Офіційний сайт Катеринопільської районної державної адміністрації і районної ради

drv

mrog

Управління юстиції інформує
Управління юстиції інформує

Управління юстиції інформує (392)

Відповідно до вимог ст. 37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та ст. 34 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань» скарга на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб’єкта державної реєстрації прав подається особою, яка вважає, що її права порушено, у письмовій формі та має містити:

1)повне найменування (ім’я) скаржника, його місце проживання чи перебування (для фізичних осіб) або місцезнаходження (для юридичних осіб), а також найменування (ім’я) представника скаржника, якщо скарга подається представником;

2) реквізити рішення державного реєстратора, яке оскаржується;

3) зміст оскаржуваного рішення, дій чи бездіяльності та норми законодавства, які порушено, на думку скаржника;

4) викладення обставин, якими скаржник обґрунтовує свої вимоги;

5) засвідчені в установленому порядку копії документів, що підтверджують факт порушення прав скаржника в результаті прийняття рішення про державну реєстрацію прав (у разі подання скарги на рішення про державну реєстрацію прав);

6) відомості про наявність чи відсутність судового спору з порушеного у скарзі питання, що може мати наслідком скасування оскаржуваного рішення державного реєстратора та/або внесення до Державного реєстру прав;

7) підпис скаржника або його представника із зазначенням дати складання скарги.

Якщо скарга на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб’єкта державної реєстрації прав подається представником скаржника, до скарги додається довіреність чи інший документ, що підтверджує його повноваження, або копія такого документа, засвідчена в установленому порядку.

Рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб’єкта державної реєстрації прав можуть бути оскаржені до територіальних органів Мінюсту протягом 60 календарних днів з дня прийняття рішення, що оскаржується, або з дня, коли особа дізналася чи могла дізнатися про порушення її прав відповідною дією чи бездіяльністю.

Скарга на рішення про державну реєстрацію прав розглядається в порядку, визначеному цим Законом, виключно за умови, що вона подана особою, яка може підтвердити факт порушення її прав у результаті прийняття такого рішення.

Так, кожна особа має право оскаржити рішення, дію або бездіяльність державного реєстратора прав та державного реєстратора юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, не тільки через суд, а й звернувшись з відповідною скаргою до Міністерства юстиції України або територіальних органів Міністерства юстиції України.

В сучасних умовах розвитку України значно посилюється роль фінансів місцевого самоврядування. Місцеві бюджети є основним джерелом, фінансовою базою органів місцевого самоврядування, активною формою акумуляції певної частини фонду фінансових ресурсів.

Реформа децентралізації повноважень у сфері державної реєстрації була і залишається пріоритетною у 2018 році, оскільки однією із безумовних її переваг є зарахування адміністративного збору за державну реєстрацію нерухомості та бізнесу до місцевих бюджетів.

Станом на 01.07.2018 року на території Черкаської області державну реєстрацію у сфері нерухомості та бізнесу здійснюють державні реєстратори усіх районних державних адміністрацій, виконавчих комітетів міських, сільських та селищних рад, 4 акредитованих суб’єктів, державні та приватні нотаріуси області.

Так, за період з 01.01.2018 по 01.07.2018 року до місцевих бюджетів Черкаської області зараховано:

-   за державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно, їх обтяжень - 5 813 004,81 грн.;

-   за державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців - 1 102 890,90 грн.

Головне територіальне управління юстиції у Черкаській області повідомляє, що наказом Міністерства юстиції України від 22 червня 2018 року №1952/5 «Про затвердження типових інформаційних карток адміністративних послуг у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» затверджено типові інформаційні картки наступних адміністративних послуг:

  • державна реєстрація іншого (відмінного від права власності) речового права на нерухоме майно;
  • заборона вчинення реєстраційних дій;
  • внесення змін до записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень;
  • взяття на облік безхазяйного нерухомого майна;
  • державна реєстрація права власності на нерухоме майно;
  • державна реєстрація обтяжень речових прав на нерухоме майно;
  • надання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно;
  • скасування запису Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, скасування рішення державного реєстратора (за рішенням суду).

