Офіційний сайт Катеринопільської районної державної адміністрації і районної ради

drv

mrog

Управління юстиції інформує
Управління юстиції інформує

Управління юстиції інформує (360)

Законами України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» (далі – Закони) передбачено, що контроль у сфері державної реєстрації здійснюється Мін’юстом з метою виявлення порушень порядку державної реєстрації державними реєстраторами, уповноваженими особами суб’єктів державної реєстрації.

Контроль здійснюється шляхом:

- розгляду скарг, поданих відповідно до Закону України «Про звернення громадян»;

- моніторингу реєстраційних дій в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (далі – реєстри);

- розгляду обґрунтованих подань територіальних органів Мін’юсту (далі – обґрунтоване подання).

Під обґрунтованим поданням слід розуміти подання, складене на підставі повного і всебічного з’ясування обставин, які стали підставою для його направлення, з урахуванням наданих територіальним органам Мін’юсту повноважень та підтверджене певними доказами.

Моніторинг реєстраційних дій проводиться на підставі відомостей реєстрів за допомогою програмних засобів їх ведення за такими критеріями:

1) порушення строків, визначених Законами;

2) проведення реєстраційних дій в неробочий час (проміжки часу з 00 до 07 години та з 22 до 00 годин у понеділок – суботу, а також неділя і святкові дні);

3) відсутність у реєстрах електронних копій документів, поданих для державної реєстрації, виготовлених шляхом їх сканування;

4) проведення реєстраційних дій на підставі судових рішень;

5) скасування (видалення) записів з реєстрів;

6) державні реєстратори та/або суб’єкти державної реєстрації, визначені Мін’юстом.

У разі виявлення під час розгляду скарг відповідно до Закону України «Про звернення громадян» і обґрунтованих подань територіальних органів Мін’юсту чи моніторингу реєстраційних дій в реєстрах порушень порядку державної реєстрації контроль здійснюється шляхом проведення камеральної перевірки державних реєстраторів чи суб’єктів державної реєстрації з прийняттям обов’язкових до виконання рішень, передбачених Законами.

Наказ Мін’юсту про проведення камеральної перевірки в обов’язковому порядку розміщується на офіційному веб – сайті.

Нормами статті 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01.07.2004 № 1952-15, (далі – Закон) встановлено, що записи до Державного реєстру прав вносяться на підставі прийнятого рішення про державну реєстрацію прав.

У разі зміни ідентифікаційних даних суб’єкта права, визначення часток у праві спільної власності чи їх зміни, зміни суб’єкта управління об’єктами державної власності, відомостей про об’єкт нерухомого майна, у тому числі зміни його технічних характеристик, виявлення технічної помилки в записах Державного реєстру прав чи документах, виданих за допомогою програмних засобів ведення цього реєстру (описка, друкарська, граматична, арифметична чи інша помилка), за заявою власника чи іншого правонабувача, обтяжувача, а також у випадку, передбаченому підпунктом "в" пункту 2 частини шостої статті 37 Закону, вносяться зміни до записів Державного реєстру прав.

Якщо помилка в реєстрі впливає на права третіх осіб, зміни до Державного реєстру прав вносяться на підставі відповідного рішення суду.

В свою чергу, у разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав, документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування записів про проведену державну реєстрацію прав, а також у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 Закону, до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав.

Пунктом другим частини 2 статті 26 Закону передбачено, що у разі скасування судом документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав до 1 січня 2013 року, або скасування записів про державну реєстрацію прав, інформація про які відсутня в Державному реєстрі прав, запис про державну реєстрацію прав вноситься до Державного реєстру прав та скасовується.

У відповідності до частини 3 статті 26 Закону, у разі скасування на підставі рішення суду рішення про внесення змін до запису Державного реєстру прав, про взяття на облік безхазяйного нерухомого майна відповідний запис скасовується.

Згідно частини 4 даної статті Закону, у разі скасування на підставі рішення суду рішення про відмову в державній реєстрації прав, а також у випадку, передбаченому підпунктом "б" пункту 2 частини шостої статті 37 Закону, до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування відповідного рішення та відновлюється розгляд документів за відповідною заявою у сфері державної реєстрації прав.

Окрім цього, внесення змін до записів Державного реєстру прав, зупинення реєстраційних дій, внесення запису про скасування державної реєстрації прав або скасування рішення державного реєстратора здійснюються у порядку, передбаченому для державної реєстрації прав (крім випадків, коли такі дії здійснюються у порядку, передбаченому статтею 37 Закону).

