Офіційний сайт Катеринопільської районної державної адміністрації і районної ради

drv

mrog

Управління юстиції інформує
Управління юстиції інформує

Управління юстиції інформує (381)

Рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єкта державної реєстрації прав можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України, його територіальних органів або до суду.

Вимоги до оформлення скарги, що подається до Міністерства юстиції України, його територіальних органів, визначені:

•    Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та
їх обтяжень»;

•  Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб -
підприємців та громадських формувань»;

•   Порядком розгляду скарг у сфері державної реєстрації, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 № 1128.

Поширеними помилками, яких припускаються скаржники під час оформлення і а подачі скарги, є:

-  до    скарги     додано    не    засвідчені     в    установленому  копії  документів, що підтверджують факт порушення прав скаржника:

-  у скарзі відсутні відомості про наявність чи відсутність судового спору з  порушеного у скарзі питання;

-   розгляд питань, порушених у скарзі, не належить до компетенції органу;

-  закінчився встановлений законом строк подачі скарги;

- скаргу подано особою, яка не має на не повноважень;

- у скарзі не вказано повне найменування (ім'я) скаржника:

У разі порушення вимог Законів щодо строків подання скарги, вимог щодо її оформлення та/або щодо документів, що долучаються до скарги, суб'єкт розгляду скарги (Міністерство юстиції України, його територіальний органу на підставі висновку комісії приймає мотивоване рішення про відмову у розгляді скарги без розгляду її по суті у формі наказу.- у скарзі не зазначено дату складання скарги.

З 1 січня 2013 року введений в дію Закон України «Про громадські об'єднання» (даті - Закон).

Відповідно до пункту 4 Розділу V Прикінцевих та перехідних положень Закону громадські організації. їх спілки (союзи, асоціації, інші об'єднання громадських організацій), легалізовані на день введення цього Закону в дію шляхом реєстрації або повідомлення про заснування, не потребують відповідно перереєстрації або повторного подання документів для повідомлення. Статути (положення) громадських організацій, спілок громадських організацій мають бути приведені у відповідність із цим Законом протягом п'яти років з дня введення його в дію. Реєстрація змін до статуту (положення), пов'язаних з введенням цього Закону в дію, здійснюється без справляння плати за реєстраційні дії протягом п'яти років з дня введення цього Закону в дію, тобто до 1 січня 2018 року.

Відповідно до частини І статті 11 Закону статут громадського об'єднання має містити відомості про:

1) найменування громадського об'єднання та за наявності - скорочене
найменування;

2)  мету (цілі) та напрями його діяльності;

3) порядок набуття і припинення членства (участі) у громадському
об'єднанні, права та обов'язки його членів (учасників);

4)    повноваження керівника, вищого органу управління, інших органів
управління (далі - керівні органи) громадського об'єднання, порядок їх формування
та зміни складу, термін повноважень, а також порядок визначення особи.
уповноваженої представляти громадське об'єднання, та її заміни (для громадських
об'єднань, що не мають статусу юридичної особи);

5)       періодичність засідань і процедур)' прийняття рішень керівними органами громадського об'єднання, у тому числі шляхом використання засобів зв'язку;

6)       порядок звітування керівних органів громадського об'єднання перед його членами (учасниками);

7)     порядок оскарження рішень, дій, бездіяльності керівних органів
громадського об'єднання та розгляду скарг;

8)         джерела надходження і порядок використання коштів та іншого майна громадського об'єднання;

9)         порядок створення, діяльності та припинення діяльності відокремлених підрозділів громадського об'єднання (у разі їх створення громадським об'єднанням, яке мас намір здійснювати діяльність зі статусом юридичної особи);

10) порядок внесення змін до статуту;

11) порядок прийняття рішення щодо саморозпуску або реорганізації громадського об'єднання, а також щодо використання його коштів та іншого майна. що залишилися після саморозпуску. - для громадського об'єднання, яке має намір здійснювати діяльність зі статусом юридичної особи.