Відповідно до ст.8 Закону України «Про адміністративні послуги», звертаємо увагу суб’єктів надання адміністративних послуг на необхідність врахування вищезгаданого наказу та додатків до нього для під час розробки інформаційних карток адміністративних послуг у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

З текстом наказу можна ознайомитися за посиланням:

https://minjust.gov.ua/m/pro-zatverdjennya-tipovih-informatsiynih-kartok-administrativnih-poslug-u-sferi-derjavnoi-reestratsii-rechovih-prav-na-neruhome-mayno-ta-ih-obtyajen

Згідно зі ст. 25 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» проведення реєстраційних дій зупиняється на підставі рішення суду про заборону вчинення реєстраційних дій, що набрало законної сили, або на підставі заяви власника об’єкта нерухомого майна про заборону вчинення реєстраційних дій щодо власного об’єкта нерухомого майна.

Про зупинення реєстраційних дій на підставі рішення суду про заборону вчинення реєстраційних дій державний реєстратор невідкладно повідомляє власника об’єкта нерухомого майна.

У разі наявності зареєстрованих заяв на проведення реєстраційних дій державний реєстратор, який здійснює розгляд таких заяв, невідкладно повідомляє про зупинення реєстраційних дій відповідних заявників.

Рішення суду або заява власника об’єкта нерухомого майна про заборону вчинення реєстраційних дій реєструється у Державному реєстрі прав.

Державний реєстратор приймає рішення про відновлення реєстраційних дій на підставі рішення суду про скасування рішення суду, що було підставою для прийняття рішення про зупинення проведення реєстраційних дій, або на підставі заяви власника об’єкта нерухомого майна про відкликання власної заяви про заборону вчинення реєстраційних дій, зареєстрованих у Державному реєстрі прав.

Державний реєстратор також приймає рішення про відновлення реєстраційних дій, якщо власником об’єкта нерухомого майна, яким подано заяву про заборону вчинення реєстраційних дій, у строк, що не перевищує десяти робочих днів, не подано рішення суду про заборону вчинення реєстраційних дій, що набрало законної сили.

Про відновлення реєстраційних дій (крім відновлення реєстраційних дій на підставі заяви власника об’єкта нерухомого майна про відкликання власної заяви про заборону вчинення реєстраційних дій) державний реєстратор невідкладно повідомляє власника об’єкта нерухомого майна.

У разі наявності зареєстрованих заяв на проведення реєстраційних дій після прийняття рішення про відновлення реєстраційних дій загальний строк розгляду відповідних заяв продовжується з урахуванням часу, що минув до його зупинення.

Кожна особа має право оскаржити рішення, дію або бездіяльність державного реєстратора, суб’єкта державної реєстрації, не тільки через суд, а й звернувшись з відповідною скаргою до Міністерства юстиції України або територіальних органів Міністерства юстиції України.

Рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб’єкта державної реєстрації прав можуть бути оскаржені до територіальних органів Мінюсту протягом 60 календарних днів з дня прийняття рішення, що оскаржується, або з дня, коли особа дізналася чи могла дізнатися про порушення її прав відповідною дією чи бездіяльністю.

Територіальні органи Міністерства юстиції України розглядають скарги стосовно державних реєстраторів, суб’єктів державної реєстрації, які здійснюють свою діяльність лише у межах території, на якій діє відповідний територіальний орган.

Розгляд скарг у Черкаській області забезпечує постійно діюча Комісія з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у Черкаській області, головною метою якої є захист конституційних прав та порушених інтересів фізичних та юридичних осіб.

Понеділок, 23 липня 2018, 07:28

Шлюбний договір

Автор Внутрішня політика

Сім`я – це головна складова будь-якого суспільства, тому правове регулювання майнових відносин у сім`ї має дуже важливе значення. Шлюбний договір – це один з правових інструментів вирішення майнових питань між подружжям, не погіршує майновий стан одного з них. Шлюбний договір укладається: - особами, які подали заяву про реєстрацію шлюбу, до реєстрації шлюбу; - подружжям після реєстрації шлюбу. На укладення шлюбного договору до реєстрації шлюбу, якщо його стороною є неповнолітня особа, потрібна письмова згода її батьків або піклувальника, засвідчена нотаріусом.

Шлюбним договором можуть регулюватися три основних види майнових відносин: 1) правовий режим майна (ст.97 СК України); 2) порядок користування житлом (ст.98 СК України); 3) право на утримання (ст.99 СК України). На підставі ч.1 ст.93 Сімейного Кодексу України шлюбний договір регулює тільки майнові відносини подружжя, шлюбним договором визначаються їх майнові права та обов`язки. Предметом шлюбного договору може бути не наявне, а майно, що буде придбане стороною в майбутньому. Сімейне законодавство України дозволяє подружжю вирішувати самостійно майнові відносини між собою, але з урахуванням певних обмежень. Шлюбний договір не може регулювати особисті відносини подружжя, та особисті відносини між ними та дітьми.

