Офіційний сайт Катеринопільської районної державної адміністрації і районної ради

drv

mrog

Управління юстиції інформує
Управління юстиції інформує

Управління юстиції інформує (107)

До Комісій з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації, створених при Міністерстві юстиції України та територіальних органах Міністерства юстиції України, може звернутися кожен, хто вважає, що його права у сфері державної реєстрації нерухомості, бізнесу порушено.

Однак при написанні скарги виникають питання: куди подавати скаргу і чи буде вона розглядатися Комісією з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації?

Повідомляємо, що територіальні органи Міністерства юстиції України розглядають скарги:

-    на рішення (крім рішення про державну реєстрацію прав), дії або бездіяльність державного реєстратора (в сфері реєстрації нерухомості);

-    на рішення (крім рішення, згідно з яким проведено реєстраційну дію), дії або бездіяльність державного реєстратора (в сфері реєстрації бізнесу);

- на дії або бездіяльність суб'єктів державної реєстрації.
Територіальні органи Міністерства юстиції України розглядають скарги

щодо державного реєстратора, суб'єктів державної реєстрації, які здійснюють діяльність у межах території, на якій діє відповідний територіальний орган.

Міністерство юстиції України відповідно до своїх повноважень розглядає скарги:

-   на рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав (крім випадків, коли таке право набуто на підставі рішення суду, а також коли щодо нерухомого майна наявний судовий спір);

-   на проведені державним реєстратором реєстраційні дії (крім випадків, якщо такі реєстраційні дії проведено на підставі рішення суду);

-   на рішення, дії або бездіяльність територіальних органів Міністерства

юстиції України.

Зі скаргою можна звернутися до:

Міністерства юстиції України (вул. Архітектора Городецького, 13, м. Київ, 01001);

Головного територіального управління юстиції у Черкаській області (бульв. Шевченка, 185, м. Черкаси, 18001).

Звертаємо увагу, розгляд скарг здійснюється за заявою особи, яка вважає, що її права порушено, та подається виключно у письмовій формі і повинна містити обов'язкові відомості та документи, що долучаються до скарги, передбачені ч. 5 ст. 37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (у сфері реєстрації нерухомості), ч.5 ст. 34 «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» (у сфері реєстрації бізнесу), Порядком розгляду скарг у сфері державної реєстрації, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 № 1128.

Також у скарзі зазначаються відомості про бажання скаржника та/або його представника взяти участь у розгляді відповідної скарги по суті та про один із способів, в який скаржник бажає отримати повідомлення про зазначений розгляд.

Суб'єкт розгляду скарги своєчасно повідомляє особам, запрошеним до розгляду скарги по суті, про час і місце розгляду скарги в один з таких способів:

1)      телефонограмою (якщо номер телефону зазначено у скарзі);

2)      шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті Мін'юсту;

3)    засобами електронної пошти (якщо адресу електронної пошти
зазначено у скарзі та/або інших документах, що додаються до скарги).

Неприбуття таких осіб, яким було належним чином повідомлено про розгляд скарги, а також неотримання такими особами повідомлень про час та місце розгляду скарги з причин, що не залежать від суб'єкта розгляду скарги, не перешкоджає її розгляду.

У разі коли встановлено порушення вимог Законів щодо строків подання скарги, вимог щодо її оформлення та/або щодо документів, що долучаються до скарги, суб'єкт розгляду скарги на підставі висновку комісії приймає мотивоване рішення про відмову у розгляді скарги без розгляду її по суті у формі наказу.

З 1 січня 2013 року введений в дію Закон України «Про громадські об’єднання» (далі - Закон).

