Офіційний сайт Катеринопільської районної державної адміністрації і районної ради

drv

mrog

Об'єднання територіальних громад
Об'єднання територіальних громад

Об'єднання територіальних громад (9)

У Білозірській ОТГ на Черкащині відбулося урочисте відкриття паркової зони з “сонячним деревом” та станції з видачі ІД-карток та біометричних закордонних паспортів.

Як повідомляє Укрінформ, участь у заході взяли, окрім голови та членів громади, керівництво району та області, представники Черкаського Центру розвитку місцевого самоврядування та журналісти.

"З минулого року у нас працює Центр надання адміністративних послуг, відкритий спільно за кошти Державного фонду регіонального розвитку та наші власні. Люди дуже задоволені, адже тепер не треба їхати в район, всі послуги надаються на місці. Тепер у приміщенні Центру надання адміністративних послуг запрацює і окреме місце з видачі ІД-карток та біометричних паспортів. Цей проект також реалізований спільно з ДФРР, ми залучили 20% власних коштів. Вчора було підключено програмне забезпечення, обладнання. Міграційна служба ще має видати нам ключ. До 1 лютого маємо остаточно все підготувати”, - заявив голова Білозірської ОТГ Володимир Міцук.

Зазначається, що відтепер жителі Білозір'я, в якому проживає понад 8 тис. осіб, зможуть отримати ІД-картку без виїзду з села. Там же можна буде отримати і біометричні паспорти для подорожей до країн ЄС. В установі буде діяти електронна черга. На станції працюватимуть двоє працівників. Очікується, що тут зможуть отримати біометричні паспорти й мешканці обласного центру, а також деяких навколишніх міст.

Ще одною принадою Білозірської ОТГ, за словами Міцука, стало ASolar Tree “сонячне дерево”, перше у Черкаській області. "Дерево”, що живиться сонячною енергією, спорядили спеціальним пристосуванням для зарядних пристроїв мобільних телефонів, планшетів та інших гаджетів. Одночасно можна буде підзарядити вісім пристроїв. Станцію оснастили акумуляторами потужністю 200 ампер: за гарних погодних умов енергії має вистачати на добу. Акумулятори розраховані на 10 років роботи, сонячні панелі — на понад 30.

За словами голови ОТГ, облаштування такого проекту — це, в першу чергу, просвітницька акція, спрямована на підвищення обізнаності, розуміння та використання оновлюваних джерел енергії.

Поруч з цим, в новоствореному парку, який з'явився на колишньому пустирі, запрацювала і безкоштовна зона Wi-Fi. Планується, що місце з безкоштовними підзарядкою смартфона та Wi-Fi стане улюбленим для відпочинку молоді села.

Білозірська ОТГ, чисельність якої нараховує трохи понад 9 тис., була в авангарді об'єднання територіальних громад в області: ще у серпні 2015 року дві ради — Білозірська сільська та Ірдинська селищна — вирішили об'єднатися. До слова, перший в Україні староста був обраний саме в селищі Ірдинь.

Всього за рік після створення ОТГ у Білозір’ї відремонтували низку доріг, встановили нове освітлення, відремонтували опорну школу і дитячий садочок. Надалі з'явився ЦНАП, колишню школу перебудували під житло для лікарів (доплачуючи їм також зарплати), завершується ремонт та оснащення обладнанням і меблями центру первинної медико-санітарної допомоги, амбулаторії загальної практики сімейної медицини.

Ще одна гордість села - Білозірська сільська академія футболу для дітей та юнацтва. Двоповерховий навчально-оздоровчий комплекс поєднує в собі як приміщення для тренувань юних спортсменів, так і для їх зручного проживання. Сільська академія футболу є першим подібним навчальним закладом на Черкащині та найбільшим в Україні.

В минулому році в Білозірській ОТГ почав діяти бюджет громадських ініціатив, завдяки якому жителі громади отримали можливість, подаючи конкретні пропозиції, вирішувати найважливіші проблеми в своїх селах. Жителі Білозір’я та Ірдині можуть розробити власні проекти, спрямовані, в першу чергу, на доброустрій територій ОТГ, організацію дозвілля, заходи із енергоощадження, покращення екологічної ситуації на території громади тощо.

