Офіційний сайт Катеринопільської районної державної адміністрації і районної ради

drv

mrog

Управління юстиції інформує
Управління юстиції інформує

Управління юстиції інформує (454)

Відповідно до частини 6 статті 6 Закону України «Про політичні партії в Україні» громадянин України має право в будь-який час зупинити чи припинити своє членство в політичній партії шляхом подання заяви до відповідних статутних органів політичної партії. Членство в політичній партії зупиняється чи припиняється з дня подання такої заяви та не потребує додаткових рішень. З цього ж дня припиняється перебування громадянина України на будь-яких виборних посадах в політичній партії.

02.11.2016 набрав чинності Закон України від 06.10.2016 № 1666 -УШ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення державної реєстрації прав на нерухоме майно та захисту прав власності» (далі - Закон ), яким внесені зміни до низки нормативних актів, якими передбачається забезпечення захисту прав власності, економічних інтересів громадян та інвесторів, а також зменшення ризиків незаконного заволодіння майном.

Зокрема, статтю 6 Закону України «Про політичні партії в Україні» доповнено новою частиною, згідно якої, дія частини шостої цієї статті не поширюється на членів політичних партій, обраних на посади керівника та заступника керівника політичної партії. Членство в політичній партії керівника та заступника керівника політичної партії припиняється з дня, наступного за днем обрання нового керівника чи його заступника.

Відповідно до ст. 11 Закону України «Про політичні партії в Україні» політична партія забезпечує внесення змін до відомостей про політичну партію, її обласні, міські і районні організації або інші структурні утворення, передбачені статутом партії, а також про первинні осередки політичної партії, що містяться в Єдиному державному реєстрі, в порядку, визначеному Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань», у 10-денний строк після прийняття рішень з цих питань.

Для забезпечення зручності, економії часу та коштів Міністерством юстиції України запроваджено он-лайн сервіси для користувачів адміністративних послуг.

Наразі фізичні та юридичні особи мають можливість отримати  інформацію про зареєстровані права на нерухоме майно та їх обтяження, та відомості, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань в електронній формі, сплативши за надання зазначених послуг в он-лайн режимі.

Скористатись такою послугою можна за допомогою порталу «Кабінет електронних сервісів» за посиланням https://kap.minjust.gov.ua/login/index/.

Переваги отримання послуг он-лайн:

  • отримання відповідної інформації в режимі он-лайн;
  • зручність, відсутність черг та економія часу;
  • можливість оплати в он-лайн режимі при подачі заяви/запиту щодо отримання витягу/інформаційної довідки;
  • кожному електронному документу присвоюється електронний номер документа, за яким в електронній системі можна віднайти оригінал документа;
  • розмір адміністративного збору за отримання інформації/відомостей в електронній формі значно менший ніж розмір адміністративного збору за отримання інформації у паперовій формі;
  • цілодобовий доступ до он-лайн сервісу.

Необхідно зазначити, що в електронній формі інформацію можливо отримати за умови ідентифікації особи (фізичної чи юридичної) з використанням електронного цифрового підпису чи іншого альтернативного засобу ідентифікації особи, реєстрації користувача на відповідному порталі, у тому числі з використанням електронної системи ідентифікації «Bank ID».

У паперовій формі інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (далі – Державний реєстр прав) надається за заявою особи, яка бажає отримати таку інформацію, або уповноваженої нею особи шляхом звернення до суб’єкта державної реєстрації прав, центру надання адміністративних послуг або нотаріуса, незалежно від місцезнаходження нерухомого майна.

За отримання інформації з Державного реєстру прав справляється адміністративний збір у розмірі:

  • 0,025 прожиткового мінімуму для працездатних осіб (у 2018 році – 40,00 грн.) – за отримання інформації в паперовій формі;
  • 0,0125 прожиткового мінімуму для працездатних осіб (у 2018 році – 20,00 грн.) – за отримання інформації в електронній формі.

Вищезазначена інформація надається у паперовій або електронній формі без використання спеціальних бланків, проставлення підпису та печатки державного реєстратора прав та має однакову юридичну силу.

Відомості, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (далі – Єдиний державний реєстр) в електронній формі надається у формі витягу.

Витяг з Єдиного державного реєстру у паперовій формі надається за запитом заявника шляхом звернення до уповноваженого суб’єкта державної реєстрації, центру надання адміністративних послуг або нотаріуса, незалежно від місця зберігання реєстраційної справи в паперовій формі. Зазначений витяг надається без використання спеціальних бланків та без проставляння підпису і печатки державного реєстратора.