Згідно вимог частини 5 статті 34 Закону, за внесення змін до записів Державного реєстру прав, у тому числі виправлення технічної помилки, допущеної з вини заявника, справляється адміністративний збір у розмірі 0,04 прожиткового мінімуму для працездатних осіб (у 2018 р. - 70 грн.).

Суборенда земельної ділянки - це передача земельної ділянки її користувачем (орендарем) іншій особі в користування без зміни її - цільового призначення на строк та на умовах, визначених договором оренди.

Порядок передачі земельної ділянки в суборенду врегульовано статтею 8 Закону України «Про оренду землі».

Користувач земельної ділянки має право прийняти рішення про передачу її в суборенду у разі, якщо:

- право оренди зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (для договорів оренди, укладених після 01.01.2013) або договір оренди земельної ділянки зареєстровано у встановленому законодавством порядку (територіальними органами земельних ресурсів, до 01.01.2013);

- орендодавець погоджується з передачею земельної ділянки в суборенду (право передавати земельну ділянку визначено договором оренди як право орендаря; орендар надав письмову згоду на передачу земельної ділянки в суборенду; орендодавець не надіслав письмового повідомлення щодо своєї згоди чи заперечення протягом одного місяця після отримання звернення орендаря з цього приводу).

Звертаємо увагу, що строк, на який укладається договір суборенди, не може перевищувати строк оренди земельної ділянки.

У разі припинення договору оренди, чинність договору суборенди земельної ділянки припиняється.

Умови договору суборенди земельної ділянки повинні обмежуватися умовами договору оренди земельної ділянки і не суперечити йому.

За згодою сторін договір суборенди земельної ділянки посвІдчується нотаріально.

Орендарі земельних ділянок сільськогосподарського призначення на період дії договору оренди можуть обмінюватися належними їм правами користування земельними ділянками шляхом укладання між ними договорів суборенди відповідних ділянок, якщо це передбачено договором оренди або за письмовою згодою орендодавця.

Якщо орендарем земельної ділянки є ініціатор створення індустріального парку, така земельна ділянка або її частини передаються ним у суборенду учасникам індустріального парку відповідно до земельного законодавства України без попереднього погодження з орендодавцем, якщо це не суперечить договору оренди такої земельної ділянки.

Окремо звертаємо увагу, що статтею 8 Закону передбачено можливість передачі в суборенду частини орендованої земельної ділянки. Але для цього необхідно визначити таку частину орендованої земельної ділянки встановивши її розмір та межі.

Встановлення меж частини земельної ділянки, на яку поширюються права суборенди проводиться відповідно до топографо-геодезичних і картографічних матеріалів.

За результатами таких робіт складається технічна документація із землеустрою щодо встановлення меж частини земельної ділянки, на яку поширюються права суборенди. Порядок її складання визначається статтею 55- 1 Закону України «Про землеустрій».

На підставі складеної документації із землеустрою відомості про частину земельної ділянки, на яку поширюється дія договору суборенди земельної ділянки, включаються до Державного земельного кадастру (стаття 15 Закону України «Про державний земельний кадастр»).

Відповідно до статті 8 Закону договір суборенди земельної ділянки підлягає державній реєстрації. Але ця норма вже втратила актуальність, оскільки з 1 січня 2013 року право оренди та суборенди підлягає державній реєстрації в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно в порядку, встановленому Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Реєстрація самого ж договору суборенди, як і договору оренди, не проводиться.

Законодавець визначив окремі випадки заборони передачі земельної ділянки в суборенду, а саме: коли на земельних ділянках розташовані цілісні майнові комплекси підприємств, установ і організацій державної або комунальної власності.

Відповідно до ст. 20 Закону України «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні» (далі - Закон) друкований засіб масової інформації підлягає перереєстрації, зокрема, в разі зміни засновника (складу співзасновників).

Зміна засновника (складу співзасновників) повинна оформлятися угодою між засновником (співзасновником) і його правонаступником, укладеною відповідно до вимог Цивільного законодавства України. Ця угода є підставою для подання правонаступником заяви про перереєстрацію в порядку, передбаченому статтями 11 і 12 цього Закону.

