Офіційний сайт Катеринопільської районної державної адміністрації і районної ради

drv

mrog

Управління юстиції інформує
Управління юстиції інформує

Управління юстиції інформує (414)

Безоплатна правова допомога – правова допомога, яка гарантується державою та повністю або частково надається за рахунок коштів Державного бюджету, місцевих бюджетів та інших джерел. 

Закон України «Про безоплатну правову допомогу» визначає порядок надання безоплатної первинної правової допомоги та безоплатної вторинної правової допомоги.
Система надання безоплатної правової допомоги в Україні – це мережа з 551 точки доступу до правових послуг: 23 регіональних, 96 місцевих центрів з надання безоплатної вторинної правової допомоги та 432 бюро правової допомоги у всіх регіонах України, а також Координаційний центр з надання правової допомоги.
2-2) громадяни України, які звернулися із заявою про взяття їх на облік як внутрішньо переміщених осіб;

 

Безоплатна первинна правова допомога, суб’єктами права на яку є усі особи, які перебувають під юрисдикцією України, включає такі види правових послуг, як надання правової інформації, консультацій і роз’яснень з правових питань; складення заяв, скарг, інших документів правового характеру (крім процесуальних), а також надання особі допомоги в забезпеченні доступу особи до вторинної правової допомоги та медіації.

Безоплатну первинну правову допомогу надають органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи приватного права, спеціалізовані установи, місцеві центри з надання безоплатної вторинної правової допомоги/бюро правової допомоги усім громадянам України, які перебувають під юрисдикцією України.

Безоплатна вторинна правова допомога – вид державної гарантії, що полягає у створенні рівних можливостей для доступу осіб до правосуддя, і включає такі види правових послуг, як захист; здійснення представництва інтересів осіб, що мають право на таку допомогу в судах, інших державних органах, органах місцевого самоврядування, перед іншими особами; складення документів процесуального характеру.

Відповідно до статті 14 Закону України «Про безоплатну правову допомогу» право на безоплатну вторинну правову допомогу згідно з цим Законом та іншими законами України мають такі категорії осіб:

1) особи, які перебувають під юрисдикцією України, якщо їхній середньомісячний дохід не перевищує двох розмірів прожиткового мінімуму, розрахованого та затвердженого відповідно до закону для осіб, які належать до основних соціальних і демографічних груп населення, а також інваліди, які отримують пенсію або допомогу, що призначається замість пенсії, у розмірі, що не перевищує двох прожиткових мінімумів для непрацездатних осіб;

2) діти, у тому числі діти-сироти, діти, позбавлені батьківського піклування, діти, які перебувають у складних життєвих обставинах, діти, які постраждали внаслідок воєнних дій чи збройного конфлікту;

2-1) внутрішньо переміщені особи;

3) особи, до яких застосовано адміністративне затримання;

4) особи, до яких застосовано адміністративний арешт;

5) особи, які відповідно до положень кримінального процесуального законодавства вважаються затриманими;

6) особи, стосовно яких обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою;

7) особи, у кримінальних провадженнях стосовно яких відповідно до положень Кримінального процесуального кодексу України захисник залучається слідчим, прокурором, слідчим суддею чи судом для здійснення захисту за призначенням або проведення окремої процесуальної дії, а також особи, засуджені до покарання у вигляді позбавлення волі, тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців або обмеження волі;

8) особи, на яких поширюється дія Закону України «Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту»;

9) ветерани війни та особи, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», особи, які мають особливі заслуги та особливі трудові заслуги перед Батьківщиною, особи, які належать до числа жертв нацистських переслідувань;

9-1) особи, які перебувають під юрисдикцією України і звернулися для отримання статусу особи, на яку поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»;

10) особи, щодо яких суд розглядає справу про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи;

11) особи, щодо яких суд розглядає справу про надання психіатричної допомоги в примусовому порядку;

12) особи, реабілітовані відповідно до законодавства України;

13) особи, які постраждали від домашнього насильства або насильства за ознакою статі.