За отримання витягу з Єдиного державного реєстру справляється адміністративний збір у розмірі:

  • 0,05 прожиткового мінімуму для працездатних осіб (у 2018 році – 90,00 грн.) – за надання витягу в паперовій формі;
  • 75 відсотків плати від 0,05 прожиткового мінімуму для працездатних осіб    (у 2018 році – 70,00 грн.) – за надання витягу в електронній формі.

Відомості з Єдиного державного реєстру, що надаються у паперовій або електронній формах мають однакову юридичну силу.

Користуйтеся зручними сервісами Міністерства юстиції України.

Частиною 1 ст. 28 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» (далі - Закон) визначено підстави для відмови у державній реєстрації:

1) документи подано особою, яка не має на це повноважень;

2) у Єдиному державному реєстрі містяться відомості про судове рішення щодо заборони проведення реєстраційної дії;

3) у Єдиному державному реєстрі містяться відомості про судове рішення про арешт корпоративних прав - у разі державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі, у зв’язку із зміною частки засновника (учасника) у статутному (складеному) капіталі (пайовому фонді) юридичної особи;

3-1) заяву про державну реєстрацію змін до відомостей Єдиного державного реєстру, пов’язаних із зміною засновників (учасників) юридичної особи у зв’язку із зміною частки засновника (учасника) у статутному (складеному) капіталі (пайовому фонді) юридичної особи, подано щодо засновника (учасника), який на момент подання заяви внесений до Єдиного реєстру боржників, зокрема за виконавчими провадженнями про стягнення аліментів за наявності заборгованості з відповідних платежів понад три місяці, крім випадку збільшення розміру такої частки;

4) не усунуто підстави для зупинення розгляду документів протягом встановленого строку;

5) документи суперечать вимогам Конституції та законів України;

6) документи суперечать статуту громадського формування;

7) порушено встановлений законом порядок створення юридичної особи, громадського формування, що не має статусу юридичної особи;

8) невідповідність найменування юридичної особи вимогам закону;

9) щодо засновника (учасника) юридичної особи, що створюється, проведено державну реєстрацію рішення про припинення юридичної особи в результаті її ліквідації;

10) щодо юридичної особи, стосовно якої подано заяву про державну реєстрацію змін до відомостей Єдиного державного реєстру, пов’язаних із зміною засновників (учасників) юридичної особи, проведено державну реєстрацію рішення про припинення юридичної особи в результаті її ліквідації;

11) документи для державної реєстрації припинення юридичної особи подані:

раніше строку, встановленого цим Законом;

щодо юридичної особи, що припиняється в результаті її ліквідації та є засновником (учасником) інших юридичних осіб та/або має не закриті відокремлені підрозділи, та/або є засновником третейського суду;

в Єдиному державному реєстрі відсутній запис про державну реєстрацію юридичної особи, утвореної шляхом реорганізації в результаті злиття, приєднання або поділу;

щодо акціонерного товариства, стосовно якого надійшли відомості про наявність нескасованої реєстрації випуску акцій;

щодо юридичної особи - емітента цінних паперів, стосовно якого надійшли відомості про наявність нескасованих випусків цінних паперів;

щодо юридичної особи, що ліквідується, стосовно якої надійшли відомості про наявність заборгованості із сплати податків і зборів та/або наявність заборгованості із сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування;

щодо юридичної особи, що реорганізується, стосовно якої надійшли відомості про наявність заборгованості із сплати податків і зборів та/або наявність заборгованості із сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та відсутній узгоджений план реорганізації юридичної особи;

щодо юридичної особи, стосовно якої надійшли відомості про наявність заборгованості із сплати страхових коштів до Пенсійного фонду України та фондів соціального страхування;

щодо юридичної особи, що припиняється в результаті ліквідації, стосовно якої надійшли відомості про відкрите виконавче провадження;

щодо юридичної особи, стосовно якої відкрито провадження у справі про банкрутство;

12) статут товариства з обмеженою відповідальністю або товариства з додатковою відповідальністю поданий зі змінами, прийнятими без врахування голосів, які припадають на частку померлого учасника товариства.

Відповідно до ч.1 ст.34 Закону рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб’єкта державної реєстрації можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України та його територіальних органів або до суду.

