Офіційний сайт Катеринопільської районної державної адміністрації і районної ради

drv

mrog

Центр соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді

signua Європейський день боротьби з торгівлею людьми започаткований   18 жовтня 2007 року Європейським Парламентом як день консолідації діяльності з підвищення рівня обізнаності щодо феномену торгівлі людьми та небайдужості громадськості до цього явища.

Торгівля людьми є глобальним злочинним бізнесом, сучасною формою рабства, що грубо порушує права людини. Ця діяльність є найшвидше зростаючою кримінальною діяльністю у світі. За оцінками Міжнародного центру із запобігання злочинності ООН, щорічний грошовий обсяг за даний транснаціональний злочин становить 30 мільярдів доларів на рік, що робить його другим за величиною після торгівлі наркотиками.

Україна була серед перших країн у Європі, яка у 1998 році встановила кримінальну відповідальність за торгівлю людьми. У Кримінальному кодексі України покарання за торгівлю людьми передбачено статтею 149, яка визначає ці злочинні дії як вербування, переміщення, переховування, передачу або одержання людини, вчинені з метою експлуатації, з використанням обману, шантажу чи уразливого стану особи.

Існує чимало різноманітних видів експлуатації: усиновлення (удочеріння) у комерційних цілях, використання в порнобізнесі, використання у військових конфліктах, залучення до злочинної діяльності, трансплантація чи насильницьке донорство, примус до заняття проституцією, рабство і ситуації, подібні до рабства, примусова праця, залучення в боргову кабалу.

За оціночними даними Представництва МОМ в Україні за час незалежності 230 тис. українців постраждали торгівлі людьми. Українці потрапляють в тенета цього злочину не лише в Україні, але й у Росії, Польщі, інших країнах Європи, Туреччині, США, країнах Центральної Азії та Близького Сходу.

Держава вживає заходів з попередження торгівлі людьми та боротьби з нею, притягнення до відповідальності злочинців та надання допомоги постраждалим.

Міністерство соціальної політики визначено національним координатором у сфері протидії торгівлі людьми, та, відповідно до своїх повноважень, здійснює координацію діяльності органів виконавчої влади, проводить інформаційно – просвітницькій акції, забезпечує встановлення статусу особи, яка постраждала від торгівлі людьми та надання допомоги таким особам.

Та попри все, проблема торгівлі людьми не може бути розв’язана на рівні однієї країни: нові виклики та загрози вимагають консолідації - як зусиль інституцій на державному рівні та міжнародної спільноти, так і зусиль кожного з нас. Та для того щоб протидіяти цьому явищу необхідно чітко розуміти його основні елементи.

Метою торгівлі людьми є експлуатація. Які ж форми експлуатації існують?

По-перше, що слід зазначити, торгівля людьми не тотожна проституції. Ці два явища часто поєднані у публічному дискурсі з тієї простої причини, що більшість поширених сценаріїв торгівлі людьми в Європі належить саме до випадків торгівлі людьми з метою сексуальної експлуатації, продажу жінок за кордон з метою розпусти, використання в порнобізнесі і т.д.

Сексуальна експлуатація – це один з видів експлуатації праці людини, зокрема в галузі проституції (здійснення природних статевих актів, задоволення статевої пристрасті неприродним способом, вчинення будь-яких інших дій сексуального характеру з метою отримання доходів, а не на основі приязні чи особистої симпатії) чи в суміжних з нею сферах. Використання в порнобізнесі – це фактичне використання людини для створення предметів порнографічного характеру, незалежно від її ролі в даному процесі.

У 1902 році в Парижі було проведено Дипломатичну Конференцію, на якій були ініційована низка міжнародних угод про співробітництво у цій галузі, а саме:

1)      Міжнародний договір від 18 травня 1904 року про боротьбу із торгівлею білими рабинями зі змінами, внесеними в нього Протоколом, затвердженим Генеральною Асамблеєю ООН 3 грудня 1948 року;

2)      Міжнародна Конвенція від 4 травня 1910 року про боротьбу із торгівлею білими рабинями зі змінами, внесеними в неї вищезгаданим Протоколом;

3)      Міжнародна Конвенція від 30 вересня 1921 року про боротьбу із торгівлею жінками та дітьми зі змінами, внесеними в неї Протоколом, прийнятим Генеральною Асамблеєю ООН 20 жовтня 1947 року;

4)      Міжнародна Конвенція від 11 жовтня 1933 р. про боротьбу із торгівлею повнолітніми жінками зі змінами, внесеними в неї вищенаведеним Протоколом.

