Офіційний сайт Катеринопільської районної державної адміністрації і районної ради

drv

mrog

Управління юстиції інформує
Управління юстиції інформує

Управління юстиції інформує (252)

У питанні незаконного заволодіння майном принциповим моментом є час, тому чим швидше законний власник зреагує на захоплення майна, тим більше має шансів повернути вкрадене без втрат.

За законом власник об’єкта нерухомого майна має можливість накласти заборону на проведення реєстраційних дій терміном до 10 діб, аби протягом цього періоду мати можливість звернутись до суду і зупинити незаконні дії.

SMS-Маяк саме той проект, який суттєво підвищує шанси на оперативне реагування й ефективний захист порушених прав.

Завдяки цьому сервісу його користувачі отримуватимуть SMS-повідомлення про вчинення реєстраційних дій щодо нерухомості у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (далі - Державний реєстр прав) .

Сервісна послуга з інформування про реєстраційні дії у Державному реєстрі прав надається виключно за умови наявності зареєстрованого права власності на окремий індивідуально визначений об’єкт нерухомого майна з присвоєним реєстраційним номером такому об’єкту:

а) власнику окремого індивідуально визначеного об'єкта нерухомого майна - про подані заяви у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень щодо належного такому власнику об'єкта нерухомого майна, а саме про реєстраційний номер, дату і час реєстрації таких заяв;

б) користувачу земельної ділянки - про подані заяви у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень щодо земельної ділянки, яка перебуває у користуванні такого користувача, а саме про реєстраційний номер, дату і час реєстрації таких заяв;

в) фізичним та юридичним особам - про проведені реєстраційні дії стосовно будь- якого окремого індивідуально визначеного об'єкта нерухомого майна без зазначення відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, про суб'єктів таких прав.

Таким чином, фізичні та юридичні особи можуть бути проінформовані про будь -які реєстраційні дії, які вчиняються з їхньою нерухомістю, що суттєво збільшить шанси власників на захист власності від рейдерських атак.

Детальніше про сервіс : https://online.minjust.gov.ua/sms/.

Громадське об’єднання із статусом юридичної особи може мати власну символіку (емблему, прапор), яка підлягає реєстрації суб’єктом державної реєстрації - Міністерством юстиції України.

Статтею 18 Закону України «Про громадські об’єднання» передбачено, що символіка громадського об’єднання не повинна відтворювати:

-  державні символи України;

- інші офіційні символи чи знаки, які використовуються державними органами, органами влади Автономної Республіки Крим та органами місцевого самоврядування, державні та інші нагороди, печатки та інші відмітні знаки цих органів;

- державні герби, прапори або офіційні назви інших держав;

- ім’я або зображення фізичної особи без письмової згоди такої особи або її спадкоємців, засвідченої в установленому законом порядку, якщо інше не передбачено законом;

- інші символи та знаки, використання яких обмежено законом.

Символіка громадського об’єднання має відрізнятися від зображення вже зареєстрованої символіки іншого громадського об’єднання.

Символіка громадського об’єднання затверджується уповноваженим статутним органом громадського об’єднання в порядку, визначеному його статутом. Рішення про затвердження символіки має містити: вид символіки, її зображення та опис. Опис символіки повинен містити інформацію про кольори, масштаби та пропорції елементів символіки. Зображення символіки повинно містити повне або скорочене найменування громадського об’єднання.

Стаття 23 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» визначає перелік документів, що подаються заявником для державної реєстрації символіки, а саме:

- заява про державну реєстрацію символіки;

- копія установчого документа юридичної особи;

- примірник оригіналу (нотаріально засвідчена копія) рішення уповноваженого органу управління юридичної особи про затвердження символіки, визначення виду символіки, її опис;

-  зображення символіки у паперовій та електронній формі;

-  опис символіки в паперовій та електронній формі.

Громадське об’єднання має право на використання власної символіки з дня її реєстрації. Забороняється використання зареєстрованої символіки громадського об’єднання фізичними та юридичними особами без згоди такого об’єднання та для цілей, не пов’язаних з діяльністю такого громадського об’єднання.

Відповідно до п. 3. ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» для державної реєстрації змін до відомостей про фізичну особу - підприємця, що містяться в Єдиному державному реєстрі, подаються наступні документи:

1) заява про державну реєстрацію змін до відомостей про фізичну особу - підприємця, що містяться в Єдиному державному реєстрі;

2)  документ про сплату адміністративного збору (розмір адміністративного збору - 0,1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб);

3) копія довідки про зміну реєстраційного номера облікової картки - у разі внесення змін, пов’язаних із зміною реєстраційного номера облікової картки платника податків;

4) копія першої сторінки паспорта та сторінки з відміткою про наявність права здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта - у разі внесення змін, пов’язаних із зміною серії та номера паспорта, - для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті про право здійснювати платежі за серією та номером паспорта.