“Білозірський бюджет участі вирізняється тим, що всі проектні ідеї були подані мешканцями ОТГ, а не бюджетними організаціями. Цей фактор дуже важливий, бо муніципальні організації уже мають широкі можливості реалізувати свої ідеї з місцевих бюджетів - на відміну від мешканців. Подаючи свої проекти на конкурс, бюджетні організації мають спокусу застосовувати адмінресурс для збору голосів. Переконаний, що вдало впроваджений пілотний механізм громадського бюджету у Білозірській громаді має великі шанси на підтримку цього цінного досвіду у інших ОТГ Черкащини”, – заявив директор Черкаського ЦРМС Сергій Слинько.

За його словами, цього року Білозір'я увійшло і в пілотний проект по Україні з передачі програмного забезпечення з оформлення субсидій безпосередньо на територіальну громаду. Також в об'єднаній громаді вже діє послуга "одружитися за добу", додав Слинько.

Центри розвитку місцевого самоврядування створені в усіх областях України за підтримки Програми "U-LEAD з Європою" і Мінрегіону. Вони націлені на полегшення імплементації реформи децентралізації шляхом надання консультацій, проведення інформаційних кампаній та організації навчання для різних рівнів місцевого самоврядування. Черкаський ЦРМС в цьому плані — один з найбільш активних. Радники центру - експерти з децентралізації, фінансів, юриспруденції, комунікації - надають постійну підтримку створеним громадам та сприяють процесу їх створення, допомагаючи вирішувати проблеми об’єднання та розвитку громад.

“На сьогодні на Черкащині існує 26 ОТГ, з яких 20 утворено у 2017 році, ще по три було утворено у 2015 та у 2016 роках. На прикладі Білозірської ОТГ люди побачили, що децентралізація дійсно приносить позитивні зміни. Після об'єднання перших трьох ОТГ у 2015 році, бюджети цих населених пунктів виросли наступного року у 8 разів”, - зазначив Слинько.

Побачивши позитивний досвід перших ОТГ, наголосив він, громади почали стрімко об'єднуватися і Черкащина увійшла у п'ятірку лідерів з утворення ОТГ у 2017. Голова Черкаського ЦРМС вказав на цю тенденцію та висловив сподівання, що у 2018 році кількість ОТГ в області "буде вже близько 50".

"На Черкащині чимало багатих сіл і вони не поспішають об'єднуватися, бо бояться, що стануть “донорами” для менших громад та втратять ті ресурси, які у них є. Реформа децентралізації на Черкащині також має людське обличчя. Там, де головам не страшно йти на вибори, вони швидко об'єднуються. Там, де бояться втратити крісло та, відповідно, ресурси, — там не поспішають об'єднуватися. Оскільки люди часто довіряють своїм головам, то вони також не поспішають в ОТГ. Також окремі “вороги” децентралізації на Черкащині — голови районних рад, які подекуди публічно виступають проти цієї реформи. І це логічно, адже зараз ресурси громад сконцентровані у їх руках”, - вказав Слинько на проблемні питання створення ОТГ в області.

Черкаський ЦРМС, окрім проведення інформаційних кампаній, намагається сприяти і побудові такої собі горизонтальної координації між керівництвом ОТГ, організовує різні заходи, під час яких представники громад зможуть ділитися кращими практиками.

“У лютому ми хочемо вперше в Черкаській області зібрати старост, виконувачів обов'язки старост та показати їм успішні приклади роботи старост в Україні та на Черкащині зокрема. Щоб старости зрозуміли, що вони також є повноправними партнерами в управлінні територіальними громадами і що все, що знаходиться на їх території, — це не лише проблеми голови ОТГ, районної ради, а і їх зона відповідальності. У ході цього дводенного форуму у лютому ми хочемо подружити старост між собою, щоб вони спілкувалися, ділилися кращими практиками. По суті, у нас кожного місяця відбуватиметься якась велика подія для конкретного сектору під конкретні напрямки. Зокрема, влітку пройде великий форум для спеціалістів, які займаються наданням послуг в громадах, потім у жовтні відбудеться форум регіонального розвитку, у листопаді — форум інститутів громадянського суспільства”, - зазначив Слинько.

Крім того, цього року на Черкащині відбудеться ціла низка навчальних турів до успішних ОТГ, які наочно продемонструють переваги об’єднавчих процесів.

