Офіційний сайт Катеринопільської районної державної адміністрації і районної ради

drv

mrog

Новини

БІЙ ПІД КРУТАМИ В НАШІЙ ПАМ'ЯТІ.

Вічна слава героям котрі полягли у нерівному бою під станцією Крути! Хоч бій під Крутами не мав визначального воєнного значення, але для українського народу він став символом героїзму і жертовності молодого покоління у боротьбі за незалежність України...

Битва під Крутами – один із важливих сюжетів сучасної української історичної пам’яті, який вже давно перестав сприйматись як рядова історична подія.

Тривалий час подробиці Крутянського бою залишалися невідомими і скоріше нагадували міф: проти багатотисячного більшовицького війська український уряд безжально кинув необстріляну молодь – студентів та гімназистів. Вони хоробро билися, але всі загинули у нерівному бою. І лише через багато десятиліть після виявлення окремих документів і публікацію численних спогадів з’явилася можливість відтворити обставини бою.

Пам'ять про Крути

9cdcfa9a92_198447 29 січня 1918 року біля залізничної станції Крути, що між Бахмачем та Ніжином, зійшлися в бою загін революційних військ більшовицької Росії, який наступав на Київ й захисники УНР. З українського боку боєм керував сотник армії УНР Аверкій Гончаренко. Участь у ньому брали чотири сотні 1-ї Київської юнацької школи ім. Б. Хмельницького та 1-ша сотня Студентського куреня Січових Стрільців (разом понад 500 вояків і 20 старшин). На озброєнні вони мали 16 кулеметів і саморобний бронепоїзд – звичайна артилерійська гармата, встановлена на залізничній платформі, гвинтівки.

Як відзначається у спогадах Аверкія Гончаренка, він мав наказ від командуючого українськими військами Юрія Капкана перешкодити наступові ворожих військ на Київ. У цей час велися переговори із союзними державами в Бресті, а відтак важливим було перебування уряду УНР у столиці України.

Формування Студентського куреня ім. Січових Стрільців відбувалося на початку січня 1918-го паралельно зі створенням Гайдамацького коша Слобідської України. До нього добровільно записувалися студенти Київського університету Святого Володимира, Українського народного університету, гімназисти старших класів 2-ї української гімназії Кирила і Мефодія. Військовий вишкіл вони проходили у Костянтинівському військовому училищі, що на Печерську.

Більшовицьким наступом на Київ командував головком радянських військ, підполковник Міхаїл Муравйов. Його промови й виступи перед червоноармійцями розкривають ставлення більшовиків до українського населення. Так, на ст. Бахмач, якраз напередодні взяття Києва, Муравйов, за свідченнями очевидців, звернувся до своїх військ із такими словами: «Товариші, я знаю, що багато хто з вас втомився, проте не багато вам працювати. Наше завдання – взяти Київ і тоді ви зможете повернутися додому. Багато вам довелося страждати, але вони кров’ю відповідатимуть за ваші страждання. Ми їм покажемо, дайте тільки добратися до Києва. Якщо буде потрібно, не постою ні перед чим: каменя на камені не залишу в Києві. Мешканців не жаліти, вони нас не жаліли, терпіли хазяйнування гайдамаків. Ми їх всіх перестріляємо та переріжемо. Ми їм покажемо, нема чого боятися кровопускання. Хто не з нами – той проти нас. Ви, доблесні товариші, ви мені допоможете взяти Київ, а там ви будете нагороджені…».

Безпосередньо загін російських більшовиків під Крутами (вояки 1-ї революційної армії Єгорова та 2-ї армії Берзіна) нараховував 4-6 тисяч вояків. Це були червоногвардійці, солдати-росіяни і балтійські матроси. Їх наступ підтримувався артилерією та бронепоїздом. Однак, незважаючи на десятикратну перевагу більшовицьких військ, бій під Крутами тривав понад 5 годин й обидві сторони зазнали значних втрат.