Статтями 11 і 12 Закону та Положенням про державну реєстрацію друкованих засобів масової інформації, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 24.02.2006 № 173/12047, визначено, що заява про державну перереєстрацію друкованого ЗМІ подається до реєструючого органу засновником (співзасновниками) в друкованому вигляді державною мовою із зазначенням підстав перереєстрації.

До заяви про державну перереєстрацію друкованого засобу масової інформації додаються наступні документи:

- угода між засновником і правонаступником (у зв’язку зі зміною засновника), або співзасновників (засвідчена нотаріально, якщо одна із сторін - фізична особа);

- довіреність, доручення (якщо заяву та/чи угоду між засновником і правонаступником підписує особа, якій таке право не надано правовстановлюючими документами);

- копія попереднього свідоцтва про державну реєстрацію друкованого засобу масової інформації;

- документи, якими підтверджується цивільна правоздатність, цивільна дієздатність засновника (співзасновників):

для юридичних осіб - засвідчені печаткою юридичної особи та підписом її керівника копії статуту(положення), чинні на момент подачі;

для фізичної особи - копія паспорта (сторінок, що містять інформацію про громадянство та реєстрацію місця проживання фізичної особи).

Відповідно до ст. 13 Закону реєструючий орган зобов’язаний в місячний строк розглянути заяву про державну реєстрацію друкованого засобу масової інформації і письмово повідомити засновника (співзасновника) про результат розгляду.

Відповідно до частини 6 статті 6 Закону України «Про політичні партії в Україні» громадянин України має право в будь-який час зупинити чи припинити своє членство в політичній партії шляхом подання заяви до відповідних статутних органів політичної партії. Членство в політичній партії зупиняється чи припиняється з дня подання такої заяви та не потребує додаткових рішень. З цього ж дня припиняється перебування громадянина України на будь-яких виборних посадах в політичній партії.

02.11.2016 набрав чинності Закон України від 06.10.2016 № 1666 -УШ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення державної реєстрації прав на нерухоме майно та захисту прав власності» (далі - Закон ), яким внесені зміни до низки нормативних актів, якими передбачається забезпечення захисту прав власності, економічних інтересів громадян та інвесторів, а також зменшення ризиків незаконного заволодіння майном.

Зокрема, статтю 6 Закону України «Про політичні партії в Україні» доповнено новою частиною, згідно якої, дія частини шостої цієї статті не поширюється на членів політичних партій, обраних на посади керівника та заступника керівника політичної партії. Членство в політичній партії керівника та заступника керівника політичної партії припиняється з дня, наступного за днем обрання нового керівника чи його заступника.

Відповідно до ст. 11 Закону України «Про політичні партії в Україні» політична партія забезпечує внесення змін до відомостей про політичну партію, її обласні, міські і районні організації або інші структурні утворення, передбачені статутом партії, а також про первинні осередки політичної партії, що містяться в Єдиному державному реєстрі, в порядку, визначеному Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань», у 10-денний строк після прийняття рішень з цих питань.

Для забезпечення зручності, економії часу та коштів Міністерством юстиції України запроваджено он-лайн сервіси для користувачів адміністративних послуг.

Наразі фізичні та юридичні особи мають можливість отримати  інформацію про зареєстровані права на нерухоме майно та їх обтяження, та відомості, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань в електронній формі, сплативши за надання зазначених послуг в он-лайн режимі.

Скористатись такою послугою можна за допомогою порталу «Кабінет електронних сервісів» за посиланням https://kap.minjust.gov.ua/login/index/.

Переваги отримання послуг он-лайн:

  • отримання відповідної інформації в режимі он-лайн;
  • зручність, відсутність черг та економія часу;
  • можливість оплати в он-лайн режимі при подачі заяви/запиту щодо отримання витягу/інформаційної довідки;
  • кожному електронному документу присвоюється електронний номер документа, за яким в електронній системі можна віднайти оригінал документа;
  • розмір адміністративного збору за отримання інформації/відомостей в електронній формі значно менший ніж розмір адміністративного збору за отримання інформації у паперовій формі;
  • цілодобовий доступ до он-лайн сервісу.

Необхідно зазначити, що в електронній формі інформацію можливо отримати за умови ідентифікації особи (фізичної чи юридичної) з використанням електронного цифрового підпису чи іншого альтернативного засобу ідентифікації особи, реєстрації користувача на відповідному порталі, у тому числі з використанням електронної системи ідентифікації «Bank ID».

