мають коштів на недешеві послуги приватного нотаріуса, вільними є понад 300.

У 122 районах відсутні державні нотаріуси, а в 55 районах немає жодного нотаріуса взагалі. Фактично, доступу до нотаріальних послуг, які гарантовані державою, не мають жителі чверті України.

Ось кілька прикладів з життя.

У місті Маневичі на Волині державний нотаріус відсутній. Більшість жителів району мають статус постраждалих від чорнобильської катастрофи і відповідні пільги. Вони мають 200-300 кілометрів їхати, щоб знайти державного нотаріуса і оформити законні права.

Мешканці села Бережівка у Чернігівській області їздили до Ічні, де працював нотаріус. Однак він пішов з посади на початку року. Найближчий державний нотаріус                у місті Борзна – за 100 кілометрів від села. Але прямого автобуса до цього міста немає. Тому жителям доводиться їздити близько 200 кілометрів до Чернігова.

У районному центрі Семенівка на Полтавщині відсутній будь-який нотаріус. Люди займають чергу, щоб мати можливість потрапити до нотаріуса з питанням оформлення спадщини і черга вже розтягнулася на 8 місяців.

Що треба змінювати?

Хоча Міністерство юстиції й відповідальне за роботу нотаріату, нотаріуси є незалежними самозайнятими особами.

Ми не можемо примусити того чи іншого нотаріуса йти працювати в державну нотаріальну контору. Тим більше ми не можемо примусити приватних нотаріусів їхати в села й надавати свої послуги там.

Однак і залишати ситуацію в нинішньому стані ми не маємо права. Адже не нормально, коли в країні, яка бачить себе частиною Європейського Союзу, громадяни не можуть отримати найпростіші сервіси, гарантовані державою.

Що ми пропонуємо?

Передбачити законом створення нової категорії працівників юстиції для здійснення обмежених нотаріальних дій, які працюватимуть у віддалених селах та забезпечать потребу громадян у послугах.

Фактично – це діючі працівники головних управлінь юстиції, консультанти державних нотаріальних контор, які пройдуть відповідне навчання і лише після того отримають повноваження для надання таких послуг:

•          Оформлення права спадщини.

•          Оформлення договорів довічного утримання, заповітів

•          Видача свідоцтв про народження і смерть.

•          Засвідчення вірності копій документів.

•          Посвідчення довіреностей, видача дублікатів нотаріальних документів.

Що це дасть?

У тих селах та селищах, де немає жодного нотаріуса, наші спеціалісти можуть стати справжнім рятівним кругом для місцевого населення. Вони надаватимуть лише найпопулярніші соціальні послуги, якими користуються громадяни.

Це дасть можливість не їздити українцям по кількасот кілометрів, не чекати місяцями в чергах.

Якість їхньої роботи, як і якість роботи нотаріусів та реєстраторів, контролюватиме Мін’юст. До них будуть такі самі вимоги, як і до інших співробітників відповідної сфери.

Чому зараз маніпулюють інформацією?

Однак, є й ті, хто не бажає піти на зустріч українському селянину. Є ті, хто хоче мати зиск навіть з соціальних проектів. Є ті, хто боїться конкуренції. Саме тому й розповсюджуються всі ті міфи, які з’явилися навколо законопроекту № 9140. Які я хочу прокоментувати окремо.

Законопроект не може відкривати можливості для рейдерських захоплень, оскільки рейдерство не відбувається при оформленні спадщини селян в сільській місцевості. А оформлення договорів купівлі-продажу та корпоративних прав НЕ ВКЛЮЧЕНО до їхнього функціоналу.

Він не руйнує основи децентралізації в Україні, адже надає селянам можливість оформити дарування у власному селі. І щойно там за ініціативи місцевої влади запрацюють сільські нотаріуси, чи приїдуть працювати приватні, діяльність наших уповноважених осіб одразу припиниться.

Немає чого боятися й щодо корупційних ризиків та зловживань. Рівень корупційних ризиків з боку державних службовців точно не буде більшим, ніж ризики зловживань з боку державних реєстраторів, державних або приватних нотаріусів. Повідомлення про правопорушення у сфері державної реєстрації та нотаріату до Мін’юсту надходять постійно, на що відомство реагує в рамках Закону.

Уповноважені особи працюватимуть у ВИЗНАЧЕНІЙ МІСЦЕВОСТІ, категорія –     НЕ ВИЩЕ села або району.

Ми ні в якому разі не ставимо під сумнів безспірність вчинення нотаріальних дій та знижувати  їх якість.

Мін’юст здійснює державне регулювання нотаріальної діяльності, контроль за організацією нотаріату та нотаріальної діяльності Уповноважених осіб. Нотаріальні  дії будуть вчиняти особи:

  • із вищою юридичною освітою.
  • необхідним досвідом роботи від 3 років.
  • з відповідно обладнаним робочим місцем.

Впевнений, що наша спільна з народними депутатами ініціатива допоможе тисячам людей, які проживають у віддалених селах та населених пунктах країни, отримувати якісні державні послуги у сфері реєстрації прав спадщини та дарування.

Той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.

Куди звертатися, щоб отримати детальну консультацію?

З метою отримання більш детальної інформації щодо розробленого Міністерством юстиції України  законопроекту «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення передумов для захисту економічних та спадкових прав громадян  в сільській місцевості» (№ 9140) рекомендуємо звернутися до відділу з питань нотаріату Головного територіального управління юстиції у Черкаській області за адресою: м. Черкаси, бул. Шевченка, 185, телефон (0472) 37-32-52.

Одним із найбільш доступних, і тому поширених засобів захисту своїх прав є звернення зі скаргами, зауваженнями та пропозиціями до органів державної влади, місцевого самоврядування, об’єднань громадян, підприємств, установ, організацій, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов’язків.

Рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб’єкта державної реєстрації можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України, його територіальних органів або до суду.

При Головному територіальному управлінні юстиції у Черкаській області діє Комісія з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації (далі – Комісія), що забезпечує розгляд скарг у сфері реєстрації бізнесу та нерухомості.

До повноважень Комісії належить розгляд скарг на:

1) рішення (крім рішення про державну реєстрацію прав та рішення, згідно з яким проведено реєстраційну дію);

2) дії або бездіяльність державних реєстраторів, суб’єктів державної реєстрації.

Розгляд скарги здійснюється лише за умови звернення скаржника протягом 60 календарних днів з дня прийняття рішення, що оскаржується, або з дня, коли особа дізналася чи могла дізнатися про порушення її прав відповідною дією чи бездіяльністю.

Термін розгляду скарги становить 30 днів (у деяких випадках може продовжуватись до 45 днів).

Під час розгляду скарги по суті обов’язково запрошується скаржник        та/або його представник (за умови якщо ним зазначено про це у скарзі), суб’єкт оскарження та інші заінтересовані особи, зазначені у скарзі або встановлені відповідно до відомостей реєстрів. Неприбуття таких осіб, яким було належним чином повідомлено про розгляд скарги, а також неотримання такими особами повідомлень про час та місце розгляду скарги з причин, що не залежать від суб’єкта розгляду скарги, не перешкоджає її розгляду.

На відміну від суду, розгляд скарги здійснюється безоплатно.

<< Початок < Попередня 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 Наступна > Кінець >>
Сторінка 4 з 30