Правонаступницею згаданих міжнародних документів та проекту Ліги Націй, підготовленого у 1937 році, є Конвенція про боротьбу із торгівлею людьми та експлуатацією проституції третіми особами від 21 березня 1949 року (надалі – Конвенція). Цей документ залишається чинним і до теперішнього часу. Він переважно спрямований на протидію звідництву та експлуатації проституції. Так, згідно зі статтями 1-4 Конвенції країни-учасниці зобов’язуються піддавати покаранню кожного, хто: 1) для задоволення похоті іншої особи зводить, схиляє або спокушає з метою проституції іншу особу, навіть із її згоди; 2) для задоволення похоті іншої особи експлуатує проституцію іншої особи, навіть із її згоди; 3) утримує будинок розпусти або керує ним, або свідомо фінансує чи бере участь у його фінансуванні; 4) здає в оренду або орендує будівлю чи інше місце навмисно для їх використання з метою проституції третіми особами; 5) готується до вчинення зазначених вище дій чи робить замах на їх вчинення; 6) навмисно бере участь у зазначених діях. Згідно зі статтею 18 Конвенції "сторони у цій Конвенції зобов'язуються - відповідно до умов, установлених їх власними законами - збирати відомості про всіх іноземців, які займаються проституцією, з метою встановлення їх особи і соціального стану, а також з метою виявлення осіб, які спонукали їх залишити свою державу".

Крім репресивних заходів, Конвенцією передбачаються заходи, спрямовані на захист жертв торгівлі людьми. Стаття 19 зобов'язує учасників Конвенції надавати допомогу та підтримку таким особам та закріплює механізм повернення до своєї країни проданих за кордон осіб.

Наступним міжнародним документом цього напряму була Конвенція про ліквідацію всіх форм дискримінації щодо жінок 1979 р. Цей документ, насамперед, спрямований на захист прав жінок у політичній, економічній, соціальній та приватній сферах. Відповідно до ст. 6 цієї Конвенції країни-учасниці зобов’язались приймати всі необхідні заходи для протидії торгівлі жінками та експлуатації проституції жінок. Положення цієї Конвенції було розкрито у Декларації про викорінення насильства щодо жінок. Визнання цим документом того факту, що акт торгівлі жінками може вчинюватись з іншою, крім сексуальної експлуатації, метою, було кроком до ширшого розуміння торгівлі людьми.

Відомою у боротьбі з торгівлею людьми серед останніх міжнародних документів стала Гаазька Міністерська Декларація європейських рекомендацій щодо ефективних заходів з попередження та боротьби із торгівлею жінками з метою сексуальної експлуатації 1997 року. У цій Декларації запропоновано цілий комплекс заходів у рамках Європи, Європейського Союзу, країн-кандидатів у члени співтовариства. Торгівля жінками у цьому документі визначається як “будь-які дії, спрямовані на легальне або нелегальне ввезення, провезення, перебування або вивезення з території країни жінок з метою їх прибуткової сексуальної експлуатації, з використанням примушування, зокрема насильства, погроз або обману, зловживання службовим становищем, або іншого тиску, в наслідок якого особа не має ніякого реального та задовільного вибору як тільки скоритися цьому тиску або вчиненим протиправним діям.

Що ж до України то в останні роки збільшується кількість випадків експлуатації з метою трудової експлуатації. У випадку експлуатації праці кінцевою метою торгівлі людьми є саме примусова праця. Про те, що праця є примусовою, може свідчити:

-         використання людини, яка працює через погрозу застування насильства;

-         невиплата винагороди за раніше виконану роботу;

-         погроза видачі працівника-нелегала органам влади;

-         обмеження свободи пересування;

-          неповернення невідібраного паспорту або інші обставини.

 

Поміж іншим, до трудової експлуатації на практиці відносять примусову консумацію та примусове залучення особи до жебрацтва, особливо дітей. Найпоширенішими злочинами щодо неповнолітніх українців є експлуатація в дитячій порностудії, схиляння до проституції, дитяча праця у сфері послуг та жебрацтво. Діти в силу свого віку є найменш захищеною та вразливою категорією громадян. За статистикою, в Україні 30% дівчат і 10% хлопців до 14 років ставали жертвами насилля. Торгівля дітьми відноситься до категорії особливо тяжких злочинів, який є одним з найбільш латентних та складних для розслідування злочинів проти волі, честі та гідності особи.