Білозірська ОТГ, вочевидь, стане одним з таким місць призначення. Лише минулого року Білозір'я відвідали вже понад 50 таких офіційних делегацій і не лише з області, а й з інших регіонів України, додав він.

У Білозірській ОТГ запрацював Центр первинної медико-санітарної допомоги. Це – комунальний заклад, створений в контексті реформування медицини. Білозірська ОТГ перша серед громад області, де в рамках процесів децентралізації вже функціонує такий заклад первинної ланки медичної допомоги.

В урочистостях з нагоди відкриття взяли участь почесні гості з числа керівництва області та Черкаського району.

– У нас були амбулаторія та дільнична лікарня. Але ще в січні 2016 року нашим лікарям та медперсоналу не платили зарплати через Мінфін та Казначейство, і ми були змушені створити комунальний заклад первинної медико­санітарної допомоги, – розповіла передісторію створення закладу заступник сільського голови з питань освіти та охорони здоров’я Білозірської ОТГ Ірина Грищенко. – Медична реформа передбачає, щоб і на первинному рівні були забезпечені комфортні умови для медичного обслуговування населення й працювали сімейні лікарі.

Тепер в комунальному закладі Білозірської ОТГ є денний стаціонар на 7 ліжок, поліклініка та передбачено обслуговування дільничною медсестрою на дому. У поліклініці працюють чотири сімейні лікарі, лікар­педіатр та лікар­терапевт. Окрім того, в ОТГ функціонує філіал від Черкаської ЦРЛ – цілодобове стаціонарне відділення на десять ліжок.

Під Центр ПМСД реконструювали колишнє приміщення стаціонару дільничної лікарні. Ремонт тривав близько двох місяців. За 2 млн 150 тисяч грн зі старої будівлі, яка не ремонтувалась більше 30 років, зробили лялечку. Щоб справити новосілля швидше, у ремонті приміщення взяв участь навіть медичний персонал – допомагали обдирати «стару» фарбу на стінах. На ремонт пішли кошти, спрямовані з держбюджету на розвиток інфраструктури ОТГ, та з місцевого бюджету. Оснащували ж центр не без участі благодійників. Наприклад, ковдри та постіль придбав «Червоний Хрест». За словами Ірини Грищенко, на сьогодні центр оснащений ще не на 100 % від потреби. Проте допомогти його доукомплектувати комп’ютерами вже пообіцяв нардеп Сергій Рудик. Окрім того, 60 тис. грн на Центр вже виділили на останній сесії сільради.

– Найближчим часом плануємо докупити прилади, яких бракує згідно з затвердженим табелем оснащення. Електрокардіографи, пульсометри, стрічки тощо, – розповів головний лікар Центру Анатолій Коваленко. – У цьому ж списку й обладнання для лабораторної діагностики. Щоб була можливість за допомогою експрес­методів визначити рівень холестерину чи цукру в крові пацієнта. Також цьогоріч заплановано придбати два автомобілі для сімейних лікарів.

Подбали в Білозірській ОТГ і про побут медперсоналу. Надали гідні зарплати, передбачивши доплату з сільського бюджету. Молодий спеціаліст отримує тут 10 тис. грн в місяць. Не місцевих лікарів забезпечили житлом. Під квартири сімейним лікарям відремонтували приміщення старої школи, обладнавши їх усіма зручностями. Оплачує їм громада і половину вартості комунальних послуг.

– Думала, що приїду в «умови села», а тут житло дали, обладнали прекрасне робоче місце. Планую залишатися працювати тут і далі, – поділилася сімейний лікар Ірина Глушко. Молода фахівчиня приїхала до Білозірської ОТГ з Харківщини за розподілом.

Про гарні умови, щоб медики могли надавати населенню якісні послуги, говорять і інші лікарі Центру ПМСД. Так дільничний лікар­педіатр, Валентина Лукінова, яка пропрацювала в Білозір’ї 40 років, розповіла, що завжди мріяла мати окремий кабінет «здорової дитини». Тепер її мрія – приймати малечу, що захворіла, окремо – здійснилася.

