Офіційний сайт Катеринопільської районної державної адміністрації і районної ради

drv

mrog

Управління юстиції інформує
Управління юстиції інформує

Управління юстиції інформує (490)

thumb-small-299x371-1f16 Доброго дня!  Мене звати Ірина, я «вимушена переселенка» з Донецької області. Понад два роки проживаю у місті Хмельницький і за цей час жодного разу не зверталася до лікарів, проте наразі маю таку потребу. Поясніть будь ласка, що мені, як внутрішньо переміщеній особі, необхідно зробити щоб стати на облік у місцевій лікарні.

Ірина Завальська

Забезпечення основних життєвих потреб у тому числі медичного обслуговування для внутрішньо переміщених осіб (ВПО) й досі залишається актуальним для нашої держави.

У Конституції України встановлено, що держава  створює умови для ефективного і доступного для всіх громадян медичного обслуговування. У державних і комунальних закладах охорони здоров'я медична допомога надається безоплатно.

Нагадаю, кожний пацієнт, який досяг 14 років і який звернувся за наданням йому медичної допомоги, має право на вільний вибір лікаря, якщо останній може запропонувати свої послуги, та вибір методів лікування, відповідно до його рекомендацій.

Яким чином внутрішньо  переміщені особи можуть отримати доступ до безкоштовних медичних послуг?

Фізична особа, що офіційно проживала на території, яка на даний час є непідконтрольною територією Україні, після отримання довідки про взяття на облік ВПО має право отримати необхідну медичну допомогу за новим місцем проживання (у державному або комунальному закладі охорони здоров’я).

Який порядок надання медичних послуг?

Внутрішньо переміщена особа, яка проживає на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, має право звернутися до закладу охорони здоров'я на власний вибір із заявою з проханням поставити на облік за місцем фактичного проживання. Документом, що засвідчує місце проживання внутрішньо переміщеної особи, є довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.

Внутрішньо переміщена особа, яка потребує вторинної (спеціалізованої) медичної допомоги (онкологічної, кардіологічної, терапевтичної, психологічної, педіатричної тощо), повинна звернутися до територіального закладу охорони здоров'я та отримати направлення до закладу охорони здоров’я відповідного профілю.

Як відбувається забезпечення  лікарськими засобами?

Відпуск лікарських засобів безоплатно і на пільгових умовах (у разі амбулаторного лікування осіб) провадиться аптеками за рецептами, виписаними лікарями закладів охорони здоров’я, за місцем проживання цих осіб.

Однак, звертаю увагу, що безоплатно і на пільгових умовах лікарські засоби відпускаються  лише визначеним групам населення та за категоріями захворювань,  які передбачені  у  Постанові КМУ від 17 серпня 1998р. № 1303 «Про впорядкування безоплатного та пільгового відпуску лікарських засобів за рецептами лікарів у разі амбулаторного лікування окремих груп населення та за певними категоріями захворювань»: https://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1303-98-%D0%BF

Чи несе відповідальність лікар, який відмовився надати медичну допомогу?

Дії медичного працівника, який зобов’язаний надати медичну допомогу але не надав її підлягають кримінальній відповідальності передбаченою Кримінальним кодексом України, а саме:

Ненадання без поважних причин допомоги хворому медичним працівником, який зобов'язаний, згідно з установленими правилами, надати таку допомогу, якщо йому завідомо відомо, що це може мати тяжкі наслідки для хворого

 

-          - карається штрафом до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (850 грн) з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3-х років;

-          -    або громадськими роботами на строк до 200 годин, або виправними роботами на строк до 2-х років.

Якщо ці самі дії  призвели до  смерті  хворого або інших тяжких наслідків

-             карається обмеженням волі на строк до 4-х років;

-             або позбавленням волі на строк до 3-х років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3-х років або без такого.

Невиконання чи неналежне виконання медичним або фармацевтичним працівником своїх професійних обов'язків внаслідок недбалого чи несумлінного до них ставлення, якщо це спричинило тяжкі наслідки для хворого

-          карається позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 5-ти років;

-          або виправними роботами на строк до 2-х років;

-          або обмеженням волі на строк до 2-х років;

-          або позбавленням волі на той самий строк.