У паперовій формі інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (далі – Державний реєстр прав) надається за заявою особи, яка бажає отримати таку інформацію, або уповноваженої нею особи шляхом звернення до суб’єкта державної реєстрації прав, центру надання адміністративних послуг або нотаріуса, незалежно від місцезнаходження нерухомого майна.

За отримання інформації з Державного реєстру прав справляється адміністративний збір у розмірі:

  • 0,025 прожиткового мінімуму для працездатних осіб (у 2018 році – 40,00 грн.) – за отримання інформації в паперовій формі;
  • 0,0125 прожиткового мінімуму для працездатних осіб (у 2018 році – 20,00 грн.) – за отримання інформації в електронній формі.

Вищезазначена інформація надається у паперовій або електронній формі без використання спеціальних бланків, проставлення підпису та печатки державного реєстратора прав та має однакову юридичну силу.

Відомості, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (далі – Єдиний державний реєстр) в електронній формі надається у формі витягу.

Витяг з Єдиного державного реєстру у паперовій формі надається за запитом заявника шляхом звернення до уповноваженого суб’єкта державної реєстрації, центру надання адміністративних послуг або нотаріуса, незалежно від місця зберігання реєстраційної справи в паперовій формі. Зазначений витяг надається без використання спеціальних бланків та без проставляння підпису і печатки державного реєстратора.

За отримання витягу з Єдиного державного реєстру справляється адміністративний збір у розмірі:

  • 0,05 прожиткового мінімуму для працездатних осіб (у 2018 році – 90,00 грн.) – за надання витягу в паперовій формі;
  • 75 відсотків плати від 0,05 прожиткового мінімуму для працездатних осіб    (у 2018 році – 70,00 грн.) – за надання витягу в електронній формі.

Відомості з Єдиного державного реєстру, що надаються у паперовій або електронній формах мають однакову юридичну силу.

Користуйтеся зручними сервісами Міністерства юстиції України.

Частиною 1 ст. 28 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» (далі - Закон) визначено підстави для відмови у державній реєстрації:

1) документи подано особою, яка не має на це повноважень;

2) у Єдиному державному реєстрі містяться відомості про судове рішення щодо заборони проведення реєстраційної дії;

3) у Єдиному державному реєстрі містяться відомості про судове рішення про арешт корпоративних прав - у разі державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі, у зв’язку із зміною частки засновника (учасника) у статутному (складеному) капіталі (пайовому фонді) юридичної особи;

3-1) заяву про державну реєстрацію змін до відомостей Єдиного державного реєстру, пов’язаних із зміною засновників (учасників) юридичної особи у зв’язку із зміною частки засновника (учасника) у статутному (складеному) капіталі (пайовому фонді) юридичної особи, подано щодо засновника (учасника), який на момент подання заяви внесений до Єдиного реєстру боржників, зокрема за виконавчими провадженнями про стягнення аліментів за наявності заборгованості з відповідних платежів понад три місяці, крім випадку збільшення розміру такої частки;

4) не усунуто підстави для зупинення розгляду документів протягом встановленого строку;

5) документи суперечать вимогам Конституції та законів України;

6) документи суперечать статуту громадського формування;

7) порушено встановлений законом порядок створення юридичної особи, громадського формування, що не має статусу юридичної особи;

8) невідповідність найменування юридичної особи вимогам закону;

9) щодо засновника (учасника) юридичної особи, що створюється, проведено державну реєстрацію рішення про припинення юридичної особи в результаті її ліквідації;

10) щодо юридичної особи, стосовно якої подано заяву про державну реєстрацію змін до відомостей Єдиного державного реєстру, пов’язаних із зміною засновників (учасників) юридичної особи, проведено державну реєстрацію рішення про припинення юридичної особи в результаті її ліквідації;

11) документи для державної реєстрації припинення юридичної особи подані:

раніше строку, встановленого цим Законом;

щодо юридичної особи, що припиняється в результаті її ліквідації та є засновником (учасником) інших юридичних осіб та/або має не закриті відокремлені підрозділи, та/або є засновником третейського суду;

в Єдиному державному реєстрі відсутній запис про державну реєстрацію юридичної особи, утвореної шляхом реорганізації в результаті злиття, приєднання або поділу;

щодо акціонерного товариства, стосовно якого надійшли відомості про наявність нескасованої реєстрації випуску акцій;