Експлуатація охоплює широке коло ситуацій, пов’язаних з торгівлею людьми  і стосується як дітей, так і дорослих, працю яких можуть використовувати на будівництвах, у сільському господарстві, в приватних господарствах чи на тяжких низькооплачуваних роботах.

Для розуміння різниці між торгівлею людьми і рабством слід звернутись до міжнародного законодавства і зрозуміти суть терміну «рабство». Чинними на сьогодні є декілька міжнародних документів, що забороняють рабство та работоргівлю та передбачають заходи протидії цим явищам. Ці документи були прийняті у 30-х 50-х роках ХХ сторіччя, але залишаються актуальними і зараз.  Першим з таких документів є Конвенція про рабство від 25 вересня 1926 року зі змінами від 7 грудня 1953 року. У частині 1 статті 1 цієї Конвенції наголошується, що “рабство – це такий стан або становище людини, над якою здійснюються атрибути права власності або деякі з них”. Згідно зі статтею 2 цього документа країни-учасниці зобов’язались “продовжувати домагатися повної ліквідації рабства у всіх його формах”. Наступним міжнародним документом є Додаткова Конвенція про скасування рабства та інститутів, тотожних з рабством від 7 вересня 1956 року. Згідно з пунктом c) статті 7 згаданої конвенції “під работоргівлею визнаються і в неї включаються всі дії, пов’язані із захопленням, придбанням якої-небудь особи або із розпорядженням нею з метою обернення її в рабство; всі дії, пов’язані із придбанням раба з метою його продажу або обміну; всі дії щодо продажу або обміну особи, придбаної з цією метою, та взагалі всяка діяльність з торгівлі та перевезення рабів будь-якими транспортними засобами”. Заборону рабства також було закріплено в таких авторитетних міжнародних документах, як Загальна декларація прав людини 1948 р. та Європейська конвенція про захист прав людини і основних свобод 1950 р.

 

Інший напрям боротьби з торгівлею людьми спрямовує зусилля на протидію такому явищу як втягнення у злочинну діяльність. Втягнення у злочинну діяльність – це дії, пов’язані з безпосереднім психічним чи фізичним впливом на особу та вчиненні з метою викликати у неї прагнення взяти участь в одному з кількох злочинів. При цьому можуть

використовуватись різноманітні способи впливу.

Залучення в боргову кабалу – фактичне поставлення особи в стан повної матеріальної залежності іншої особи. Експлуатація такої особи триває до тих пір, поки вона не відпрацює свій “борг” (у більшості випадків – ціну, яку за неї було сплачено та витрати пов’язані з її утриманням). Часто такі борги є сфабрикованими, до яких зараховуються суми грошей, витрачених на проживання, харчування та продовження терміну перебування на території іноземної країни за підробленими візами. Таким чином, людина опиняється в запланованій борговій залежності, яка постійно зростає. До неї додаються надумані штрафи (наприклад в сексуальній експлуатації: спізнення до клієнта чи від нього, відмова вживати з клієнтом алкогольні напої та інше).

 

Усиновлення чи удочеріння в комерційних цілях – це оформлення спеціальним юридичним документом встановлення батьківської опіки над дітьми, позбавленими батьківського піклування, з метою подальшого їх використання для отримання доходів (у жебракуванні, занятті азартними іграми чи для подальшого укладення щодо них угод пов’язаних з фактичною передачею права власності). Про недопущення отримання комерційної вигоди із усиновлення та здійснення посередництва вказують міжнародно-правові документи. Так, відповідно до ст. 32 Конвенції про захист дітей та співробітництво в галузі міждержавного усиновлення ніхто не повинен одержувати невиправдану фінансову чи іншу вигоду від діяльності, що стосується міждержавного усиновлення. Тільки витрати та видатки, включаючи розумні професійні гонорари особам, які приймають участь в процесі усиновлення, можуть встановлюватись або виплачуватись. Керівники, адміністратори і службовці органів, що приймають участь в процесі усиновлення, не одержують винагородження за надані послуги, яке є безпідставно високим. При цьому кожна держава - учасниця Конвенції про права дитини щодо торгівлі дітьми, дитячої проституції і дитячої порнографії забезпечує, щоб, як мінімум, наступні діяння і види діяльності були повною мірою охоплені її кримінальним або карним правом, незалежно від того, чи були ці злочини вчинені на національному або транснаціональному рівні, або в індивідуальному чи організованому порядку, зокрема неправомірне схиляння в якості посередництва до згоди на усиновлення дитини з порушенням застосовних міжнародно-правових актів щодо усиновлення.

