Офіційний сайт Катеринопільської районної державної адміністрації і районної ради

drv

mrog

Новини

Традиційно 22 травня у Каневі відбулись заходи з нагоди річниці перепохованняDSC_4511 Тараса Шевченка на Чернечій горі.

Розпочались вони з молебню в Успенському соборі, а після всі учасники заходу урочистою ходою пройшли до могили великого сина українського народу.

Участь в ході взяв голова Черкаської облдержадміністрації Олександр Вельбівець та делегації з усіх районів Черкащини.

У своєму виступі Олександр Вельбівець відзначив, що сьогодні знаменна і велична дату в історії нашого народу – день, коли Чернеча гора навіки прийняла у своє лоно видатного сина українського народу Тараса Григоровича Шевченка.

– Тарас Шевченко – це не просто народний поет, талановитий митець, – це національний пророк, пророк правди. Його безмежна любов до України і українцівDSC_4542 проявлялася в тому, що він навчав і переконував нас у можливості щасливого життя тільки в своїй незалежній державі, – наголосив Олександр Іванович. – Він був справді великим патріотом та одним із найбільших революціонерів нашого народу. Вірний цьому високому призначенню, він не зрадив його до самої смерті. Його виважене правдиве слово стало частиною нашого життя, нашої національної свідомості, нашої національної ідеї. Саме тому ми маємо пам’ятати про наш з вами основний обов’язок – це  створення та збереження для майбутніх поколінь сильної та незалежної української держави. Такої України, про яку мріяв великий Син нашого народу – Шевченкової України.

Також Олександр Вельбівець зазначив, що саме Тарас Григорович Шевченко став справжнім символом боротьби для українців. Його революційна поезія щодня лунала на Майдані. І зараз, у ці складні часи, коли на сході країни йде війна, саме він не дозволяє українцям відхилитися від обраного шляху – утвердження національної ідентичності, боротьби за свободу і незалежність. А рядки «Кобзаря» звучать як ніколи свіжо і актуально.DSC_4548

Після урочистого покладання квітів до могили Кобзаря голова Черкаської облдержадміністрації відвідав музей Тараса Шевченка, де в свою чергу привітав з 80-ти річчям українського літературознавця, заслуженого працівника культури України Зінаїду Тарахан-Березу.

60713934_2291166954458989_1843790444689883136_nЕкономічний форум «OPEN BIZ» вже вдруге збере у Черкасах бізнес «без краваток» та об’єднає 11 бізнес-спікерів, найкращих експертів-практиків та 200 підприємців. Збере всіх ця подія регіонального масштабу 1 червня у Долині троянд.

Форум «OPEN BIZ» – це 9-годинний тренінговий марафон для власників  бізнесу, топ-менеджерів та громадських лідерів. Його організовує команда KasyaNova event в партнерстві з Департаментом регіонального розвитку Черкаської облдержадміністрації.

«OPEN BIZ» – це більше, ніж форум. Це головний бізнес-івент в Черкаському регіоні. Це «живе» навчання, з практикою, робочими кейсами, ефективними інструментами, без протокольних промов. Це сильне оточення, якісний нетворкінг, обмін досвідом, можливість налагодження партнерства. Це точка відліку – новий рівень професійних компетенцій. Це можливість долучитися до бізнес-ком’юніті, яке здатне створювати реальні позитивні зміни в країні.

– Для мене «OPEN BIZ» насамперед – новий формат спілкування бізнесу, – каже директор Департаменту регіонального розвитку Черкаської ОДА Роман Карманнік. – Це унікальні та особливі люди, які не лише про бізнес й гроші, а про цінності, команду та компанії та про те, як бізнес може змінювати світ на краще.

Форум проводиться в рамках фестивалю тімбілдингу «SUMMER CHALLENGE», який об’єднує тисячі людей та має на меті благодійну ціль – зібрати кошти на придбання візуалізатора вен для найменших черкащан – передчасно народжених пацієнтів неонатального центру Черкаської обласної дитячої лікарні.

– Однією із подій фестивалю є екстремальний забіг X Challenge, де команди від свідомих, мотивованих на успіх бізнес-компаній тестують себе на єдність, згуртованість і силу духу, – додає Роман Карманнік. – І я пишаюся, що команда Департаменту регіонального розвитку стане частиною потужного бізнес-ком’юніті та долатиме екстремальну трасу. Адже для нас X Challenge – це про виклик самим собі, про внутрішню силу, про партнерство та про власну трансформацію.

 

Більше про форм «OPEN BIZ» на сайті https://openbiz.in.ua

Понеділок, 20 травня 2019, 14:56

Заходи з нагоди Дня музею

IMG_3832Сьогодні, 20 травня, в Катеринопільському краєзнавчому музею відбулися заходи до Дня музею. В заходах взяла участь голова районної державної адміністрації Ольга Ніколенко. На початку свого виступу Ольга Петрівна запропонувала учасникам заходу вшанувати пам'ять колишнього директора музею Яковенка Василя Максимовича хвилиною мовчання. Подякувала працівникам музею за роботу, побажала високих досягнень в праці та мирного неба над головами, а також вибачилась за недостатнє фінансування такої важливої галузі району, як культура. Приємним і несподіваним було отримати директору музею Галині Стойці від голови райдержадміністрації подарунковий сертифікат на суму 30 тисяч гривень для придбання інтерактивної дошки та проектора для вивчення і популяризації музейних предметів та музейних колекцій серед відвідувачів.