Якщо ці дії  спричинили тяжкі наслідки для неповнолітнього

-          карається обмеженням волі на строк до 5-ти років;

-          або позбавленням волі на строк до 3-х років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3-х років.

 

Але варто зазначити, що лікар має право відмовитися від подальшого ведення пацієнта, якщо останній не виконує медичних приписів або правил внутрішнього розпорядку закладу охорони здоров'я, за умови, що це не загрожуватиме життю хворого і здоров'ю населення.

Також, лікар не несе відповідальності за здоров'я хворого в разі відмови останнього від медичних приписів або порушення пацієнтом встановленого для нього режиму.

Куди звертатися за більш детальною консультацією та роз’ясненнями?

Якщо у вас залишились питання з цього приводу, будь ласка, телефонуйте до контакт-центру системи безоплатної правової допомоги за номером 0 (800) 213 103, цілодобово та безкоштовно в межах України. В центрах та бюро надання безоплатної правової допомоги по всій країні ви можете отримати юридичну консультацію та правовий захист.

Головне територіальне управління юстиції у Черкаській області повідомляє про те, що 14.05.2019 набрав чинності наказ Міністерства аграрної політики та продовольства України від 05.04.2019 № 177, яким затверджено Типову форму договору (декларації) про створення сімейного фермерського господарства.

Ознайомитись з текстом наказу Ви можете за посиланням: https://ips.ligazakon.net/document/view/re33409?an=1.

Громадські обʼєднання утворюються і діють на принципах:

1) добровільності – передбачає право особи на вільну участь або неучасть у громадському обʼєднанні, у тому числі в його утворенні, вступі в таке обʼєднання або припиненні членства (участі) в ньому.

2) самоврядності – передбачає право членів (учасників) громадського обʼєднання самостійно здійснювати управління діяльністю громадського обʼєднання відповідно до його мети (цілей), визначати напрями діяльності, а також невтручання органів державної влади, інших державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування в діяльність громадського обʼєднання, крім випадків, визначених законом.

3) вільного вибору території діяльності – передбачає право громадських обʼєднань самостійно визначати територію своєї діяльності, крім випадків, визначених законом.

4) рівності перед законом – передбачає, що громадські обʼєднання є рівними у своїх правах та обовʼязках відповідно до закону з урахуванням організаційно-правової форми, виду та/або статусу такого обʼєднання.

5) відсутності майнового інтересу їх членів (учасників) – передбачає, що члени (учасники) громадського обʼєднання не мають права на частку майна громадського обʼєднання та не відповідають за його зобовʼязаннями. Доходи або майно (активи) громадського обʼєднання не підлягають розподілу між його членами (учасниками) і не можуть використовуватися для вигоди будь-якого окремого члена (учасника) громадського обʼєднання, його посадових осіб (крім оплати їх праці та відрахувань на соціальні заходи).

6) прозорості, відкритості та публічності – передбачає право всіх членів (учасників) громадського обʼєднання мати вільний доступ до інформації про його діяльність, у тому числі про прийняті громадським обʼєднанням рішення та здійснені заходи, а також обовʼязок громадського обʼєднання забезпечувати такий доступ. Публічність означає, що громадські обʼєднання інформують громадськість про свої мету (цілі) та діяльність.

Утворення і діяльність громадських обʼєднань, мета (цілі) або дії яких спрямовані на ліквідацію незалежності України, зміну конституційного ладу насильницьким шляхом, порушення суверенітету і територіальної цілісності держави, підрив її безпеки, незаконне захоплення державної влади, пропаганду війни,  насильства,  розпалювання  міжетнічної,  расової,  релігійної  ворожнечі,

посягання на права і свободи людини, здоровʼя населення, пропаганду комуністичного та/або націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів та їхньої символіки, забороняються.

Он-лайн будинок юстиції – це можливість для кожного громадянина, який має доступ до мережі Інтернет, замовити ряд послуг не виходячи з дому. В режимі он-лайн запроваджено послуги, надання яких викликає найбільші черги та створює бюрократію. Даний сайт забезпечує отримання послуг без контакту з представниками влади. Тут Ви отримаєте необхідні сервіси в електронному режимі.