При Головному територіальному управлінні юстиції у Черкаській області діє Комісія з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації, тому скаргу можна подати або надіслати за адресою: бульв. Шевченка, 185, м. Черкаси, 18001.

Діяльність Комісії здійснюється виключно на безоплатній основі, що є відмінним від оскарження в судовому порядку, де необхідно сплачувати судовий збір.

Суб’єкти розгляду скарг:

  • Міністерство юстиції України;
  • Територіальні органи Міністерства юстиції України.

Міністерство юстиції України розглядає скарги:

  • на рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав (крім випадків, коли таке право набуто на підставі рішення суду, а також коли щодо нерухомого майна наявний судовий спір);
  • на проведені державним реєстратором юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань реєстраційні дії (крім випадків, якщо такі реєстраційні дії проведено на підставі рішення суду);
  • на рішення, дії або бездіяльність територіальних органів Міністерства юстиції України.

Територіальні органи Міністерства юстиції України розглядають скарги:

  • на рішення (крім рішення про державну реєстрацію прав та рішення, згідно з яким проведено реєстраційну дію);
  • на дії або бездіяльність державного реєстратора, суб’єктів державної реєстрації.

Вимоги до термінів подачі скарги:

  • скарга має бути поданою протягом 60 календарних днів з дня прийняття рішення, що оскаржується, або з дня, коли особа дізналася чи могла дізнатися про порушення її прав відповідною дією чи бездіяльністю.

Вимоги до змісту скарги:

  • необхідно вказати реквізити рішення державного реєстратора, яке оскаржується (у сфері реєстрації нерухомості);
  • необхідно викласти зміст оскаржуваного рішення, дій чи бездіяльності;
  • вказати норми законодавства, які порушено на думку скаржника;
  • викласти обставини, якими обґрунтовуються вимоги;
  • мають бути вказані відомості про наявність чи відсутність судового спору з порушеного у скарзі питання, що може мати наслідком скасування оскаржуваного рішення державного реєстратора та/або внесення відомостей до відповідних реєстрів.

Вимоги до оформлення скарги:

  • необхідно вказати повне найменування (ім’я) скаржника, його місце проживання чи перебування (для фізичних осіб) або місцезнаходження (для юридичних осіб);
  • необхідно вказати найменування (ім’я) представника скаржника, якщо скарга подається представником;
  • необхідно зазначити дату складання скарги;
  • скарга має бути підписана.

Вимоги до супровідних документів:

  • якщо скарга буде подаватися представником, необхідна довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження такого представника (або копія такого документа, засвідчена в установленому порядку);
  • до скарги додаються засвідчені в установленому порядку копії документів, що підтверджують факт порушення прав скаржника (за наявності).

Що означає «копія засвідчена в установленому порядку» та з чого складається відмітка про засвідчення копії?

Відмітка про засвідчення копії складається:

  • зі слів «згідно з оригіналом»;
  • назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища;
  • дати засвідчення копії;
  • засвідчуватися повинна кожна сторінка документа з відтиском печатки підприємства (за наявності), установи, організації, іншої юридичної особи.

Суб’єкти розгляду скарг:

ü Міністерство юстиції України;

ü Територіальні органи Міністерства юстиції України.

Міністерство юстиції України розглядає скарги:

ü на рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав (крім випадків, коли таке право набуто на підставі рішення суду, а також коли щодо нерухомого майна наявний судовий спір);

ü на проведені державним реєстратором юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань реєстраційні дії (крім випадків, якщо такі реєстраційні дії проведено на підставі рішення суду);

ü на рішення, дії або бездіяльність територіальних органів Міністерства юстиції України.

Територіальні органи Міністерства юстиції України розглядають скарги:

ü на рішення (крім рішення про державну реєстрацію прав та рішення, згідно з яким проведено реєстраційну дію);

ü на дії або бездіяльність державного реєстратора, суб’єктів державної реєстрації.

Вимоги до термінів подачі скарги:

ü скарга має бути поданою протягом 60 календарних днів з дня прийняття рішення, що оскаржується, або з дня, коли особа дізналася чи могла дізнатися про порушення її прав відповідною дією чи бездіяльністю.