щодо юридичної особи - емітента цінних паперів, стосовно якого надійшли відомості про наявність нескасованих випусків цінних паперів;

щодо юридичної особи, що ліквідується, стосовно якої надійшли відомості про наявність заборгованості із сплати податків і зборів та/або наявність заборгованості із сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування;

щодо юридичної особи, що реорганізується, стосовно якої надійшли відомості про наявність заборгованості із сплати податків і зборів та/або наявність заборгованості із сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та відсутній узгоджений план реорганізації юридичної особи;

щодо юридичної особи, стосовно якої надійшли відомості про наявність заборгованості із сплати страхових коштів до Пенсійного фонду України та фондів соціального страхування;

щодо юридичної особи, що припиняється в результаті ліквідації, стосовно якої надійшли відомості про відкрите виконавче провадження;

щодо юридичної особи, стосовно якої відкрито провадження у справі про банкрутство;

12) статут товариства з обмеженою відповідальністю або товариства з додатковою відповідальністю поданий зі змінами, прийнятими без врахування голосів, які припадають на частку померлого учасника товариства.

Відповідно до ч.1 ст.34 Закону рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб’єкта державної реєстрації можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України та його територіальних органів або до суду.

При Головному територіальному управлінні юстиції у Черкаській області діє Комісія з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації, тому скаргу можна подати або надіслати за адресою: бульв. Шевченка, 185, м. Черкаси, 18001.

Діяльність Комісії здійснюється виключно на безоплатній основі, що є відмінним від оскарження в судовому порядку, де необхідно сплачувати судовий збір.

Суб’єкти розгляду скарг:

  • Міністерство юстиції України;
  • Територіальні органи Міністерства юстиції України.

Міністерство юстиції України розглядає скарги:

  • на рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав (крім випадків, коли таке право набуто на підставі рішення суду, а також коли щодо нерухомого майна наявний судовий спір);
  • на проведені державним реєстратором юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань реєстраційні дії (крім випадків, якщо такі реєстраційні дії проведено на підставі рішення суду);
  • на рішення, дії або бездіяльність територіальних органів Міністерства юстиції України.

Територіальні органи Міністерства юстиції України розглядають скарги:

  • на рішення (крім рішення про державну реєстрацію прав та рішення, згідно з яким проведено реєстраційну дію);
  • на дії або бездіяльність державного реєстратора, суб’єктів державної реєстрації.

Вимоги до термінів подачі скарги:

  • скарга має бути поданою протягом 60 календарних днів з дня прийняття рішення, що оскаржується, або з дня, коли особа дізналася чи могла дізнатися про порушення її прав відповідною дією чи бездіяльністю.

Вимоги до змісту скарги:

  • необхідно вказати реквізити рішення державного реєстратора, яке оскаржується (у сфері реєстрації нерухомості);
  • необхідно викласти зміст оскаржуваного рішення, дій чи бездіяльності;
  • вказати норми законодавства, які порушено на думку скаржника;
  • викласти обставини, якими обґрунтовуються вимоги;
  • мають бути вказані відомості про наявність чи відсутність судового спору з порушеного у скарзі питання, що може мати наслідком скасування оскаржуваного рішення державного реєстратора та/або внесення відомостей до відповідних реєстрів.

Вимоги до оформлення скарги:

  • необхідно вказати повне найменування (ім’я) скаржника, його місце проживання чи перебування (для фізичних осіб) або місцезнаходження (для юридичних осіб);
  • необхідно вказати найменування (ім’я) представника скаржника, якщо скарга подається представником;
  • необхідно зазначити дату складання скарги;
  • скарга має бути підписана.

Вимоги до супровідних документів:

  • якщо скарга буде подаватися представником, необхідна довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження такого представника (або копія такого документа, засвідчена в установленому порядку);
  • до скарги додаються засвідчені в установленому порядку копії документів, що підтверджують факт порушення прав скаржника (за наявності).

Що означає «копія засвідчена в установленому порядку» та з чого складається відмітка про засвідчення копії?

Відмітка про засвідчення копії складається:

  • зі слів «згідно з оригіналом»;
  • назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища;
  • дати засвідчення копії;
  • засвідчуватися повинна кожна сторінка документа з відтиском печатки підприємства (за наявності), установи, організації, іншої юридичної особи.

Суб’єкти розгляду скарг:

ü Міністерство юстиції України;

ü Територіальні органи Міністерства юстиції України.