Зокрема,  для проведення попереднього правового аналізу документів на реєстрацію громадської організації необхідно зайти на портал Он-лайн будинок юстиції, зареєструватись в особистому кабінеті, прикріпити та подати документи відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань», а саме:

– заяву про державну реєстрацію створення юридичної особи,

– примірник оригіналу (нотаріально засвідчена копія) рішення засновників про створення юридичної особи,

– реєстр осіб (громадян), які брали участь в установчому з’їзді (конференції, зборах),

– відомості про керівні органи громадського формування,

– відомості про особу (осіб), яка має право представляти громадське формування для здійснення реєстраційних дій,

– установчий документ юридичної особи.

За результатами попереднього правового аналізу заявнику направляється повідомлення на електронну адресу, яку він зазначає при реєстрації в особистому кабінеті.

На порталі сервісу можна знайти інструкцію з отримання кожної запропонованої послуги, а також залишити відгук. Для цього достатньо зайти на сайт сервісу http://online.minjust.gov.ua.

Якщо державний реєстратор нерухомості або бізнесу незаконно відмовив, зупинив розгляд заяви про державну реєстрацію або мала місце незаконна дія чи бездіяльність державного реєстратора, можна звернутися до Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у Черкаській області (далі - Комісія), яка розглядає скарги відносно державних реєстраторів, суб’єктів державної реєстрації, що здійснюють свою діяльність в межах Черкаської області. Скаргу можна подати або надіслати за адресою: бульвар Шевченка, 185, м. Черкаси, 18001, телефон для консультацій (0472) 33-00-27.

Перевагою звернення до Комісії є швидкість розгляду скарги, яка розглядається протягом 30 календарних днів, загальний строк розгляду та вирішення скарги не може перевищувати 45 днів, відсутність обов’язку бути особисто присутнім на засіданні Комісії, відсутність платежів за звернення до Комісії, в разі задоволення скарги Комісія скасовує незаконну відмову та проводить державну реєстрацію.

Скарга обов’язково повинна містити:

1) повне найменування (ім’я) скаржника, його місце проживання чи перебування (для фізичних осіб) або місцезнаходження (для юридичних осіб), а також найменування (ім’я) представника скаржника, якщо скарга подається представником;

2) реквізити рішення державного реєстратора, яке оскаржується;

3) зміст оскаржуваного рішення, дій чи бездіяльності та норми законодавства, які порушено, на думку скаржника;

4) викладення обставин, якими скаржник обґрунтовує свої вимоги;

5) відомості про наявність чи відсутність судового спору з порушеного у скарзі питання, що може мати наслідком скасування оскаржуваного рішення державного реєстратора та/або внесення відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно;

6) підпис скаржника або його представника із зазначенням дати складання скарги.

Якщо скарга подається представником скаржника - додається довіреність чи інший документ, що підтверджує його повноваження, або його копія, засвідчена в установленому порядку.

До скарги додаються засвідчені в установленому порядку копії документів, що підтверджують факт порушення прав скаржника (за наявності).

Найбільш поширеним способом оформлення документів для їх можливого використання за кордоном є проставлення  апостиля, запровадженого Гаазькою Конвенщею.

Апостиль - це спеціальний штамп, який проставляється на офіційних документах, що надходять від держав - учасниць Конвенції. Biн засвідчує справжність підпису особи під документом i автентичність відбитку печатки або штампа, якими скріплено відповідний документ.

Якщо документ призначається для використання в країні, що не приєдналася до Конвенції або є учасницею Конвенції, але висловила заперечення проти приєднання України відповідно до статт1 12 Конвенції, то у проставленні апостиля на документі відмовляється.

Згідно пункту 5 частини 2 статті 11 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних oci6, фізичних oci6 - підприємців та громадських формувань» відомості, що м1стяться в Єдиному державному peєcтpi, надаються у вигляді виписок у паперовій формі для проставлення апостилю та в електронній формі.

Виписка з єдиного державного реєстру для проставлення апостиля надається державним реєстратором територіального органу Міністерства юстиції України.

При поданні запиту на отримання виписки з єдиного державного реєстру заявник одночасно подає документ про оплату послуги з проставлення апостиля.

Якщо заявник звільнений від сплати послуг з проставлення апостиля, то надається документ, що підтверджує право на звільнення від сплати.