Тому шлюбний договір стосується майнових відносин між подружжям. Шлюбний договір не може ставити одного з подружжя у надзвичайне невигідне матеріальне становище (наприклад, у разі поділу майна вся вартісна нерухомість залишиться у одного з подружжя, а іншому залишається майно незначної вартості). Шлюбний договір не може зменшувати обсяг прав дитини, які встановлені Сімейним Кодексом України (зменшення аліментів, позбавлення права на отримання майна у власність, позбавлення права на проживання у житловому приміщенні). Сторони можуть домовитись про можливий порядок поділу їх майна, у тому числі в разі розірвання шлюбу. Треба пам`ятати, що шлюбний договір не є документом, який встановлює та підтверджує право власності на майно. Сторони можуть домовитися про надання утримання одному з подружжя незалежно від непрацездатності та потреби у матеріальній допомозі на умовах, визначених шлюбним договором. Якщо у шлюбному договорі визначені умови, розмір та строки виплати аліментів, то в разі невиконання одним з подружжя свого обов`язку за договором аліменти можуть стягуватися на підставі виконавчого напису нотаріуса.

Шлюбним договором може бути встановлена можливість припинення права на утримання одного з подружжя у зв`язку з одержанням ним майнової (грошової) компенсації. Дія шлюбного договору, укладеного до його реєстрації, починається з моменту реєстрації шлюбу. Якщо шлюбний договір укладено особами в період шлюбу, то він набирає чинності з моменту його нотаріального посвідчення. Законодавство, а саме Сімейний Кодекс України, не передбачає державної реєстрації шлюбного договору.

Сторони можуть розірвати шлюбний договір за рішенням суду, з підстав, що мають істотне значення, а саме в разі неможливості його виконання. Якщо судом встановлено режим окремого проживання подружжя, права та обов`язки, передбачені шлюбним договором, не припиняються, якщо він не втратив чинності. На вимогу одного з подружжя або особи права та інтереси якої порушено шлюбним договором, його може бути визнано недійсним з підстав, встановлених Цивільним Кодексом України (загальні правила визнання недійсності правочинів). Одностороння зміна умов шлюбного договору не допускається. Шлюбний договір може бути змінений подружжям. Угода про зміну шлюбного договору нотаріально посвідчується. На вимогу одного з подружжя шлюбний договір за рішенням суду може бути змінений, якщо цього вимагають його інтереси, інтереси дітей, а також непрацездатних повнолітніх дочки, сина, що мають істотне значення. Одностороння відмова від шлюбного договору не допускається. Подружжя має право відмовитися від шлюбного договору. У такому разі, за вибором подружжя, права та обов`язки, встановлені шлюбним договором, припиняються з моменту його укладення або в день подання нотаріусу заяви про відмову від нього. При посвідчені шлюбного договору нотаріус зобов`язаний роз`яснити сторонам зміст та значення шлюбного договору та перевірити чи відповідає зміст посвідчувального договору вимогам закону та дійсним намірам сторін. Нотаріус повинен роз`яснити сторонам про можливість внесення змін до шлюбного договору, про право сторін за згодою обох припинити дію шлюбного договору, а також визнати його частково або в повністю недійсним у суді.

Контроль у сфері державної реєстрації нерухомості та бізнесу здійснюється Міністерством юстиції України, у тому числі шляхом моніторингу реєстраційних дій у реєстрах з метою виявлення порушень порядку державної реєстрації державними реєстраторами, уповноваженими особами суб’єктів державної реєстрації.

Моніторинг реєстраційних дій проводиться за такими критеріями:

1) порушення строків, визначених Законами;

2) проведення реєстраційних дій в неробочий час;

3) відсутність у реєстрах електронних копій документів, поданих для державної реєстрації, виготовлених шляхом їх сканування;

4) проведення реєстраційних дій на підставі судових рішень;

5) скасування (видалення) записів з реєстрів;

6) державні реєстратори та/або суб’єкти державної реєстрації, визначені Мін’юстом.

