Офіційний сайт Катеринопільської районної державної адміністрації і районної ради

drv

mrog

Управління юстиції інформує
Управління юстиції інформує

Управління юстиції інформує (489)

Одним із найбільш доступних, і тому поширених засобів захисту своїх прав є звернення зі скаргами, зауваженнями та пропозиціями до органів державної влади, місцевого самоврядування, об’єднань громадян, підприємств, установ, організацій, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов’язків.

Рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб’єкта державної реєстрації можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України, його територіальних органів або до суду.

При Головному територіальному управлінні юстиції у Черкаській області діє Комісія з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації (далі – Комісія), що забезпечує розгляд скарг у сфері реєстрації бізнесу та нерухомості.

До повноважень Комісії належить розгляд скарг на:

1) рішення (крім рішення про державну реєстрацію прав та рішення, згідно з яким проведено реєстраційну дію);

2) дії або бездіяльність державних реєстраторів, суб’єктів державної реєстрації.

Розгляд скарги здійснюється лише за умови звернення скаржника протягом 60 календарних днів з дня прийняття рішення, що оскаржується, або з дня, коли особа дізналася чи могла дізнатися про порушення її прав відповідною дією чи бездіяльністю.

Термін розгляду скарги становить 30 днів (у деяких випадках може продовжуватись до 45 днів).

Під час розгляду скарги по суті обов’язково запрошується скаржник        та/або його представник (за умови якщо ним зазначено про це у скарзі), суб’єкт оскарження та інші заінтересовані особи, зазначені у скарзі або встановлені відповідно до відомостей реєстрів. Неприбуття таких осіб, яким було належним чином повідомлено про розгляд скарги, а також неотримання такими особами повідомлень про час та місце розгляду скарги з причин, що не залежать від суб’єкта розгляду скарги, не перешкоджає її розгляду.

На відміну від суду, розгляд скарги здійснюється безоплатно.

«Як отримати копії документів, що містяться в реєстраційній справі

у паперовій формі»

 

Порядком надання відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 10.06.2016 № 1657/5 (далі – Порядок), встановлено, що документи, які містяться в реєстраційній справі, у паперовій формі надаються за запитом про надання документів, що містяться в реєстраційній справі відповідної юридичної особи, фізичної особи - підприємця, заявника, шляхом звернення до центру надання адміністративних послуг, утвореного при суб’єкті державної реєстрації, що відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» (далі – Закон) уповноважений зберігати реєстраційні справи у паперовій формі.

У разі якщо відповідно до Закону державна реєстрація проводиться Міністерством юстиції України та його територіальними органами, документи, що містяться в реєстраційній справі у паперовій формі, надаються за запитом заявника шляхом звернення до Міністерства юстиції України або його територіальних органів, що відповідно до закону уповноважені зберігати реєстраційні справи у паперовій формі.

Частиною 3 статті 29 Закону передбачено, що реєстраційна справа в паперовій формі зберігається у суб’єкта державної реєстрації за місцезнаходженням юридичної особи, громадського формування, фізичної особи - підприємця:

-       щодо юридичної особи (крім громадського формування) та фізичної особи - підприємця - у виконавчих органах міської ради міст обласного та/або республіканського Автономної Республіки Крим значення, Київській, Севастопольській міських, районних, районних у містах Києві та Севастополі державних адміністраціях;

-       щодо громадського формування, професійних спілок, їх організацій, об’єднань профспілок - у Міністерстві юстиції України, територіальних органах Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.

Для отримання копій документів необхідно подати:

1) Запит про надання документів, що містяться в реєстраційній справі відповідної юридичної особи, фізичної особи – підприємця;

2) Документ, що підтверджує внесення плати за надання документів у паперовій формі.

Плата справляється за кожен отриманий документ. За надання документа в паперовій формі, що міститься в реєстраційній справі стягується плата в розмірі

0,07 від прожиткового мінімуму для працездатних осіб (120 грн. у 2018 році), встановленому законом на 1 січня календарного року, в якому подаються відповідні документи.

Кількість документів, щодо яких подається запит, не обмежується.