Молода громада з центром у селищі Стеблів утворилася торік 19 вересня. До її складу увійшли 12 населених пунктів Корсунь-Шевченківського району. За короткий проміжок часу новоствореній ОТГ вдалося реалізувати цілу низку соціальних проектів, навчитися заробляти й раціонально розподіляти кошти, а також чітко сформувати ключові напрями подальшого розвитку. Між іншим, серед досягнень об’єднаної громади є й такі здобутки, які впевнено можна назвати прогресивними. Про що саме йдеться? Читайте далі й дізнаєтеся!

Не субвенціями єдиними «сита» громада

У Стеблівській ОТГ переконливо спростовують думку тих скептиків децентралізації, які вважають, що об’єднані громади розвиваються лише за рахунок грантів та субвенцій. Не дотаціями єдиними «сита» громада, запевняють у Стеблеві.

– Ми створили сприятливий мікроклімат для заняття підприємницькою діяльністю. Місцева влада завжди відкрита до діалогу як з впливовими бізнесменами, так і з підприємцями­початківцями. У нашій громаді однаково гостинно зустрічають інвесторів з різних регіонів і готові йти на зустріч усім охочим займатися бізнесом, – стверджує голова Стеблівської ОТГ Олексій Данільченко.

І це цілком виправдана позиція з боку місцевої влади, адже надходження від податку на доходи фізичних осіб – одне з головних бюджетоформуючих джерел. Так, завдяки ПДФО за 14 місяців існування громади вдвічі збільшився річний обсяг коштів у розрахунку на одного жителя. Сільський бюджет зріс на 100%, а середня заробітна платня – майже на тисячу гривень. Уже зараз податок на прибуток забезпечує надходжень до бюджету в розмірі 15 млн грн на рік. Утім, у Стеблівській ОТГ переконують, це лише початок.

Нині на території об’єднаної громади переважають підприємства аграрного сектору та переробної промисловості. Серед найбільш успішних та прибуткових – Стеблівська бавовняно­паперова прядильно­ткацька фабрика, продукцію якої (ковдри, пледи, тканини та спальні мішки) знають не лише на Черкащині, але й далеко за її  межами.

– «Бізнесу потрібно допомагати», – з такими словами прийшов до мене рік тому Олексій Володимирович. Разом з ним розробили нове положення пайової участі фабрики, в котрому зменшили фіксовану суму нашої пайової  плати з 10% (майже 300 тис. грн) всього до 3%. Це дало можливість здійснити необхідне переобладнання підприємства та збільшити його виробничі потужності, – розповідає директор фабрики Микола Розумій. – Сьогодні на підприємстві працює понад дві сотні людей. Надалі плануємо розширити штат іще на п’ятдесят осіб.

Лісопереробна фабрика «Коріс» є ще одним успішним підприємством, яке функціонує на території Стеблівської ОТГ. Тут виготовляють дерев’яне підлогове покриття високої якості. Фабрика не лише забезпечує значні находження до селищного бюджету, але й допомагає з працевлаштуванням місцевої молоді. Влада, натомість, іде назустріч в питаннях, пов’язаних зі встановленням орендної плати за користування землею та ресурсами.

Як можна зрозуміти з досвіду Стеблівської ОТГ, від співпраці місцевої влади та бізнесу передовсім виграє громада. Відчуваючи розуміння та підтримку з боку влади, підприємці стають соціально відповідальними. Так, завдяки місцевому бізнесу виникають можливості реалізовувати важливі проекти. Серед них: організація регулярного вивезення побутових відходів (послуга безкоштовна для населення), благоустрій території навколишніх сіл та селищ, ямковий ремонт доріг і багато іншого. Крім того, у Стеблеві стверджують, що вже здолали проблему «тіньових» заробітків.

– Всі люди, які працюють на території нашої громади, працевлаштовані офіційно. Зарплат «у конвертах» ніхто не отримує. Ви, звісно, можете мені не повірити, але з утворенням об’єднаної громади рівень відповідальності її жителів суттєво зріс. Змінилося саме ставлення людей до спільного благополуччя. Бізнесмени стали відповідальними та розуміють, що від їх совісності безпосередньо залежить майбутнє громади, а отже, і їх власне майбутнє, – розповідає Олексій Данільченко. – І якщо раніше підприємці не знали, куди спрямовують сплачувані ними податки, то тепер можуть самі оцінити результати роботи місцевої влади. І для них це найкраща мотивація працювати чесно та прозоро.

