Офіційний сайт Катеринопільської районної державної адміністрації і районної ради

drv

mrog

Відділ Держгеокадастру в Катеринопільському районі інформує
Відділ Держгеокадастру в Катеринопільському районі інформує

Відділ Держгеокадастру в Катеринопільському районі інформує (68)

П'ятниця, 14 квітня 2017, 15:21

Опустелення та посуха!

Автор Внутрішня політика

clip_image001 Одним із глобальних проявів деградації як грунтів, так і всього на­вколишнього природного середовища загалом, є опустелення. Опустелення — це процес безповоротної зміни грунту і рослинності й зниження біологічної продуктивності, який в екстремальних випадках може при­звести до повного руйнування біосферного потенціалу і перетворення території в пустелю. Усього в світі опустелення загрожує понад 1 млрд га земель. Причини й основні чинники опустелення різні. Як правило, до опустелення призводить поєднання декількох чинників, спільна дія яких різко погіршує екологічну ситуацію. На території, схильній до опусте­лення, погіршуються фізичні властивості грунтів, гине рослинність, забруднюються грунтові води, різко падає біологічна продуктивність, а отже, підривається і здатність екосистем відновлюватися.

Опустеленню сприяє також масове ви­палення торішньої сухої трави, особливо після періоду дощів, інтен­сивне розорювання, зниження рівня ґрунтових вод. Зміна природних комплексів та їх деградація особливо помітні у період посухи.

До причин опустелювання слід віднести: Водний дефіцит. Відсутність потрібної кількості грунтових вод для забезпечення норм водного балансу для різних видів рослинності і сільськогосподарських культур. Тривала посуха. Спровокована змінами в кліматі, засуха впливає на екосистему в цілому. Процес опустелювання в такому випадку прискорюється.
Кліматична аридизация. Надмірне пониження вологості повітря через збільшення температури і низького рівня опадів. Вирубка лісів. При різкій вирубці лісу може початися ерозія грунту, особливо на схилах гір і окологорних рівнин. Утворюються яри. Через зменшення лісових насаджень змінюється баланс вологи, тому не відбувається поступового танення снігу і збереження вологи в грунті. Соленакопичення. Збільшення рівня солей в грунті може відбуватися по ряду причин. Перша, це перенесення солей з нижніх шарів грунту грунтовими водами в верхні шари. Між грунтовими водами, насиченими солями та мінералами, знаходяться проникні грунти – пісок, гравельние відкладення та ін Цей процес може мати і зворотний напрямок – з верхніх шарів сольові відкладення будуть проникати з грунтовими водами в більш глибокі шари грунту. Це характерно для низин і низьких рівнин. Вітряний клімат. Через вітер, який переносить породи, відкриваються більш глибокі шари грунту. Також соленакопление може бути викликано техногенною діяльністю. Відходи шахт, фабрик і металургійних заводів зазвичай накопичуються в ярах і низинах. Звідти з грунтовими водами хімічні речовини потрапляють в грунт. Низький рівень грунтових вод. Основною причиною цього є природне осушення водойм. Повязаний цей процес зі зниженою кількістю опадів, які не можуть заповнити і нормалізувати потрібний водний баланс. Також рівень грунтових вод може знижуватися через штучно створених дренажів. Помилки у веденні сільського господарства. Надмірне осушення дрібних водойм для зрошення угідь і для підтримки рибних господарств призводить до опустелювання. Порушується водний баланс регіону, і це приводить або до осушенню грунту, або до підвищення рівня солей. Також сприяє иссушению грунту вирощування надмірно вологолюбних культур. На їх зрошення потрібно буде витратити куди більшу кількість води. Збільшується кількість населення планети вимагає великих врожаїв.  Постійна експлуатація родючих грунтів призводить до виснаження грунту і ерозії.

Деградація земель - природне або антропогенне спрощення ландшафту, погіршення стану, складу, корисних властивостей і функцій земель та інших органічно пов'язаних із землею природних компонентів.

Головною з причин деградації грунтів є людська діяльність (антропогенне втручання). Людство оволодівши різними технологіями для забезпечення бажаних для себе благ і життєвого комфорту, змінює природу планети вже в глобальному вимірі. Не усвідомлюючи небезпеки, окремі нації і людство в цілому втягують Землю в грандіозний експеримент, хід і наслідки якого люди не можуть ні передбачити, ні контролювати.