Також право на безоплатну вторинну правову допомогу мають громадяни держав, з якими Україна уклала відповідні міжнародні договори про правову допомогу, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також іноземці та особи без громадянства відповідно до міжнародних договорів, учасником яких є Україна, якщо такі договори зобов'язують держав-учасниць надавати певним категоріям осіб безоплатну правову допомогу.

ЯК ОТРИМАТИ ДОПОМОГУ?

Для забезпечення оперативного реагування на повідомлення про затримання осіб, на звернення громадян про надання правової допомоги та на проблемні питання, які вони порушують, а також для надання роз’яснень законодавства у сфері безоплатної правової допомоги та надання правових консультацій цілодобово функціонує єдиний телефонний номер системи безоплатної правової допомоги – 0 800 213 103. Дзвінки зі стаціонарних та мобільних телефонів у межах України безкоштовні.

Також отримати правову допомогу можна, особисто звернувшись до найближчого центру з надання безоплатної правової допомоги або бюро правової допомоги.

Вівторок, 15 січня 2019, 16:51

До уваги громадян!

Автор Внутрішня політика

Міністерство юстиції України наказом від 29.12.2018 № 4146/5 «Про затвердження Змін до деяких наказів Міністерства юстиції України» внесло зміни до деяких своїх наказів, серед яких: наказ № 3268/5 від 18.11.2016 «Про затвердження форм заяв у сфері державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань»; Порядок державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи; Порядок надання ідентифікаторів доступу до Єдиних та Державних реєстрів, держателем яких є Міністерство юстиції України, тощо.

Так, оновлено форму заяви про державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (форма 3). Зокрема, корективи стосуються заповнення поля про наявність (відсутність) кінцевого бенефіціарного власника (контролера) юридичної особи. Ці відомості заповнюватимуться обов’язково, крім органів державної влади, органів місцевого самоврядування, та якщо заявником виступає особа, зазначена у пунктах в-е ч. 5 статті 17 Закону “Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань”.

Крім того, уточнено особливості проведення державної реєстрації за заявами в електронній формі. Зокрема, встановлено, що заява формується заявником в електронній формі з обов’язковим долученням до неї оригіналів електронних документів для державної реєстрації. Плата за надання адміністративних послуг здійснюватиметься на порталі електронних сервісів з використанням платіжних систем через мережу Інтернет.

Також передбачається надання доступу до Єдиних та Державних реєстрів, держателем яких є Міністерство юстиції України, користувачам, крім нотаріусів, за умови подання такими користувачами сертифіката про підтвердження професійної компетентності у відповідній сфері державної реєстрації. При цьому зразок сертифіката про підтвердження професійної компетентності у відповідній сфері державної реєстрації та його опис затверджено наказом Міністерства юстиції України від 29.12.2018 № 4145/5.

З текстом вищевказаних наказів можна ознайомитися за посиланнями: https://minjust.gov.Ua/n/22580. https://minjust.gov.Ua/n/22579.

Як інформує Головне територіальне управління юстиції у Черкаській області, відповідно до частини 1 статті 2 Закону України «Про організації роботодавців, їх об'єднання, права і гарантії їх діяльності» (далі – Закон) роботодавці мають право об’єднуватися в організації роботодавців, вільно вступати до таких організацій та виходити з них, брати участь в їх діяльності на умовах та в порядку, визначених їх статутами.

Організації роботодавців, їх об’єднання можуть створювати об’єднання організацій роботодавців, вступати до таких об'єднань та виходити з них, брати участь в їх діяльності на умовах та в порядку, визначених статутами об’єднань організацій роботодавців.

Частиною 3 статті 2 Закону передбачено, що член організації роботодавців чи об’єднання організацій роботодавців має право в будь-який час припинити своє членство в організації роботодавців чи об’єднанні організацій роботодавців шляхом подання заяви до відповідних статутних органів. Членство в організації роботодавців чи об’єднанні організацій роботодавців припиняється з дня подання такої заяви та не потребує додаткових рішень. З того самого дня припиняється перебування члена організації роботодавців чи об’єднання організацій роботодавців на будь-яких виборних посадах в організації роботодавців чи об’єднанні організацій роботодавців.