За результатом розгляду запиту щодо надання документів, що містяться в реєстраційній справі, державний реєстратор виготовляє копії таких документів для надання їх заявнику, з проставлянням підпису та печатки державного реєстратора на кожній сторінці.

Документи, що містяться в реєстраційній справі, у паперовій формі, надаються протягом 24 годин після надходження запиту, крім вихідних та святкових днів.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб’єкта державної реєстрації прав можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України, його територіальних органів або до суду.

При Міністерстві юстиції України та Головному територіальному управлінні юстиції у Черкаській області створено Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації.

За результатами розгляду скарги в сфері нерухомості приймається мотивоване рішення про:

1) відмову у задоволенні скарги;

2) задоволення (повне чи часткове) скарги шляхом прийняття рішення про:

а) скасування рішення про державну реєстрацію прав, скасування рішення територіального органу Міністерства юстиції України, прийнятого за результатами розгляду скарги;

б) скасування рішення про відмову в державній реєстрації прав та проведення державної реєстрації прав;

в) внесення змін до записів Державного реєстру прав та виправлення помилки, допущеної державним реєстратором;

г) тимчасове блокування доступу державного реєстратора до Державного реєстру прав;

ґ) анулювання доступу державного реєстратора до Державного реєстру прав;

д) скасування акредитації суб’єкта державної реєстрації;

е) притягнення до дисциплінарної відповідальності посадової особи територіального органу Міністерства юстиції України;

є) направлення до Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату при Міністерстві юстиції України подання щодо анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю.

Міністерство юстиції України та його територіальні органи відмовляють у задоволенні скарги, якщо:

1) скарга оформлена без дотримання вимог, визначених ч. 5 ст. 37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

2) на момент прийняття рішення за результатом розгляду скарги відбулася державна реєстрація цього права за іншою особою, ніж зазначена у рішенні, що оскаржується;

3) наявна інформація про судове рішення або ухвалу про відмову позивача від позову з того самого предмета спору, про визнання позову відповідачем або затвердження мирової угоди сторін;

4) наявна інформація про судове провадження у зв’язку із спором між тими самими сторонами, з тих самих предмета і підстав;

5) є рішення цього органу з того самого питання;

6) в органі розглядається скарга з цього питання від того самого скаржника;

7) скарга подана особою, яка не має на це повноважень;

8) закінчився встановлений законом строк подачі скарги (60 днів з моменту прийняття рішення державним реєстратором, або ж 60 днів з того моменту, коли особа дізналася чи могла дізнатися про цей факт).

9) розгляд питань, порушених у скарзі, не належить до компетенції органу;

10) державним реєстратором, територіальним органом Міністерства юстиції України прийнято таке рішення відповідно до законодавства.

Скаргу можна подати до:

- Міністерства юстиції України за адресою: вулиця Архітектора Городецького 13, м. Київ, 01001;

-    Головного територіального управління юстиції у Черкаській області за адресою: бульвар Шевченка 185, м. Черкаси, 18001.

За консультацією звертайтеся за телефоном (0472) 33-00-27.

Міністерство юстиції та Державна судова адміністрація підписали меморандум про співробітництво, який передбачає, що до 15 листопада цього року запрацює автоматизований обмін інформацією між Єдиним державним реєстром судових рішень та Єдиним державний реєстром юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань, Державним реєстром обтяжень рухомого майна, Державним реєстром речових прав на нерухоме майно. Цей меморандум підписали заступник Міністра юстиції з питань державної реєстрації Олена Сукманова та заступник Голови Державної судової адміністрації Сергій Чорнуцький.

«Автоматичний обмін даними між реєстрами зарекомендував себе як ефективний інструмент недопущення реєстратором свідомих чи несвідомих помилок під час вчинення реєстраційних дій. Тому ми продовжуємо роботу в цьому напрямку і я дуже сподіваюся, що з 15 листопада такий автообмін запрацює між реєстрами Мін’юсту та Єдиним державним реєстром судових рішень», - сказала Олена Сукманова.