За результатом розгляду запиту посадова особа головного територіального управління юстиції формує виписку, яку передає уповноваженій посадовій oco6i відділу наказом Міністерства юстиції України від 11 листопада 2015 року №2268/5, зареєстрованого в Miністерствi юстиції України 11 листопада 2015 року за № 1419/27864.

Отже, в Черкаській області для отримання виписки з Єдиного державного реєстру для проставляння апостиля необхідно звертатися до Головного територіального управління юстиції у Черкаській області за адресою: м. Черкаси, бульвар Шевченка, 185, кабінет №261, тел.: (0472) 54 08 29.

thumb-small-299x371-1f16 Доброго дня! Мій сусід орендує земельну ділянку вже декілька років, але тиждень тому до нього приїхали невідомі люди з документами і заявили що віднині вони є орендарями. Він звернувся до поліції, там зареєстрували заяву і більше нічого. Цього року я теж планував взяти землю в оренду, але тепер  побоююсь. Підкажіть, як бути?

Петро Василишин

Що таке  самовільне зайняття земельної ділянки?

Це дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

Що таке подвійна державна реєстрація права оренди земельних ділянок ?

Нагадаю, право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки підлягають обов’язковій державній реєстрацій.

Подвійна державна реєстрація права оренди земельних ділянок - це наявність двох зареєстрованих прав оренди за різними орендарями.

Як запобігти подвійній реєстрації ?

Перед укладанням договору оренди земельної ділянки та державною реєстрацію цього права рекомендую попередньо отримати витяг з Державного земельного кадастру про таку земельну ділянку задля того, щоб володіти повною інформацію.

Як захистити своє право?

Законодавство передбачає два шляхи  захисту -  у досудовому  та судовому порядку.

Досудовий порядок передбачає звернення до:

  • правоохоронних органів;
  • Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації при Міністерстві юстиції України;
  • регіональних оперативних штабів, які працюють у режимі оперативного реагування на спроби рейдерських захоплень земель або вирощеного врожаю. Контакти штабів шукайте  на сайті Головного територіально управління юстиції у Вашій області;
  • мобільних точок доступу до системи безоплатної правової допомоги з метою повідомлення про факт рейдерської атаки та консультування щодо подальших дій;

Крім того, реальний власник земельної ділянки може звернутися  до суб’єкта державної реєстрації прав або нотаріуса із заявою про заборону вчинення реєстраційних дій, яка невідкладно реєструється  в базі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Які скарги розглядає Комісія?

Мін’юст розглядає скарги:

  • на рішення державних реєстраторів про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень;
  • на рішення, дії або бездіяльність Головних територіальних управлінь юстиції Міністерства юстиції України (з питань розгляду скарг, які належать до їх компетенції).

Проте, до компетенції Міністерства юстиції України не відноситься розгляд скарг:

  • на рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, коли таке право набуто на підставі рішення суду;
  • коли наявний судовий спір;
  • розгляд скарг на реєстраційні дії, проведені на підставі рішення суду.

Який порядок і форма подачі скарги до Комісії Мін’юсту?

Скарга на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єкта державної реєстрації прав або територіального органу Міністерства юстиції України подається особою, яка вважає, що її права порушено. Скарга подається за формою, встановленою законом. Вимоги до оформлення скарги розміщені на сайті Міністерства: https://minjust.gov.ua/m/4626

Звертаю увагу, скарга, подана без урахування зазначених вимог, Комісією по суті не розглядається!

Які строки звернення до Комісії?

  • 60 календарних днів на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єкта державної реєстрації;
  • 15 календарних днів на рішення дії або бездіяльність територіальних органів Мін’юсту.

Відлік часу починається від дня прийняття рішення або з дня коли особа могла дізнатися про порушення її прав.

Які строки розгляду?

Загальний строк розгляду та вирішення скарги – до 45 календарних днів з моменту надходження скарги.

Комісія готує висновок протягом 2-3 тижнів, на підставі якого Мін’юст приймає рішення у формі наказу.

Рішення надсилається скаржнику протягом 3-х робочих днів з дня його прийняття. Особа, яка звернулась зі скаргою, не згодна з рішенням Міністерства юстиції України, вона може звернутись до суду.

Коли може бути відмовлено у розгляді скарги?