Громаді – відремонтована амбулаторія, молодим лікарям – безкоштовне житло

Кошти, отримані з надходжень від ПДФО, та гроші інфраструктурної субвенції спрямовують на реалізацію соціальних проектів. Серед найбільш гучних задумів, які вдалося втілити, – капітальний ремонт будівлі Стеблівської амбулаторії. Приміщення, якому більше ста років, тепер не впізнати. Тут замінили дах та вікна, утеплили будівлю та укріпили фундамент. На реалізацію проекту витратили 1,3 млн грн (1 млн – гроші від ДФРР і 300 тис. – кошти місцевого бюджету). На черзі – ремонтні роботи всередині приміщення, і ці витрати оплачуватимуть виключно з власної скарбниці.

– Не знаю, як там у Києві, але у нас – як мінімум, не гірше, – переконана завідувачка амбулаторії Людмила Тиченко. – Працюю тут уже понад тридцять років, але вперше бачу настільки блискавичні зміни. Ремонт будівлі розпочали місяць тому і вже майже завершили. Думаю, до кінця січня закінчать і всі внутрішні роботи. Звісно ж, працювати у таких умовах, як для нас зараз створюють, саме задоволення.

Окрім реалізації вже звичних для новоствореної ОТГ проектів з ремонту доріг, амбулаторій, шкіл та садочків, у Стеблівській громаді вже сьогодні обмірковують віддалену перспективу своєї «малої Батьківщини».

– Наше майбутнє – це наша молодь, – мудро зауважує Олексій Володимирович. – Ми поставили перед собою амбітну ціль – привабити у «село» молодих спеціалістів. А для цього необхідно створити гідні умови для їх роботи та проживання.

Цей задум уже почали реалізовувати. Так, цьогоріч за кошти громади придбали житло для лікаря сімейної медицини Світлани Охремової. Не пошкодували також грошей на заміну вікон та ремонт санвузла у будинку молодого спеціаліста.

– Я родом із Рівненської області, але на Черкащині мені дуже подобається, – зізнається пані Світлана. – Коли приїздила сюди вперше, то домовилася із селищним головою, що залюбки працюватиму в його громаді, якщо мою родину забезпечать житлом. Тоді Олексій Володимирович сказав мені: «Обирай будинок». Я обрала той, що сподобався найбільше, і от сьогодні вже роблю в ньому ремонт.

Разом із пані Світланою до Стеблева перебрався її чоловік та кіт. Нове життя до вподоби кожному з них. Ще б пак, на мапі України складно знайти місце, де так тепло приймають молодих фахівців.

До речі, сьогодні у Стеблівській ОТГ шукають ще одного сімейного лікаря. Потенційному претенденту також готові придбати житло.

«Не вірте тим, хто каже, що децентралізація − погибель для малих сіл»

– У часи, коли об’єднання громади лише обговорювалося, людей турбувало не стільки будівництво чогось нового, скільки питання – чи вдасться зберегти вже існуючі об’єкти, – пригадує Олексій Данільченко. – Тоді я пообіцяв усім жителям, що після утворення ОТГ не допущу закриття жодної школи, садочку чи амбулаторії. Що ж, вважаю, що обіцянки дотримав, адже у нас досі продовжують функціонувати всі заклади соціальної сфери. І в подальшому нічого закривати не плануємо, коштів вистачає на утримання кожного об’єкту.

І це не просто розмови. Коли на власні очі оцінюєш здобутки Стеблівської ОТГ, то у словах Олексія Володимировича не виникає жодних сумнівів. Посудіть самі: за неповний рік роботи відремонтували будинок культури та бібліотеку в селі Переможиці, сільський клуб та фойє школи у Яблунівці, утеплили дитячий садочок у Стеблеві та спорудили новий дитячий майданчик у Дацьках. А дороги ремонтують навіть у тих селах, де й самі старожили не могли пригадати, коли востаннє бачили, як кладуть асфальт.

Таким чином у Стеблівській об’єднаній громаді спростовують ще один міф і запевняють: децентралізація – це не погибель малих сіл, а навпаки – їх шанс стати успішними.