02.11.2016 набрав чинності Закон України від 06.10.2016 №1666-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення державної реєстрації прав на нерухоме майно та захисту прав власності» (далі – Закон ), яким внесені зміни до низки нормативних актів, якими передбачається забезпечення захисту прав власності, економічних інтересів громадян та інвесторів, а також зменшення ризиків незаконного заволодіння майном.

Зокрема, частину третю статті 2 Закону «Про організації роботодавців, їх об'єднання, права і гарантії їх діяльності» доповнено абзацом другим, згідно якого, дія абзацу першого цієї частини не поширюється на членів організації роботодавців чи об’єднання організацій роботодавців, обраних на посади керівника та заступника керівника організації роботодавців чи об’єднання організацій роботодавців. Членство в організації роботодавців чи об’єднанні організацій роботодавців зазначених керівників припиняється з дня, наступного за днем обрання нового керівника чи його заступника.

Частиною 2 статті 15 Закону «Про організації роботодавців, їх об’єднання, права і гарантії їх діяльності» передбачено, що рішення про внесення змін до статутних документів, у складі виборних органів організації роботодавців, об’єднання організацій роботодавців приймається організацією роботодавців, об’єднанням організацій роботодавців у визначеному статутом порядку та оформляється протоколом засідання уповноваженого органу організації роботодавців, об’єднання організацій роботодавців.

Звертаємо увагу, що відповідно до частини 3 статті 15 Закону про прийняте уповноваженим органом організації роботодавців, об’єднання організацій роботодавців рішення повідомляється в 60-денний термін суб’єкт державної реєстрації в порядку, визначеному Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань».

thumb-small-299x371-1f16 Павле Дмитровичу, ми з моєю коханою дівчиною хочемо одружитись  якнайшвидше але проблема в тому, що ми проживаємо в різних містах. Скажіть, що нам робити, куди подати документи  і чи обов’язково для цього чекати місяць?

Володимир Волков

 

Хто має право вступати в шлюб?

Українське законодавство майже не ставить обмежень для тих,  хто бажає поєднати своє життя у шлюбі. Фактично кожна особа, яка досягла 18 років та на момент подачі документів офіційно                               не є одруженою може створити сім’ю.

А у окремих випадках, якщо є відповідне рішення суду  про надання права на шлюб, створити сім’ю можуть навіть шістнадцятирічні.

 

Хто проводить цю процедуру?

Одруження або, як правильніше казати з правової точки зору, державна реєстрація шлюбу здійснюється органами державної реєстрації актів цивільного стану (ДРАЦС).

 

Яка процедура подачі документів?

Для того, щоб провести державну реєстрацію шлюбу потрібно звернутись будь-якого органу ДРАЦС.

При цьому, не має жодного значення, де зареєстровані закохані. Адже реєстрація шлюбу проводиться за принципом екстериторіальності, тобто документи можна подати до будь-якого органу державної реєстрації актів цивільного стану в будь-якому населеному пункті.

 

Які документи потрібні?

Заява за встановленою формою.

Якщо ви раніше не були одружені, то достатньо мати з собою лише паспорти. У разі коли один або обидва закоханих є громадянами іншої країни, то окрім рідного паспорта необхідно подати його переклад українською, засвідчений належним чином, та документи,                           які підтверджують легальність перебування в Україні.

Якщо заявники або один з них раніше перебували в шлюбі, необхідно також надати документи, які підтверджують припинення попереднього шлюбу або визнання його недійсним. Це може бути свідоцтво про розірвання шлюбу, рішення суду про розірвання шлюбу чи про визнання шлюбу недійсним, яке набрало законної сили, свідоцтво                                про смерть одного з подружжя, висновок відділу державної реєстрації актів цивільного стану про анулювання актового запису про шлюб тощо.