 

Використання у збройних конфліктах - використання особи для виконання нею бойових завдань, пов’язаних з поваленням державної влади або порушенням суверенітету і територіальної цілісності інших держав тощо. Збройні конфлікти стають каталізаторами збільшення фактів торгівлі людьми, що обумовлюється багатьма факторами. Серед них – складна криміногенна обстановка в зоні конфлікту, послаблення державних інститутів, дисфункція правоохоронних органів у зоні збройних конфліктів, складність правового статусу непідконтрольних територій, зміна гендерного балансу на окремих територіях та інші.

В умовах збройних конфліктів найбільш розповсюдженими формами торгівлі людьми з метою подальшою експлуатації стають:

- вербування, переміщення, передача, переховування або одержання осіб чоловічої статі з метою поповнення лав особового складу збройних сил  сторін, що беруть участь у конфлікті;

- використання примусової праці і рабства для задоволення потреб озброєних груп;

- сексуальна експлуатація (військова проституція, насильницька вагітність);

- втягнення у злочинну діяльність;

- вилучення органів.

Крім того, під час збройного конфлікту факти торгівлі людьми найчастіше супроводжуються вчиненням інших тяжких протиправних дій, як-то сексуальне насильство, катування тощо, або погроза застосування таких дій.

 

Слід зазначити, що Україна докладає багато зусиль у сфері протидії торгівлі людьми, особливо в частині поширення Національного механізму взаємодії суб’єктів, які здійснюють заходи у сфері протидії торгівлі людьми.

Статистичні дані на 2018 рік наступні:

Кількість осіб, яким встановлено статус особи, яка постраждала від торгівлі людьми становить 141 особа (станом на 12/08/2018 згідно статистики Міністерства соціальної політики України).

Кількість осіб, які потерпіли від злочинів, передбачених ст. 149 КК України становить 179 осіб (станом на 31/08/2018 згідно статистики Генеральної прокуратури України).

Попри статистику оцінити реальні масштаби торгівлі людьми в Україні важко, ураховуючи доволі високий рівень латентності цих злочинів.

Таким чином, виявлення і розслідування злочинів про торгівлю людьми та ідентифікація ймовірно постраждалих від торгівлі людьми вимагає глибоких знань та свідомого ставлення кожного громадянина України до протидії торгівлі людьми.

Для досягнення цієї мети та з прийняттям Закону України „Про протидію торгівлі людьми”, Міністерство соціальної політики, як національний координатор, проводить інформаційно-просвітницькі акції з протидії торгівлі людьми з метою інформування громадян України про цю проблему.

З нагоди Європейського дня боротьби з торгівлею людьми 18 жовтня, Міністерство соціальної політики України анонсує старт загальнонаціональної інформаційної кампанії, метою якої є привернення уваги до проблеми торгівлі людьми, роз’яснення громадянам виді і форм цього злочину, а також шляхів надання підтримки і допомоги потерпілим.

Інформаційна кампанія пройде на території всієї країни та передбачає трансляції на державних і приватних ТВ та радіо каналах країни, розміщення інформаційних матеріалів на зовнішніх носіях, в пресі, в соціальних мережах, інтерв’ю з експертами, інформаційні та інші заходи.

Серед матеріалів, що будуть транслюватись на ТВ та радіо, а також інформаційних матеріалів в пресі багато матеріалів, розроблених спільно з міжнародними партнерами і громадськими організаціями, що працюють у сфері протидії торгівлі людьми, включаючи Координатора проектів ОБСЄ в Україні, Представництво МОМ в Україні, Представництво громадської організації „Компанія А21” в Україні та інших.

18 жовтня у всіх областях України та 20 жовтня в м. Києві пройде всесвітня щорічна акція „Walk for Freedom/Хода за свободу” з нагоди Європейського дня боротьби з торгівлею людьми. Акція спрямована на підняття рівня обізнаності населення щодо проблеми торгівлі людьми, поширення важливої інформації про цю проблему та небезпеку, яку вона становить.

Цей захід не є протестом, це мовчазна і мирна хода, яка проходить вже п’ять років поспіль на захист мільйонів чоловіків, жінок та дітей, які зараз знаходяться у рабстві. Минулого року до акції приєдналося 400 міст в 50 країнах світу. В Україні в 2018 році до цієї благородної акції долучаються усі обласні центри та міста країни. Небайдужі громадяни вийдуть на вулиці своїх міст аби об’єднати зусилля для подолання хвороби 21-го століття – сучасного рабства.