– Звісно, до своєї громади ми взяли й малі села, й ті, що споконвіків вважалися дотаційними. Більше того, у деяких сільрад навіть не вистачало коштів на зарплати власним працівникам, – розповідає Олексій Данільченко. – Але це зовсім не означає, що ми будемо утискати їхні інтереси. Навпаки, такі населені пункти отримують усі необхідні ресурси для розвитку. На їхніх територіях ми розбудуємо розвинену інфраструктуру та створимо сприятливий інвестиційний клімат. Я думаю, це і є головною ідеєю децентралізації – дати імпульс для розвитку кожного села.

Артем ЯКОВЛЄВ, фото автора

З 13 січня 2016 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про добровільне об’єднання територіальних громад» щодо особливостей державної реєстрації органів місцевого самоврядування як юридичних осіб» від 25 грудня 2015 року № 925-VIII, яким внесено зміни до Закону України «Про добровільне об’єднання територіальних громад» (далі – Закон).

Відповідно до Закону та з урахуванням зазначених змін об’єднана територіальна громада вважається утвореною з дня набрання чинності рішеннями всіх рад, що прийняли рішення про добровільне об’єднання територіальних громад, або з моменту набрання чинності рішенням про підтримку добровільного об’єднання територіальних громад на місцевому референдумі та за умови відповідності таких рішень висновку, затвердженому розпорядженням голови обласної державної адміністрації.

Повноваження сільських, селищних, міських рад, сільських, селищних, міських голів, обраних територіальними громадами, що об’єдналися, завершуються в день набуття повноважень сільською, селищною, міською радою, обраною об’єднаною територіальною громадою.

Об’єднана територіальна громада є правонаступником всього майна, прав та обов’язків територіальних громад, що об’єдналися, з дня набуття повноважень сільською, селищною, міською радою, обраною такою об’єднаною територіальною громадою.

З дня набуття повноважень сільською, селищною, міською радою, обраною об’єднаною територіальною громадою, здійснюється реорганізація відповідних юридичних осіб - сільських, селищних, міських рад, обраних територіальними громадами, що об’єдналися, та розміщених поза адміністративним центром об’єднаної територіальної громади, шляхом їх приєднання до юридичної особи - сільської, селищної, міської ради, розміщеної в адміністративному центрі об’єднаної територіальної громади. Після завершення реорганізації відповідні юридичні особи - сільські, селищні, міські ради припиняються у порядку, визначеному цим Законом.

З дня затвердження сільською, селищною, міською радою, обраною об’єднаною територіальною громадою, персонального складу її виконавчого комітету у порядку, визначеному цим Законом, здійснюється реорганізація відповідних юридичних осіб - виконавчих комітетів відповідних сільських, селищних, міських рад, розміщених поза адміністративним центром об’єднаної територіальної громади, шляхом їх приєднання до юридичної особи - виконавчого комітету сільської, селищної, міської ради, розміщеної в адміністративному центрі об’єднаної територіальної громади. Після завершення реорганізації відповідні юридичні особи - виконавчі комітети сільських, селищних, міських рад припиняються у порядку, визначеному цим Законом.

Звертаємо увагу, що найменування представницького органу місцевого самоврядування об’єднаної територіальної громади як юридичної особи складається з частини, яка є похідною від власного найменування населеного пункту, визначеного її адміністративним центром, у формі прикметника та відповідного загального найменування представницького органу місцевого самоврядування (сільська, селищна, міська рада).

Найменування виконавчого органу місцевого самоврядування об’єднаної територіальної громади як юридичної особи складається з відповідного загального найменування виконавчого органу місцевого самоврядування (виконавчий комітет, управління, відділ тощо) та повного найменування відповідного представницького органу місцевого самоврядування у родовому відмінку.

Увага! Реорганізація юридичних осіб - сільських, селищних, міських рад та їхніх виконавчих комітетів здійснюється без повідомлення про неї органу, що здійснює державну реєстрацію, а також без збирання вимог кредиторів, отримання їх згоди.

Під час проведення реорганізації юридичних осіб - сільських, селищних, міських рад та їхніх виконавчих комітетів повноваження з управління справами таких юридичних осіб здійснює сільський, селищний, міський голова, обраний об’єднаною територіальною громадою.

Державна реєстрація припинення юридичних осіб - сільських, селищних, міських рад, їхніх виконавчих комітетів шляхом приєднання здійснюється на підставі заяви, поданої сільським, селищним, міським головою, обраним об’єднаною територіальною громадою, або уповноваженою ним особою суб’єкту державної реєстрації.