Якщо документи подаються особисто, заявник пред’являє свій паспорт громадянина України або тимчасове посвідчення громадянина України, або паспортний документ іноземця, або посвідчення особи без громадянства, або посвідку на постійне чи тимчасове проживання.

У разі подання документів, крім випадку, коли відомості про повноваження цього представника містяться в Єдиному державному реєстрі, представником додатково подається примірник оригіналу (нотаріально засвідчена копія) документа, що засвідчує його повноваження.

Відповідно до статті 25 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" проведення реєстраційних дій зупиняється на підставі рішення суду про заборону вчинення реєстраційних дій, що набрало законної сили, або на підставі заяви власника об’єкта нерухомого майна про заборону вчинення реєстраційних дій щодо власного об’єкта нерухомого майна.

Про зупинення реєстраційних дій на підставі рішення суду про заборону вчинення реєстраційних дій державний реєстратор невідкладно повідомляє власника об’єкта нерухомого майна.

У разі наявності зареєстрованих заяв на проведення реєстраційних дій державний реєстратор, який здійснює розгляд таких заяв, невідкладно повідомляє про зупинення реєстраційних дій відповідних заявників.

Рішення суду або заява власника об’єкта нерухомого майна про заборону вчинення реєстраційних дій реєструється у Державному реєстрі прав.

Державний реєстратор приймає рішення про відновлення реєстраційних дій на підставі рішення суду про скасування рішення суду, що було підставою для прийняття рішення про зупинення проведення реєстраційних дій, або на підставі заяви власника об’єкта нерухомого майна про відкликання власної заяви про заборону вчинення реєстраційних дій, зареєстрованих у Державному реєстрі прав.

Державний реєстратор також приймає рішення про відновлення реєстраційних дій, якщо власником об’єкта нерухомого майна, яким подано заяву про заборону вчинення реєстраційних дій, у строк, що не перевищує десяти робочих днів, не подано рішення суду про заборону вчинення реєстраційних дій, що набрало законної сили.

Про відновлення реєстраційних дій (крім відновлення реєстраційних дій на підставі заяви власника об’єкта нерухомого майна про відкликання власної заяви про заборону вчинення реєстраційних дій) державний реєстратор невідкладно повідомляє власника об’єкта нерухомого майна.

У разі наявності зареєстрованих заяв на проведення реєстраційних дій після прийняття рішення про відновлення реєстраційних дій загальний строк розгляду відповідних заяв продовжується з урахуванням часу, що минув до його зупинення.

Частиною 1 ст. 28 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» (далі - Закон) визначено підстави для відмови у державній реєстрації:

1) документи подано особою, яка не має на це повноважень;

2) у Єдиному державному реєстрі містяться відомості про судове рішення щодо заборони проведення реєстраційної дії;

3) у Єдиному державному реєстрі містяться відомості про судове рішення про арешт корпоративних прав - у разі державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі, у зв’язку із зміною частки засновника (учасника) у статутному (складеному) капіталі (пайовому фонді) юридичної особи;

4) не усунуто підстави для зупинення розгляду документів протягом встановленого строку;

5) документи суперечать вимогам Конституції та законів України;

6) документи суперечать статуту громадського формування;

7)порушено встановлений законом порядок створення юридичної особи, громадського формування, що не має статусу юридичної особи;

8) невідповідність найменування юридичної особи вимогам закону;

9) щодо засновника (учасника) юридичної особи, що створюється, проведено державну реєстрацію рішення про припинення юридичної особи в результаті її ліквідації;

10) щодо юридичної особи, стосовно якої подано заяву про державну реєстрацію змін до відомостей Єдиного державного реєстру, пов’язаних із зміною засновників (учасників) юридичної особи, проведено державну реєстрацію рішення про припинення юридичної особи в результаті її ліквідації;

11) документи для державної реєстрації припинення юридичної особи подані:

раніше строку, встановленого цим Законом;

щодо юридичної особи, що припиняється в результаті її ліквідації та є засновником (учасником) інших юридичних осіб та/або має не закриті відокремлені підрозділи, та/або є засновником третейського суду;

в Єдиному державному реєстрі відсутній запис про державну реєстрацію юридичної особи, утвореної шляхом реорганізації в результаті злиття, приєднання або поділу;

щодо акціонерного товариства, стосовно якого надійшли відомості про наявність не скасованої реєстрації випуску акцій;

щодо юридичної особи - емітента цінних паперів, стосовно якого надійшли відомості про наявність не скасованих випусків цінних паперів;