Існує низка випадків, коли Мін’юст може відмовити у розгляді скарги, та випадки, коли закон зобов’язує відмовити у задоволенні скарги. Найчастіше підставою  є  недотримання  встановлених законом вимог до оформлення скарги.

Куди можна звернутись за консультацією з питань діяльності Комісії Мін’юсту?

Необхідну інформацію та контакти можна знайти на офіційному веб-сайті Міністерства за посиланням: https://minjust.gov.ua/pages/commission_civil_register.

Як захистити своє право через суд?

Особа, чиї права порушено, може звернутися до суду з позовом про скасування рішення про державну реєстрацію прав, документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування записів про проведену державну реєстрацію прав та з  позовом про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки.

До якого суду звертатись?

  • До господарського суду, якщо сторонами спору є юридичні особи та\або громадяни – суб’єкти  підприємницької діяльності.
  • До адміністративного суду, якщо оскаржуються рішення, дії чи бездіяльність суб’єктів владних повноважень, компетентних у сфері земельних правовідносин.
  • всі інші  випадки до судів загальної юрисдикції в порядку цивільного судочинства.

Відповідальність за самовільне зайняття земельної ділянки?

Громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність за самовільне зайняття земельних ділянок.

Самовільне зайняття земельної ділянки тягне за собою накладення штрафу:

-          на громадян від 170 до 850 грн;

-          на посадових осіб від 340 до 1700 грн.

Самовільне зайняття земельної ділянки, яким завдано значної шкоди її законному володільцю або власнику, карається: штрафом від 3400 до 5100 грн або арештом  на строк до 6 місяців.

Самовільне зайняття земельної ділянки, вчинене особою, раніше судимою за самовільне зайняття земельної ділянки або самочинне будівництво або групою осіб, або щодо земельних ділянок особливо цінних земель, земель в охоронних зонах, зонах санітарної охорони, санітарно-захисних зонах чи зонах особливого режиму використання земель, карається:

обмеженням волі на строк від 2 до 4 років або позбавленням волі на строк до 2 років.

Самовільне будівництво будівель або споруд на самовільно зайнятій земельній ділянці,яким завдано значної шкоди її законному володільцю або власнику карається: штрафом від 5100 до 8500 грн або арештом на строк до 6 місяців, або обмеженням волі на строк до 3 років.

Самовільне будівництво будівель або споруд на самовільно зайнятій земельній ділянці особливо цінних земель, земель в охоронних зонах, зонах санітарної охорони, санітарно-захисних зонах чи зонах особливого режиму використання земель, або вчинене особою, раніше судимою за такий саме злочин або за самовільне будівництво будівель або споруд на самовільно зайнятій земельній ділянці карається: позбавленням волі на строк від 1 до 3 років.

Куди звертатися за більш детальною консультацією та роз’ясненнями?

Якщо у вас залишились питання з цього приводу, будь ласка, телефонуйте до контакт-центру системи безоплатної правової допомоги за номером 0 (800) 213 103, цілодобово та безкоштовно в межах України. В центрах та бюро надання безоплатної правової допомоги по всій країні ви можете отримати юридичну консультацію та правовий захист.