Державна реєстрація припинення шляхом приєднання юридичних осіб - виконавчих комітетів сільських, селищних, міських рад, які забезпечують окреме виконання бюджетів територіальних громад, що об’єдналися, здійснюється не раніше затвердження бюджету об’єднаної територіальної громади.

Юридична особа - сільська, селищна, міська рада, її виконавчий комітет є такою, що припинилася, з дня внесення запису про її припинення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу - сільську, селищну, міську раду, обрану об’єднаною територіальною громадою, її виконавчий комітет, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, здійснюється на підставі заяви, поданої сільським, селищним, міським головою, обраним об’єднаною територіальною громадою, або уповноваженою ним особою.

За довідковою інформацією можна звертатись до Катеринопільського районного управління юстиції Черкаської області за адресою вул. Канєвського, 12, смт. Катеринопіль, телефон 0(4742) 2-32-06, 3-01-36.

 

Заступник начальника

Катеринопільського районного

управління юстиції                                                                               А.М. Попович

Понеділок, 25 січня 2016, 13:05

Старост обрано

Автор Внутрішня політика

24.01.2016 у 4 населених пуктах району – селах Ярошівка, Суха Калигірка, Єлизаветка, що відносяться до Мокрокалигірської об’єднаної територіальної громади, та в селі Радчиха Єрківської об’єднаної територіальної громади пройшли перші вибори старост. Порушень виборчогозаконодавства та громадського правопорядку не зафіксовано. У с. Ярошівка активність виборців склала49,07 відсотків, старостою обрано з двох кандидатів Олега Біляка, 1977 р.н, освіта вища, безпартійного, вчителя математики та інформатики, самовисуванця. Активність виборців с. Суха Калигірка склала 69,25 відсотків, з чотирьох кандидатів найбільше голосів набрала  Діна Присяжнюк, 1962 р.н., освіта вища,  безпартійна, землевпорядник Сухокалигірської сільської ради, кандидатуру подано шляхом самовисування. У с. Єлизаветка було  зарестровано одного кандидата – сільського голову Світлану Михайлець, 1963 р.н., освіта вища, безпартійну, самовисуванку. Відповідно її обрано сільською старостою при активності виборців 50,55 відсотків.

Та найбільшу активність – 77, 16 відсотків – проявили жителі с. Радчиха. З двох кандидатів вони обрали  старостою   Валерію Гончара, 1966 р.н., освіта вища, безпартійного, колишнього працівника правохоронних органів, а в даний час пенсіонера, самовисуванця.

Порушень виборчого законодавства та громадського правопорядку не зафіксовано. Староста села представлятиме інтереси його мешканців у територіальній громаді, входитиме до її виконавчого комітету, братиме участь у підготовці бюджету, допомагатиме жителям готувати документи для подачі в органи влади та матиме низку інших обов'язків. Кожна громада ухвалюватиме власне положення про старосту, де чітко прописуватиме особливості роботи старости та перелік повноважень.

52

Центральна виборча комісія

Державний реєстр виборців

Відомості про заплановані вибори та референдуми з 24.01.2016 по 27.03.2016
Тип виборівКількість
Місцеві вибори 193
Всього заплановано 193


№ з.п.РегіонВідділ веденняНазва запланованих виборів
Орієнтовна дата проведення: 24.01.2016
Черкаська область

 

 

 

 

 

 

 

 

ВВ ДРВ Катеринопільської РДА

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Перші вибори старости села Єлизаветка

53 Черкаська область ВВ ДРВ Катеринопільської РДА Перші вибори старости села Надвисся
54 Черкаська область ВВ ДРВ Катеринопільської РДА Перші вибори старости села Радчиха
55 Черкаська область ВВ ДРВ Катеринопільської РДА Перші вибори старости села Суха Калигірка Катеринопільського району Черкаської області
56 Черкаська область ВВ ДРВ Катеринопільської РДА Перші вибори старости села Ярошівка

В обласній державній адміністрації розглянули проект рішення «Про добровільне об’єднання територіальних громад» Катеринопільської селищної, Бродецької, Вербовецької, Гуляйпільської, Кайтанівської, Пальчиківської, Петраківської, Потоківської. Стійковської, Ступичненської, Шостаківської, Ямпільської сільських рад Катеринопільського району щодо добровільного об’єднання в територіальну громаду з адміністративним центром у селищі Катеринопіль. За результатами розгляду встановлено, що запропоновані проекти відповідних рішень, подані сільськими та Катеринопільською селищною радою, відповідають процедурі їх підготовки, Конституції та законам України. Про це повідомляють в Катеринопільській РДА.