Вимоги до змісту скарги:

ü необхідно вказати реквізити рішення державного реєстратора, яке оскаржується (у сфері реєстрації нерухомості);

ü необхідно викласти зміст оскаржуваного рішення, дій чи бездіяльності;

ü вказати норми законодавства, які порушено на думку скаржника;

ü викласти обставини, якими обґрунтовуються вимоги;

ü мають бути вказані відомості про наявність чи відсутність судового спору з порушеного у скарзі питання, що може мати наслідком скасування оскаржуваного рішення державного реєстратора та/або внесення відомостей до відповідних реєстрів.

Вимоги до оформлення скарги:

ü необхідно вказати повне найменування (ім’я) скаржника, його місце проживання чи перебування (для фізичних осіб) або місцезнаходження (для юридичних осіб);

ü необхідно вказати найменування (ім’я) представника скаржника, якщо скарга подається представником;

ü необхідно зазначити дату складання скарги;

ü скарга має бути підписана.

Вимоги до супровідних документів:

ü якщо скарга буде подаватися представником, необхідна довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження такого представника (або копія такого документа, засвідчена в установленому порядку);

ü до скарги додаються засвідчені в установленому порядку копії документів, що підтверджують факт порушення прав скаржника (за наявності).

Що означає «копія засвідчена в установленому порядку» та з чого складається відмітка про засвідчення копії?

Відмітка про засвідчення копії складається:

ü зі слів «згідно з оригіналом»;

ü назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища;

ü дати засвідчення копії;

ü засвідчуватися повинна кожна сторінка документа з відтиском печатки підприємства (за наявності), установи, організації, іншої юридичної особи.

!_VAN0640 Павле Дмитровичу! Після звільнення за згодою сторін мені не виплатили частину коштів, які я заробив. Що мені робити?

Чи має роботодавець при звільненні виплатити всю суму одразу?

При звільненні працівника виплата всіх сум провадиться в день звільнення. Якщо працівник в цей день не працював – кошти мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред’явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану нею суму.

Що робити, якщо не дійшли згоди?

Працівник може стягнути нараховану, але не виплачену заробітну плату:

•          в позасудовому порядку;

•          в судовому порядку.

Як вирішити спір у позасудовому порядку?

Звернутися із заявою до комісії по трудових спорах (у разі її створення) без обмежень будь-яким строком.

Трудовий спір підлягає розгляду, якщо працівник самостійно або з участю профспілкової організації не врегулював розбіжності при безпосередніх переговорах  з власником або уповноваженим ним органом.

Комісія зобов’язана розглянути спір у десятиденний строк з дня подання заяви. Спори повинні розглядатися у присутності працівника, який подав заяву, представників власника або уповноваженого ним органу. Розгляд спору за відсутності працівника допускається лише за його письмовою заявою. За бажанням працівника при розгляді спору від його імені може виступати представник профспілкового органу або за вибором працівника інша особа, в тому числі адвокат.

Чи можна оскаржити рішення комісії?

У разі незгоди з рішенням комісії по трудових спорах можна оскаржити її рішення до суду в десятиденний строк з дня вручення виписки з протоколу засідання комісії чи його копії. Пропуск вказаного строку не є підставою відмови у прийнятті заяви. Визнавши причини пропуску поважними, суд може поновити цей строк і розглянути спір по суті. В разі коли пропущений строк не буде поновлено, заява не розглядається, і залишається в силі рішення комісії по трудових спорах.

Чи довго чекати виконання рішення комісії?

Рішення комісії по трудових спорах підлягає виконанню у триденний строк після закінченні 10 днів, передбачених на його оскарження.

У разі невиконання власником або уповноваженим ним органом рішення комісії по трудових спорах у встановлений строк  працівникові комісією по трудових спорах підприємства, установи, організації видається посвідчення, що має силу виконавчого листа.

На підставі посвідчення, пред'явленого не пізніше тримісячного строку до органу державної виконавчої служби або приватному виконавцю, державний виконавець чи приватний виконавець виконує рішення комісії по трудових спорах у примусовому порядку.

Що необхідно знати, щоб звернутися до суду?

Для стягнення заборгованості працівник може звернутися до суду в порядку:

- наказного провадження (вимога працівника про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати є безспірною);

- позовного провадження (наявний спір щодо розміру заборгованості з виплати заробітної плати та/або права на її отримання).

Яка процедура в рамках наказного провадження?

Судовий наказ може бути видано у разі якщо заявлено вимогу про стягнення нарахованої, але не виплаченої працівнику суми заробітної плати.