Акція буде проведена під патронатом Міністерства соціальної політики України, за підтримки Представництва неурядової громадської організації А21, Організації з безпеки та співробітництва в Європі, Міжнародної організації з міграції та місцевих адміністрацій.

Сучасне рабство – це міжнародний злочин, який вражає усі нації, та впливає на людей усіх рівнів достатку. Істина полягає в тому, що без усвідомлення проблеми, її важко подолати. Ми щиро бажаємо через акцію „Walk for Freedom/Хода за свободу” розвивати діалоги, які будуть сприяти покращенню підтримки постраждалих та переслідуванню торговців людьми на глобальному рівні.

п/п

Дата

Час

Посада, ПІП

1

2

3

4

1

 

17.08.2018

 

10.00 – 12.00

Директор районного центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді Ткаченко І.М.

2

 

16.11.2018

 

10.00 – 12.00

Директор районного центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді Ткаченко І.М.

У 2013 році Генеральна Асамблея ООН проголосила 30 липня Всесвітнім днем протидії торгівлі людьми, основною метою якого є підвищення рівня поінформованості громадян про глобальну проблему торгівлі людьми і привернення уваги до тяжкого становища жінок, чоловіків, хлопчиків і дівчаток, які постраждали від цього злочину.

05 липня 2018 року Мінсоцполітики проведено чергове засідання міжвідомчої робочої групи з протидії торгівлі людьми  з метою підготовки до проведення Всеукраїнської інформаційно-просвітницької кампанії з нагоди відзначення Всесвітнього дня протидії торгівлі людьми.

У засіданні робочої групи взяли участь представники Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини Лідія Козуб та Наталія Тимошенко, а також представники центральних органів виконавчої влади, міжнародних організацій та громадських об’єднань.

В цьому році з метою відзначення Всесвітнього дня протидії торгівлі людьми планується провести масштабні інформаційно-просвітницькі заходи по території всієї України з метою інформування якомога більшої кількості громадян про проблему сучасного рабства.

Зокрема, молодіжні організації такі, як Національна скаутська організація України «Пласт» та Національна організація скаутів України  (НОСУ), проведуть флеш-моб в соціальних мережах з протидії торгівлі людьми, а також залучать активну молодь до заходів, які проводитимуться 30 липня.

30 липня в місті Києві протягом дня буде проведено декілька інформаційних заходів на різних локаціях, починаючи з площі Майдан Незалежності, де буде відкрито інтерактивну інсталяцію та презентовано соціальну мініатюру за участі Ґендерного інтерактивного театру Школи рівних можливостей, і завершуючи інформаційним заходом на Центральному залізничному вокзалі м. Києва.

Також, в рамках проведення Всеукраїнської інформаційно-просвітницької акції планується залучити консульські установи та дипломатичні представництва України за кордоном, які розміщуватимуть соціальну рекламу з протидії торгівлі людьми на своїх веб-сторінках та у приміщеннях.

До акції  також долучиться й Державна прикордонна служба, яка розміщуватиме інформаційні буклети на пунктах пропуску через Державний кордон України.

Крім цього, у всіх областях України буде проведено місцеві інформаційно-просвітницькі акції, спрямовані на підвищення рівня обізнаності громадян про проблему торгівлі людьми, та надання інформації про шляхи отримання допомоги. Результатом проведеного засідання є розробка учасниками засідання загального слогану «ПротиДій торгівлі людьми», який окреслює проблему торгівлі людьми в Україні та закликає до конкретних кроків у боротьбі з такою проблемою.

Під таким гаслом Мінсоцполітики спільно з суб’єктами Національного механізму взаємодії планує проводити інформаційні кампанії з протидії торгівлі людьми з метою зменшення випадків потраплянь громадян України у таку ситуацію.

Щороку, органами влади України ідентифікуються близько 200 громадян, які стали жертвами торгівлі людьми. За даними міжнародних організацій, ця цифра значно вища, і сягає близько 1 тисячі осіб.

Тому, завдання Мінсоцполітики докласти максимум зусиль не лише для ідентифікації тих осіб, які, на жаль, потрапили у таку ситуацію, але й проінформувати максимальну кількість людей про небезпеку.

https://www.youtube.com/watch?v=70O7rEaRP20

https://www.youtube.com/watch?v=dog4Zy4OOlo

Понеділок, 23 липня 2018, 07:35

Міфи про торгівлю людьми

Автор Внутрішня політика

Україна є країною походження, транзиту та призначення у торгівлі чоловіками, жінками та дітьми. Зростає також проблема внутрішньої торгівлі людьми. За даними дослідження, проведеного на замовлення МОМ, понад 230 000 українців постраждали від торгівлі людьми з 1991 року, що робить Україну однією з основних країн походження постраждалих від сучасного рабства в Європі.