Відповідно до статті 35 Сімейного кодексу України наречені мають право обрати прізвище одного з них як спільне прізвище подружжя або надалі Іменуватись дошлюбними прізвищами. Наречений, наречена мають право приєднати до свого прізвища прізвище нареченої, нареченого. Якщо вони обоє бажають мати подвійне прізвище, за їхньою згодою визначається з якого прізвища воно буде починатися. Складання більше двох прізвищ не допускається, якщо інше не випливає із звичаю національної меншини, до якої належить наречена і (або) наречений.

Тому, якщо на момент реєстрації шлюбу прізвище нареченого, нареченої вже є подвійним, вона чи він мають замінити одну із частин свого прізвища на прізвище другого.

Якщо при реєстрації шлюбу дружина, чоловік зберегли дошлюбні прізвища, вони мають право подати до державного органу реєстрації актів цивільного стану заяву, який зареєстрував їх шлюб, або до відповідного органу за місцем їх проживання заяву про обрання прізвища одного з них як їхнього спільного прізвища. Або приєднання до свого прізвища другого з подружжя. У разі зміни прізвища державний орган реєстрації актів цивільного стану видає нове Свідоцтво про шлюб, даний порядок визначений статтею 53 Сімейного кодексу України.

Порядок проведення державної реєстрації смерті врегульовано Законом України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» (далі-Закон) та Правилами державної реєстрації актів цивільного стану в Україні, затвердженими наказом Міністерства юстиції України від 18.10.2000 № 52/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 24.12.2010 № 3307/5), зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 18.10.2000 за № 719/4940.

Частиною першою статті 6 Закону повноваження щодо державної реєстрації смерті в Україні покладено на відділи державної реєстрації актів цивільного стану та виконавчі комітети сільських, селищних, міських (крім міст обласного значення) рад.

Відповідно до вимог частини четвертої статті 9 Закону особа, яка звернулась з питання державної реєстрації смерті, має пред'явити паспорт громадянина України (паспортний документ іноземця) та документи, які підтверджують факт смерті.

При цьому частиною шостою статті 17 Закону визначено коло осіб, які можуть звернутися з питання державної реєстрації смерті померлого це: родичі померлого, представники органу опіки та піклування, працівники житлово-експлуатаційних організацій, адміністрацій закладу охорони здоров'я, де настала смерть, та інші особи.

Частиною першою статті 17 Закону визначені підстави для державної смерті - це документ встановленої форми про смерть, виданий закладом охорони здоров'я або судово-медичною установою; рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час або про оголошення її померлою.

Орган державної реєстрації актів цивільного стану, який проводить державну реєстрацію смерті, вилучає паспорт громадянина України, а також військово-облікові та пільгові документи померлого і на першій сторінці цих документів робить відмітку про те, що власник помер. Непередача зазначених документів померлих не є перешкодою для реєстрації, враховуючи особливий характер такого акту як смерть.

Заява щодо державної реєстрації смерті повинна бути подана в термін не пізніше трьох днів з дня настання смерті або виявлення трупа, а у разі неможливості одержання лікарського свідоцтва про смерть, фельдшерської довідки про смерть - не пізніше п'яти днів.

Державна реєстрація смерті проводиться за останнім місцем проживання померлого, за місцем настання смерті чи виявлення трупа або за місцем поховання.

У разі настання смерті в дорозі (у поїзді, на судні, в літаку тощо) реєстрація може бути проведена в найближчому відділі державної реєстрації актів цивільного стану.

Частиною четвертою статті 17 Закону визначено виключні випадки проведення державної реєстрації смерті за місцем проживання заявника, а саме:

-    якщо заява надійшла після закінчення одного року з дня настання смерті;

-    встановлення у судовому порядку факту смерті;

-    звернення для реєстрації смерті особи, оголошеної судом.

На загальних підставах з дотриманням вимог законодавства України проводиться державна реєстрація смерті іноземців та осіб без громадянства. У цих випадках паспортні документи померлого можуть бути як вилучені для подальшого спрямування до Міністерства закордонних справ України, так і повернені особі, яка супроводжуватиме тіло померлого за кордон.