Заява про видачу судового наказу подається до суду першої інстанції за місцем розташування підприємства або за місцем реєстрації позивача.

Працівник має право звернутися до суду без обмеження строку.

Які документи необхідно подати і скільки це коштує?

Заява подається у письмовій формі та має містити докази:

- перебування заявника у трудових відносинах із боржником (наприклад: засвідчені копії наказу про прийняття на роботу, копія трудової книжки, копія трудового договору між роботодавцем і працівником, довідка з місця роботи тощо);

- підтвердження суми, яка стягується (будь-який належно оформлений документ, що вказує на розмір нарахованої заробітної плати та компенсації за порушення строків її виплати, зокрема, довідка бухгалтерії боржника, розрахунковий лист чи копія платіжної відомості тощо).

При зверненні до суду в порядку наказного провадження з вимогою про стягнення нарахованої, але не виплаченої зарплати судовий збір не сплачується.

Як довго чекати рішення?

У разі прийняття судом ухвали про відкриття провадження, суд у триденний строк видає судовий наказ по суті заявлених вимог.

Судовий наказ набирає законної сили протягом 3 днів після закінчення десятиденного строку, які виділяються позивачу на подання заяви про відміну ухвали.

На підставі судового наказу стягувач повинен звернутися до державної виконавчої служби з метою його примусового виконання.

Яка процедура звернення у рамках позовного провадження?

У разі наявності спору щодо розміру заборгованості працівник може звернутися з позовною заявою до суду за місцем розташування підприємства                      чи місцем проживання/перебування позивача без обмеження строків.

Позивачі звільняються від сплати судового збору.

Чи передбачене відшкодування за час затримки розрахунку при звільненні?

Суд стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку. Якщо розрахунок не проведений до розгляду справи – по день постановлення рішення.

Відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.

У разі спору про розмір виплат вимоги про відповідальність за затримку підлягають задоволенню у повному обсязі, якщо спір вирішено на користь позивача.

При частковому задоволенні позову працівника суд визначає розмір відшкодування за час затримки розрахунку з урахуванням спірної суми, на яку той мав право, частки, яку вона становила у заявлених вимогах, істотності цієї частки порівняно із середнім заробітком та інших конкретних обставин справи.

Як довго чекати рішення щодо стягнення заробітної плати?

Судове рішення про виплату заробітної плати підлягає негайному виконанню, якщо сума заборгованості не перевищує 1 місяць.

Суд, ухвалюючи рішення, може допустити негайне виконання судового рішення в разі стягнення всієї суми заборгованості із заробітної плати.

Куди звернутися, щоб отримати детальну консультацію?

З метою вирішення питання щодо виплати заборгованості по заробітній платі, Вам необхідно звернутися до Управління Держпраці у Черкаській області за адресою: м. Черкаси, бул. Шевченка, 205. У разі виникнення спору рекомендуємо звернутися до місцевого загального суду за Вашим зареєстрованим місцем проживання чи перебування (з переліком місцевих загальних судів можна ознайомитися на офіційному веб-сайті «Судова влада України» за посиланням: http://court.gov.ua/vidxls).

 

 

Для забезпечення зручності, економії часу та коштів Міністерством юстиції України запроваджено он-лайн сервіси для користувачів адміністративних послуг.

Наразі фізичні та юридичні особи мають можливість отримати  інформацію про зареєстровані права на нерухоме майно та їх обтяження, та відомості, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань в електронній формі, сплативши за надання зазначених послуг в он-лайн режимі.

Скористатись такою послугою можна за допомогою порталу «Кабінет електронних сервісів» за посиланням https://kap.minjust.gov.ua/login/index/.

Переваги отримання послуг он-лайн:

-    отримання відповідної інформації в режимі он-лайн;

-    зручність, відсутність черг та економія часу;

-    можливість оплати в он-лайн режимі при подачі заяви/запиту щодо отримання витягу/інформаційної довідки;

-    кожному електронному документу присвоюється електронний номер документа, за яким в електронній системі можна віднайти оригінал документа;

-    розмір адміністративного збору за отримання інформації/відомостей в електронній формі значно менший ніж розмір адміністративного збору за отримання інформації у паперовій формі;

-    цілодобовий доступ до он-лайн сервісу.