Г оловне територіальне управління юстиції у Черкаській області повідомляє про те, що 28.04.2019 набрав чинності новий модельний статут товариства з обмеженою відповідальністю, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 27.03.2019 № 367 (далі - Постанова). Звертаємо увагу, що Урядом встановлено наступне: - у разі подання для державної реєстрації створення товариства з обмеженою відповідальністю, що діє на підставі модельного статуту товариства з обмеженою відповідальністю (далі — модельний статут), або переходу товариства з обмеженою відповідальністю на діяльність на підставі модельного статуту документів в електронній формі редакція модельного статуту, на підставі якого діє товариство з обмеженою відповідальністю, визначається товариством з обмеженою відповідальністю (його засновниками) шляхом обрання варіантів “за замовчуванням” або відповідних положень модельного статуту, затвердженого Постановою; - у разі подання для державної реєстрації створення товариства з обмеженою відповідальністю, що діє на підставі модельного статуту, або переходу товариства з обмеженою відповідальністю на діяльність на підставі модельного статуту документів у паперовій формі вважається, що обрано варіанти “за замовчуванням”; - модельний статут, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16 листопада 2001 р. № 1182 “Про затвердження модельного статуту товариства з обмеженою відповідальністю” (Офіційний вісник України, 2011 р., № 90, ст. 3268), застосовується виключно щодо товариств з обмеженою відповідальністю, які діють на його підставі на момент набрання чинності Постановою, до моменту їх переходу на діяльність на підставі власного статуту або модельного статуту, затвердженого Постановою; - товариства з обмеженою відповідальністю, які на момент набрання чинності цією постановою діяли на підставі модельного статуту, 2 затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 листопада 2011 р. № 1182 “Про затвердження модельного статуту товариства з обмеженою відповідальністю”, і до 18 червня 2019 р. не перейшли на діяльність на підставі власного статуту або модельного статуту, затвердженого Постановою, з 18 червня 2019 р. вважаються такими, що перейшли на діяльність на підставі модельного статуту, затвердженого цією постановою, шляхом обрання варіантів “за замовчуванням”. Визнано такими, що втрачають чинність з 18.06.2019: - постанову Кабінету Міністрів України від 16 листопада 2011 р. № 1182 “Про затвердження модельного статуту товариства з обмеженою відповідальністю”; - постанову Кабінету Міністрів України від 7 жовтня 2015 р. № 820 “Про внесення зміни до пункту 5 Модельного статуту товариства з обмеженою відповідальністю”. Також зазначеною Постановою затверджено Тимчасовий порядок реалізації експериментального проекту з присвоєння адрес об’єктам будівництва та об’єктам нерухомого майна, який набирає чинності з 01.07.2019. Ознайомитись з текстом постанови Ви можете за посиланнями: https://www.kmu.gov.ua/ua/npas/devaki-pitannya-deregulyaciyi-gospodarskoyidiyalnosti, https://ips.ligazakon.net/document/view/KPl90367?an=l.

Головне територіальне управління юстиції у Черкаській області повідомляє про те, що згідно статті 31 Закону України «Про оренду землі» особа, яка набула право власності на земельну ділянку, що перебуває в оренді, протягом одного місяця з дня державної реєстрації права власності на неї зобов'язана повідомити про це орендаря в порядку, визначеному статтею 148і Земельного кодексу України.

Отже, новий власник земельної ділянки зобов'язаний направити орендарю повідомлення (рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто під розписку) із зазначенням:

-         кадастрового номера (за наявності), місця розташування та площі земельної ділянки;

-         прізвища, ім'я, по батькові нового власника;

-         місця проживання (знаходження) нового власника, його поштової адреси;

-         платіжних реквізитів (у разі, якщо законом або договором передбачена плата за користування земельною ділянкою у грошовій формі).

Зверніть увагу! До особи, яка набула право власності на земельну ділянку, що перебуває в оренді іншої особи, з моменту переходу права власності на земельну ділянку переходять права та обов'язки попереднього власника земельної ділянки за чинним договором оренди щодо такої земельної ділянки.

За згодою сторін договору оренди до останнього можуть бути внесені зміни із зазначенням нового власника земельної ділянки.

Право на оренду земельної ділянки державної або комунальної власності не може бути відчужено її орендарем іншим особам, внесено до статутного капіталу, передано у заставу, крім передбачених частиною другою цієї статті випадків.

Право на оренду земельної ділянки державної або комунальної власності, наданої для будівництва житлового будинку, може бути відчужене орендарем за згодою орендодавця у разі, якщо таке будівництво розпочате, на строк та на умовах, визначених первинним договором оренди, або якщо таке відчуження передбачено первинним договором оренди.

Орендар, що має намір відчужити право оренди земельної ділянки за згодою орендодавця, подає особисто або надсилає рекомендованим листом орендодавцеві відповідну заяву.

Орендодавець у місячний строк з дня отримання заяви письмово надає орендарю згоду на відчуження права оренди земельної ділянки або вмотивовану відмову в наданні такої згоди.

У разі якщо в установлений цією статтею строк орендодавець не надав згоди на відчуження права оренди земельної ділянки або вмотивованої відмови в її наданні, орендар може відчужувати право оренди земельної ділянки через десять робочих днів з дня закінчення цього строку.

Відчужене право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації у встановленому законодавством порядку.

<< Початок < Попередня 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 Наступна > Кінець >>
Сторінка 1 з 35