Надвечір оборонці почали відступ у напрямку Києва, аби не потрапити в оточення. Забравши вбитих і поранених, українське військо відходило до ешелону, який чекав за кілька кілометрів від Крут. Під час самого бою там розміщувався військовий штаб і лазарет. Через суттєві втрати і розібрану залізницю росіяни цього дня не змогли продовжити наступу на Київ.

Українці втратили вбитими, пораненими, полоненими 250-300 вояків і 10 старшин. При відступі одна чота (взвод) Студентської сотні потрапила в полон. Відступаючи у сутінках, хлопці втратили орієнтир і вийшли просто на станцію Крути, вже зайняту червоногвардійцями. Аби помститися за свої значні втрати, більшовики спочатку познущалися із 27 полонених, а потім їх повбивали. Після розстрілу місцевим жителям деякий час забороняли ховати тіла померлих. Цікаво, що серед тих, хто поклав голову в бою під Крутами, був також 23-річний студент фізико-математичного факультету Київського університету Володимир Шульгин – брат Олександра Шульгина, генерального секретаря закордонних справ в уряді Володимира Винниченка.

Розстріл студентів під Крутами був одним із перших випадків розправи над полоненими у роки громадянської війни. Він показав, що ця війна ведеться за іншими правилами, адже на фронтах Першої світової війни воюючі сторони дотримувались міжнародних Женевських конвенцій щодо полонених, за якими останнім гарантувалося життя.

Події під Крутами вперше привернули увагу громадськості після повернення Центральної Ради в Київ у березні 1918 року.

5 березня 1918 року Військовим міністерством УНР було утворено комісію для з’ясування обставин бою під Крутами. До її складу увійшов член Центральної Ради Олександр Шульгин, який втратив у бою під Крутами брата – Володимира Шульгина.

Окрім того, на початку березня до Центральної Ради надійшли численні листи від батьків із проханням розшуку їх дітей, які брали участь у битві.

Під час першого засідання Малої Ради після повернення до Києва 9 березня 1918 року особисто Михайлом Грушевським була висловлена ідея вшанування пам’яті "забитих стрільців" і урочистого перепоховання їх у Києві на Аскольдовій могилі. Ця пропозиція була прийнята одностайно усіма членами Малої Ради. Також Рада вшанувала пам’ять загиблих вставанням.

Участь у траурному мітингу на Аскольдовій могилі взяли державні й політичні діячі УНР, представники інтелігенції. У своїх виступах вони возвеличували дії загиблих українських бійців, ідеалізували їх, натоміть російських більшовиків зображали у найтемніших тонах.

Під час похоронів чи не вперше правда про бій змішалася з домислом. Один із виступаючих, викладач гімназії, порівняв подвиг студентів під Крутами із легендарними 300-ма спартанцями під Фермопілами. Відтак народився крутянський міф. Його суть: 300 майже беззбройних юнаків кинули проти кровожерних більшовицьких орд, і вони, зраджені командуванням, прийняли нерівний бій і саможертовно загинули. Ті, хто потрапив у полон, були піддані тортурам і розстріляні, співаючи гімн під дулами кулеметів. Насправді, такий опис подій був досить далеким від реальності, але виявився значно живучішим за правдиві факти.

Як стверджував Євген Маланюк в історичному есе «Крути. Народини нового українця», опублікованому 26 січня 1941-го: «…Крутянський епізод зразу ж, можна сказати, ще над непохованими трупами його ж героїв, почав обертатися легендою у всенародній свідомості країни, ба, й поза її межами, навіть у свідомості далекого від перечуленості ворога. Причім не діяла тут жодна пропаганда (якої, зрештою, не було), жодні літературні твори («Скорбна мати» молодого Тичини з’явилася вже тоді, коли легенда цілком розпростерла свої крила), жодне, т. зв. усвідомлення мас за допомогою просвітянських метеликів чи вічевих промов». Євген Маланюк був переконаний, що під Крутами зародився новий тип українця – активного борця за незалежність України.

"В Крутах загинув цвіт української шкільної молоді. Загинуло кілька сот найкращої інтелігенції — юнаків — ентузіастів української національної ідеї. Така втрата для культурної нації була б важкою; для нашого народу вона безмірна.