Для того, щоб убезпечити себе, розглянемо дев’ять міфів про торгівлю людьми.

Міф перший: зі мною такого не станеться

Існує стереотип, що лише малоосвічені люди можуть стати жертвами торговців людьми. "Зі мною такого не станеться", - так зазвичай кажуть студенти, до яких приходять з лекціями фахівці громадських організацій з протидії торгівлі людьми. Більшість з них не усвідомлює того, що саме молоді люди від 18 до 25 років становлять групу ризику, адже саме вони - майбутні випускники коледжів і університетів невдовзі зіткнуться з проблемою працевлаштування, чіпляючись за будь-яку можливість заробити гроші.

За статистикою МОМ, 18 % жертв торгівлі людьми мають вищу освіту.

Міф другий: друзі та родичі не можуть виявитися замішаними в торгівлі людьми

Друзі і родичі - це люди, яким найбільше довіряють. Якщо людина не завжди повірить сумнівному оголошенню у місцевій газеті, то вона схильна вірити словам своїх знайомих. Іноді вербувальники і самі не знають, що вони залучені у сферу торгівлі людьми.

Останнім часом сформовано нову стратегію вербування, коли людину, що пропрацювала деякий час на експлуататора, відпускають за умови, що замість себе вона приведе двох-трьох інших "працівників". Залякані жертви повертаються додому і замість того, щоб сповістити правоохоронні органи, проводять своєрідну рекламну кампанію серед своїх друзів та далеких родичів.

За інформацією МОМ, в Україні 17 % постраждалих були продані в рабство своїми ж друзями, партнерами чи колегами.

 

Міф третій: потенційні жертви експлуатації знають, що їх може очікувати і готові до цього

Найчастіше майбутні жертви не мають контактну інформацію організацій, які займаються захистом постраждалих від торгівлв людьми.

Міф четвертий: робота у сусідній Росії є менш ризиковою, ніж у Туреччині

Росія, в очах багатьох українців, досі є "братньою державою", яку навіть важко вважати "закордоном". Тим не менш, Росія зараз - основна країна призначення для українських жертв. На її територію припадає 65% потерпілих (дані МОМ 2017 рік).

Друге місце займає сусідня Польща (13%). Щоправда підписання договору про легальне працевлаштування між Україною і Польщею дає надію на зменшення ризику потрапляння до тенет работоргівців, але лише за умови, якщо майбутній працівник ретельно перевіряє діяльність фірми і всі необхідні документи (наприклад, ліцензію, копію дозволу на працевлаштування громадян України, трудовий договір зрозумілою мовою тощо).

На третьому місці - Туреччина.

Міф п'ятий: торгівля людьми обов'язково включає перетин державного кордону

Не обов'язково їхати за кордон, щоб впасти в залежність від експлуататора. За статистикою МОМ, у 2008 році 4% постраждалих від торгівлі людьми потрапили у рабство у межах України.

Найбільше від цієї проблеми страждають діти - одна з найбільш уразливих верств населення. Для того, аби потрапити у неволю, їм не потрібно перетинати кордон - пройдіться лише вулицями вашого міста і зверніть увагу на дітей-жебраків...

Міф шостий: у рабство потрапляють лише жінки задля сексуальної експлуатації

За статистичними даними МОМ, з 1259 випадків торгівлі людьми у 2017 році, 482 постраждалих особи були жінками, і 777 чоловіками. 62% чоловіків - це досить великий показник, адже чоловіки менш схильні шукати допомоги, ніж жінки: вони вважають себе сильними і здатними захистити себе, тому пункт перший "зі мною такого не станеться" стосується їх у першу чергу.

Багато тих, хто постраждав від сексуальної експлуатації не усвідомлюють себе як жертв злочину і вважають, що їм просто не пощастило із працедавцем!

Більшість чоловіків булла залучена до трудової експлуатації, але траплялися випадки залучення до жебрацтва, сексуальної експлуатації, вербовки військовими в гарячі точки і торгівлі органами.

Міф сьомий: довести вину і покарати торгівців людьми неможливо

Торгівля людьми - це кримінальний злочин, що в Україні, як і у багатьох країнах світу, карається ув'язненням від 5 до 15 років із конфіскацією майна. А у деяких державах, наприклад США та Канаді, - довічним ув'язненням.