За її словами, здійснення реєстраційних дій на основі підробленого судового рішення є доволі поширеним явищем, хоча реєстратори зобов’язані перевіряти відповідність судового рішення, на основі якого вони збираються вчинити реєстрацію, з судовим реєстром.

«Після запровадження автообміну при здійсненні реєстраційної дії, по-перше,  текст судового рішення буде підтягуватися у реєстр автоматично, по-друге, він буде автоматично зберігатися у відповідному розділі, по-третє, це буде документ з офіційного джерела. Тому реєстратор вже не зможе сказати, що рішення суду кудись зникло, чи воно було якимось іншим», - зазначила Олена Сукманова.

Олена Сукманова нагадала, що майже рік тому Мін’юст запустив такий же автообмін з Держгеокадастром. За її словами, це зняло проблему подвійної реєстрації договорів оренди землі. «Якщо у 2017 році більшість скарг до Антирейдерської комісії Мін’юсту стосувалися саме подвійної реєстрації договорів оренди, то у 2018 році після введення автообміну Комісія не отримала жодної скарги з цього приводу, оскільки реєстратори вже фізично не можуть повторно зареєструвати вже зареєстровану земельну ділянку», - зазначила заступник Міністра юстиції.

15 серпня 2018 року набрали чинності зміни до Закону України «Про фермерське господарство» (далі – Закон).

Так, Закон  тепер передбачає, що фермерське господарство діє на основі установчого документа  (для юридичної особи  –  статуту,  для господарства без статусу юридичної особи – договору  (декларації) про створення фермерського господарства).

Закон доповнено статтею 81 щодо створення та діяльності сімейного фермерського господарства без набуття статусу юридичної особи, якою визначено наступне.

Сімейне фермерське господарство без статусу юридичної особи організовується фізичною особою самостійно або спільно з членами її сім’ї на підставі договору (декларації) про створення сімейного фермерського господарства.

Договір про створення сімейного фермерського господарства укладається фізичною особою спільно з членами її сім’ї в письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню за місцем розташування майна та земельних ділянок фермерського господарства.

Декларація про створення сімейного фермерського господарства (у разі одноосібного ведення такого господарства) складається фізичною особою самостійно в письмовій формі.

Головою сімейного фермерського господарства без статусу юридичної особи є член сім’ї, визначений договором (декларацією) про створення сімейного фермерського господарства, який реєструється як фізична особа – підприємець.

Після укладання (складання) договору (декларації) про створення сімейного фермерського господарства голова сімейного фермерського господарства має зареєструватися як фізична особа – підприємець або зареєструвати зміни до відомостей про фізичну особу – підприємця в порядку, встановленому законом.

Від імені сімейного фермерського господарства без статусу юридичної особи має право виступати голова цього господарства або уповноважений ним у встановленому цивільним законодавством порядку один із членів господарства.

Умови договору (декларації) про створення сімейного фермерського господарства визначають:

а) найменування, місцезнаходження (адресу) господарства, мету та види його діяльності;

б) порядок прийняття рішень та координації спільної діяльності членів господарства;

в) правовий режим спільного майна членів господарства;

г) порядок покриття витрат та розподілу результатів (прибутку або збитків) діяльності господарства між його членами;

ґ) порядок вступу до господарства та виходу з нього;

д) трудові відносини членів господарства;

е) прізвище, ім’я та по батькові членів господарства, ступінь їх родинного зв’язку, паспортні дані та реєстраційні номери облікових карток платників податків (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті, реєстраційні номери облікових карток платників податків не зазначаються);

є) інші положення, що не суперечать чинному законодавству.

Типова форма договору (декларації) про створення сімейного фермерського господарства затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної аграрної політики.

У зв’язку із зазначеними змінами тепер у Законі України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» (далі – Закон про реєстрацію) передбачено, що в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань повинні міститися також відомості щодо створення фізичною особою – підприємцем сімейного фермерського господарства.

У статті 15 Закону про реєстрацію, яка встановлює вимоги до оформлення документів, що подаються для державної реєстрації закріплено, що договір (декларація) про створення сімейного фермерського господарства повинен містити відомості, передбачені законодавством, та відповідати законодавству.