Необхідно зазначити, що в електронній формі інформацію можливо отримати за умови ідентифікації особи (фізичної чи юридичної) з використанням електронного цифрового підпису чи іншого альтернативного засобу ідентифікації особи, реєстрації користувача на відповідному порталі, у тому числі з використанням електронної системи ідентифікації «Bank ID».

У паперовій формі інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (далі – Державний реєстр прав) надається за заявою особи, яка бажає отримати таку інформацію, або уповноваженої нею особи шляхом звернення до суб’єкта державної реєстрації прав, центру надання адміністративних послуг або нотаріуса, незалежно від місцезнаходження нерухомого майна.

За отримання інформації з Державного реєстру прав справляється адміністративний збір у розмірі:

-    0,025 прожиткового мінімуму для працездатних осіб (у 2018 році – 40,00 грн.) – за отримання інформації в паперовій формі;

-    0,0125 прожиткового мінімуму для працездатних осіб (у 2018 році – 20,00 грн.) – за отримання інформації в електронній формі.

Вищезазначена інформація надається у паперовій або електронній формі без використання спеціальних бланків, проставлення підпису та печатки державного реєстратора прав та має однакову юридичну силу.

Відомості, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (далі – Єдиний державний реєстр) в електронній формі надається у формі витягу.

Витяг з Єдиного державного реєстру у паперовій формі надається за запитом заявника шляхом звернення до уповноваженого суб’єкта державної реєстрації, центру надання адміністративних послуг або нотаріуса, незалежно від місця зберігання реєстраційної справи в паперовій формі. Зазначений витяг надається без використання спеціальних бланків та без проставляння підпису і печатки державного реєстратора.

За отримання витягу з Єдиного державного реєстру справляється адміністративний збір у розмірі:

-     0,05 прожиткового мінімуму для працездатних осіб (у 2018 році – 90,00 грн.) – за надання витягу в паперовій формі;

-    75 відсотків плати від 0,05 прожиткового мінімуму для працездатних осіб    (у 2018 році – 70,00 грн.) – за надання витягу в електронній формі.

Відомості з Єдиного державного реєстру, що надаються у паперовій або електронній формах мають однакову юридичну силу.

Користуйтеся зручними сервісами Міністерства юстиції України.

Частиною 1 ст. 28 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» (далі - Закон) визначено підстави для відмови у державній реєстрації:

1) документи подано особою, яка не має на це повноважень;

2) у Єдиному державному реєстрі містяться відомості про судове рішення щодо заборони проведення реєстраційної дії;

3) у Єдиному державному реєстрі містяться відомості про судове рішення про арешт корпоративних прав - у разі державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі, у зв’язку із зміною частки засновника (учасника) у статутному (складеному) капіталі (пайовому фонді) юридичної особи;

3-1) заяву про державну реєстрацію змін до відомостей Єдиного державного реєстру, пов’язаних із зміною засновників (учасників) юридичної особи у зв’язку із зміною частки засновника (учасника) у статутному (складеному) капіталі (пайовому фонді) юридичної особи, подано щодо засновника (учасника), який на момент подання заяви внесений до Єдиного реєстру боржників, зокрема за виконавчими провадженнями про стягнення аліментів за наявності заборгованості з відповідних платежів понад три місяці, крім випадку збільшення розміру такої частки;

4) не усунуто підстави для зупинення розгляду документів протягом встановленого строку;

5) документи суперечать вимогам Конституції та законів України;

6) документи суперечать статуту громадського формування;

7) порушено встановлений законом порядок створення юридичної особи, громадського формування, що не має статусу юридичної особи;

8) невідповідність найменування юридичної особи вимогам закону;

9) щодо засновника (учасника) юридичної особи, що створюється, проведено державну реєстрацію рішення про припинення юридичної особи в результаті її ліквідації;

10) щодо юридичної особи, стосовно якої подано заяву про державну реєстрацію змін до відомостей Єдиного державного реєстру, пов’язаних із зміною засновників (учасників) юридичної особи, проведено державну реєстрацію рішення про припинення юридичної особи в результаті її ліквідації;

11) документи для державної реєстрації припинення юридичної особи подані:

раніше строку, встановленого цим Законом;

щодо юридичної особи, що припиняється в результаті її ліквідації та є засновником (учасником) інших юридичних осіб та/або має не закриті відокремлені підрозділи, та/або є засновником третейського суду;

в Єдиному державному реєстрі відсутній запис про державну реєстрацію юридичної особи, утвореної шляхом реорганізації в результаті злиття, приєднання або поділу;