щодо юридичної особи, що ліквідується, стосовно якої надійшли відомості про наявність заборгованості із сплати податків і зборів та/або наявність заборгованості із сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування;

щодо юридичної особи, що реорганізується, стосовно якої надійшли відомості про наявність заборгованості із сплати податків і зборів та/або наявність заборгованості із сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та відсутній узгоджений план реорганізації юридичної особи;

щодо юридичної особи, стосовно якої надійшли відомості про наявність заборгованості із сплати страхових коштів до Пенсійного фонду України та фондів соціального страхування;

щодо юридичної особи, що припиняється в результаті ліквідації, стосовно якої надійшли відомості про відкрите виконавче провадження;

щодо юридичної особи, стосовно якої відкрито провадження у справі про банкрутство.

Відповідно до ч.1 ст.34 Закону рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб’єкта державної реєстрації можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України та його територіальних органів або до суду.

При Головному територіальному управлінні юстиції у Черкаській області діє Комісія з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у Черкаській області, тому скаргу можна подати або надіслати за адресою: бульв. Шевченка, 185, м. Черкаси, 18001.

Середа, 21 березня 2018, 15:05

ВИЗНАННЯ БАТЬКІВСТВА

Автор Внутрішня політика

Права та обов'язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому органом державної реєстрації актів цивільного стану в установленому законодавством порядку. Сімейним кодексом України встановлено порядок визначення походження дитини від матері та батька, який залежить від наявності чи відсутності шлюбу між її батьками. Зокрема, статтею 122 Кодексу визначено, що дитина, яка - зачата і (або) народжена у шлюбі; - народжена до спливу десяти місяців після припинення шлюбу або визнання його недійсним, походить від подружжя. Таким чином, відповідно до презумпції батьківства чоловіка саме він є батьком дитини, народженої його дружиною. У зв'язку з цим дружина не має обов'язку доводити, хто є батьком її дитини. У статтях 125, 126, 135 Кодексу закріплено порядок визначення походження дитини у випадках, коли мати дитини не перебуває у шлюбі.

Так, якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від матері визначається на підставі документа закладу охорони здоров'я про народження нею дитини, а походження дитини від батька визначається за заявою матері та батька дитини або за рішенням суду. Заява матері та батька дитини про визнання батьківства може бути подана як до, так і після народження дитини до органу державної реєстрації актів цивільного стану. Якщо заява про визнання батьківства не може бути подана особисто, вона може бути подана через представника або надіслана поштою, за умови її нотаріального засвідчення. Повноваження представника мають бути нотаріально засвідчені. За відсутності вище вказаної заяви батьківство щодо дитини може бути визнане за рішенням суду (ст. 128). Ситуації, в яких батьківство встановлюються в судовому порядку, мають місце, коли чоловік не визнає себе батьком дитини й, коли мати дитини померла або оголошена померлою, визнана недієздатною, безвісно відсутньою, позбавлена батьківських прав, або якщо мати дитини не проживає з нею не менш як шість місяців і не проявляє про неї материнської турботи та піклування. Підставою для визнання батьківства можуть слугувати будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до Цивільного процесуального кодексу України. Позов про визнання батьківства може бути поданий матір'ю, опікуном, піклувальником дитини або особою, яка утримує та виховує дитину.

Дитина, яка досягла повноліття, має право самостійно подати позов про визнання батьківства. Позов про визнання батьківства може подати також і чоловік, який вважає себе батьком дитини. Позов про визнання батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до частини першої статті 135 Кодексу - запис про батька дитини у книзі державної реєстрації народжень проведено за прізвищем та громадянством матері, а ім'я та по батькові батька дитини записано за її вказівкою (або за вказівкою заявника).

В сучасних умовах розвитку України значно посилюється роль фінансів місцевого самоврядування. Місцеві бюджети є основним джерелом, фінансовою базою органів місцевого самоврядування, активною формою акумуляції певної частини фонду фінансових ресурсів.

Реформа децентралізації повноважень у сфері державної реєстрації була і залишається пріоритетною у 2018 році, оскільки однією із безумовних її переваг є зарахування адміністративного збору за державну реєстрацію нерухомості та бізнесу до місцевих бюджетів.

Станом на 01.03.2018 року на території Черкаської області державну реєстрацію у сфері нерухомості та бізнесу здійснюють державні реєстратори усіх районних державних адміністрацій, виконавчих комітетів міських, сільських та селищних рад, З акредитованих суб’єктів, державні та приватні нотаріуси області.

Так, за період з 01.01.2018 по 01.03.2018 року до місцевих бюджетів Черкаської області зараховано:

- за державну реєс трацію речових прав на нерухоме майно, їх обтяжень - 1 878 624,52 грн.;

-за державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців - 374 307,60 грн.