Іноземці так само мають надати документи, які підтверджують припинення шлюбу  в країні проживання або громадянства. Відповідно до діючих міжнародних норм                            ці документи  мають бути належним чином засвідчені. Це може бути  консульська легалізація або апостиль. Жодного посвідчення не вимагають документи країн, з якими Україна має міжнародну двосторонню угоду.

 

Які ще формальності мають бути дотриманими?

За загальним правилом й нині діє застаріла радянська норма, за якою після подачі заяви про реєстрацію шлюбу, майбутньому подружжю надається місячний строк                                  на те, щоб подумати над своїм бажанням стати єдиною сім’єю.

Єдиною можливістю уникнути нікому непотрібного очікування може бути рішення керівника ДРАЦС скоротити цей строк за умови наявності документів, які дають право                 на термінове одруження: вагітність, наявність спільних дітей або хвороба, яка становить загрозу для життя. Через це можуть виникати  факти корупції, коли майбутнє подружжя змушене купувати відповідні довідки в медичних закладах.

Ми вирішили спростити життя українців та запустили пілотний проект «Шлюб   за добу». Проект передбачає відхід від старих бюрократичних радянських норм. Тож нині за ініціативи Міністерства юстиції усі бажаючі можуть одружитися навіть у той самий день, коли були подані документи.

З моменту запуску в рамках пілотного проекту станом на 26 листопада 2017 року було проведено 21 858 реєстрацій шлюбів. Проект реалізується у 58 населених пунктах у тому числі 2 виконавчих комітетів сільських рад.

 

Як скористатися цією послугою?

Щоб зареєструвати шлюб за спрощеною процедурою в рамках проекту Міністерства юстиції «Шлюб за добу» необхідно звернутися до одного з акредитованих центрів у вашому місті.

Після цього закоханим залишиться зробити лише кілька простих кроків. Перший – обрати організатора. Другий – обрати бажану дату та час. Третій – пред’явити паспорти та за необхідності інші документи. Четвертий – підписати відповідний договір. І п’ятий крок – з’явитися у обраний час та місце і одружитись.

 

Де можна скористатися послугою «Шлюб за добу»?

Одружитися за добу можна за адресами, зазначеними на сайті Міністерства юстиції України - minjust.gov.ua.

Крім цього, на сайті Головного територіального управління юстиції у Черкаській області Ви можете ознайомитися з переліком та адресами установ, де можна скористатися послугою «Шлюб за добу». Зокрема:

1)     КП «Центральний стадіон» Черкаської міської ради»,. м. Черкаси,   вул. Смілянська, 78., тел: (0472) 37-14-68, 45-21-93.

2)     КП «АВТО - РІКА». Черкаська область, м. Канів, вул. 206 Дивізії, 1.  тел: (04736) 3-42-20.

3)     Смілянський міський будинок культури. Черкаська область, м. Сміла,  вул. Соборна, 100. тел: (04733) 4-04-39.

4)     Центр культури та дозвілля Білозірської сільської ради, Черкаського району, Черкаської області. с. Білозір’я, вул. Незалежності, 243. тел:  (0472) 30-13-22.

5)     Уманський краєзнавчий музей. Черкаська область, м. Умань, вул. Незалежності, 31 тел: (04744) 3 -75-11, 3-34-46. Місце проведення реєстрації шлюбу: м. Умань,                             вул. Кизила Андрія, 2, художній відділ Уманського краєзнавчого музею.

 

Кохайтеся, а про папери подбає Мін’юст!

Куди звернутися, щоб отримати детальну консультацію?

Для отримання більш детальної інформації щодо процедури шлюб за спрощеною процедурою в рамках проекту Міністерства юстиції «Шлюб за добу!», Вам необхідно звернутися до: відділу державної реєстрації актів цивільного стану Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у Черкаській області за адресою: м. Черкаси, вул. Максима Залізняка, 12, а також, до територіальних відділів державної реєстрації актів цивільного стану Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у Черкаській області (з переліком територіальних підрозділів Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у Черкаській області можна ознайомитися на офіційному веб-сайті Головного територіального управління юстиції у Черкаській області у розділі «Територіальні підрозділи» за посиланням: http://uprav.ck.minjust.gov.ua/?part=terdaepart3.

