Офіційний сайт Катеринопільської районної державної адміністрації і районної ради

drv

mrog

Управління юстиції інформує
Управління юстиції інформує

Управління юстиції інформує (252)

Відповідно до ч. 1 ст. 16 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» (далі -Закон) найменування юридичної особи повинно містити інформацію про її організаційно-правову форму (крім державних органів, органів місцевого самоврядування, органів влади Автономної Республіки Крим, державних, комунальних організацій, закладів, установ) та назву.

Організаційно-правова форма юридичної особи визначається відповідно до класифікації організаційно-правових форм господарювання, затвердженої центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері технічного регулювання.

Частиною 3 статті 16 Закону передбачено, що назва юридичної особи може складатися з власної назви юридичної особи, а також містити інформацію про мету діяльності, вид, спосіб утворення, залежність юридичної особи та інші відомості згідно з вимогами до найменування окремих організаційно-правових форм юридичних осіб, установленими Цивільним, Господарським кодексами України та цим Законом.

Крім того, відповідно до частини 4 статті 16 Закону найменування юридичної
особи не може бути тотожним найменуванню іншої юридичної особи (крім органів
місцевого самоврядування).

Звертаємо увагу, що згідно частини 5 статті 16 Закону у найменуванні юридичних осіб забороняється використовувати:

-   повне чи скорочене найменування державних органів або органів місцевого самоврядування, або похідні від цих найменувань, або історичні державні найменування, перелік яких установлює Кабінет Міністрів України, - у найменуваннях юридичних осіб приватного права;

-   символіку комуністичного та/або націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів, заборона використання яких встановлена Законом України "Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки";

-   терміни, абревіатури, похідні терміни, заборона використання яких передбачена законом.

Законами можуть бути встановлені особливості найменування товариств, холдингових компаній, банків, пенсійних фондів, корпоративних інвестиційних фондів, торгово-промислової палати, навчальних закладів, юридичних осіб, які мають ліцензію на здійснення страхової діяльності, волонтерських організацій, адвокатських бюро, операторів державних лотерей, асоціацій органів місцевого самоврядування та їх добровільних об'єднань, політичних партій, громадських об'єднань, профспілок, їх організацій та об'єднань, організацій роботодавців, їх об'єднань.

Наказом Міністерства юстиції України від 05.03.2012 № 368/5 затверджено Вимоги до написання найменування юридичної особи, її відокремленого підрозділу, громадського формування, що не має статусу юридичної особи, крім організації профспілки.

Кабінет Міністрів підтримав розроблену Мін’юстом постанову, яка ліквідовує застарілий і бюрократичний порядок державної реєстрації шлюбу, скорочуючи цю процедуру з 30 днів до 1 доби.

Так, розпорядженням Кабінету Міністрів України від 15.11.2017 № 812-р «Про внесення змін до пункту 1 розпорядження Кабінету Міністрів України від 13.07.2016 № 502», розширено перелік населених пунктів, де запроваджується реалізація пілотного проекту щодо державної реєстрації шлюбу у скорочені строки за обраним заявниками місцем, зокрема у містах Канів, Сміла та селі Білозір’я Черкаського району Черкаської області.

Перший крок – звернутися до організатора шлюбної церемонії:

у місті Каневі
Комунальне підприємство «АВТО - РІКА» Канівської міської ради 
19000, Черкаська обл., м. Канів, вул. 206 Дивізії,1, 
код згідно з ЄДРПОУ – 38452817 
Місце проведення державної реєстрації шлюбу: 
м. Канів, вул. 206 Дивізії, 1 
Контактний телефон для запису на реєстрацію та консультацій: (04736) 3-42-20

у місті Смілі
Смілянський міський будинок культури 
20700, Черкаська обл., м. Сміла, вул. Соборна,100, 
код згідно з ЄДРПОУ – 409121112 
Місце проведення державної реєстрації шлюбу: 
м. Сміла, вул. Соборна, 100 
Контактний телефон для запису на реєстрацію та консультацій: (04733) 4-04-39

Другий крок – обрати час і місце проведення реєстрації шлюбу.

Третій крок – укласти відповідний договір про надання послуг з організатором.

Четвертий крок – прийти на весілля.

Свідоцтво про шлюб  видається не одразу, а протягом 24 годин з моменту реєстрації дані буде внесено до відповідного реєстру.