Відповідно до пункту 4 Розділу V Прикінцевих та перехідних положень Закону громадські організації, їх спілки (союзи, асоціації, інші об'єднання громадських організацій), легалізовані на день введення цього Закону в дію шляхом реєстрації або повідомлення про заснування, не погребують відповідно перереєстрації або повторного подання документів для повідомлення. Статути (положення) громадських організацій, спілок громадських організацій мають бути приведені у відповідність із цим Законом протягом п'яти років з дня введення мого в дію. Реєстрація змін до статуту (положення), пов'язаних з введенням цього Закону в дію, здійснюється без справляння плати за реєстраційні дії протягом п'яти років з дня введення цього Закону в дію, тобто до 1 січня 2018 року.

Відповідно до частини 1 статті 11 Закону статут громадського об'єднання має містити відомості про:

1)                найменування громадського об’єднання та за наявності – скорочене найменування;

2)                мету (цілі) та напрями його діяльності;

3)                порядок набуття і припинення членства (участі) у громадським) об'єднанні, права та обов'язки його членів (учасників);

4)                повноваження керівника, вищого органу управління, інших органів управління (далі - керівні органи) громадського об’єднання, порядок їх формування та зміни складу, термін повноважень, а також порядок визначення особи, уповноваженої представляти громадське об’єднання, та її заміни (для громадських об’єднань, що не мають статусу юридичної особи);

5)                періодичність засідань і процедуру прийняття рішень керівними органами громадського об'єднання, у тому числі шляхом використання засобів зв’язку;

6)                порядок звітування керівних органів громадського об’єднання перед його членами (учасниками);

7)                порядок оскарження рішень, дій, бездіяльності керівних органів громадського об'єднання та розгляду скарг;

8)                джерела надходження і порядок використання коштів та іншого майна громадського об’єднання;

9)                порядок створення, діяльності та припинення діяльності відокремлених підрозділів громадського об'єднання (у разі їх створення громадським об’єднанням, яке має намір здійснювати діяльність зі статусом юридичної особи);

10)            порядок внесення змін до статуту;

11)            порядок прийняття рішення щодо саморозпуску або реорганізації громадського об'єднання, а також щодо використання його коштів та іншого майна, що залишилися після саморозпуску, – для громадського об’єднання, яке маг намір здійснювати діяльність зі статусом юридичної особи.

 

Відповідно до частини 1 статті 3 Закону України «Про професійних творчих працівників та творчі спілки» (далі - Закон) творча спілка діє на принципах добровільного об'єднання її членів, які належать до одного фахового напряму культури та мистецтва, самоврядування, взаємодопомоги і співробітництва, невтручання у творчий процес, вільного вибору форм і методів творчої діяльності. визнання авторських прав. У кожному фаховому напрямі може бути створено одне або більше добровільних творчих об'єднань.

Частиною 2 статті 3 Закону передбачено, що член творчої спілки має право в будь-який час зупинити чи припинити своє членство у творчій спілці шляхом подання заяви до статутних органів творчої спілки. Членство у творчій спілці зупиняється чи припиняється з дня подання такої заяви та не потребує додаткових рішень. З цього самого дня припиняється перебування члена творчої спілки на будь-яких виборних посадах у творчій спілці.

02.11.2016 набрав чинності Закон України від 06.10.2016 №1666-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення державної реєстрації прав на нерухоме майно та захисту прав власності», яким внесені зміни до низки нормативних актів, якими передбачається забезпечення захисту прав власності, економічних інтересів громадян та інвесторів, а також зменшення ризиків незаконного заволодіння майном.

Зокрема, статтю 3 Закону доповнено новою частиною, згідно якої, дія частини другої цієї статті не поширюється на членів творчої спілки, обраних на посади керівника та заступника керівника творчої спілки. Членство в творчій спілці зазначених керівників припиняється з дня, наступного за днем обрання нового керівника чи його заступника.

Відповідно до частини 4 статті 10 Закону рішення про затвердження змін до статуту творчої спілки, її територіального осередку, змін у складі виборних органів творчої спілки, її територіального осередку приймається у порядку, визначеному статутом творчої спілки або статутом, на підставі якого діє територіальний осередок всеукраїнської творчої спілки.