Відділами державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Черкаській області здійснюється державна реєстрація смерті по понеділках з 09.00 до 16.30, обідня перерва з 12.30 до 13.00. З вівторка по суботу державна реєстрація смерті здійснюється відповідно до графіків роботи відділів державної реєстрації актів цивільного стану, а саме: вівторок - середа з 09.00 до 18.00; четвер з 09.00 до 20.00; п’ятниця з 09.00 до 17.00, обідня перерва з 13.00 до 14.00, у суботу з 09.00 до 16.30, обідня перерва з 12.30 до 13.00.

Учасникам бойових дій (до яких відносяться особи, визначені статтями 5, 6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») надаються, зокрема. такі пільги як першочергове відведення земельних ділянок для індивідуального житлового будівництва, садівництва і городництва.

Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян є правом, а не обов'язком, органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування. У разі відмови органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення відповідної заяви (клопотання) без розгляду питання вирішується в судовому порядку.

Учасники бойових дій мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок Із земель державної або комунальної власності в таких розмірах:

-для ведення садівництва - не більше 0.12 гектара;

- для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) у селах - не більше 0,25 гектара, в селищах - не більше 0,15 гектара, в містах - не більше 0,10 гектара.

Із земель державної або комунальної власності земельні ділянки для городництва можуть надаватися лише в оренду.

Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 19 серпня 2015 р. № 898 «Питання забезпечення учасників антитерористичної операції та сімей загиблих учасників антитерористичної операції земельними ділянками» Державній службі України з питань геодезії, картографії та кадастру, обласним та Київській міській державним адміністраціям доручено, а органам місцевого самоврядування - рекомендовано забезпечити розміщення на власних офіційних веб-сайтах інформації про місце розташування, цільове призначення та площу земельних ділянок, які можуть бути відведені учасникам антитерористичної операції та сім'ям загиблих учасників антитерористичної операції.

Статтею 33 закону України «Про оренду землі» встановлено, що по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно викопував обов'язки за умовами договору, мас переважне право перед Іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі).

Орендар, який мас намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі. У разі смерті орендодавця до спливу строку дії договору оренди землі орендар, який мас намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це спадкоємця земельної ділянки протягом місяця з дня, коли йому стало відомо про перехід права власності на земельну ділянку.

До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди.

При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.

Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову  угоду  про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

У разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. У цьому випадку укладання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі здійснюється із:

власником земельної ділянки (щодо земель приватної власності);

уповноваженим керівником органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування без прийняття рішення органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної або комунальної власності).

Керівник органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який уповноважений підписувати додаткову угоду до договору оренди землі щодо земельної ділянки державної або комунальної власності, визначається рішенням цього органу.

Додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов'язковому порядку,

У разі смерті орендодавця перебіг строків, визначених частинами другою, п'ятою, шостою, восьмою цієї статті, зупиняється до моменту повідомлення орендаря про перехід права власності на земельну ділянку.

З дня. коли орендарю стало відомо про перехід права власності на земельну ділянку до спадкоємця або територіальної громади, перебіг зазначених строків продовжується з урахуванням строку, що минув до їх зупинення.

Відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено в суді.

У разі зміни межі або цільового призначення земельної ділянки поновлення договору оренди землі здійснюється у порядку одержання земельної ділянки на праві оренди.

Он-лайн будинок юстиції - це можливість для кожного громадянина. який має доступ до Інтернету, замовити ряд послуг не виходячи з дому. В режимі он-лайн запроваджено послуги, падання яких викликає найбільші черги та створює бюрократію. Даний сайт забезпечує отримання послуг без контакту з представниками влади. Тут Ви отримаєте необхідні сервіси в електронному режимі.