Створення родини в Україні між громадянином України та громадянином іншої держави - це максимально просто. Для цього необхідно подати до відділу державної реєстрації актів цивільного стану заяву на реєстрацію шлюбу, пред’явити паспорт громадянина України, а іноземцю - паспортний документ, посвідку на постійне чи тимчасове проживання або інший документ, що підтверджує законність його перебування на території України. Слід зазначити, разом з оригіналами документів складених іноземною мовою, обов’язково подаються їх переклади на українську мову, засвідчені нотаріально. Особи, які раніше перебували в шлюбі, можуть зареєструвати повторний шлюб за умови пред’явлення документів, що підтверджують припинення попереднього шлюбу або визнання шлюбу не дійсним. Документи про підтвердження припинення попереднього шлюбу, які передбачені законодавством іноземної держави та видані компетентним органом, повинні бути відповідним чином легалізовані, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України. Все більшої популярності в Україні набуває універсальна, комфортна послуга “Шлюб за добу”, якою користуються не тільки українці, а й іноземці. Звертаємо Вашу увагу, що кожен охочий зареєструвати шлюб у скорочені терміни, у обраному заявниками місцем звертається до організатора державної реєстрації шлюбу, маючи при собі необхідні документи, укладає відповідну угоду та приходить на власне весілля.

Організатором пілотного проекту «Шлюб за добу» у місті Черкаси є комунальне підприємство «Центральний стадіон» Черкаської міської ради, що знаходиться за адресою: м. Черкаси, вул. Смілянська, 78, телефон: (0472) 37 - 14-68, 45-21-93.

Відповідно до частини 1 статті 3 Закону України «Про професійних творчих працівників та творчі спілки» (далі - Закон) творча спілка діє на принципах добровільного об’єднання її членів, які належать до одного фахового напряму культури та мистецтва, самоврядування, взаємодопомоги і співробітництва, невтручання у творчий процес, вільного вибору форм і методів творчої діяльності, визнання авторських прав. У кожному фаховому напрямі може бути створено одне або більше добровільних творчих об’єднань.

Частиною 2 статті 3 Закону передбачено, що член творчої спілки має право в будь-який час зупинити чи припинити своє членство у творчій спілці шляхом подання заяви до статутних органів творчої спілки. Членство у творчій спілці зупиняється чи припиняється з дня подання такої заяви та не потребує додаткових рішень. З цього самого дня припиняється перебування члена творчої спілки на будь-яких виборних посадах у творчій спілці.

02.11.2016 набрав чинності Закон України від 06.10.2016 №1666-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення державної реєстрації прав на нерухоме майно та захисту прав власності», яким внесені зміни до низки нормативних актів, якими передбачається забезпечення захисту прав власності, економічних інтересів громадян та інвесторів, а також зменшення ризиків незаконного заволодіння майном.

Зокрема, статтю 3 Закону доповнено новою частиною, згідно якої, дія частини другої цієї статті не поширюється на членів творчої спілки, обраних на посади керівника та заступника керівника творчої спілки. Членство в творчій спілці зазначених керівників припиняється з дня, наступного за днем обрання нового керівника чи його заступника.

Відповідно до частини 4 статті 10 Закону рішення про затвердження змін до статуту творчої спілки, її територіального осередку, змін у складі виборних органів творчої спілки, її територіального осередку приймається у порядку, визначеному статутом творчої спілки або статутом, на підставі якого діє територіальний осередок всеукраїнської творчої спілки.

Звертаємо увагу, що згідно частини 8 статті 10 Закону про прийняте рішення суб’єкт державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань повідомляється у 60-денний строк у порядку, визначеному Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань».

12 березня 2018 року Президент України підписав прийнятий Верховною Радою закон про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю.

Закон визначає правовий статус товариств з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) та товариств з додатковою відповідальністю, порядок їх створення, діяльності та припинення, права та обов'язки їх учасників.

Учасники товариства, які не повністю внесли вклади, несуть солідарну відповідальність за його зобов'язаннями в межах вартості невнесеної частини вкладу кожного з учасників. Кількість учасників товариства не обмежується.

Законопроектом передбачено регулювання корпоративних договорів, відомих як "shareholder agreements". Відтепер учасники товариств з обмеженою відповідальністю зможуть створювати наглядові ради в статутах своїх товариств.

Ухвалення законопроекту регулює законодавство, прийняте в 1991 році. При тому, що ТОВ - найпоширеніша форма бізнесу в Україні.

Нагадуємо, що Верховна Рада прийняла в другому читанні проект закону № 4666 про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю 6 лютого 2018 року.

<< Початок < Попередня 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 Наступна > Кінець >>
Сторінка 4 з 18