Статтями 16611 та 16623 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачена адміністративна відповідальність за правопорушення у сфері державної реєстрації вчинені:

- державними реєстраторами, що перебувають у трудових відносинах з виконавчими органами сільських, селищних та міських рад, Київською та Севастопольською міськими, районними, районними у містах Києві та Севастополі державними адміністраціями, акредитованими суб’єктами.

- нотаріусами (як державними, так і приватними);

- державними виконавцями, приватними виконавцями (які є державними реєстраторами у випадках визначених законом).

Повноваження щодо складання протоколів про адміністративні правопорушення мають:

- Міністерство юстиції України (за результатами розгляду по суті скарг у сфері державної реєстрації Комісією з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації, камеральних перевірок у випадку виявлення правопорушень, відповідальність за вчинення яких передбачена статтями 16611 та 16623 Кодексу України про адміністративні правопорушення);

- територіальні органи Міністерства юстиції України (за результатами розгляду по суті скарг Комісією з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації у випадку виявлення правопорушень, відповідальність за вчинення яких передбачена статтею 16623 Кодексу України про адміністративні правопорушення).

До винних осіб застосовується адміністративна відповідальність у вигляді штрафу.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення державної реєстрації прав на нерухоме майно та захисту прав власності» (так званим «антирейдерським законом») розширено контролюючі функції Мін’юсту та передбачено проведення моніторингу та камеральних перевірок діяльності державних реєстраторів, нотаріусів, суб’єктів державної реєстрації.

 

 

Контроль у сфері державної реєстрації здійснюється шляхом:

-  розгляду скарг, поданих відповідно до Закону України «Про звернення громадян»;

-  розгляду обґрунтованих подань територіальних органів Мін’юсту;

-  моніторингу реєстраційних дій в реєстрах.

Моніторинг реєстраційних дій проводиться за такими критеріями:

1)  порушення строків, визначених Законами;

2)  проведення реєстраційних дій в неробочий час;

3)  відсутність у реєстрах електронних копій документів, поданих для державної реєстрації, виготовлених шляхом їх сканування;

4)  проведення реєстраційних дій на підставі судових рішень;

5)  скасування (видалення) записів з реєстрів;

6)  державні реєстратори та/або суб’єкти державної реєстрації, визначені Мін’юстом.

Періодичність моніторингу реєстраційних дій за окремими зазначеними критеріями, перелік державних реєстраторів та/або суб'єктів державної реєстрації, щодо яких проводиться моніторинг за критерієм, визначеним у підпункті 6 пункту 4 Порядку здійснення контролю у сфері державної реєстрації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.12.2016 № 990, а також строк, протягом якого проводиться такий моніторинг, визначаються (затверджуються) Мін'юстом з розміщенням відповідної інформації на офіційному веб-сайті.

За результатами моніторингу реєстраційних дій складається відповідний акт в письмовій формі, який засвідчується підписом посадової особи Мін'юсту, що проводила такий моніторинг.

У разі виявлення на підставі акта моніторингу реєстраційних дій порушень порядку державної реєстрації проводиться камеральна перевірка державних реєстраторів та/або суб'єктів державної реєстрації.

Камеральна перевірка - перевірка, що проводиться у приміщенні Мін’юсту виключно на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (далі - Державний реєстр прав), Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань ( далі - Єдиний державний реєстр).

Камеральна перевірка та моніторинг проводяться на підставі наказу Мін’юсту. Наказ в обов’язковому порядку розміщується на офіційному веб - сайті.

За результатами проведення перевірок (у разі виявлення порушень порядку державної реєстрації) Мін’юст приймає вмотивоване рішення про:

1)  тимчасове блокування доступу державного реєстратора, уповноваженої особи суб’єкта державної реєстрації до Державного реєстру прав, Єдиного державного реєстру;

2)  анулювання доступу державного реєстратора, уповноваженої особи суб’єкта державної реєстрації до Державного реєстру прав, Єдиного державного реєстру;

3)  притягнення до адміністративної відповідальності державного реєстратора, уповноваженої особи суб’єкта державної реєстрації;

4)  направлення до Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату при Міністерстві юстиції України подання щодо анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю;

5)  скасування акредитації суб’єкта державної реєстрації.