Винна в цій трагедії уся система безглуздя, весь наш уряд, котрий після блискучого соціального законодавства, після піврічного адміністрування оказався покинутим народом і армією, і в такім безнадійнім становищі рішив захиститись від добре озброєної большевицької армії кількома сотнями шкільної молоді" - йдеться в статті "Трагедія на Крутах" під авторством С.Ш.

Після встановлення в Україні радянської влади про цю подію було забуто більш ніж на 70 років. Лише окремі згадки про затятий опір «контрреволюційних військ Ради»під Крутами містилися у спогадах більшовицьких воєначальників – Міхаїла Муравйова, Володимира Антонова-Овсієнка, а також радянських працях, що відображали «героїчне» становлення влади Рад в Україні.

Українська діаспора завжди пам’ятала про подвиг молоді під Крутами.

Натомість про подвиг молоді під Крутами завжди пам’ятали українці, що жили у вільному світі. Відзначаючи дату проголошення незалежності України, вони згадували й про крутян. Один із

яскравих представників української діаспори – Євген Маланюк, наголошував: «…народ, творячи з якоїсь події легенду – а Крути без сумніву, є й будуть однією з найвеличніших легенд нашої нації, – знає, що він робить. Народна мудрість і національний геній – це найвища земна справедливість – творячи свої легенди і міти, цебто підносячи дану історичну подію до височини надісториччя, ніколи – щодо вибору тієї події – не помиляються. Не помилилися вони й у випадку Крут».

У діаспорі з’являлись історичні праці, присвячені бою під Крутами, спогади очевидців і сучасників, його звеличували у своїх творах письменники, поети, митці. Однак через відсутність політичних і військових документів, достовірних даних, основою для висвітлення бою під Крутами ставали перекази і спогади, які далеко не завжди були правдивими, містили велику кількість помилок.

У Галичині культ героїв Крут поширився серед пластової молоді, яка у 1926-му створила «Курінь Старших Пластунів ім. Бою під Крутами». Згодом, ініціативу вшанування Героїв Крут перейняло львівське студентство. ІІ Студентська конференція, що відбувалася 1931 року ухвалила «вважати роковини бою під Крутами українським всестудентським святом».

Вже наступного року заходи на вшанування крутянців були проведені у Празі та інших містах Європи. Надалі вони стали невід’ємним атрибутом громадського життя українців, особливо молоді. Львівський журнал «Студентський шлях» виступив ініціатором збору матеріалів про вшанування геройського чину. Подвиг був увічнений у художніх творах, перш за все літературі. З’явилися також картини і гравюри українських митців.

П’ятнадцята річниця Крутів (1933) у Західній Україні та діаспорі відзначалася масово. Поминальні та урочисті заходи відбулися в усіх західноукраїнських містах і багатьох селах, а також центрах української еміграції: панахиди, урочисті академії, концерти, зібрання, у пресі було опубліковано низку статей, нотаток, дописів, хронік, поетичних творів про Крути.

Після завершення Другої світової війни традиція вшанування річниць бою під Крутами поширилася у всіх містах Європи й Америки, де компактно проживали українці. Однак у масовій свідомості зарубіжних українців, особливо молоді, історія збройної боротьби часів Української революції 1917-1918 років набувала все більш далекого від реалій вигляду.

 

Інформація щодо укладання контракту для проходження військової служби у Збройних Силах України

image 1. На військову службу за контрактом приймаються громадяни, які пройшли професійно-психологічний відбір і відповідають установленим вимогам проходження військової служби:

– особи рядового складу, які проходять строкову військову службу або військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, громадяни призовного віку, які мають вищу, професійно-технічну, повну або базову загальну середню освіту, військовозобов’язані, резервісти, які не мають військових звань сержантського, старшинського і офіцерського складу, та жінки з відповідною освітою, віком від 18 до 40 років, – на військову службу за контрактом осіб рядового складу;

– військовослужбовці, які проходять строкову військову службу або військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, особи рядового складу, які проходять військову службу за контрактом, громадяни призовного віку, які мають вищу, професійно-технічну або повну загальну середню освіту, військовозобов’язані, резервісти, які не мають військових звань офіцерського складу, та жінки з відповідною освітою та спеціальною підготовкою, віком від 18 до 40 років, – на військову службу за контрактом осіб сержантського і старшинського складу.