За допомогою цього сайту Ви можете :

-  отримати повторні документи про державну реєстрацію актів цивільного стану: свідоцтва про народження, шлюб, розірвання шлюбу, смерть, зміну імені, а також відповідні витяги з Державного реєстру актів  цивільного стану  громадян:

-    здійснити державну реєстрацію громадської організації зі статусом
юридичної особи:

- скористатися послугою SМS-МАЯК: зареєструватися і отримувати
миттєві повідомлення про статус будь-яких об'єктів нерухомого майна у
Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно;

-   отримати Електронний цифровий підпис за допомогою Програмною
комплексу користувача центру  сертифікації ключів «ПТ Користувач ЦСК»;

- отримати інформацію з Державних реєстрів.

Зокрема, для проведення попередньої правової експертизи документів для державної реєстрації громадської організації необхідно зайти на портал Он - лайн будинок юстиції,  зареєструватись в особистому кабінеті, прикріпити та подати скап:

- копії документів відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань», а саме:

-  заяви про державну  реєстрацію створення юридичної особи.

-  примірника оригіналу (нотаріально засвідченої копії) рішення засновників про створення юридичної особи.

-  реєстру осіб (громадян), які брали участь в установчому з'їзді (конференції, зборах).

-  відомостей про керівні органи громадського формування, відомостей про особу (осіб), яка мас право представляти громадське формування для здійснення реєстраційних дій,

-  установчого документу юридичної особи.

За результатами попередньої правової експертизи заявнику - направляється повідомлення.

Якщо Ви бажаєте скористатися Он-лайн будинком юстиції - переходьте за адресою: online.minjust.gov.ua

Для державної реєстрації права власності на об’єкт  нерухомого майна державної або комунальної власності, будівництво якого завершено та право власності на який не зареєстровано до 1 січня 2013 р.. за відсутності документа, що посвідчує набуття права державної або комунальної власності на такий об'єкт, подаються:

1)  технічний паспорт на об’єкт  нерухомою майна:

2)      витяг з Єдиного реєстру об’єктів  державної власності щодо  такого об'єкта (у разі державної реєстрації права державної власності);

3)      документ, що підтверджує факт перебування об’єкта нерухомого майна у комунальній власності, виданий відповідним органом місцевого самоврядування (у разі державної реєстрації права комунальної  власності);

4) документ, то підтверджує факт відсутності перебування об’єкта нерухомого майна у державній власності, виданий Фондом державного майна чи його регіональним відділенням (у разі державної реєстрації права комунальної власності).

До Комісій з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації, створених при Міністерстві юстиції України та територіальних органах Міністерства юстиції України, може звернутися кожен, хто вважає, що його права у сфері державної реєстрації нерухомості, бізнесу порушено.

Однак при написанні скарги виникають питання: куди подавати скаргу і чи буде вона розглядатися Комісією з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації?

Повідомляємо, що територіальні органи Міністерства юстиції України розглядають скарги:

-    на рішення (крім рішення про державну реєстрацію прав), дії або бездіяльність державного реєстратора (в сфері реєстрації нерухомості);

-    на рішення (крім рішення, згідно з яким проведено реєстраційну дію), дії або бездіяльність державного реєстратора (в сфері реєстрації бізнесу);

- на дії або бездіяльність суб'єктів державної реєстрації.
Територіальні органи Міністерства юстиції України розглядають скарги

щодо державного реєстратора, суб'єктів державної реєстрації, які здійснюють діяльність у межах території, на якій діє відповідний територіальний орган.

Міністерство юстиції України відповідно до своїх повноважень розглядає скарги:

-   на рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав (крім випадків, коли таке право набуто на підставі рішення суду, а також коли щодо нерухомого майна наявний судовий спір);

-   на проведені державним реєстратором реєстраційні дії (крім випадків, якщо такі реєстраційні дії проведено на підставі рішення суду);

-   на рішення, дії або бездіяльність територіальних органів Міністерства

юстиції України.

Зі скаргою можна звернутися до:

Міністерства юстиції України (вул. Архітектора Городецького, 13, м. Київ, 01001);

Головного територіального управління юстиції у Черкаській області (бульв. Шевченка, 185, м. Черкаси, 18001).