Звертаємо увагу, що згідно частини 8 статті 10 Закону про прийняте рішення суб'єкт державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань повідомляється у 60-денний строк у порядку, визначеному Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань».

Постановою Кабінету Міністрів  України від 22.08.2007 №1064 «Про затвердження  Порядку ведення Державного реєстру актів цивільного стану громадян» встановлено, що довідки. видача яких здійснюється відділами державної реєстрації   актів цивільного стану. складаються у формі витягів з Державною реєстру актів цивільного  стану громадян ( далі – витяг з  Реєстру).

Право на отримання витягу  з  Реєстру   стосовно  відомостей  про себе т а про своїх родичів має фізична особа по досягненні 16-річною віку за умови пред'явлення паспорта або паспортного  документа і документів. що підтверджують родинні стосунки  між заявником та особою, щодо якої складено актовий  запис.

Витяг з Реєстру про державну реєстрацію народження дитини може надаватися її батькам та усиновлювачам (незалежно від віку дитини), а також опікунам,  піклувальникам, адміністрації закладу охорони здоров'я. навчальною або іншого  дитячою закладу, де постійно перебуває дитина. У цьому разі  зазначений витяг  видається представникові відповідного закладу за умови пред'явлення ним довіреності,  паспорта або паспортного документа.

Батькові, матері. усиновлювачеві  дитини,  які позбавлені батьківських прав, витяг  про реєстрацію народження дитини не видається.

Витяг з  Реєстру  про державну  реєстрацію смерті видається другому з
подружжя. а також батькам, дітям, братам, сестрам, онукам, дідові, бабі та іншим родичам померлої особи за умови пред'явлення документів, що підтверджують родинні чи сімейні стосунки; спадкоємцям померлої особи, якщо родинні стосунки  та або право па спадкування   підтверджуються  документально:  особі, то згідно  з договором  особистого   страхування життя, укладеним  у  фінансовій  установі,   утвореній  відповідно до Закону України «Про страхування»   є вигодонабувачем за умови  пред'явлення дог опору: особі,  що згідно   із спадковим договором  є вигодонабувамем ,  за  у мови пред'явлення договору :  особі, що  згідно із  кредитним договором є  кредитором,  за умови пред'явлення договору:  особі,  що  є  власником
або     користувачем     земельної     ділянки,     суміжної із     земельною     ділянкою  сільськогосподарського     призначення    спадкодавця.  за  умови       пред'явлення  відомостей   про   кадастрові номери    земельної  ділянки спадкодавця   та   суміжної  земельної ділянки.

Витяги  з  Державного  реєстру  актів цивільного стану  громадян  про проведену  державну  реєстрацію  акту цивільного стану  видаються відділами державної реєстрації  актів  цивільного стану  на підставі  письмової  заяви

фізичної особи.   До заяви додається документ  про внесення плани  за  видачу  витягу  з  Реєстру. яка становить 73 гривні.

На безоплатне  отримання  витягу з Реєстру мають право особи, що
проживають, за кордоном,  стосовно яких  державна реєстрація актів цивільною стану  проведена відповідними органами державної реєстрації  актів цивільного стану  України,  у  разі надходження письмових запитів   і надіслання витягу до компетентних органів  іноземних держав для подальшого  вручення  заявникові;   особи, що звернулася   за видачею  витягу про  те. що  реєстрація  народження проведена  відповідно до частини  першої  статті 135  Сімейного кодексу  України:  особи, що звернулися за видачею  витягу для отримання допомоги на поховання: кредитори  спадкодавця. власники або
користувачі     земельних    ділянок. суміжних      із   земельною  ділянкою сільськогосподарського   призначення    спадкодавця,   у зв’язку  з  поданням заяви  про визнання спадщини  від умерлою.

У видачі  витягу з Реєстру може бути відмовлено  у  разі подання заяви особою, що  не має права на отримання витягу:  непред'явлення документа про внесення плати  за видачу    витягу   в повному  обсязі;  відсутності в заяві чи наведення не в повному  обсязі  відомостей про фізичну особу,  відносно якої видасться витяг  з Реєстру.