Крім того, статтю 18 Закону про реєстрацію доповнено наступними нормами:

для державної реєстрації фізичної особи підприємцем подається договір (декларація) про створення сімейного фермерського господарства – у разі державної реєстрації фізичної особи, яка самостійно або з членами сім’ї створює сімейне фермерське господарство відповідно до Закону України «Про фермерське господарство»;

для державної реєстрації змін до відомостей про фізичну-особу підприємця подається договір (декларація) про створення сімейного фермерського господарства – у разі створення фізичною особою – підприємцем сімейного фермерського господарства відповідно до Закону України «Про фермерське господарство»; договір (декларація) про створення сімейного фермерського господарства у новій редакції – у разі внесення змін, що містяться в договорі (декларації) про створення сімейного фермерського господарства.

Перелік підстав для відмови у державній реєстрації доповнено наступною: подані документи суперечать вимогам законів України (пункт 6 частини другої статті 28 Закону про реєстрацію).

Статтею 11 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» встановлено, що відомості, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - Єдиний державний реєстр), є відкритими і загальнодоступними (крім реєстраційних номерів облікових карток платників податків та паспортних даних) та у випадках, передбачених цим Законом, за їх надання стягується плата.

Порядок надання відомостей з Єдиного державного реєстру затверджений наказом Міністерства юстиції України від 10.06.2016 № 1657/5.

Порядком визначено, що відомості з Єдиного державного реєстру надаються за допомогою програмних засобів ведення цього реєстру у паперовій або електронній формах, що мають однакову юридичну силу та містять обов’язкове посилання на Єдиний державний реєстр, крім документів, що містяться в реєстраційній справі та надаються у паперовій формі.

У паперовій формі надаються:

виписка з Єдиного державного реєстру для проставлення апостиля, яка надається державним реєстратором територіального органу Міністерства юстиції України, на аркушах формату А4 (210 х 297 міліметрів) без використання спеціальних бланків з проставлянням підпису та печатки державного реєстратора;

виписка з Єдиного державного реєстру за результатом проведеної державної реєстрації, яка надається державним реєстратором юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - державний реєстратор) на аркушах формату А4 (210 х 297 міліметрів) без використання спеціальних бланків з проставлянням підпису та печатки державного реєстратора або печатки, визначеної Законом України «Про нотаріат» (у випадку якщо державним реєстратором є нотаріус);

витяг з Єдиного державного реєстру, який надається державним реєстратором (крім державного реєстратора Міністерства юстиції України або його територіального органу), уповноваженою особою центру надання адміністративних послуг, нотаріусом, на аркушах формату А4 (210 х 297 міліметрів) без використання спеціальних бланків та без проставляння підпису і печатки;

документи, що містяться в реєстраційній справі відповідної юридичної особи, громадського формування, що не має статусу юридичної, фізичної особи - підприємця (далі - реєстраційна справа), які надаються державним реєстратором суб’єкта державної реєстрації, що відповідно до закону уповноважений зберігати реєстраційні справи у паперовій формі, шляхом виготовлення копій таких документів з проставлянням підпису та печатки державного реєстратора на кожній сторінці.

В електронній формі надаються:

відомості з Єдиного державного реєстру через портал електронних сервісів юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи (далі - портал електронних сервісів);

відомості з Єдиного державного реєстру у форматі бази даних або в іншому форматі у режимі реального часу на підставі договорів, укладених з технічним адміністратором Єдиного державного реєстру.

За надання відомостей з Єдиного державного реєстру справляється плата у розмірі, встановленому статтею 36 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань»:

0,05 прожиткового мінімуму для працездатних осіб - за надання виписки для проставлення апостилю та витягу в паперовій формі ( у 2018 році - 90 грн.);

0,07 прожиткового мінімуму для працездатних осіб - за надання документа в паперовій формі, що міститься в реєстраційній справі ( у 2018 році - 120 грн.);

75 відсотків плати, встановленої цією частиною за надання відповідного документа в паперовій формі - за надання витягу в електронній формі та документа в електронній формі, що міститься в реєстраційній справі.