Деградація, ерозія грунтів, зменшення гумусного покрову планети, забруднення отруйними хімічними й біологічними сполуками й радіонуклідами - такі очевидні наслідки антропогенного впливу на землю.

Застосування у великих регіонах монокультур, порушення сівозмін, майже повна відмова від органічних добрив, зменшення частки бобових культур спричинюються до дегуміфікації грунтів, зменшення врожаїв. Природні кормові угіддя і випаси, надто так звані громадські, практично ніколи не отримували ні органічних, ні мінеральних добрив. Майже не застосовують жодних добрив українські фермери, в користуванні яких зараз 2,6% сільськогосподарських угідь і які виробляють 0,9% рослинницької та 0,4% тваринницької продукції.

На превеликий жаль, причиною опустелювання є не лише зміна кліматичних умов, а і несвідома діяльність людини. Внаслідок неправильної агротехнічної практики на багатьох полях після збирання зернових хлібороби випалюють стерню. Спалювання стерні на полях нерідко стає причиною вигоряння прилеглих до агроугідь лісосмуг. Зникнення лісосмуг, які на даному етапі вже значною мірою втрачені, призводить до вітрової ерозії, вивітроювання, пилових буранів та опустелювання  плодородних українських земель. Для більшості регіонів України 2007, 2010, 2014 роки були найтеплішими за всю історію регулярних метеорологічних спостережень (80 – 150 років). Середні річні температури повітря перевищували кліматичну норму на 1,0 – 3,0°С. Річна ж кількість опадів була в основному близькою до норми. Тобто клімат стає більш посушливим.
За п’ять останніх років площа сільськогосподарських угідь в Україні зменшилася на 92,4 тис. га, а забудованих земель збільшилася на 46,6 тис. га. Тобто площі продуктивних земель неухильно скорочуються. А це означає, що продукції з них треба одержувати більше. Ступінь розораності земель значною мірою характеризує їх екологічну стійкість. Але стан родючості грунтів значною мірою залежить від діяльності людини. Особливо це стосується посушливої зони з нестійкими екосистемами, які легко руйнуються при використанні нераціональних технологій і втрачають здатність до відновлення.
У сучасних умовах стан використання земельних ресурсів не завжди відповідає вимогам охорони, оскільки в результаті антропогенної діяльності порушено екологічно-безпечне природокористування, в першу чергу порушено допустиме співвідношення площ угідь, зокрема ріллі, пасовищ, сінокосів, земель водного та лісового фондів.
Не всі землі сільськогосподарського призначення, в тому числі орні землі, можна залучати до інтенсивного обробітку. Певна частина їх повинна носити обмежений характер. До таких земель відносяться: земельні ділянки, поверхня яких порушена в результаті

природних катаклізмів; земельні ділянки з еродованими, перезволоженими з підвищеною кислотністю, забрудненими хімічними речовинами та інше.

Хімізація сільськогосподарського виробництва в цілому сприяє росту його продуктивності, але внесення на поля заради отримання високих урожаїв надмірної кількості мінеральних добрив погіршує якість грунтів.
Ще один фактор впливу на активізацію процесу зниження гумусу в грунтах – це порушення сівозмін. У таких випадках пріоритет на посівних площах віддається технічним культурам, а площі під кормовими культурами, які є корисними сидератами, скорочуються.