�ами.

Пунктом 3 частини першої статті 10 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (далі - Закон) визначено, що нотаріус - державний реєстратор прав на нерухоме майно (далі –державний  реєстратор).

Нотаріус, реалізуючи функції  державного реєстратора:

1)   встановлює: відповідність заявлених прав і поданих,отриманих документів вимогам – законодавства , а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами па нерухоме майно та їх обтяженнями, "зокрема:

відповідність обов'язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення у випадках, передбачених законом:

відповідність повноважень особи, яка подає документи для державної реєстрації прав;

відповідність відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що містяться у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (далі - Державний реєстр прав), відомостям, що містяться у поданих/отриманих документах;

наявність обтяжень прав на нерухоме майно;

наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та або відповідний правочин пов’язує  можливість виникнення, переходу, припинення речового права, що підлягає державній реєстрації;

2)    перевіряє документи на наявність підстав для проведення реєстраційних дій,  зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення;

3)   під час проведення державної реєстрації прав, що виникли в установленому законодавством порядку до 1 січня 2013 року, обов'язково запитує від органів влади, підприємств, установ та організацій, які відповідно
до законодавства проводили оформлення та/або реєстрацію прав, інформацію (довідки, засвідчені в установленому. законодавством порядку копії документів тощо),  необхідну для такої реєстрації, у  разі відсутності доступу до відповідних носіїв інформації, що містять, відомості,  необхідні для проведення державної реєстрації прав, чи у разі відсутності необхідних відомостей в єдиних та державних реєстрах, доступ до яких визначено цим Законом, та/або у разі, якщо відповідні документи не бути подані заявником.

Органи державної влади, підприємства, установи та організації зобов'язані безоплатно протягом трьох робочих днів з моменту отримання запиту надати державному реєстратору  запитувану інформацію в паперовій та (за можливості) в електронній формі:

4)   під час проведення реєстраційних дій обов'язково використовує відомості Державного земельного кадастру та Єдиного реєстру дозвільних документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і
засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та  анулювання зазначених документів, а також використовує відомості, отримані у порядку інформаційної взаємодії Державного реєстру прав з Єдиним державним реєстром судових рішень;

5)  відкриває та/або закриває розділи в Державному реєстрі прав, вносить до відкритого розділу або спеціального розділу Державного реєстру прав відповідні відомості про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, про об'єкти та суб'єктів таких прав;

6) присвоює за допомогою Державного реєстру прав реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна випадках, передбачених цим Законом;

7) виготовляє електронні копії документів, поданих у паперовій формі, та розміщує  їх у реєстраційній справі в електронній формі у відповідному  розділі Державного реєстру прав (у  разі якщо такі копії не були виготовлені під час прийняття документів за заявами у сфері державної реєстрації прав);

8) формує за допомогою Державного реєстру прав документи за результатом розгляді) заяв у сфері державної реєстрації прав;

9) формує реєстраційні справи у паперовій формі;

10) здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом.
Законодавець    також    наділив    нотаріуса    окремими  повноваженнями

державною реєстратора, які виникають у результаті нотаріальних дій, а саме: державна реєстрація  прав  у   результаті  вчинення нотаріальної дії  з нерухомим майном,  об'єктом   незавершеного  будівництва  проводиться   нотаріусом,  яким вчинено таку  дію.

Одночасно зауважимо, що рішення, дії або бездіяльність нотаріуса, як державного реєстратора, можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України, його територіальних органів або до суду.

Міністерство юстиції України розглядає скарги:

І ) на рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав (крім випадків, коли таке право набуло на підставі рішення суду а також коли щодо нерухомого майна наявний судовий спір);

2) на рішення, дії або бездіяльність територіальних органів Міністерства юстиції України.

Територіальні органи Міністерства юстиції України розглядають скарги:

І) на рішення (крім рішення про державну реєстрацію прав), дії або бездіяльність) державного реєстратора;

2) на дії або бездіяльність суб'єктів державної реєстрації прав.