Виписка, витяг з Єдиного державного реєстру у паперовій формі, витяг та інші відомості з Єдиного державного реєстру в електронній формі надаються незалежно від місця зберігання реєстраційної справи в паперовій формі.

Відомості з Єдиного державного реєстру надаються у строки, встановлені Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» або у випадках, передбачених цим Законом, у строки, визначені договором, укладеним з технічним адміністратором Єдиного державного реєстру, а саме:

- виписки для проставлення апостилю, витяги в паперовій формі та документи, що містяться в реєстраційній справі, надаються протягом 24 годин після надходження запиту, крім вихідних та святкових днів;

- витяги в електронній формі надаються в режимі реального часу.

!_VAN0640 Плачу аліменти справно вже 2 роки, але колишня дружина не дає бачитись із сином. Що мені робити?

Іван Луцюк

Захист прав найменших українців є пріоритетом як Міністерства юстиції, так і всього Уряду. Умовами повноцінного виховання дитини є постійний контакт з батьками та контакт з іншими родичами.

Тому під час підготовки другого пакету законів #ЧужихДітейНеБуває ми пішли на безпрецедентний для нашої держави крок. Ми урівняли можливості для виховання й спілкування з дитиною як того з батьків, з ким вона проживає, так і того з батьків, хто мешкає окремо від дитини.

Зокрема, було гарантоване право того з батьків, хто живе окремо, бачитися з малюком.

Чи впливає на можливість спілкування з дитиною те, з ким вона проживає?

Мати і батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою.

Розірвання шлюбу між батьками та проживання їх окремо від дитини жодним чином не впливає на обсяг їхніх прав. Так само, як і не звільняє від обов'язків щодо дитини. Це саме той баланс, якого ми намагалися досягти в новаціях у рамках ініціативи Мін’юсту #ЧужихДітейНеБуває.

Чи є порушником той з батьків, хто обмежує можливість для спілкування з дитиною  другого з батьків?

Той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.

Чи є випадки, коли право на спілкування може бути обмежене?

Мати, батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування між собою, крім випадків, коли таке право обмежене законом та здійснюється всупереч інтересам дитини.

Куди звернутися, якщо вам не дають спілкуватися з дитиною?

Якщо все ж таки склалася така ситуація, коли один із батьків забороняє іншому бачитися з дитиною, особа має право на попереднє звернення за захистом своїх сімейних прав та інтересів до органу опіки та піклування.

За відповідною заявою орган опіки та піклування визначає способи участі у вихованні дитини та спілкуванні з нею того з батьків, хто проживає окремо від неї.

Рішення про це орган опіки та піклування постановляє на підставі вивчення умов життя батьків, їхнього ставлення до дитини, інших обставин, що мають істотне значення. Таке рішення є обов'язковим до виконання.

У свою чергу, якщо той із батьків, з ким проживає дитина, й надалі чинить перешкоди та ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, другий із батьків має право звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод.

Суд визначає періодичність чи систематичність побачень з дитиною, можливість спільного відпочинку, можливість дитини залишатися у другого з батьків на певний строк, місце та час їхнього спілкування.

Під час вирішення спору щодо участі одного з батьків у вихованні дитини береться до уваги ставлення батьків до виконання своїх обов'язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення, в тому числі стан психічного здоров'я одного з батьків, зловживання ним алкогольними напоями або наркотичними засобами.

Що буде у разі невиконання судового рішення?

У разі ухилення від виконання рішення суду особою, з якою проживає дитина, суд за заявою того з батьків, хто проживає окремо, може передати дитину для проживання з ним.

Особа, яка ухиляється від виконання рішення суду, зобов'язана відшкодувати матеріальну та моральну шкоду, завдану тому з батьків, хто проживає окремо від дитини.

Куди звернутися за допомогою в підготовці відповідних звернень чи позовів?

Підготувати усі документи вам залюбки допоможуть у наших центрах та бюро безоплатної правової допомоги.

Дізнатись, де розташований найближчий Центр можна на сайті http://legalaid.gov.ua або за телефоном гарячої лінії 0 (800) 213-103.

Куди звертатися, щоб отримати детальну консультацію?