Аматори сцени районного будинку культури провели невеликий концерт, а працівники музею - коротку екскурсію.IMG_3831

ДОВІДКА :

Музей був створений в 1972 році 2 грудня та на початку розміщувався в одній кімнатці музичної школи.

Його першим директором та збирачем предметів музейного значення був Кирило Борисенко. Згодом його змінив Тарадайко Іван Михайлович після якого взявся до активної праці Яковенко Василь Максимович, який активно пропрацював майже 20 років. Василь Максимович активно поповнював музей новими матеріалами, новими предметами.

У 1992 році музею отримав статус державного. Рішення Катеринопільської районної ради від 6 травня 1993 року музей отримав профільну назву – Катеринопільський державний краєзнавчий музей.

Рішенням сесії Катеринопільсьої районної ради від 27 квітня 2018 року утворено Катеринопільський краєзнавчий музей з статусом юридичної особи публічного права.

Кількість загального фонду музею становить 3426 одиниць.

В музеї знаходяться експонати різного періоду : кам’яного віку (фрагмент залишків мамонта тощо), трипільської культури (знаряддя праці) ; утворення древньоруської держави ; визвольна війна українського народу 1648 – 1654 рр. ; історія виникнення Катеринополя та багато інших.

07a5e615e3b544826a7e7405510f772e_1558341595_extra_large Дорогі українці!

Після моєї перемоги на виборах мій шестирічний син сказав:
«Та! По телевізору кажуть, що «Зеленський – Президент…»
Виходить, що… я… теж Президент?!»
І тоді це прозвучало як жарт, але згодом я зрозумів, що насправді це істина.
Тому що кожен з нас Президент.
Не 73 відсотки, які за мене голосували, а всі 100 відсотків українців.
Це не моя, це наша спільна перемога.
І це – наш спільний шанс. За який ми несемо спільну відповідальність.
І щойно – не тільки я складав присягу. Кожен з нас поклав руку на Конституцію і кожен з нас присягнув на вірність Україні.

Уявіть собі гучні заголовки: «Президент не платить податків», «Президент напідпитку промчав на червоне світло», «Президент потихеньку краде, бо «всі ж так роблять».
Ви згодні, що це ганьба?
Ось що я маю на увазі, коли кажу, що кожен з нас – Президент.
Відсьогодні кожен з нас несе відповідальність за країну, яку ми залишимо своїм дітям.
Кожен з нас, на своєму місці, зможе зробити все для розквіту України.

Європейська країна починається з кожного.
Ми обрали шлях до Європи, але Європа – не десь там. Європа ось тут (у голові – ред.). І коли вона буде ось тут – тоді вона з’явиться і ось тут – у всій Україні.

І це – наша спільна мрія.
Але у нас є і спільний біль.
Кожен з нас загинув на Донбасі.
Кожного дня ми втрачаємо кожного з нас.
І кожен з нас – переселенець.
Ті, хто втратив власний дім… І ті, хто відчинив двері власного дому, розділивши біль.
І кожен з нас – заробітчанин.
Ті, хто не знайшов себе вдома, а знайшов заробіток на чужині…
Ті, хто в боротьбі із бідністю змушений втрачати власну гідність.

Але ми все це подолаємо! Бо кожен з нас – українець.

Ми всі українці: не існує більших чи менших, правильних чи неправильних.
Від Ужгорода до Луганська. Від Чернігова до Сімферополя. У Львові, Харкові, Донецьку, у Дніпрі й в Одесі – ми українці.
І ми маємо бути єдині. Адже тільки тоді – ми сильні.

І сьогодні я звертаюсь до всіх українців у світі. Нас 65 мільйонів.
Так, не дивуйтесь – нас 65 мільйонів. Тих, кого народила українська земля.
Українці в Європі та Азії, у Північній та Південній Америці, в Австралії і в Африці. Я звертаюсь до всіх українців на планеті!

Ви нам дуже потрібні. Усім, хто готовий будувати нову, сильну та успішну Україну, я з радістю надам українське громадянство.
Ви повинні їхати в Україну не в гості, а додому.
Ми чекаємо на вас. Сувенірів з-за кордону не потрібно, привезіть, будь ласка, свої знання, досвід і ментальні цінності.

Все це допоможе нам почати нову епоху.
Скептики скажуть: це фантастика. Це неможливо.
А може, це і є наша національна ідея? Об’єднавшись – зробити неможливе.
Всупереч усьому!

Згадайте збірну Ісландії з футболу на чемпіонаті Європи.
Коли дантист, режисер, пілот, студент і прибиральник билися й захищали честь своєї країни. І зробили це, хоча ніхто не вірив.