Способи запобігання і впливу на фактори опустелювання різні. Оскільки однією з основних причин висушення грунту є соленакопление в грунті і рух грунтів, то дуже допомагає меліорація пасовищ. У зоні з сухим кліматом, при низькому рівні опадів, висаджують трави та чагарники. Попередньо грунт обробляється добривами.
Боротьба з опустелюванням також ведеться після гірничодобувних робіт. Після закінчення даних робіт проводиться т.зв. рекультурізація. Це відновлення рослинного покриву штучним шляхом.
Наслідки опустелювання включають: скорочення обсягів виробництва продовольства, зниження родючості грунту і природної здатності землі до відновлення; посилення паводків в низинах річок, погіршення якості води, утворення осаду в річках і озерах, замулення водойм і судноплавних каналів; погіршення здоров’я людей через принесений вітром пил, включаючи очні, респіраторні та алергічні захворювання і психологічний стрес; порушення звичного способу життя постраждалого населення, вимушеного мігрувати в інші райони. У рамках проведеної з ініціативи ООН «Оцінки екосистем на порозі тисячоліть» відзначається, що запобігти опустелюванню набагато легше, ніж повернути його назад. Головною причиною опустелювання є навантаження популяцій на середовище і неефективні методи управління земельними ресурсами. Допомогти у вирішенні вищезгаданих проблем можуть більш ефективне землекористування, більш дбайливі методи зрошення і стратегії створення не пов’язаних з сільським господарством робочих місць для мешканців посушливих територій.
Розвязання проблем, повязаних із раціональним використанням і охороною земель, зокрема боротьба з опустелюванням та деградацією земель передбачається здійснити шляхом: зменшення змиву і розмиву ґрунтів, а також захисту населених пунктів, сільськогосподарських угідь та виробничих обєктів від підтоплення і затоплення шляхом будівництва нових та реконструкції існуючих протиерозійних, гідротехнічних, берегоукріплювальних, протизсувних та інших споруд, забезпечення їх надійності;
впровадження ґрунтозахисної системи землеробства з контурно-меліоративною організацією території;впровадження науково обгрунтованих сівозмін, елементів біологізації землеробства, прогресивних технологій збереження та відтворення родючості грунтів і ведення землеробства; запобігання деградаційним процесам ґрунтового покриву на найбільш ерозійно небезпечних територіях, зокрема на землях сільськогосподарського призначення, консервація деградованих, малопродуктивних та техногенно забруднених земель; створення та відновлення полезахисних лісових смуг, захисних лісових насаджень на землях сільськогосподарського призначення (у ярах, балках, на пісках, уздовж берегів річок, водойм та на деградованих і забруднених сільськогосподарських угіддях);
розроблення схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель з метою визначення перспективи щодо використання та охорони земель та для підготовки обґрунтованих пропозицій у галузі земельних відносин.
Державна полiтика щодо охорони земель має бути реалiзована шляхом науково обгрунтованого перерозподiлу земель з формуванням рацiональної системи землеволодiнь i землекористувань, з усуненням недолiкiв у розташуваннi земель, створенням екологiчно сталих агроландшафтiв та агросистем, iнформаційного забезпечення правового, економiчного, еколого-економiчного i містобудiвного механiзму регулювання земельних вiдносин на всiх рiвнях господарювання. Відповідно до п.2. Указу Президента України від 04.11.09 № 995/2008 „Про деякі заходи щодо збереження та відтворення лісів і зелених насаджень, в Україні планується створення великої кількості нових лісових площ. Місцевим адміністраціям доручено визначити «деградовані, малопродуктивні та техногенні забруднені землі, які доцільно заліснити», а також забезпечити додаткове виділення в установленому порядку земель із земель запасу для заліснення.                      Природа не в змозі нескінченно пробачати помилок людини. Необхідно зупинити процес зміни грунту в бік опустелювання. І це ще можливо, якщо сільгоспвиробники будуть думати не тільки про сьогоднішній прибуток, а й про завтрашній день.

Лот № 1

  • Найменування організатора земельних торгів: Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області
  • Кадастровий номер: 7122288000:02:002:0233
  • Місце розташування: Черкаська область, Катеринопільський район, адмінмежі Ямпільської сільської ради (за межами населених пунктів)
  • Площа земельної ділянки (га): 9.8595
  • Цільове призначення земельної ділянки: 01.01 Для ведення товарного сільськогосподарського виробництва
  • Містобудівні потреби (види використання): Відсутні
  • Договір: Оренди землі
  • Строк оренди – 7 років. Переможець торгів сплачує виконавцю вартість витрат на підготовку лота у сумі 2 250 грн. та винагороду у розмірі 50% річної плати за користування земельною ділянкою, але не більше 2000 неопод. мін. дох. гром.
  • Стартовий розмір річної плати за користування земельною ділянкою (грн.): 3 498.44
  • Містобудівні умови земельної ділянки: Відсутні
  • Час проведення земельних торгів: 14.12.2016  11:00
  • Місце проведення земельних торгів: Черкаська область, Катеринопільський район,
  • смт Катеринопіль вул. Ходюка, 22 а
  • Обмеження забудови земельної ділянки: Відсутні
  • Розмір реєстраційного внеску (грн.): 650.00
  • Розмір гарантійного внеску (грн.): 174.92
  • Порядок сплати внесків: до 16:00 год. 08 грудня 2016 р.

