Офіційний сайт Катеринопільської районної державної адміністрації і районної ради

drv

mrog

Центральне міжрегіональне управління Міністерства юстиції
Центральне міжрегіональне управління Міністерства юстиції

Центральне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (634)

Для оперативного реагування на випадки силового захоплення
на території Черкаської області земельних ділянок та об’єктів аграрної інфраструктури, інші прояви аграрного «рейдерства», при Черкаській обласній державній адміністрації діє регіональна робоча група з питань захисту прав інвесторів, протидії незаконному поглинанню та захопленню підприємств.

У листопаді 2019 року чергові засідання регіональної робочої групи відбудуться 13.11.2019 та 27.11.2019 об 11.00 год. за адресою: м. Черкаси, бульв. Шевченка, 185, каб. № 340.

Для довідок та запису звертатися за телефоном: (0472) 33-00-27 або
за адресою: м. Черкаси, бульв. Шевченка, 185, каб. № 244.

Третейський суд - недержавний незалежний орган, що утворюється за угодою або відповідним рішенням заінтересованих фізичних та/або юридичних осіб для вирішення спорів, що виникають із цивільних та господарських правовідносин.

Статтею 9 Закону України «Про третейські суди» передбачено, що постійно діючий третейський суд підлягає державній реєстрації в порядку, передбаченому Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань».

Зокрема, статтею 20 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» встановлено, що для державної реєстрації постійно діючого третейського суду подаються такі документи:

1) заява про державну реєстрацію постійно діючого третейського суду (форма 16, затверджена наказом Міністерства юстиції України від 18.11.2016 № 3268/5 (зі змінами);

2)  примірник оригіналу (нотаріально засвідчена копія) рішення уповноваженого органу управління засновника про створення постійно діючого третейського суду;

3)  установчі документ постійно діючою третейського суду (положення про постійно діючий третейський суд. регламент третейського суду);

4)  список третейських суддів;

5)  копія статуту засновника третейського суду.

У разі внесення змін до Положення про постійно діючий третейський суд та/або регламенту третейського суду або списку третейських суддів постійно діючого третейського суду засновник постійно діючого третейського суду повинен протягом 15 днів з дня прийняття такого рішення забезпечити в порядку, визначеному Законом України «І Іро державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань», внесення змін до відомостей про постійно діючий третейський суд, які містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Статтею 11 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» встановлено, що відомості, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - Єдиний державний реєстр), є відкритими і загальнодоступними (крім реєстраційних номерів облікових карток платників податків та паспортних даних) та у випадках, передбачених цим Законом, за їх надання стягується плата.

Порядок надання відомостей з Єдиного державного реєстру затверджений наказом Міністерства юстиції України від 10.06.2016 № 1657/5.

Порядком визначено, що відомості з Єдиного державного реєстру надаються за допомогою програмних засобів ведення цього реєстру у паперовій або електронній формах, що мають однакову юридичну силу та містять обов'язкове посилання на Єдиний державний реєстр, крім документів, що містяться в реєстраційній справі та надаються у паперовій формі.

У паперовій формі надаються:

виписка з Єдиного державного реєстру для проставлення апостиля, яка надається державним реєстратором територіального органу Міністерства юстиції України, на аркушах формату А4 (210 х 297 міліметрів) без використання спеціальних бланків з проставлянням підпису та печатки державного реєстратора;

виписка з Єдиного державного реєстру за результатом проведеної державної реєстрації, яка надається державним реєстратором юридичних осіб, фізичних осіб -підприємців та громадських формувань (далі - державний реєстратор) на аркушах формату А4 (210 х 297 міліметрів) без використання спеціальних бланків з проставлянням підпису та печатки державного реєстратора або печатки, визначеної Законом України «Про нотаріат» (у випадку якщо державним реєстратором є нотаріус);

витяг з Єдиного державного реєстру, який надається державним реєстратором (крім державного реєстратора Міністерства юстиції України або його територіального органу), уповноваженою особою центру надання адміністративних послуг, нотаріусом, на аркушах формату А4 (210 х 297 міліметрів) без використання спеціальних бланків та без проставляння підпису і печатки;

документи, що містяться в реєстраційній справі відповідної юридичної особи, громадського формування, що не має статусу юридичної, фізичної особи - підприємця (далі - реєстраційна справа), які надаються державним реєстратором суб'єкта державної реєстрації, що відповідно до закону уповноважений зберігати реєстраційні справи у паперовій формі, шляхом виготовлення копій таких документів з проставлянням підпису та печатки державного реєстратора на кожній сторінці.