І це наш шлях. Ми повинні стати ісландцями у футболі, ізраїльтянами – в обороні рідної землі, японцями – у технологіях, швейцарцями – в умінні щасливо жити одне з одним, незважаючи на будь-які розбіжності.

І наше найперше завдання – припинення вогню на Донбасі.
Мене часто питали: а на що ви готові заради припинення вогню?
Дивне запитання. А на що готові ви заради життя близьких вам людей?
Можу запевнити – задля того, щоб наші герої більше не гинули,
я готовий на все. І я точно не боюсь ухвалювати складні рішення,
я готовий втрачати свою популярність, свої рейтинги,
і якщо буде потрібно – я без вагань готовий втратити свою посаду, щоб тільки настав мир. Не втрачаючи наших територій.

Історія – несправедлива річ.
Не ми почали цю війну. Але нам цю війну закінчувати.
І ми готові до діалогу. И я уверен, что прекрасным первым шагом для начала этого диалога, станет возвращение всех украинских пленных.

Наш наступний виклик – це повернення втрачених територій.
Чесно кажучи, мені здається, що це формулювання не зовсім коректне.
Бо неможливо втратити те, що й так наше.
І Крим, і Донбас – це наша українська земля.
Де ми втратили найголовніше. Це – люди.

И сегодня мы должны возвращать их сознание. Вот что мы потеряли.
За эти годы власть не сделала ничего, чтобы они чувствовали себя украинцами. Знали – они не чужие, они наши, они украинцы.
И пусть кто угодно раздает хоть по 10 паспортов, это ничего не изменит. Украинец – это не в паспорте. Украинец – это вот здесь.

І я точно це знаю. Знаю від бійців, які захищають Україну – наших героїв, і україномовних, и «русскоговорящих».
Там, на передовій, немає чвар і розбрату, там є сміливість і честь.
І я хочу звернутися до наших захисників.

Не буває сильної армії там, де влада не поважає людей, які щодня віддають життя за країну. Я зроблю все, щоб ви відчували повагу. Це гідне, а головне, стабільне фінансове забезпечення, ваші житлові умови, законні відпустки після виконання бойових завдань, відпочинок для вас і ваших родин.
Потрібно не розповідати про стандарти НАТО, а творити ці стандарти.

Безумовно, окрім війни, є ще багато бід, які роблять українців нещасливими. Це шокуючі тарифи, принизливі зарплати і пенсії, болючі ціни, неіснуючі робочі місця.
Це медицина, про покращення якої говорять здебільшого ті, хто ніколи не лежав з дитиною у звичайній лікарні.
Це міфічні українські дороги, які будуються та ремонтуються тільки у чиїсь бурхливій уяві.

Дозвольте мені процитувати одного американського актора, який став класним американським президентом: «Уряд не вирішує наших проблем. Уряд і є нашою проблемою».

І я не розумію наш уряд, який тільки розводить руками й каже: ми нічого не можемо зробити.

Неправда. Можете.
Ви можете взяти аркуш, взяти ручку і звільнити свої місця для тих, хто буде думати про наступні покоління, а не про наступні вибори!
Зробіть це. І люди оцінять.
Якісь у вас вибіркові оплески. Не всім подобається, що я кажу?
Дарма, бо це кажу не я, а народ України.

І моє обрання доводить – громадяни втомились від досвідчених, системних, надутих політиків, які за 28 років створили країну можливостей.
Можливостей «відкатів», «потоків», «дерибанів».

Ми збудуємо країну інших можливостей.
Де всі рівні перед законом, де є чесні та прозорі правила гри. Одні для всіх.
А для цього до влади повинні прийти люди, які будуть служити народу.
І я дуже хочу, щоб у ваших кабінетах не було моїх зображень.
Бо Президент – не ікона, не ідол, Президент – це не портрет.
Повісьте туди фотографії своїх дітей і перед кожним рішенням дивиться в очі їм.

Я можу ще багато чого сказати, але українці хочуть не слів, а дій. Тож…
Шановні депутати!
Ви призначили інавгурацію у понеділок, у робочий день.
Я бачу в цьому один плюс – це значить, ви готові працювати.

А тому прошу вас ухвалити:
1. Закон про скасування депутатської недоторканності.
2. Закон про кримінальну відповідальність за незаконне збагачення.
3. Багатостраждальний Виборчий кодекс і зробити відкриті списки.

А також. Прошу звільнити з посад:
1. Голову Служби Безпеки України.
2. Генерального Прокурора України.
3. Міністра оборони України.

Це геть не все, що ви можете зробити. Але для початку – достатньо.
У вас буде два місяці. Ухваліть ці важливі закони та рішення.
Повісьте усі медалі собі.
Заробіть непогані бали на дострокові парламентські вибори.

Я розпускаю Верховну Раду України 8-го скликання.

Слава Україні!

І наостанок. Дорогий народе!
Протягом свого життя я намагався робити все, щоб українці усміхалися.
Це була моя місія.

<< Початок < Попередня 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 Наступна > Кінець >>
Сторінка 2 з 552