За 2017 рік було порушено 346 кримінальні справи і винесено 23 вироки за статтею 149 "Торгівля людьми або інша незаконна угода щодо передачі людини" Кримінального кодексу України.

Міф восьмий: торгівля людьми обов'язково включає застосування сили

Трафікери використовують психологічний примус, який може виявитися значно ефективнішим за фізичні розправи.

Моральний тиск, залякування, погрози вчинити шкоду рідним, вилучення документів, використання психотропних речовин складають неповний перелік різноманітних засобів впливу на жертву. А сила застосовується в останню чергу - кажуть фахівці.

Міф дев'ятий: потерпілим від торгівлі людьми ніхто не допомагає

Принаймні тридцять громадських організацій по всій Україні допомагають постраждалим від торгівлі людьми, надаючи медичну, психологічну та юридичну допомогу. В громадських організаціях працюють справді небайдужі люди, жертвам забезпечується конфіденційність і безоплатність послуг.

Національна гаряча лінія надає консультації з питань попередження торгівлі людьми, включаючи допомогу жертвам, інформацію з безпечного працевлаштування за кордоном, перевірку фірм-посередників тощо.

Номери гарячої лінії: 0 800 505 501 (зі стаціонарного телефона), 527 з мобільного Білайн, Київстар, Лайф, або МТС. Всі дзвінки на ці номери у межах України безкоштовні.

Понеділок, 23 липня 2018, 07:33

Навчіть дитину захищатися

Автор Внутрішня політика

Майже кожна п’ята дитина стає жертвою сексуального насильства, у тому числі сексуального розбещення. Сексуальне насильство в сім’ї – найбільш прихована форма насильства. Кривдниками дітей є не лише невідомі родині особи. За даними Британського он-лайнового центру захисту дітей від експлуатації, у 58% випадків насильником дитини стає член сім’ї, у 32% - знайомий, але не член сім’ї, і лише в 10% - чужа людина.

Німецький психотерапевт Клаус Міхаель Байєр із берлінської університетської клініки Шаріте виділяє такі групи сексуальних злочинців:

  • Молоді сексуально недосвідчені люди;
  • Дисоціальні особи;
  • Особи з побічними педофільними схильностями;
  • Особи з домінуючими педофільними схильностями;
  • Особи, які страждають на психічні захворювання.

Як зрозуміти, що хтось збирається використати дитину з сексуальною метою? Чіткого алгоритму немає, проте батькам слід уважно придивитися до тих, хто спілкується з дитиною. Причиною для занепокоєння може стати поведінка дорослого або молодої людини (це може бути не лише особа чоловічої статі),  яка намагається залишитися наодинці із дитиною, проводить більше часу із дітьми, а не особами свого віку, цікавиться сексуальним розвитком дитини або підлітка, часто пропонує безкоштовно послуги няні, запрошує дитину в поїздки, прогулянки, часто дарує подарунки без причин/дає гроші, проявляє надмірну опіку... .

Щоб захистити дитину від сексуальних посягань, батькам потрібно навчити дитину п’ять основних правил:

  1. Тут мене не торкайся! ( поясніть малюкові, що ніхто не має права торкатися тих частин тіла, які прикриті трусиками і маєчкою);
  2. Твоє тіло належить тільки Тобі! (дитина повинна захищати своє тіло)
  3. Розкажи про поганий секрет! (поясніть дитині, що є хороші і погані сектери. Якщо секрет викликає неприємні відчуття, страх, сором, відчуття провини – потрібно розказати дорослим, яким довіряєш);
  4. Ні означає ні! (навчіть дитину голосно і впевнено говорити Ні, якщо хтось робить їй боляче, неприємно, непристойні речі);
  5. Ні – біжи – розкажи! (поясніть дитині, що є знайомі і незнайомі люди, які можуть поводитися дивно. Вони можуть пропонувати різні ігри з інтимними частинами тіла дитини чи дорослого, просити сфотографувати інтимні частини тіла, і т.д. Такі ігри небезпечні. Про таких дорослих обов’язково потрібно розказати батькам).

Детальнішу інформацію можна дізнатися із методичного посібника «Навчіть дитину захищатися», 2015 рік або за посиланням https://childfund.org.ua/Uploads/Files/books_pdf/navchit_dytuny_zahisty.pdf.  На допомогу батькам також прийде книжка для читання на ніч «Кіко та рука» (https://childfund.org.ua/Uploads/Files/books_pdf/Kiko_book.pdf).