Періодичність моніторингу реєстраційних дій за окремими зазначеними критеріями, перелік державних реєстраторів та/або суб’єктів державної реєстрації, щодо яких проводиться моніторинг, а також строк, протягом якого проводиться такий моніторинг, визначаються Мін’юстом з розміщенням відповідної інформації на офіційному веб-сайті.

За результатами моніторингу реєстраційних дій складається відповідний акт в письмовій формі, який засвідчується підписом посадової особи Мін'юсту, що проводила такий моніторинг.

У разі виявлення на підставі акта моніторингу реєстраційних дій порушень порядку державної реєстрації проводиться камеральна перевірка державних реєстраторів та/або суб’єктів державної реєстрації.

З набранням чинності Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», яким, зокрема, Цивільний процесуальний кодекс України (далі – ЦПК України) викладено у новій редакції.

Статтею 158 ЦПК України врегульовані питання скасування заходів забезпечення позову в цивільному процесі. А саме, частиною 7 зазначеної статті передбачено можливість припинення таких заходів автоматично по завершенню 90-денного строку з дня набрання рішенням суду про задоволення позову законної сили.

Тому, враховуючи особливості правового регулювання, державна реєстрація припинення обтяження речових прав на нерухоме майно та/або заборони проведення реєстраційних дій, що виникло на підставі рішення суду, яким були вжиті заходи щодо забезпечення позову, проводиться на підставі заяви заявника чи, у разі припинення заборони на проведення реєстраційних дій, заяви відповідної заінтересованої особи та рішення суду про задоволення позову, що набрало законної сили по завершенню 90-денного строку з дня набрання законної сили таким рішенням суду.

Проте, необхідно взяти до уваги, що якщо протягом вказаного строку за заявою позивача (стягувача) буде відкрито виконавче провадження, заходи забезпечення позову діють до повного виконання судового рішення.

Відповідно до пункту 2 частини третьої статті 10 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (далі – Закон) державний реєстратор перевіряє документи на наявність підстав для проведення реєстраційних дій, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення.

Рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб’єкта державної реєстрації можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України, його територіальних органів або до суду.

Для розгляду скарг створені постійно діючі Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації при Міністерства юстиції України та Головному територіальному управлінні юстиції у Черкаській області.

Комісія з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у Черкаській області розглядає скарги на рішення (крім рішення про державну реєстрацію прав та рішення, згідно з яким проведено реєстраційну дію), дії або бездіяльність державних реєстраторів, суб’єктів державної реєстрації, які здійснюють діяльність у межах Черкаської області.

Розгляд скарги здійснюється за заявою особи, яка вважає, що її права порушено, що подається у письмовій формі та повинна містити обов’язкові відомості та документи, що долучаються до скарги, передбачені Законом.

Скарга розглядається протягом 30 днів (у деяких випадках термін може продовжуватись до 45 днів).

За результатами розгляду скарги приймається рішення про задоволення скарги або про відмову в її задоволенні з підстав, передбачених Законом, у формі наказу.

22 червня 2018 р. набула чинності Постанова Кабінету Міністрів України від 06 червня 2018 р. № 484 «Деякі питання функціонування Державного реєстру речових прав на нерухоме майно» (далі - Постанова).

Постановою внесено зміни до постанов Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2011 р. № 1141 «Про затвердження Порядку ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно» і від 25 грудня 2015 р. № 1127 «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Постановою передбачається приведення нормативних документів у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно у відповідність до законів України «Про довірчі послуги» та «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус». Крім того, удосконалено процедури надання (припинення) безпосереднього доступу посадових осіб державних органів, органів місцевого самоврядування та інших визначених законом осіб, адвокатів та нотаріусів до зазначеного Реєстру.

Також посилено вимоги до захисту інформації, що міститься у Реєстрі, з метою запобіганню несанкціонованому доступу та поширенню такої інформації, шляхом застосовування засобів криптографічного захисту інформації, які мають сертифікат відповідності або позитивний експертний висновок за результатами державної експертизи у сфері криптографічного захисту інформації.

Документом передбачено започаткування Реєстру об’єктів нерухомого майна, в якому будуть акумулюватися відомості за результатами технічної інвентаризації об’єктів нерухомого майна.

З текстом Постанови можна ознайомитись за посиланням:

www.kmu.gov.ua/ua/npas/deyaki-pitannya-funkcionuvannya-der

Статтею 5 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» визначено перелік об’єктів, що реєструються та які не підлягають реєстрації у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (далі - Державний реєстр прав).