Міністерство юстиції України розглядає скарги:

ü на рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав (крім випадків, коли таке право набуто на підставі рішення суду, а також коли щодо нерухомого майна наявний судовий спір);

ü на проведені державним реєстратором юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань реєстраційні дії (крім випадків, якщо такі реєстраційні дії проведено на підставі рішення суду);

ü на рішення, дії або бездіяльність територіальних органів Міністерства юстиції України.

Територіальні органи Міністерства юстиції України розглядають скарги:

ü на рішення (крім рішення про державну реєстрацію прав та рішення, згідно з яким проведено реєстраційну дію);

ü на дії або бездіяльність державного реєстратора, суб’єктів державної реєстрації.

Вимоги до термінів подачі скарги:

ü скарга має бути поданою протягом 60 календарних днів з дня прийняття рішення, що оскаржується, або з дня, коли особа дізналася чи могла дізнатися про порушення її прав відповідною дією чи бездіяльністю.

Вимоги до змісту скарги:

ü необхідно вказати реквізити рішення державного реєстратора, яке оскаржується (у сфері реєстрації нерухомості);

ü необхідно викласти зміст оскаржуваного рішення, дій чи бездіяльності;

ü вказати норми законодавства, які порушено на думку скаржника;

ü викласти обставини, якими обґрунтовуються вимоги;

ü мають бути вказані відомості про наявність чи відсутність судового спору з порушеного у скарзі питання, що може мати наслідком скасування оскаржуваного рішення державного реєстратора та/або внесення відомостей до відповідних реєстрів.

Вимоги до оформлення скарги:

ü необхідно вказати повне найменування (ім’я) скаржника, його місце проживання чи перебування (для фізичних осіб) або місцезнаходження (для юридичних осіб);

ü необхідно вказати найменування (ім’я) представника скаржника, якщо скарга подається представником;

ü необхідно зазначити дату складання скарги;

ü скарга має бути підписана.

Вимоги до супровідних документів:

ü якщо скарга буде подаватися представником, необхідна довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження такого представника (або копія такого документа, засвідчена в установленому порядку);

ü до скарги додаються засвідчені в установленому порядку копії документів, що підтверджують факт порушення прав скаржника (за наявності).

Що означає «копія засвідчена в установленому порядку» та з чого складається відмітка про засвідчення копії?

Відмітка про засвідчення копії складається:

ü зі слів «згідно з оригіналом»;

ü назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища;

ü дати засвідчення копії;

ü засвідчуватися повинна кожна сторінка документа з відтиском печатки підприємства (за наявності), установи, організації, іншої юридичної особи.

!_VAN0640 Павле Дмитровичу! Після звільнення за згодою сторін мені не виплатили частину коштів, які я заробив. Що мені робити?

Чи має роботодавець при звільненні виплатити всю суму одразу?

При звільненні працівника виплата всіх сум провадиться в день звільнення. Якщо працівник в цей день не працював – кошти мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред’явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану нею суму.

Що робити, якщо не дійшли згоди?

Працівник може стягнути нараховану, але не виплачену заробітну плату:

•          в позасудовому порядку;

•          в судовому порядку.

Як вирішити спір у позасудовому порядку?

Звернутися із заявою до комісії по трудових спорах (у разі її створення) без обмежень будь-яким строком.

Трудовий спір підлягає розгляду, якщо працівник самостійно або з участю профспілкової організації не врегулював розбіжності при безпосередніх переговорах  з власником або уповноваженим ним органом.

Комісія зобов’язана розглянути спір у десятиденний строк з дня подання заяви. Спори повинні розглядатися у присутності працівника, який подав заяву, представників власника або уповноваженого ним органу. Розгляд спору за відсутності працівника допускається лише за його письмовою заявою. За бажанням працівника при розгляді спору від його імені може виступати представник профспілкового органу або за вибором працівника інша особа, в тому числі адвокат.

Чи можна оскаржити рішення комісії?

У разі незгоди з рішенням комісії по трудових спорах можна оскаржити її рішення до суду в десятиденний строк з дня вручення виписки з протоколу засідання комісії чи його копії. Пропуск вказаного строку не є підставою відмови у прийнятті заяви. Визнавши причини пропуску поважними, суд може поновити цей строк і розглянути спір по суті. В разі коли пропущений строк не буде поновлено, заява не розглядається, і залишається в силі рішення комісії по трудових спорах.