За статистикою Міністерства соціальної політики України, в нашій країні 73 182 дітей сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування. В Україні розпочалася реформа системи інституційного догляду та виховання дітей, мета якої є заміна інтернатів іншими формами виховання. Враховуючи це, дітям, що мають статус дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування потрібно підшукувати домівки та родину, яка буде піклуватися про них. Для цього є сімейні форми виховання. До таких форм належать: усиновлення, встановлення опіки/піклування, прийомна сім’я та дитячий будинок сімейного типу.

Скориставшись посібником «Соціальна робота з вразливими сім’ями та дітьми»  2017 року, розглянемо подані вище форми влаштування дітей.

Усиновлення – це прийняття усиновлювачем у свою сім’ю дитини на правах дочки чи сина, здійснене на підставі рішення суду.

Встановлення опіки/піклування – це влаштування дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, у сім’ї громадян України, які перебувають, переважно, у сімейних, родинних стосунках із цими дітьми, з метою забезпечення їх виховання, освіти, розвитку і захисту їхніх прав та інтересів. Опіка та піклування встановлюються над дітьми, які залишилися без батьківського піклування: опіка – над малолітньою дитиною, яка не досягла14 років, а піклування – над неповнолітньою дитиною віком від14 до 18 років.

Влаштування до прийомної сім’ї – добровільтне прийняття за плату сім’єю або окремою особою, яка не перебуває у шлюбі, із закладів для дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, від однієї до чотирьох дітей на виховання та для спільного проживання.

Влаштування до дитячого будинку сімейного типу – прийняття в окрему сім’ю, створену за бажанням подружжя або окремої особи, котра перебуває у шлюбі, на виховання та для спільного проживання не менше п’яти дітей-сиріт та/або дітей, позбавлених батьківського піклування. Загальна кількість дітей, враховуючи рідних, у такій сім’ї не може перевищувати десяти осіб.

Якщо Вас зацікавила одна із форм влаштування дітей, можете дізнатися детальнішу інформацію  в районному центрі соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді.

 

В Україні впроваджена нова форма професійної допомоги дітям, якою передбачено надання комплексу послуг з тимчасового догляду та виховання дітей в сім’ї патронатного вихователя.

Що таке патронат ? Це тимчасовий догляд, виховання та реабілітація дитини в сім’ї патронатного вихователя на період подолання дитиною, її батьками складних життєвих обставин. Завданням сімейного патронату є не дати дитині втратити рідних маму і тата, які через складні життєві обставини не можуть на деякий час нею опікуватися.

Хто може стати патронатними вихователями ? Це подружжя, в якому один із членів погодився виконувати обов’язки патронажу, має досвід виховання дитини, відповідні житлові умови та пройдено спеціальний курс підготовки.

Термін перебування дитини в сім’ї патронатного вихователя не перевищує 3 місяців, крім особливих випадків коли може бути продовжено до 6 місяців.

За надані послуги з догляду та виховання дитини сім’ї виплачується заробітна плата в розмірі п’яти прожиткових мінімумів для працездатних осіб. Також на дітей виплачується допомога у 2 прожиткових мінімуми на кожну дитину. Патронатні вихователі підлягатимуть загальнообов’язковому державному пенсійному страхуванню, а платником єдиного внеску на здійснення цього страхування визначено роботодавця.

Якщо дана інформація виявилася для Вас корисною та цікавою, чи Ви виявили бажання створити патронатну сім’ю, Ви можете прочитати основну інформацію на сайті http://www.patronat.in.ua або звертайтеся в центр соціальних служб сімї, дітей та молоді.

серце З 2 по 22 ківтня 2018 року проходитиме ХІІІ акція Всеукраїнського благодійного фонду "Серце до серця", метою якої є збір коштів на медичне обладнання дітям з вадами слуху. Всі зібрані кошти будуть передані на придбання медичного обладнання для Черкаської обласної дитячої лікарні. Всі бажаючі можуть долучитися до акції.

Скриньки будуть розміщенні в приймальні Катеринопільської РДА, районній раді, селищній раді, Катеринопільському ліцеї, Катеринопільській ЗОШ №1 та Катеринопільській ЗОШ №2, Катеринопільському РЦСССДМ.

Деталі можна дізнатися у Катеринопільському районному центрі соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді. Тел. 2-32-66

Схоже відео

<< Початок < Попередня 1 2 3 Наступна > Кінець >>
Сторінка 1 з 3