У Державному реєстрі прав реєструються речові права та їх обтяження на: земельні ділянки, підприємства які є єдиним майновим комплексом, житлові будинки, будівлі, споруди, квартири, житлові та нежитлові приміщення, об’єкти незавершеного будівництва.

Не підлягають державній реєстрації речові права та їх обтяження на корисні копалини, рослини, а також на малі архітектурні форми, тимчасові, некапітальні споруди, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких можливе без їх знецінення та зміни призначення, а також окремо на споруди, що є приналежністю головної речі, або складовою частиною речі, зокрема на магістральні та промислові трубопроводи (у тому числі газорозподільні мережі), автомобільні дороги, електричні мережі, магістральні теплові мережі, мережі зв’язку, залізничні колії.

Можливість витребування відповідних документів через органи юстиції передбачена статтею 14 Конвенції СНД про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах 1993 року, яка застосовується у відносинах України з Республікою Білорусь, Азербайджанською Республікою, Республікою Узбекистан, Російською Федерацією, Республікою Казахстан, Республікою Таджикистан, Республікою Вірменія, Киргизькою Республікою, Республікою Молдова, Грузією та Туркменістаном, а також двосторонніми договорами України з Грузією, Республікою Узбекистан, Чеською Республікою, Республікою Кіпр, Угорщиною, Республікою Македонія, Республікою Болгарія, Турецькою Республікою, Румунією, Монголією, Китайською Народною Республікою, Литовською Республікою, Латвійською Республікою, Естонською Республікою, Республікою Польща, Грецькою Республікою, Корейською Народно-Демократичною Республікою та Соціалістичною Республікою В’єтнам.

Органи реєстрації актів цивільного стану та територіальні органи юстиції Міністерства юстиції України позбавлені можливості здійснювати свої функції на тимчасово окупованій території України.

У зв’язку з цим,  особи, які проживають на такій території, для витребування документів про державну реєстрацію актів цивільного стану можуть, заповнивши анкету, що міститься у додатку 1 до цього роз’яснення, звернутися до Міністерства юстиції України поштою на адресу: 01001, м. Київ, вул. Городецького 13, або на електронну адресу: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів, Вам потрібно включити JavaScript для перегляду , або до будь-якого відділу державної реєстрації актів цивільного стану Міністерства юстиції України

Якщо документ запитується з Китаю, Греції, Кіпру, Македонії чи Туреччини, до анкети слід додавати її переклад на офіційну мову відповідної держави або на англійську мову.

Отримати запитуваний документ заявник може особисто у визначеному ним в анкеті відділі державної реєстрації актів цивільного стану, обраному з переліку, розміщеного у підрубриці «Відділи державної реєстрації актів цивільного стану» рубрики «Для фізичних осіб» веб-сайту Департаменту державної реєстрації Міністерства юстиції України (http://ddr.minjust.gov.ua/).

Оскільки надіслання поштової кореспонденції на тимчасово окуповану територію унеможливлено, отримати інформацію про надходження до Міністерства юстиції України від іноземних органів юстиції документів щодо актів цивільного стану громадяни, які проживають на тимчасово окупованій території, можуть за телефоном +38 (044) 233-64-75 або скориставшись інформацією, розміщеною у підрубриці «Щодо документів, що очікуються від компетентних органів іноземних держав громадянами, які проживають на тимчасово окупованій території України» рубрики «До уваги громадян!» веб-сайту Департаменту державної реєстрації Міністерства юстиції України (http://ddr.minjust.gov.ua).

Про надходження таких документів до обраного заявником відділу державної реєстрації актів цивільного стану можна дізнатися за номером телефону цього відділу, розміщеного у підрубриці «Відділи державної реєстрації актів цивільного стану» рубрики «Для фізичних осіб» веб-сайту Департаменту державної реєстрації Міністерства юстиції України (http://ddr.minjust.gov.ua/).

Документи, які запитуються на підставі двосторонніх договорів України про правову допомогу та правові відносини з Молдовою, Литвою, Латвією, Естонією, Польщею, Грецією, КНДР та В’єтнамом громадяни отримують особисто виключно через дипломатичне представництво або консульство відповідної держави в Україні, як це передбачено міжнародними договорами із зазначеними державами.

<< Початок < Попередня 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 Наступна > Кінець >>
Сторінка 9 з 28