Територіальний орган Міністерства юстиції України розглядає скарги щодо державного реєстратора, суб'єктів державної реєстрації прав, які здійснюють діяльність у межах території, на якій діє відповідний територіальний орган.

За державну реєстрацію прав справляється адміністративний збір у такому розмірі:

1. За державну реєстрацію права власності на нерухоме майно у строк, визначений статтею 19 цього Закону, - 0,1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (з 1 січня 2017 року - 1600 гривень) = 160 грн.

За державну реєстрацію права власності, проведену у строки менші, ніж передбачені статтею 19 цього Закону, справляється адміністративний збір у такому розмірі:

у строк два робочі дні - 1 прожитковий мінімум для працездатних осіб = 1600 грн. у строк один робочий день - 2 прожиткових мінімуми для працездатних осіб =3200 грн. у строк 2 години - 5 прожиткових мінімумів для працездатних осіб = 8000 грн.

2. За державну реєстрацію інших речових прав, відмінних від права власності

(крім іпотеки), справляється адміністративний збір у розмірі 0,05 прожиткового мінімуму для працездатних осіб = 80 грн.

За державну реєстрацію інших речових прав, відмінних від права власності (крім іпотеки), проведену у строки менші, ніж передбачені статтею 19 цього Закону, справляється адміністративний збір у такому розмірі:

у строк два робочі дні - 0,5 прожиткового мінімуму для працездатних осіб = 800 грн.

у строк один робочий день - 1 прожитковий мінімум для працездатних осіб = 1600 грн.

у  строк  2   години     -  2,5   прожиткових   мінімуми   для   працездатних  осіб

= 4000 грн.

 

  1. За державну реєстрацію обтяжень речових прав, іпотеки справляється адміністративний збір у розмірі 0,05 прожиткового мінімуму для працездатних осіб = 80 грн.
  2. За державну реєстрацію прав у результаті вчинення нотаріальних дій справляється адміністративний збір у розмірі 0,1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб = 160 грн.
  3. 5. За внесення змін до записів Державного реєстру прав, у тому числі виправлення технічної помилки, допущеної з вини заявника, справляється адміністративний збір у розмірі 0,04 прожиткового мінімуму для працездатних осіб

= 60 грн.

6.  За отримання інформації з Державного реєстру прав у порядку, передбаченому
статтею 32 цього Закону, справляється адміністративний збір у такому розмірі:

отримання інформації, витягу в паперовій формі - 0,025 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб = 40 грн.

отримання інформації, витягу в електронній формі - 0,0125 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб - 20 грн.

отримання Інформації адвокатами, нотаріусами (під час вчинення нотаріальних дій з нерухомим майном, об'єктом незавершеного будівництва) шляхом безпосереднього доступу до Державного реєстру прав - 0,04 прожиткового мінімуму для працездатних осіб = 60 грн.

Адміністративний збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому подаються відповідні документи для проведення державної реєстрації прав, та округлюється до найближчих 10 гривень.

Адміністративний збір справляється за одну надану послугу у сфері державної реєстрації прав.

У разі надання однієї послуги у сфері державної реєстрації прав одночасно усім співвласникам нерухомого майна адміністративний збір справляється один раз у повному обсязі.

У разі надання однієї послуги у сфері державної реєстрації прав співвласникам нерухомого майна окремо один від одного адміністративний збір справляється у повному обсязі з кожного із співвласників.

У разі відмови у проведенні реєстраційних дій адміністративний збір не повертається.

У разі відкликання заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень адміністративний збір підлягає поверненню.

Адміністративний збір не справляється за внесення до записів Державного реєстру прав змін, пов'язаних із приведенням у відповідність із законами України у строк, визначений цими законами.

Алгоритм дій та перелік необхідних для державної реєстрації документів визначається в залежності від того, яким чином та коли побудовано будинок.