Додаткова інформація

Контактна інформація особи в якої можна ознайомитися з документами:

  • Посада: головний спеціаліст відділу аукціонів
  • П.І.П: Мащенко Н.В.
  • Контактний телефон: (0532) 69-04-25; моб. (050) 40-40-642; (067) 531-27-97.
  • E-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів, Вам потрібно включити JavaScript для перегляду
  • Адреса: м. Полтава, 36014, вул. Європейська (колишня вул. Фрунзе), 2,  офіс 405.

Банківські реквізити виконавця земельних торгів:

  • Отримувач ПП «Регіональний інвестиційний центр аукціонів»
  • Код отримувача (ЄДПРОУ) 36792434
  • Банк отримувача для сплати гарантійного внеску АТ «Райффайзен Банк Аваль», м. Київ
  • Код банку отримувача (МФО) для сплати гарантійного внеску 380805
  • Рахунок отримувача для сплати гарантійного внеску 26000224884
  • Банк отримувача для сплати реєстраційного внеску АТ «Райффайзен Банк Аваль», м. Київ
  • Код банку отримувача (МФО) для сплати реєстраційного внеску 380805
  • Рахунок отримувача для сплати реєстраційного внеску 26000194077

nove-v-zemelnomu-zakonodavstvi Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розширення повноважень органів місцевого самоврядування та оптимізації надання адміністративних послуг» від 10 грудня 2015 року № 888-VIIІ, який набрав чинності з 1 березня 2016 року.

Адміністративний збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати в місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому надається відповідна адміністративна послуга.

Розмір мінімальної заробітної плати в місячному розмірі станом на 1.01.2016 р. становить 1 378 грн відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» від 25.12.2015 р. N 928-VIII.
Даним Законом, внесені зміни в статтю 38 Закону України «Про Державний земельний кадастр»,  що:
за надання відомостей справляється адміністративний збір:

а) за витяг із Державного земельного кадастру про:

земельну ділянку – 0,05 розміру мінімальної заробітної плати (68,9 грн);

обмеження у використанні земель – 0,055 розміру мінімальної заробітної плати (75,79 грн);

землі в межах адміністративно-територіальних одиниць – 0,06 розміру мінімальної заробітної плати (82,68 грн);

б) за довідку, що містить узагальнену інформацію про землі (території), – 0,06 розміру мінімальної заробітної плати (82,68 грн);

в) за викопіювання з картографічної основи Державного земельного кадастру, кадастрової карти (плану) – 0,03 розміру мінімальної заробітної плати (41,34 грн);

г) за копію документа, що створюється під час ведення Державного земельного кадастру – 0,03 розміру мінімальної заробітної плати (41,34 грн);

ґ) за пошук, перегляд, копіювання та роздрукування відомостей із Державного земельного кадастру про:

земельні угіддя (за 1 дециметр квадратний плану масштабу 1:2000-1:5000 території населених пунктів І масштабу 1:5000-1:10000 за межами населених пунктів) – 0,065 розміру мінімальної заробітної плати (89,57 грн);

частини земельної ділянки, на яку поширюється дія земельного сервітуту, договору суборенди земельної ділянки, – 0,07 розміру мінімальної заробітної плати (96,46 грн);

координати поворотних точок меж об’єктів кадастру (за один аркуш формату А4 (до 30 точок меж об’єктів) – 0,065 розміру мінімальної заробітної плати (89,57 грн);

бонітування ґрунтів (за 1 дециметр квадратний плану масштабу 1:5000-1:10000 за межами населених пунктів) – 0,1 розміру мінімальної заробітної плати (137,8 грн);

д) за виправлення технічної помилки у відомостях Державного земельного кадастру не з вини органу, що здійснює його ведення, – 0,13 розміру мінімальної заробітної плати (179,14 грн).

<< Початок < Попередня 1 2 3 4 5 Наступна > Кінець >>
Сторінка 1 з 5