На сьогодні під час дії особливого періоду граничний вік призову збільшується до 60 років – терміну перебування військовозобов’язаних у запасі. (Ст. 20; 28 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу»)

Строки укладання контрактів

2. Для громадян України, які приймаються на військову службу за контрактом та призначаються на посади, установлюються такі строки військової служби в календарному обчислені:

для осіб рядового складу – 3 роки;

для осіб сержантського та старшинського складу – від 3 до 5 років;

3. Для громадян, які приймаються на військову службу за контрактом, у разі виникнення кризової ситуації, що загрожує національній безпеці, оголошення рішення про проведення мобілізації та (або) введення правового режиму воєнного стану та призначаються на посади, строк військової служби в календарному обчисленні встановлюється до закінчення особливого періоду або до оголошення рішення про демобілізацію.

6-місячний контракт

4. Для військовослужбовців строкової військової служби та військовослужбовців військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, які під час дії особливого періоду вислужили не менше 11 місяців, осіб, звільнених з військової служби під час дії особливого періоду, які приймаються на військову службу за контрактом у період з моменту оголошення мобілізації до часу введення воєнного стану (настання воєнного часу) або оголошення рішення про демобілізацію, строк військової служби в календарному обчисленні встановлюється шість місяців. Строк проходження військової служби для таких військовослужбовців може бути продовжено за новими контрактами на строк шість місяців.

У разі закінчення особливого періоду або оголошення рішення про демобілізацію дія таких контрактів припиняється достроково. (Ст. 23 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу»)

Право на освіту

5. Особи рядового, сержантського та старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом та продовжили строк військової служби за новим контрактом, мають право навчатися без відриву від військової служби у вищих військових навчальних закладах, військових навчальних підрозділах вищих навчальних закладів, а у разі відсутності можливості підготовки за спеціальностями у цих навчальних закладах – в інших вищих навчальних закладах з метою здобуття вищої освіти.

Тому після завершення першого контракту (у тому числі 6-місячного контракту) військовослужбовці,які продовжили строк військової служби за новим контрактом, можуть безкоштовно отримати вищу освіту (спеціальність).(Пункт 172 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України)

Збереження місця роботи

6. За працівниками, призваними на строкову військову службу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або прийнятими на військову службу за контрактом у разі виникненнякризової ситуації, що загрожує національній безпеці, оголошення рішення про проведення мобілізації та (або) введення воєнного стану на строк до закінчення особливого періоду або до дня фактичної демобілізації, зберігається місце роботи, посада і компенсується із бюджету середній заробіток на підприємстві, в установі, організації, в яких вони працювали на час призову, незалежно від підпорядкування та форми власності. (Ст. 119 «Кодексу законів про працю України»)

Право на пенсію

7. Пенсіонерам із числа військовослужбовців та осіб, які отримають пенсію у разі призову їх на військову службу під час часткової чи загальної мобілізації, на особливий період, або прийняття на військову службу за контрактом у разі виникнення кризової ситуації, що загрожує національній безпеці, оголошення рішення про проведення мобілізації та (або) введення воєнного стану на строк до закінчення особливого періоду або до оголошення рішення про демобілізацію, до Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, органів та підрозділів цивільного захисту, виплата пенсій на час такої служби не припиняється. Після звільнення з військової служби цих осіб виплата їм пенсій здійснюється з урахуванням додаткової вислуги років від часу повторного прийняття їх на службу до дня демобілізації або звільнення. (Ст. 2 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»)

Бонус за підписання контракту

8. Військовослужбовцям, які призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, у разі їх прийняття на військову службу за контрактом виплачується одноразова грошова допомога в таких розмірах:

особам рядового складу – вісім мінімальних заробітних плат (11024 грн);

особам сержантського і старшинського складу – дев’ять мінімальних заробітних плат (12402 грн);

особам офіцерського складу – десять мінімальних заробітних плат (13780 грн).