Ситуація №1 - Будинок є новобудовою, будівництво якої завершили після 5 серпня 1992 року. У цьому випадку для державної реєстрації права власності подаються наступні документи:

-       документ, що посвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта (необов'язково, якщо такий документ зареєстрований в Єдиному реєстрі документів);

-       документ, що підтверджує присвоєння адреси (не потрібно, якщо реєструєте будинок, що збудований на ділянці, право власності на яку зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно);

 

-  техпаспорт на цю нерухомість;

-  договір співвласників або письмова заява, якщо щойно збудований об'єкт перебуває у спільній власності (коли реєструється майно, що набувається у спільну часткову власність);

-  договір про спільну діяльність чи угода простого товариства (якщо
будівництво об'єкта відбулось як результат спільної діяльності);

Ситуація № 2 - Будинок збудований до 5 серпня 1992 року. Для державної реєстрації права власності подаються наступні документи:

-   техпаспорт на такий об'єкт нерухомого майна;

-   документ, що підтверджує присвоєння будинку адреси (не вимагається, коли реєструється об'єкт, що збудований на ділянці, право власності на яку зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно);

Ситуація № 3 - Будинок, що збудований до 5 серпня 1992 року та розташований на території сільської, селищної чи міської ради, яка здійснювала ведення   погосподарського   обліку.   В такому      випадку      для      державної реєстрації права власності подаються наступні документи:

-   виписка з погосподарської книги, надана виконавчим комітетом
відповідного органу місцевого самоврядування або відповідною архівною
установою;

-    документ, що посвідчує речове право на ділянку, на якій розташований       будинок (у тому числі рішення відповідної ради про передачу (надання) земельної ділянки в користування або власність чи відомості про передачу (надання) земельної ділянки в користування або власність з погосподарської книги);

-    якщо у цих документах не буде відомостей про технічні показники, то

техпаспорт на будівлю.

За законодавством України шлюб може бути укладений за певних умов. До таких умов. зокрема, відносяться - взаємна згода осіб, які укладають шлюб, і досягнення певного віку. Взаємна згода на вступ до шлюбу передбачає вільне волевиявлення жінки і чоловіка на державну реєстрацію шлюбу, тобто мають бути відсутніми будь-які прояви фізичного або психологічного насильства, погрози з боку батьків, родичів та інших осіб. Умова про досягнення шлюбного віку передбачена статтею 22 Сімейного кодексу України - на день державної реєстрації шлюбу чоловік і жінка мають досягти 18 років.

За заявою особи, яка досягла шістнадцяти років, за рішенням суду їй може бути надано право на шлюб, якщо буде встановлено, що це відповідає її інтересам.

Заява про державну реєстрацію шлюбу подається жінкою та чоловіком до будь-якого органу державної реєстрації актів цивільного стану за їхнім вибором. При поданні такої заяви жінка та чоловік пред'являють на посвідчення своєї особи паспорт або паспортний документ. а особа, яка досягла шістнадцятирічного віку, але ще не отримала паспорт (паспортний документ), пред'являє свідоцтво про народження та довідку з місця проживання за умови. якщо від дня досягнення зазначеного віку минуло менше ніж один місяць.

Особи, які бажають зареєструвати шлюб, мають досягти шлюбного віку саме на день державної реєстрації шлюбу. Якщо на момент подання заяви до відповідних органів майбутньому подружжю або одному з них до 18 років не вистачає хоча б кілька днів (тижнів). в них мають прийняти заяву, так як на момент державної реєстрації шлюбу молодята матимуть повні 18 років.

Орган державної реєстрації актів цивільного стану зобов'язаний ознайомити наречених з їхніми правами та обов'язками як майбутніх подружжя І батьків та попередити про відповідальність за приховання перешкод до державної реєстрації шлюбу.

Державна реєстрація шлюбу засвідчується Свідоцтвом про шлюб, яке видається кожному із подружжя, при цьому в паспортних документах вже не проставляються відмітки про державну реєстрацію шлюбу.