щодо акціонерного товариства, стосовно якого надійшли відомості про наявність нескасованої реєстрації випуску акцій;

щодо юридичної особи - емітента цінних паперів, стосовно якого надійшли відомості про наявність нескасованих випусків цінних паперів;

щодо юридичної особи, що ліквідується, стосовно якої надійшли відомості про наявність заборгованості із сплати податків і зборів та/або наявність заборгованості із сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування;

щодо юридичної особи, що реорганізується, стосовно якої надійшли відомості про наявність заборгованості із сплати податків і зборів та/або наявність заборгованості із сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та відсутній узгоджений план реорганізації юридичної особи;

щодо юридичної особи, стосовно якої надійшли відомості про наявність заборгованості із сплати страхових коштів до Пенсійного фонду України та фондів соціального страхування;

щодо юридичної особи, що припиняється в результаті ліквідації, стосовно якої надійшли відомості про відкрите виконавче провадження;

щодо юридичної особи, стосовно якої відкрито провадження у справі про банкрутство;

12) статут товариства з обмеженою відповідальністю або товариства з додатковою відповідальністю поданий зі змінами, прийнятими без врахування голосів, які припадають на частку померлого учасника товариства.

Відповідно до ч.1 ст.34 Закону рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб’єкта державної реєстрації можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України та його територіальних органів або до суду.

При Головному територіальному управлінні юстиції у Черкаській області діє Комісія з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації, тому скаргу можна подати або надіслати за адресою: бульв. Шевченка, 185, м. Черкаси, 18001.

Діяльність Комісії здійснюється виключно на безоплатній основі, що є відмінним від оскарження в судовому порядку, де необхідно сплачувати судовий збір.

Павле Дмитровичу! Скажіть, будь ласка, чи можна якось позбавити батьківських прав одного із батьків, який зовсім забув про дитину?

 

Інститут позбавлення батьківських прав залишається виключним, крайнім заходом впливу на батьків, які недобросовісно виконують свої обов’язки щодо вихованнята утримання своїх дітей.

Що може стати причиною позбавлення батьківських прав?

 

Сімейний кодекс містить виключний перелік підстав позбавлення батьківських прав, якщо батьки, зокрема:

1) не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров’я і протягом 6 місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування;

2) ухиляються від виконання своїх обов’язків по вихованню дитини;

3) жорстоко поводяться з дитиною;

4) є хронічними алкоголіками або наркоманами;

5) вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва;

6) засуджені за вчинення умисного кримінального правопорушення щодо дитини.

Що потрібно для позбавлення батьківських прав?

Для позбавлення батьківських прав необхідно:

- встановити, що особа свідомо порушує батьківські обов’язки, злісно не виконує вимоги та рекомендації органів опіки і піклування, служб у справах неповнолітніх, навмисно ухиляється від лікування;

- звернутись до органу опіки та піклування з тим, щоб отримати висновок щодо умов життя і виховання дитини, поведінку батьків, їх взаємини з дітьми та відношення до виконання своїх батьківських обов’язків;

- звернутись до суду з заявою про позбавлення батьківських прав.

Хто може звернутися до суду?

Суд розглядає справи про позбавлення батьківських прав за заявою:

  1. одного із батьків, опікуна, піклувальника, особи в сім’ї якої проживає дитина;
  2. закладу охорони здоров’я, навчального або іншого дитячого закладу, в якому вона перебуває;
  3. органу опіки та піклування;
  4. прокурора;
  5. самої дитини, яка досягла чотирнадцяти років.

Справи про позбавлення батьківських прав розглядає суд за місцем реєстрації того з батьків, якого хочуть позбавити прав.

При розгляді судом таких питань є обов’язковою участь органу опіки та піклування, який подає суду письмовий висновок щодо обставин справи.

Які права втрачають батьки, позбавлені батьківських прав?

1) особисті немайнові права щодо дитини (наприклад, право вирішувати питання виховання дитини та навіть вільно спілкуватися з нею, право давати дозвіл на зміну дитиною свого прізвища чи імені, право визначати місце проживання дитини та дозволяти чи забороняти її виїзд закордон тощо);

2) перестають бути законним представником дитини (не можуть представляти без окремої довіреності її інтереси в судах чи інших органах);

3) втрачають права на будь-які пільги та державну допомогу, що надаються сім'ям з дітьми;

4) не можуть бути усиновлювачем, опікуном та піклувальником (тобто, не зможуть усиновити іншу дитину);

5) не можуть одержати в майбутньому тих майнових прав, пов’язаних із батьківством, які вони могли б мати у разі своєї непрацездатності;

6) втрачають інші права, засновані на спорідненості з дитиною (наприклад, їх дитина може бути усиновлена без їх згоди, як батьків);

7) втрачають право на спадкування після дитини (крім випадків, коли  це передбачене заповітом дитини).