22 жовтня голова обласної державної адміністрації Юрій Ткаченко прийняв розпорядження про затвердження висновку проекту рішення щодо добровільного об’єднання територіальних громад. Відповідно до статті 41 Закону України «Про місцеві державні адміністрації», частин третьої, четвертої статті 7 Закону України «Про добровільне об’єднання територіальних громад» затверджено висновок Черкаської облдержадміністрації про відповідності Конституції та законам України проекту рішення про добровільне об’єднання територіальних громад селища Катеринопіль, а також сіл Катеринопільського району: Бродецьке, Вербовець, Гуляйполе, Кайтанівка, Кобилянка, Луківка, Пальчик, Петраківка, Потоки, Стійкове. Ступичне, Шостакове. Ямпіль. Таким чином, у районі буде створено ще одну територіальну громаду з адміністративним центром у селищі Катеринопіль. Нагадаємо, позитивні висновки вже отримали дві об’єднані громади району: Мокрокалигірська та Єрківська.

Згідно частини восьмої статті 7 Закону України “Про добровільне об’єднання територіальних громад” у разі прийняття сільськими, селищними радами рішень про добровільне об’єднання територіальних громад, селищний голова територіальної громади, в якій ініційовано питання про добровільне об’єднання територіальних громад, звертається до обласної державної адміністрації з пропозицією звернутися до Центральної виборчої комісії для прийняття нею рішення про призначення перших виборів депутатів сільської, селищної, міської ради та відповідного сільського, селищного голови в установленому законом порядку.

Середа, 19 серпня 2015, 10:50

Територіальна реформа

Автор Внутрішня політика

Katerinopilskyi1111111 Формування нового адміністративно-територіального устрою України є найбільш дискусійною частиною у децентралізаційній реформі. При тому, що децентралізація є метою, а нова адміністративно-територіальна структура — засобом, саме він часто перебирає на себе найбільше уваги громадськості, а також спричиняє найгостріші баталії. Фахівці наголошують: потребу нового устрою зумовлює сама ідея передання повноважень на низовий рівень. Для того, щоб система була ефективною, належить збільшити громади та райони. Інакше децентралізація повноважень і фінансів буде випусканням води у пісок.

Не минули ці зміни і наш район, що викликало бурхливі обговорення в сільських та селищних громадах, хоча процес об’єднання розпочато понад пів року, на даний час так і немає єдиної думки серед жителів та керівників.  В даний час на території Катеринопільського району ініційовано створення 3 громад, зокрема :

  1. Катеринопільська територіальна  громада, яка включає с. смт. Катеринопіль, с. Бродецьке, с. Вербовець, с. Гуляйполе, с. Кайтанівка, с. Пальчик( в тому числі ) с. Луківка, с. Петраківка, с.Потоки, с. Кобилянка, с. Стійкове, с.Ступичне, с. Шостаково, с. Ямпіль.
  2. Мокрокалигірська територіальна громада, яка включає с. Мокра  Калигірка (крім того с. Любисток), с. Єлизаветка, с. Суха Калигірка, с. Ярошівка ( включно з с. Надвисся).
  3. Єрківська територіальна громада, яка включає смт. Єрки (крім того с. Залізнячка) та с. Радчиха.

Не визначились  що робити з територіальним об’єднанням сільські громади с. Киселівка та Лисича Балка, а в с. Вікнено (включно з с. Грушківка), с. Гончариха (в тому числі с. Ромейково), с. Новоселиця та с. Розсохуватка прийняли рішення зачекати і не приєднуватись до жодної громади.

Доцільно зазначити, що Єрківська та Мокрокалигірська громади надали пакети документів на експертизу та чекають висновку.

28 серпня 2015 року на сесії обласної ради будуть прийняті зміни до перспективного плану громад, що і визначить долю нашого району.