Відповідно до пункту 56 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1127 для державної реєстрації права власності на нерухоме майно, що створюється шляхом поділу, виділу в натурі частки майна, що перебуває у спільній власності та має наслідком припинення права спільної власності для усіх або одного із співвласників, подаються:

1) договір про поділ спільного майна, договір про виділ у натурі частки із спільного майна або відповідне рішення суду;

2)     документ, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта (крім випадків, коли об'єкт нерухомого майна створюється шляхом поділу або виділу без проведення будівельних робіт, що відповідно до законодавства потребують отримання дозволу на їх проведення);

3)технічний паспорт на новостворений об'єкт нерухомого майна;

4) документ, що підтверджує присвоєння об'єкту нерухомого майна адреси (крім випадків поділу або виділу таких об'єктів нерухомого майна, як квартира, житлове або нежитлове приміщення тощо).

Документ, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта, не вимагається у разі, коли реєстрація такого документа здійснювалася в Єдиному реєстрі документів.

У разі коли в результаті виділу в натурі частки майна, що перебуває у спільній власності, у співвласників, які не здійснювали виділ в натурі частки, змінюється розмір часток у праві спільної власності, подається також письмова заява або договір співвласників про розподіл часток у спільній власності на таке майно.

Державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень проводиться за заявою заявника шляхом звернення до суб'єкта державної реєстрації прав або нотаріуса, крім випадків, передбачених Порядком про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1127 (далі - Порядок).

Про подання заяви державний реєстратор невідкладно з моменту отримання такої заяви за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру прав повідомляє власника об'єкта нерухомого майна, щодо якого подано заяву (пункт 11 Порядку).

Повідомлення власника об'єкта нерухомого майна здійснюється державним реєстратором у разі наявності в Державному реєстрі прав відомостей про електронну адресу власника як адреси для зворотного зв'язку шляхом надсилання на таку електронну адресу інформації в електронній формі про тип заяви, її реєстраційний номер, дату та час подання, прізвище, ім'я та (за наявності) по батькові заявника з накладенням власного електронного цифрового підпису.

Дія цього пункту не поширюється на випадки державної реєстрації прав у результаті вчинення нотаріальної дії за умови вчинення відповідної нотаріальної дії за безпосередньої участі власника об'єкта нерухомого майна, державної реєстрації права власності на підставі свідоцтва про право на спадщину або державної реєстрації припинення обтяження речових прав на нерухоме майно на підставі договору довічного утримання чи спадкового договору.

Отже, якщо власник об'єкта нерухомого майна бажає отримувати повідомлення від державного реєстратора щодо надходження будь-яких заяв про державну реєстрацію прав щодо його майна, необхідно зазначати свою електронну адресу у заяві, яка подається щодо державної реєстрації прав.

Права та обов'язки матері, батька щодо дитини та права та обов'язки дитини щодо матері, батька є особистими (немайновими). Загальними підставами виникнення прав та обов'язків матері, батька і дитини є походження дитини від них,  тобто наявність кровного споріднення та реєстрація цього походження у порядку встановленому законом. Порядок визначення походження дитини залежить від наявності чи відсутності шлюбу між її батьками.    Главою 12 Сімейного кодексу України встановлено порядок визначення походження дитини від матері та батька.

Подружжя, а також жінка та чоловік, шлюб між якими припинено,  у разі народження дитини до спливу десяти місяців після припинення їх шлюбу, мають право подати до органу державної реєстрації актів цивільного стану спільну заяву про невизнання чоловіка (колишнього чоловіка) батьком дитини. Така вимога може бути задоволена лише у разі подання іншою особою та матір'ю дитини заяви про визнання батьківства. Якщо дитина народилася до спливу десяти місяців від дня припинення шлюбу внаслідок смерті чоловіка, походження дитини від батька може бути визначене за спільною заявою матері та чоловіка, який вважає себе батьком (частина третя статті 122 Сімейного кодексу України).

Якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від батька визначається за їх заявою;  за заявою чоловіка, який вважає себе батьком  дитини; за рішенням суду  (частина 2 статті 125 Сімейного кодекс) України).

При народженні дитини у матері, яка не перебуває у шлюбі, у випадках, коли немає спільної заяви батьків, заяви батька або рішення суду, запис про батька дитини у Книзі державної реєстрації народжень провадиться за прізвищем матері, а ім'я та по батькові батька дитини записуються за її вказівкою (частина перша статті 135 Сімейного кодекс) України).

Законом України «Про реформування державних і комунальних друкованих засобів масової інформації» (далі - Закон № 917-VIII) від 24.12.2015 № 9І7-VІІІ внесено зміни до статті 8 Закону України «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні», зокрема, доповнено статтю новою частиною, якою передбачено, що органи державної влади, інші державні органи та органи місцевого самоврядування не можуть виступати засновниками (співзасновниками) друкованих засобів масової інформації.