Слід зауважити, що особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов’язку утримувати дитину. При задоволенні позову щодо позбавлення батьківських прав суд одночасно приймає рішення про стягнення аліментів на дитину.

Якими будуть наслідки позбавлення батьківських прав?

Позбавлення батьківських прав одного з батьків. Дитина залишається жити з другим з батьків. Суд може прийняти рішення про виселення того               з батьків, хто позбавлений батьківських прав, з житла, в якому він проживає          з дитиною, якщо у нього є інше житло, або примусово поділити житло  чи зобов’язати здійснити його примусовий обмін.

Позбавлення батьківських прав обох батьків. Дитина передається під опіку органам опіки та піклування. Ці органи вирішують, яким особам           або установам слід передати дитину на виховання. Вони призначають опікуна (піклувальника) (наприклад, дитина може бути передана на виховання бабусі   та дідусю, повнолітнім брату та сестри, іншим родичам дитини, мачусі, вітчиму, які виявили таке бажання та звернулися з відповідною заявою) або, враховуючи вік та стан її здоров’я, обирають інші форми влаштування дітей, зокрема: усиновлення, передача дитини до прийомної сім’ї, до дитячого будинку сімейного типу, патронатному вихователю, інших спеціальних закладів для дітей, позбавлених батьківського піклування.

Куди звертатися, щоб отримати детальну консультацію?

 

З метою вирішення питання щодо позбавлення батьківських прав, Вам необхідно звернутися до служби у справах дітей районних державних адміністрацій чи міських рад за місцем проживання дитини.

Отримавши висновок служби у справах дітей, Вам потрібно обов’язково звернутися з позовною заявою до місцевого загального суду за місцем проживання відповідача (з переліком місцевих загальних судів можна ознайомитися на офіційному  веб-сайті «Судова влада України» за посиланням: http://court.gov.ua/vidxls).

Також, у Черкаській області функціонує мережа центрів з надання безоплатної вторинної правової допомоги. Для вирішення питання надання безоплатної правової допомоги, Ви маєте право звернутися до Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Черкаській області (18000, м. Черкаси, бул. Шевченка, 185, телефон (0472) 54-68-31).

Додаткову інформацію про діяльність центрів з надання безоплатної вторинної допомоги у Черкаської області та їх місцезнаходження, Ви можете отримати  на офіційному веб-сайті Регіонального центру з надання  безоплатної вторинної правової допомоги у Черкаській області http://cherkasy.legalaid.gov.ua/ua/.

Відповідно до розділу V Порядку надання відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 10 червня 2016 року за № 1657/5, безоплатний доступ до відомостей з Єдиного державного реєстру в електронній формі надається через портал електронних сервісів з метою перегляду, копіювання та друку відомостей щодо:

- юридичної особи;

- відокремленого підрозділу юридичної особи;

- фізичної особи - підприємця;

- громадського формування, що не має статусу юридичної особи;

- виданих витягів з Єдиного державного реєстру.

Пошук відомостей в Єдиному державному реєстрі через портал електронних сервісів здійснюється за такими критеріями:

- щодо юридичної особи - найменування або ідентифікаційний код юридичної особи;

- щодо відокремленого підрозділу юридичної особи - найменування або ідентифікаційний код відокремленого підрозділу;

- щодо фізичної особи - підприємця - прізвище, ім'я, по батькові (за наявності) фізичної особи - підприємця або реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті про право здійснювати платежі за серією та номером паспорта);

- щодо громадського формування, що не має статусу юридичної особи, - найменування громадського формування та його вид (громадське об’єднання, постійно діючий третейський суд, відокремлений підрозділ іноземної неурядової організації, представництво, філія іноземної благодійної організації);

- щодо виданих витягів з Єдиного державного реєстру - номер та дата формування відповідного витягу.

<< Початок < Попередня 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 Наступна > Кінець >>
Сторінка 9 з 33