Антирейдерським законом «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення державної реєстрації прав на нерухоме майно та захисту прав власності» від 06.10,2016 № 1666-УІІІ передбачена можливість власника нерухомою майна при реєстрації нерухомості отримани паперове підтвердження з підписом та печаткою реєстратора.

Постановою Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до деяких постанов Кабінет) Міністрів  У крайні з питань державної реєстрації»   від 9 листопада 2016  №806 визначена форма та зміст витягу з Державною реєстру прав про проведену державну реєстрацію прав.

Витяг з Державного реєстру прав про проведену державну реєстрацію прав формується державним реєстратором за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру прав в електронній формі, що розміщується па веб-порталі Мін'юсту, та за бажанням заявника в паперовій формі на аркушах наперу форматом А4 без використання  спеціальних бланків, з проставленням підпису іа печатки державного  реєстратора.

Витяг  з  Державного реєстру прав про  проведену державну реєстрацію прав  формується на основі записів Державного реєстру прав після внесення до зазначеного Реєстру відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, про об'єкти та суб’єктів  таких прав та містить відомості  про:

І ) індексний номер витягу:

2)  дату  та час його формування;

3)      державного реєстратора, який сформував витяг ;

4)  підставу формування витягу;

5}   речові    права,   обтяження  речових   прав.  державну   реєстрацію  яких

проведено;

6) відомості про об'єкт нерухомого майна.

� Федерації на території України на підставі міжнародних договорів,
згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України;

 

в)  землі зон відчуження та безумовного (обов'язкового) відселення, що
зазнали радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи;

г) усі інші землі, розташовані за межами населених пунктів, крім земельних ділянок приватної власності та земельних ділянок, зазначених у підпункті "а" пункту 3 цього розділу.

Статтею 28 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» визначено, що під час проведення державної реєстрації права користування (постійне користування, оренда, користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис), користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій), сервітут) земельними ділянками державної чи комунальної власності, право власності на які не зареєстровано в Державному реєстрі прав, державний реєстратор одночасно з проведенням такої реєстрації проводить також державну реєстрацію права власності на такі земельні ділянки без подання відповідної заяви органами, які згідно із статтею 122 Земельного кодексу України передають земельні ділянки у власність або у користування.

Державна реєстрація права власності на земельні ділянки державної чи комунальної власності проводиться з обов'язковим урахуванням пунктів 3 та 4 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності» (далі - Закон), якими встановлено наступне:

пунктом З-з дня набрання чинності цим Законом (з 01.01.2013) землями комунальної власності відповідних територіальних громад вважаються:

а) земельні ділянки:

на яких розташовані будівлі, споруди, Інші об'єкти нерухомого майна комунальної власності відповідної територіальної громади;

які перебувають у постійному користуванні органів місцевого самоврядування, комунальних підприємств, установ, організацій;

б) всі Інші землі, розташовані в межах відповідних населених пунктів, крім земельних ділянок приватної власності та земельних ділянок, зазначених у підпунктах "а" і "б" пункту 4 цього розділу;

пунктом 4 - у державній власності залишаються:

а) розташовані в межах населених пунктів земельні ділянки:

на яких розташовані будівлі, споруди, інші об'єкти нерухомого майна державної власності;

які перебувають у постійному користуванні органів державної влади, державних підприємств, установ, організацій, Національної академії наук України, державних галузевих академій наук;

які належать до земель оборони;

б)    земельні ділянки, що використовуються Чорноморським флотом
Російської Федерації на території України на підставі міжнародних договорів,
згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України;

в)  землі зон відчуження та безумовного (обов'язкового) відселення, що
зазнали радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи;

г) усі інші землі, розташовані за межами населених пунктів, крім земельних ділянок приватної власності та земельних ділянок, зазначених у підпункті "а" пункту 3 цього розділу.

<< Початок < Попередня 1 2 3 4 5 6 7 8 Наступна > Кінець >>
Сторінка 1 з 8