Звертаємо увагу, розгляд скарг здійснюється за заявою особи, яка вважає, що її права порушено, та подається виключно у письмовій формі і повинна містити обов'язкові відомості та документи, що долучаються до скарги, передбачені ч. 5 ст. 37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (у сфері реєстрації нерухомості), ч.5 ст. 34 «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» (у сфері реєстрації бізнесу), Порядком розгляду скарг у сфері державної реєстрації, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 № 1128.

Також у скарзі зазначаються відомості про бажання скаржника та/або його представника взяти участь у розгляді відповідної скарги по суті та про один із способів, в який скаржник бажає отримати повідомлення про зазначений розгляд.

Суб'єкт розгляду скарги своєчасно повідомляє особам, запрошеним до розгляду скарги по суті, про час і місце розгляду скарги в один з таких способів:

1)      телефонограмою (якщо номер телефону зазначено у скарзі);

2)      шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті Мін'юсту;

3)    засобами електронної пошти (якщо адресу електронної пошти
зазначено у скарзі та/або інших документах, що додаються до скарги).

Неприбуття таких осіб, яким було належним чином повідомлено про розгляд скарги, а також неотримання такими особами повідомлень про час та місце розгляду скарги з причин, що не залежать від суб'єкта розгляду скарги, не перешкоджає її розгляду.

У разі коли встановлено порушення вимог Законів щодо строків подання скарги, вимог щодо її оформлення та/або щодо документів, що долучаються до скарги, суб'єкт розгляду скарги на підставі висновку комісії приймає мотивоване рішення про відмову у розгляді скарги без розгляду її по суті у формі наказу.

З 1 січня 2013 року введений в дію Закон України «Про громадські об’єднання» (далі - Закон).

Відповідно до пункту 4 Розділу V Прикінцевих та перехідних положень Закону громадські організації, їх спілки (союзи, асоціації, інші об'єднання громадських організацій), легалізовані на день введення цього Закону в дію шляхом реєстрації або повідомлення про заснування, не погребують відповідно перереєстрації або повторного подання документів для повідомлення. Статути (положення) громадських організацій, спілок громадських організацій мають бути приведені у відповідність із цим Законом протягом п'яти років з дня введення мого в дію. Реєстрація змін до статуту (положення), пов'язаних з введенням цього Закону в дію, здійснюється без справляння плати за реєстраційні дії протягом п'яти років з дня введення цього Закону в дію, тобто до 1 січня 2018 року.

Відповідно до частини 1 статті 11 Закону статут громадського об'єднання має містити відомості про:

1)                найменування громадського об’єднання та за наявності – скорочене найменування;

2)                мету (цілі) та напрями його діяльності;

3)                порядок набуття і припинення членства (участі) у громадським) об'єднанні, права та обов'язки його членів (учасників);

4)                повноваження керівника, вищого органу управління, інших органів управління (далі - керівні органи) громадського об’єднання, порядок їх формування та зміни складу, термін повноважень, а також порядок визначення особи, уповноваженої представляти громадське об’єднання, та її заміни (для громадських об’єднань, що не мають статусу юридичної особи);

5)                періодичність засідань і процедуру прийняття рішень керівними органами громадського об'єднання, у тому числі шляхом використання засобів зв’язку;

6)                порядок звітування керівних органів громадського об’єднання перед його членами (учасниками);

7)                порядок оскарження рішень, дій, бездіяльності керівних органів громадського об'єднання та розгляду скарг;

8)                джерела надходження і порядок використання коштів та іншого майна громадського об’єднання;

9)                порядок створення, діяльності та припинення діяльності відокремлених підрозділів громадського об'єднання (у разі їх створення громадським об’єднанням, яке має намір здійснювати діяльність зі статусом юридичної особи);

10)            порядок внесення змін до статуту;

11)            порядок прийняття рішення щодо саморозпуску або реорганізації громадського об'єднання, а також щодо використання його коштів та іншого майна, що залишилися після саморозпуску, – для громадського об’єднання, яке маг намір здійснювати діяльність зі статусом юридичної особи.

 

<< Початок < Попередня 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 Наступна > Кінець >>
Сторінка 20 з 28