Відповідно до частин І - 2 статті 2 Закону № 917-VІІІ реформування друкованих засобів масової інформації та редакцій здійснюється у два етапи: перший - протягом одного року з дня набрання чинності цим законом, тобто з  01 січня 2016  року до 31 грудня 2016 року,    другий - протягом наступних двох  років (з 01 січня 2017 року  до З1 грудня 2018 року).

На першому етапі здійснювалося реформування друкованих засобів масової інформації та редакцій згідно з переліком, який затверджений  Постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2016 року №848.

Відповідно до частини 5 статті 2 Закону № 917-VІІІ на другому етапі здійснюється реформування друкованих засобів масової інформації та редакцій, не реформованих па першому етапі.

Звертаємо увагу, що відповідно до частини 4 етапі 18 Закону України  «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні» реєструючий орган визнає свідоцтво про державну реєстрацію друкованого засобу масової інформації недійсним у разі неподання після завершення процесу реформування державних і комунальних засобів масової інформації органами державної влади, іншими державними органами або органами місцевого самоврядування, які є їх засновниками (співзасновниками), заяви про перереєстрацію відповідних друкованих засобів масової інформації.

Відповідно до частини 1 статті 37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (далі - Закон) контроль у сфері державної реєстрації прав здійснюється Міністерством юстиції України, у тому числі шляхом моніторингу реєстраційних дій у Державному реєстрі прав з метою виявлення порушень порядку державної реєстрації прав державними реєстраторами, уповноваженими особами суб'єктів державної реєстрації прав.

Моніторинг реєстраційних дій проводиться за такими критеріями:

1)      порушення строків, визначених Законами;

2)  проведення реєстраційних дій в неробочий час;

3)  відсутність у реєстрах електронних копій документів, поданих для
державної реєстрації, виготовлених шляхом їх сканування;

4)  проведення реєстраційних дій на підставі судових рішень;

5)  скасування (видалення) записів з реєстрів;

6)  державні реєстратори та/або суб'єкти державної реєстрації, визначені Міністерством юстиції України.

За результатами моніторингу реєстраційних дій у Державному реєстрі прав у разі виявлення порушень порядку державної реєстрації прав державними реєстраторами, уповноваженими особами суб'єктів державної реєстрації прав Міністерство юстиції України проводить перевірки державних реєстраторів чи суб'єктів державної реєстрації прав.

У разі якщо в результаті проведеної перевірки державних реєстраторів чи суб'єктів державної реєстрації прав виявлено прийняття такими державними реєстраторами чи суб'єктами державної реєстрації прав рішень з порушенням законодавства,     що     має     наслідком порушення прав та законних     інтересів фізичних та/або юридичних осіб, Міністерство юстиції України  вживає заходів до негайного повідомлення про це відповідних правоохоронних органів для вжиття необхідних заходів, а також  заінтересованих осіб.

За результатами проведення перевірок (у разі виявлення порушень порядку державної реєстрації прав) Міністерство юстиції України приймає вмотивоване рішення про:

1) тимчасове блокування доступу державного реєстратора, уповноваженої особи суб'єкта державної реєстрації прав до Державного реєстру прав;

2)   анулювання доступу державного реєстратора, уповноваженої особи
суб'єкта державної реєстрації прав до Державного реєстру прав;

3)     притягнення до адміністративної відповідальності державного
реєстратора, уповноваженої особи суб'єкта державної реєстрації прав;

4)      направлення до Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату при Міністерстві юстиції України подання щодо анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю;

5)  скасування акредитації суб'єкта державної реєстрації прав.

Відповідно до статті 93 Земельного кодексу України, статті 19 Закону України «Про оренду землі» строк дії договору оренди земельної ділянки не може перевищувати 50 років. Строк оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства, особистого селянського господарства не може бути меншим за 7 років.

Строк оренди вищезазначених меліорованих земель і на яких проводиться гідротехнічна меліорація - не менше 10 років.

У разі створення індустріального парку на землях державної чи комунальної власності, земельна ділянка надається в оренду на строк не менше ЗО років.

Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (стаття 21 Закону України «Про оренду землі»). Статтею 1 Указу Президента України від 02 лютого 2002 року № 92 «Про додаткові заходи щодо соціального захисту селян - власників земельних ділянок та земельних часток (паїв)» визнано одним із пріоритетних завдань  пореформеного розвитку аграрного сектора економіки, забезпечення підвищення рівня соціального захисту сільського населення, зокрема шляхом запровадження плати за оренду земельних ділянок сільськогосподарського призначення, земельних часток (паїв) у розмірі не менше 3 відсотків визначеної відповідно до законодавства вартості земельної ділянки, земельної частки (паю) та поступового збільшення цієї плати залежно від результатів господарської діяльності та фінансово-економічного стану орендаря.

Особливості обчислення розміру річної орендної плати щодо земель державної та комунальної власності визначаються Податковим кодексом України.

Депутати Верховної Ради прийняли у першому читанні проект Закону

України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України  щодо посилення захисту права дитини на належне утримання шляхом вдосконалення порядку примусового стягнення заборгованості зі сплати аліментів».

«Це - наша спільна перемога. Ми не маємо права допустити того щоб діти страждали від того, що їхні батьки не хочуть виконував ати  батьківських обов'язків. Злісні неплатники аліментів мають двічі подумати і зважити, чи варта економія на власній дитині тих незручностей,  перед якими вони постануть після прийняття закону»,- зазначив Міністр юстиції Павло Петренко.

Документ запроваджує низку новацій, які посилюють відповідальність злісних неплатників, які мають  заборгованість зі сплати аліментів понад 6 місяців:

-  Позбавлення боржника права виїзду за кордон до ліквідації заборгованості.

-  Позбавлення боржника права не надавати згоду на виїзд дитини за кордон.

-Позбавлення  боржника  права  керувати  автомобілем,  використовувати зброю й полювати.

-   2 місяці суспільно корисних робіт для боржника, оплата за які піде на погашення боргу дитині.

-  Ліквідовано будь-які сплати при подачі заяв у цій сфері до суду.

«Чужих дітей не буває. Ми не можемо стояти осторонь, коли порушуються права найменших українців. Ми маємо сказати «НІ» економічному і фізичному насильству над дітьми та жінками. Цьому немає місця в європейській країні!», - заявив Павло Петренко.

Як повідомлялося раніше, нині на обліку виконавчої служби перебуває майже 600 тисяч проваджень про примусове стягнення аліментів 3 них 90 тисяч стосуються несплати за понад 6 місяців.

З початку року виконавча служба Міністерстві юстиції забезпечила виплату боргів зі сплати аліментів на суму 1,9 млрд грн..  Кошти отримали 550 тисяч дітей

Кожен громадянин має право оскаржити рішення, дії або бездіяльність державних реєстраторів, суб'єктів державної реєстрації до Міністерства юстиції України, територіальних органів Міністерства юстиції України або до суду.

При    Міністерстві    юстиції   України    та    Головному    територіальному управлінні юстиції у Черкаській області створено Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації.

Міністерство юстиції України розглядає скарги:

на рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав (крім випадків, коли таке право набуто на підставі рішення суду, а також коли щодо нерухомого майна наявний судовий спір);

на проведені державним реєстратором реєстраційні дії (крім випадків, якщо такі реєстраційні дії проведено на підставі рішення суду);

на рішення, дії або бездіяльність територіальних органів Міністерства юстиції України.

Територіальні органи Міністерства юстиції України розглядають скарги:

на   рішення   (крім   рішення   про   державну   реєстрацію   прав),   дії   або бездіяльність державного реєстратора;

на рішення (крім рішення, згідно з яким проведено реєстраційну дію), дії або бездіяльність державного реєстратора;

на дії або бездіяльність суб'єктів державної реєстрації.

Крок 1: Скаржник подає письмову скаргу (вимоги до оформлення скарги визначені статтею 37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», статтею 34 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань»).

Крок 2: Комісія розглядає скарги в строк, що не перевищує 45 днів.

Крок 3: За результатами розгляду скарги Міністерство юстиції України та його територіальні органи приймають мотивоване рішення про:

1) відмову в задоволенні скарги;

2) задоволення (повне чи часткове) скарги.

Крок 4: Прийняті Комісією рішення, пов'язані із внесенням відомостей до реєстрів, виконуються не пізніше наступного дня після прийняття такого рішення.

Скаргу можна подати або надіслати до:

- Міністерства юстиції України (вул. Архітектора Городецького, 13, м.Київ, 01001);

Головного    територіального    управління    юстиції    у    Черкаській області (бульв. Шевченка, 185, м. Черкаси, 18001).

<< Початок < Попередня 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 Наступна > Кінець >>
Сторінка 9 з 18