В електронній формі надаються:

відомості з Єдиного державного реєстру через портал електронних сервісів юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи (далі - портал електронних сервісів);

відомості з Єдиного державного реєстру у форматі бази даних або в іншому форматі у режимі реального часу на підставі договорів, укладених з технічним адміністратором Єдиного державного реєстру.

За надання відомостей з Єдиного державного реєстру справляється плата у розмірі, встановленому статтею 36 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань»:

0,05 прожиткового мінімуму для працездатних осіб - за надання виписки для проставлення апостилю та витягу в паперовій формі ( у 2019 році - 100 грн.);

0,07 прожиткового мінімуму для працездатних осіб - за надання документа в паперовій формі, що міститься в реєстраційній справі ( у 2019 році - 130 грн.);

75 відсотків плати, встановленої цією частиною за надання відповідного документа в паперовій формі - за надання витягу в електронній формі та документа в електронній формі, що міститься в реєстраційній справі.

Виписка, витяг з Єдиного державного реєстру у паперовій формі, витяг та інші відомості з Єдиного державного реєстру в електронній формі надаються незалежно від місця зберігання реєстраційної справи в паперовій формі.

Відомості з Єдиного державного реєстру надаються у строки, встановлені Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» або у випадках, передбачених цим Законом, у строки, визначені договором, укладеним з технічним адміністратором Єдиного державного реєстру, а саме:

-   виписки для проставлення апостилю, витяги в паперовій формі та документи, що містяться в реєстраційній справі, надаються протягом 24 годин після надходження запиту, крім вихідних та святкових днів;

-   витяги в електронній формі надаються в режимі реального часу.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Контроль у сфері державної реєстрації нерухомості та бізнесу здійснюється Міністерством юстиції України, у тому числі шляхом моніторингу реєстраційних дій у реєстрах з метою виявлення порушень порядку державної реєстрації державними реєстраторами, уповноваженими особами суб'єктів державної реєстрації.

Моніторинг реєстраційних дій проводиться за такими критеріями:

1)   порушення строків, визначених Законами;

2)   проведення реєстраційних дій в неробочий час;

3)  відсутність у реєстрах електронних копій документів, поданих для державної
реєстрації, виготовлених шляхом їх сканування;

4)   проведення реєстраційних дій на підставі судових рішень;

5)   скасування (видалення) записів з реєстрів;

6)  державні реєстратори та/або суб'єкти державної реєстрації, визначені Мін'юстом.
Періодичність моніторингу реєстраційних дій за окремими зазначеними критеріями,

перелік державних реєстраторів та/або суб'єктів державної реєстрації, щодо яких проводиться моніторинг, а також строк, протягом якого проводиться такий моніторинг, визначаються Мін'юстом з розміщенням відповідної інформації на офіційному веб-сайті.

За результатами моніторингу реєстраційних дій складається відповідний акт в письмовій формі, який засвідчується підписом посадової особи Мін'юсту, що проводила такий моніторинг.

У разі виявлення на підставі акта моніторингу реєстраційних дій порушень порядку державної реєстрації проводиться камеральна перевірка державних реєстраторів та/або суб'єктів державної реєстрації.

Орендована земельна ділянка або її частина може передаватися орендарем у суборенду без зміни цільового призначення, якщо це передбачено договором оренди або за письмовою згодою орендодавця.

Умови договору суборенди земельної ділянки повинні обмежуватися умовами  договору оренди земельної ділянки І не суперечити йому.

Строк  суборенди не може перевищувати строку, визначеного договором оренди землі.

У разі припинення договору оренди чинність договору суборенди земельної ділянки припиняється.

Договір суборенди  земельної ділянки підлягає державній реєстрації.

За згодою сторін договір суборенди земельної ділянки посвідчується нотаріально.

Передача в суборенду земельних ділянок, на яких розташовані цілісні майнові комплекси підприємств, установ і організацій державної або комунальної власності, а також заснованих на майні, що належить Автономній Республіці Крим, та їх структурних підрозділів, забороняється.

 

 

10Постанова Кабінету Міністрів України від 03 квітня 2019 р. № 320 “Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України” набрала чинності 19 жовтня. Зміни стосуються, передусім, майбутніх водіїв та автошкіл. Передбачені постановою заходи забезпечують зменшення адміністративного тиску у сфері підготовки водіїв транспортних засобів, спрощують процедуру акредитації закладів, удосконалюють процедуру отримання та обміну посвідчення водія.