Відповідно до Сімейного кодексу України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання за спільною заявою подружжя або одного з них, а також за спільною заявою подружжя (або за позовом одного з подружжя) на підставі рішення суду. Шлюб розривається відділом державної реєстрації актів цивільного стану за заявою подружжя, яке не має дітей (стаття 106 Сімейного кодексу України) та за заявою одного з подружжя, якщо другий з подружжя визнаний безвісно відсутнім або недієздатним (стаття 107 Сімейного кодексу України).

Шлюб розривається незалежно від наявності між подружжям майнового спору. Якщо один із подружжя, через поважну причину не може особисто подати заяву про розірвання шлюбу до відділу державної реєстрації актів цивільного стану, таку заяву, справжність підпису на якій має бути нотаріально засвідченою, від його імені може подати другий із подружжя.

При розірванні шлюбу в порядку, передбаченому статтею 106 Сімейного кодексу України, орган державної реєстрації актів цивільного стану складає актовий запис про розірвання шлюбу після спливу одного місяця від дня подання заяви про розірвання шлюбу подружжя, яке не має дітей, якщо вона не була відкликана.

Розірвання шлюбу, здійснене органами державної реєстрації актів цивільного стану, засвідчується свідоцтвом про розірвання шлюбу, зразок якого затверджено Кабінетом Міністрів України.

Державна реєстрація розірвання шлюбу провадиться за місцем проживання подружжя або одного з них.

Якщо подружжя через поважну причину не може з'явитися до відділу державної реєстрації актів цивільного стану для державної реєстрації розірвання шлюбу в установлений для них день, строк такої реєстрації на письмове прохання подружжя може бути перенесений на інший день. При цьому строк перенесення державної реєстрації розірвання шлюбу не може перевищувати одного року з дня подання заяви.

Якщо подружжя не з’явилося для проведення державної реєстрації розірвання шлюбу і не повідомило про причину неявки протягом трьох місяців з дня подання відповідної заяви, заява втрачає чинність. Якщо один з подружжя через поважну причину не може з'явитися для державної реєстрації розірвання шлюбу, він може під час подачі заяви про реєстрацію розірвання шлюбу або впродовж місяця письмово повідомити орган державної реєстрації актів цивільного стану про згоду реєстрації розірвання шлюбу за його відсутності та зазначити місцезнаходження органу державної реєстрації актів цивільного стану, до якого слід надіслати свідоцтво про розірвання шлюбу. У разі надсилання письмового повідомлення підпис на ньому того з подружжя, який не може з’явитися, повинен бути нотаріально засвідчений. Той з подружжя, який змінив своє прізвище у зв’язку з державною реєстрацією шлюбу і буде відсутній при державній реєстрації розірвання шлюбу, повинен зазначити в заяві про розірвання шлюбу подружжя, яке не має дітей, про бажання надалі іменуватись цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.

Державна реєстрація розірвання шлюбу на підставі рішення суду, постановленого до набрання чинності Законом України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану», проводиться за письмовою заявою про державну реєстрацію розірвання шлюбу на підставі рішення суду, яка подається подружжям або одним з них, по пред’явленні копії рішення суду (витягу з рішення суду) про розірвання шлюбу, що набрало законної сили, а також паспорта або паспортного документа, квитанції про сплату встановленої судом суми державного мита.

Конституція України визначає, що в Україні існує єдине громадянство — тільки громадянство України. Основним Законом гарантовано громадянам України, що вони не можуть бути позбавлені громадянства і не можуть бути вигнаними за межі України або виданими іншій державі. Водночас громадянам України гарантується право на зміну громадянства, а також піклування і захист тих із них, які перебувають за межами України.