З метою вирішення питання щодо способів участі у вихованні дитини, Вам необхідно звернутися до служби у справах дітей районних державних адміністрацій чи міських рад  за місцем проживання дитини.

У разі виникнення спору рекомендуємо звернутися до місцевого загального суду за зареєстрованим місце проживання або за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем перебування відповідача (з переліком місцевих загальних судів можна ознайомитися на офіційному веб-сайті «Судова влада України» за посиланням: http://court.gov.ua/vidxls).

Також, у Черкаській області функціонує мережа центрів з надання безоплатної вторинної правової допомоги. Для вирішення питання надання безоплатної правової допомоги, Ви маєте право звернутися до Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Черкаській області (18000, м. Черкаси, бул. Шевченка, 185, телефон (0472) 54-68-31).

Додаткову інформацію про діяльність центрів з надання безоплатної вторинної допомоги у Черкаської області та їх місцезнаходження, Ви можете отримати на офіційному веб-сайті Регіонального центру з надання  безоплатної вторинної правової допомоги у Черкаській області http://cherkasy.legalaid.gov.ua/ua/.

100 млн грн аліментів на користь 16 тис дітей стягнуто державною виконавчою службою Черкаської області з початку 2018 року, що майже вдвічі більше, ніж торік.

Це стало можливим завдяки роботі законів #ЧужихДітейНеБуває, що передбачають цілий ряд санкцій для злісних неплатників аліментів: тимчасове позбавлення права виїзду за кордон, керування автомобілем, користування зброєю та полювання; штрафи та сплату виконавчого збору; позбавлення можливості займати високі державні посади тощо.

– Мін’юст знайшов реальні засоби впливу на тих батьків, які приховували офіційні доходи і роками не платили кошти на утримання власних дітей. Частина з них не лише погасила заборгованість, а й продовжує надалі регулярно платити аліменти, – зазначив начальник Головного територіального управління юстиції у Черкаській області Олександр Свіренюк.

Привчити українців відповідати за утримання і розвиток своїх дітей – основна мета прийнятих законів. На Черкащині на сьогодні 6,2 тис осіб мають заборгованість з виплати аліментів за 4 місяці й більше. З них 4,5 тисячі заборгували більш ніж за рік і сплачуватимуть заборгованість з урахуванням штрафу та виконавчого збору.

Нагадаємо, неплатникам аліментів, які мають 1 рік заборгованості, нараховано штрафи в розмірі 20% від суми боргу, 2 роки – 30% та 50%, якщо заборгованість становить 3 і більше років.

Рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб’єкта державної реєстрації можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України, його територіальних органів або до суду.

Вимоги до оформлення скарги, що подається до Міністерства юстиції України, його територіальних органів, визначені:

  • · Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (стаття 37);
  • · Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» (стаття 34);
  • · Порядком розгляду скарг у сфері державної реєстрації, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 №1128.

Скарга на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб’єкта державної реєстрації подається особою, яка вважає, що її права порушено, у письмовій формі та має містити:

1) повне найменування (ім'я), місце проживання (місцезнаходження) скаржника, а також найменування (ім'я) представника скаржника, якщо скарга подається ним;

2) реквізити рішення державного реєстратора, яке оскаржується. До таких реквізитів належить його номер, дата та суб’єкт внесення (це стосується нерухомого майна);

3) зміст оскаржуваного рішення, дій чи бездіяльності та норми законодавства, які, на думку скаржника, порушено;

4) викладення обставин, якими скаржник обґрунтовує свої вимоги;

5) відомості про наявність чи відсутність судового спору з порушеного у скарзі питання;

6) підпис скаржника або його представника із зазначенням дати складання скарги;

7) документ, який підтверджує повноваження представника скаржника (якщо скарга подається представником) або копія такого документа, засвідчена в установленому порядку;

8) підтвердження факту порушення прав скаржника у результаті прийняття оскаржуваного рішення (це стосується нерухомого майна);

9) належно засвідчені документальні докази порушення прав скаржника державним реєстратором (за наявності).

<< Початок < Попередня 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 Наступна > Кінець >>
Сторінка 10 з 35