Основні нововведення, які стосуються процедури підготовки водіїв:

  • допускається індивідуальний порядок підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації водіїв;
  • практичний іспит складається в територіальному центрі МВС, в якому успішно складено теоретичний іспит;
  • термін дії свідоцтва про закінчення автошколи скорочено з 10-ти до 2-х років;
  • можливість застосування фото- та відеофіксації під час складання іспитів;
  • свідоцтво про закінчення закладу з підготовки, перепідготовки й підвищення кваліфікації водіїв в паперовому вигляді випускникам автошкіл не видається, натомість воно в електронному вигляді вноситься закладом до Єдиного державного реєстру МВС.

Крім цього, в процедурі взаємодії територіальних органів з надання сервісних послуг МВС із закладами з підготовки водіїв запроваджено електронний обмін інформацією. Викладачі та інструктори з водіння будуть зобов’язані вносити у спеціальний електронний журнал інформацію про час проведення теоретичних та практичних занять, а також транспортний засіб, на якому здійснюватиметься практичне заняття. Нововведення покликане покращити організацію навчального процесу та запровадити моніторинг за навчанням кожного слухача.

Нормативними змінами також передбачено, що всі випускники, які закінчили навчання з підготовки водіїв у закладах професійно-технічної освіти, допускаються до складання іспитів без додаткового навчання в автошколі.

Також змінилася процедура акредитації автошкіл. Відбулася передача функції акредитації закладів від Головного сервісного центру МВС до регіональних сервісних центрів МВС, що дало можливість скоротити час проходження цієї процедури, оскільки документи розглядатимуться за місцем розташування таких закладів, до того ж, це дозволить суб’єктам господарювання заощадити кошти на транспортних витратах.

Ураховуючи викладене, з 19 жовтня 2019 року:

— заяви про затвердження робочих програм і планів закладу подаються до РСЦ МВС (за місцезнаходженням закладу);

— заяви про проведення обстеження матеріально-технічної бази закладу подаються до ТСЦ МВС (за місцезнаходженням закладу);

— заяви та відповідні матеріали для проведення державної акредитації закладу подаються до РСЦ МВС (за місцезнаходженням закладу).

Постановою також передбачено, що сертифікати про державну акредитацію, видані після 5 липня 2016 року закладам, акредитованим Головним сервісним центром МВС, вважаються безстроковими.

Для розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державних реєстраторів, суб'єктів державної реєстрації при Міністерстві юстиції України та його територіальних органах утворені постійно діючі комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації (далі - комісії). Положення та склад комісій затверджуються Міністерством юстиції України або відповідним територіальним органом.

Розгляд скарг здійснюється комісією протягом ЗО календарних днів, за необхідності перевірки діяльності державного реєстратора, суб'єкта державної реєстрації, а також залучення скаржника чи інших осіб строк розгляду може бути продовжено до 45 календарних днів, про що повідомляється скаржник.

За результатом розгляду скарги суб'єкт розгляду скарги на підставі висновків комісії приймає мотивоване рішення про задоволення скарги або про відмову в її задоволенні з підстав, передбачених Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб -підприємців та громадських формувань» у формі наказу.

Розгляд скарг відбувається виключно за письмовою заявою особи, яка вважає, що її права порушено. Скарга повинна відповідати таким вимогам:

1)   повне найменування (ім'я) скаржника, його місце проживання чи перебування (для фізичних осіб) або місцезнаходження (для юридичних осіб), а також найменування (ім'я) представника скаржника, якщо скарга подасться представником скаржника;

2)   реквізити рішення державного реєстратора, що оскаржується (у сфері реєстрації нерухомості);

3)   зміст оскаржуваного рішення, дій чи бездіяльності та норми законодавства, які порушено, на думку скаржника;

4)   викладення обставин, якими скаржник обґрунтовує свої вимоги;

5)   відомості про наявність або відсутність судового спору з порушеного у скарзі питання;

6)   підпис скаржника або його представника із зазначенням дати складання скарги.

До скарги додаються засвідчені в установленому порядку копії документів, що підтверджують факт порушення прав скаржника (за наявності), а також якщо скарга подається представником скаржника - довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження такого представника, або копія такого документа, засвідчена в установленому порядку.