Законодавство України про громадянство ґрунтується на таких принципах:

1) єдиного громадянства — громадянства держави Україна, що виключає можливість існування громадянства адміністративно-територіальних одиниць України. Якщо громадянин України набув громадянство (підданство) іншої держави або держав, то у правових відносинах з Україною він визнається лише громадянином України. Якщо іноземець набув громадянство України, то у правових відносинах з Україною він визнається лише громадянином України;

2) запобігання виникненню випадків без громадянства;

3) неможливості позбавлення громадянина України громадянства України;

4) визнання права громадянина України на зміну громадянства;

5) неможливості автоматичного набуття громадянства України іноземцем чи особою без громадянства внаслідок укладення шлюбу з громадянином України або набуття громадянства України його дружиною (чоловіком) та автоматичного припинення громадянства України одним із подружжя внаслідок припинення шлюбу або припинення громадянства України іншим з подружжя;

6) рівності перед законом громадян України незалежно від підстав, порядку і моменту набуття ними громадянства України;

7) збереження громадянства України незалежно від місця проживання громадянина України.

Держава визнає і гарантує права та свободи людини, захищає її за межами держави. В свою чергу, громадянин має дотримуватися законів і приписів держави, виконувати встановлені обов'язки.

Громадське об’єднання із статусом юридичної особи може мати власну символіку (емблему, прапор), яка підлягає реєстрації суб’єктом державної реєстрації - Міністерством юстиції України.

Документи, які подаються заявником для державної реєстрації символіки:

- заява про державну реєстрацію символіки (форма 14, затверджена наказом Мін’юсту від 18.11.2016 №3268/5);

- копія установчого документа юридичної особи;

- примірник оригіналу (нотаріально засвідчена копія) рішення уповноваженого органу управління юридичної особи про затвердження символіки, визначення виду символіки, її опис;

- зображення символіки у паперовій та електронній формі;

- опис символіки в паперовій та електронній формі.

Громадське об’єднання має право на використання власної символіки з дня її реєстрації. Забороняється використання зареєстрованої символіки громадського об’єднання фізичними та юридичними особами без згоди такого об’єднання та для цілей, не пов’язаних з діяльністю такого громадського об’єднання.

Символіка громадського об’єднання не повинна відтворювати:

- державні символи України;

- інші офіційні символи чи знаки, які використовуються державними органами, органами влади Автономної Республіки Крим та органами місцевого самоврядування, державні та інші нагороди, печатки та інші відмітні знаки цих органів;

- державні герби, прапори або офіційні назви інших держав,

- ім’я або зображення фізичної особи без письмової згоди такої особи або її спадкоємців, засвідченої в установленому законом порядку, якщо інше не передбачено законом;

- інші символи та знаки, використання яких обмежено законом.

Символіка громадського об’єднання має відрізнятися від зображення вже зареєстрованої символіки іншого громадського об’єднання.

Символіка громадського об’єднання затверджується уповноваженим статутним органом громадського об’єднання в порядку, визначеному його статутом. Рішення про затвердження символіки має містити: вид символіки, її зображення та опис. Опис символіки повинен містити інформацію про кольори, масштаби та пропорції елементів символіки. Зображення символіки повинно містити повне або скорочене найменування громадського об’єднання.

«Орендована земельна ділянка або її частина може передаватися орендарем у суборенду без зміни цільового призначення, якщо це передбачено договором оренди або за письмовою згодою орендодавця.

Умови договору суборенди земельної ділянки повинні обмежуватися умовами договору оренди земельної ділянки і не суперечити йому.

Строк суборенди не може перевищувати строку, визначеного договором оренди землі.

У разі припинення договору оренди чинність договору суборенди земельної ділянки припиняється.

Договір суборенди земельної ділянки підлягає державній реєстрації.

За згодою сторін договір суборенди земельної ділянки посвідчується нотаріально.

Передача в суборенду земельних ділянок, на яких розташовані цілісні майнові комплекси підприємств, установ і організацій державної або комунальної власності, а також заснованих на майні, що належить Автономній Республіці Крим, та їх структурних підрозділів, забороняється».

<< Початок < Попередня 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 Наступна > Кінець >>
Сторінка 1 з 30