Чи довго чекати виконання рішення комісії?

Рішення комісії по трудових спорах підлягає виконанню у триденний строк після закінченні 10 днів, передбачених на його оскарження.

У разі невиконання власником або уповноваженим ним органом рішення комісії по трудових спорах у встановлений строк  працівникові комісією по трудових спорах підприємства, установи, організації видається посвідчення, що має силу виконавчого листа.

На підставі посвідчення, пред'явленого не пізніше тримісячного строку до органу державної виконавчої служби або приватному виконавцю, державний виконавець чи приватний виконавець виконує рішення комісії по трудових спорах у примусовому порядку.

Що необхідно знати, щоб звернутися до суду?

Для стягнення заборгованості працівник може звернутися до суду в порядку:

- наказного провадження (вимога працівника про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати є безспірною);

- позовного провадження (наявний спір щодо розміру заборгованості з виплати заробітної плати та/або права на її отримання).

Яка процедура в рамках наказного провадження?

Судовий наказ може бути видано у разі якщо заявлено вимогу про стягнення нарахованої, але не виплаченої працівнику суми заробітної плати.

Заява про видачу судового наказу подається до суду першої інстанції за місцем розташування підприємства або за місцем реєстрації позивача.

Працівник має право звернутися до суду без обмеження строку.

Які документи необхідно подати і скільки це коштує?

Заява подається у письмовій формі та має містити докази:

- перебування заявника у трудових відносинах із боржником (наприклад: засвідчені копії наказу про прийняття на роботу, копія трудової книжки, копія трудового договору між роботодавцем і працівником, довідка з місця роботи тощо);

- підтвердження суми, яка стягується (будь-який належно оформлений документ, що вказує на розмір нарахованої заробітної плати та компенсації за порушення строків її виплати, зокрема, довідка бухгалтерії боржника, розрахунковий лист чи копія платіжної відомості тощо).

При зверненні до суду в порядку наказного провадження з вимогою про стягнення нарахованої, але не виплаченої зарплати судовий збір не сплачується.

Як довго чекати рішення?

У разі прийняття судом ухвали про відкриття провадження, суд у триденний строк видає судовий наказ по суті заявлених вимог.

Судовий наказ набирає законної сили протягом 3 днів після закінчення десятиденного строку, які виділяються позивачу на подання заяви про відміну ухвали.

На підставі судового наказу стягувач повинен звернутися до державної виконавчої служби з метою його примусового виконання.

Яка процедура звернення у рамках позовного провадження?

У разі наявності спору щодо розміру заборгованості працівник може звернутися з позовною заявою до суду за місцем розташування підприємства                      чи місцем проживання/перебування позивача без обмеження строків.

Позивачі звільняються від сплати судового збору.

Чи передбачене відшкодування за час затримки розрахунку при звільненні?

Суд стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку. Якщо розрахунок не проведений до розгляду справи – по день постановлення рішення.

Відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.

У разі спору про розмір виплат вимоги про відповідальність за затримку підлягають задоволенню у повному обсязі, якщо спір вирішено на користь позивача.

При частковому задоволенні позову працівника суд визначає розмір відшкодування за час затримки розрахунку з урахуванням спірної суми, на яку той мав право, частки, яку вона становила у заявлених вимогах, істотності цієї частки порівняно із середнім заробітком та інших конкретних обставин справи.

Як довго чекати рішення щодо стягнення заробітної плати?

Судове рішення про виплату заробітної плати підлягає негайному виконанню, якщо сума заборгованості не перевищує 1 місяць.

Суд, ухвалюючи рішення, може допустити негайне виконання судового рішення в разі стягнення всієї суми заборгованості із заробітної плати.

Куди звернутися, щоб отримати детальну консультацію?

З метою вирішення питання щодо виплати заборгованості по заробітній платі, Вам необхідно звернутися до Управління Держпраці у Черкаській області за адресою: м. Черкаси, бул. Шевченка, 205. У разі виникнення спору рекомендуємо звернутися до місцевого загального суду за Вашим зареєстрованим місцем проживання чи перебування (з переліком місцевих загальних судів можна ознайомитися на офіційному веб-сайті «Судова влада України» за посиланням: http://court.gov.ua/vidxls).

 

 

<< Початок < Попередня 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 Наступна > Кінець >>
Сторінка 2 з 26