Міністерство юстиції України розглядає скарги:

1) на рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав (крім випадків, коли

таке право набуто на підставі рішення суду, а також коли щодо нерухомого майна наявний

судовий спір);

2)  на проведені державним реєстратором юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та
громадських формувань реєстраційні дії (крім випадків, якщо такі реєстраційні дії проведено на
підставі рішення суду);

3)  на рішення, дії або бездіяльність територіальних органів Міністерства юстиції України.
Територіальні органи Міністерства юстиції України розглядають скарги:

1)  на рішення (крім рішення про державну реєстрацію прав та рішення, згідно з яким
проведено реєстраційну дію);

2)  на дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єктів державної реєстрації.
Рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єкта державної реєстрації можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України та його територіальних органів протягом 60 календарних днів з дня прийняття рішення, що оскаржується, або з дня, коли особа дізналася чи могла дізнатися про порушення її прав відповідною дією чи бездіяльністю.

 

Раніше існувала лише одна єдина можливість оскаржити рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора – це звернутися до суду.

Наразі існує альтернативний спосіб захистити свої права швидко, ефективно та безкоштовно!

При Головному територіальному управлінні юстиції у Черкаській області діє Комісія з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації (далі – Комісія), що забезпечує розгляд скарг у сфері реєстрації бізнесу та нерухомості.

До повноважень Комісії належить розгляд скарг на:

1) рішення (крім рішення про державну реєстрацію прав та рішення, згідно з яким проведено реєстраційну дію);

2) дії або бездіяльність державних реєстраторів, суб’єктів державної реєстрації.

Розгляд скарги здійснюється лише за умови звернення скаржника протягом 60 календарних днів з дня прийняття рішення, що оскаржується, або з дня, коли особа дізналася чи могла дізнатися про порушення її прав відповідною дією чи бездіяльністю.

Термін розгляду скарги становить 30 днів (у деяких випадках може продовжуватись до 45 днів).

Під час розгляду скарги по суті обов’язково запрошується скаржник та / або його представник (за умови якщо ним зазначено про це у скарзі), суб’єкт оскарження та інші заінтересовані особи, зазначені у скарзі або встановлені відповідно до відомостей реєстрів. Неприбуття таких осіб, яким було належним чином повідомлено про розгляд скарги, а також неотримання такими особами повідомлень про час та місце розгляду скарги з причин, що не залежать від суб’єкта розгляду скарги, не перешкоджає її розгляду.

До Комісії можна звернутися за адресою м. Черкаси, бульв. Шевченка, 185, телефон (0472) 33-00-27.

Право на здійснення підприємницької діяльності, яку не заборонено законом, має фізична особа з повною цивільною дієздатністю. Обмеження права фізичної особи на здійснення підприємницької діяльності встановлюються Конституцією України та законом.

Фізична особа здійснює своє право на підприємницьку діяльність за умови її державної реєстрації в порядку, встановленому Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань». Процедура державної реєстрації є безоплатною (відсутній адміністративний збір) та займає 24 години (якщо документи подавати до нотаріуса) або ж декілька днів (якщо реєструвати через центр надання адміністративних послуг).

Потрібно врахувати, що реєстрація проводиться за зареєстрованим місцем проживання особи, а фізично провести державну реєстрацію можливо у будь-якого реєстратора, в межах Вашої області. Якщо ж виїзд до місця реєстрації є проблематичним, можна скористатися сервісом онлайн реєстрації фізичної особи-підприємця. Для цього слід здійснити вхід за допомогою електронного цифрового підпису та заповнити необхідні поля, дотримуючись підказок на сайті. Перед початком державної реєстрації фізичною особою-підприємцем, слід визначитися з видами діяльності та підібрати оптимальну систему оподаткування.

Відповідно до Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» для державно*і реєстрації фізичної особи підприємцем подаються такі документи:

1) заява про державну реєстрацію фізичної особи підприємцем;

2) заява про обрання фізичною особою спрощеної системи оподаткування та/або реєстраційна заява про добровільну реєстрацію як платника податку на

додану вартість за формою, затвердженою центральним органом виконавчої

влади, що забезпечує формування державної податкової і митної політики, - за бажанням заявника;

3)  нотаріально засвідчена письмова згода батьків (усиновлювачів) або піклувальника чи органу опіки та піклування - для фізичної особи, яка досягла
шістнадцяти років і має бажання займатися підприємницькою діяльністю, але не має повної ] ці вільної дієздатності;

4)    договір (декларація) про створення сімейного фермерського господарства - у разі державної реєстрації фізичної особи, яка самостійно або з членами сім'ї створює сімейне фермерське господарство відповідно до Закону України «Про фермерське господарство.

 

 

 

<< Початок < Попередня 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 Наступна > Кінець >>
Сторінка 3 з 46