(Постанова Кабінету Міністрів України від 14.05.2015 № 406)

Заходи посилення соціального захисту військовослужбовця, які сплановані у 2016 році

9. На сьогодні розроблено зміни до Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» щодо виплати грошової компенсації за піднайом житла для осіб рядового, сержантського і старшинського складу.

(На цей час законопроект проходить погодження у зацікавлених міністерствах (відомствах) України).

Районні (міські) військові комісаріати Черкаської області:

Городищенський РВК м. Городище, вул. Олега Українського, 9, тел (234) 2-23-14

Електронна адреса: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів, Вам потрібно включити JavaScript для перегляду

Драбівський РВК м. Драбів вул. Молодіжна 1 тел (238) 3-28-60

 

Жашківський РВК м. Жашків, вул.Макаренка,2      тел (247)2-16-51

Електронна адреса: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів, Вам потрібно включити JavaScript для перегляду

Звенигородський РВК м. Звенигородка, пр. Шевченка, 6 тел (240) 2-23-27

Електронна адреса:  Ця електронна адреса захищена від спам-ботів, Вам потрібно включити JavaScript для перегляду

Золотоніський РВК м. Золотоноша, вул. Новоселівська, 2 тел. (237) 5-21-32

Електронна адреса: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів, Вам потрібно включити JavaScript для перегляду

Кам’янський РВК м. Кам’янка, вул. 2 пр.Ватутіна 4.

 

Канівський ОМВК м. Канів, вул. Воровського,24 тел. (236) 3-23-35

Електронна адреса: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів, Вам потрібно включити JavaScript для перегляду

Катеринопільський РВК смт. Катеринопіль вул. Ходюка 22/а

 

Корсунь-Шевченківський РВК м. К.-Шевченківський, вул. Червоноармійська, 12

тел.  (235) 2-17-33

Електронна адреса: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів, Вам потрібно включити JavaScript для перегляду

Лисянський РВК смт. Лисянка , пров. Поштовий (249) 7-17-16

Маньківський РВК смт. Маньківка,  вул. Леніна 2

Монастирищенський РВК м. Монастирище, вул. Гагаріна,51 тел. (246) 2-15-56

Електронна адреса: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів, Вам потрібно включити JavaScript для перегляду

Тальнівський РВК м. Тальне, вул. Радянська, 79 тел.  (231) 3-04-26

Електронна адреса: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів, Вам потрібно включити JavaScript для перегляду

Смілянський РВК м. Сміла, вул. О.Невського, 36. тел. (233) 4-23-33

Електронна адреса: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів, Вам потрібно включити JavaScript для перегляду

Уманський ОМВК м. Умань, вул. Урицького 12 тел. (244)3-41-12

Електронна адреса: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів, Вам потрібно включити JavaScript для перегляду

Христинівський РВК м. Христинівка, вул. Урицького, 38 тел. (245) 2-25-74

Електрона адреса: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів, Вам потрібно включити JavaScript для перегляду

Черкаський ОМВК м. Черкаси, вул. Хоменка, 19 тел. (0472) 63-75-25

Електронна адреса: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів, Вам потрібно включити JavaScript для перегляду

Чигиринський РВК м. Чигирин, вул. Леніна, 17 тел. (230) 2-59-24

Електронна адреса: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів, Вам потрібно включити JavaScript для перегляду

Чорнобаївський РВК смт. Чорнобай,  вул. Леніна,195  тел (239)2-22-91

Електронна адреса:    Ця електронна адреса захищена від спам-ботів, Вам потрібно включити JavaScript для перегляду

Шполянський РВК м. Шпола, вул. Леніна, 31 тел. (241) 5-22-28

Електронна адреса: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів, Вам потрібно включити JavaScript для перегляду

Органи влади інформують

кат.-1 Станом на 15 січня 2016 року звернулися за субсидією за новим порядком (з 1 травня 2015)  6454 родини; перебувають на обліку 564 сім’ї , як одержувачі субсидії в 2014-2015 опалювальному періоді (проводяться призначення субсидії без звернення одержувача, автоматично опрацьовано   6207 заяв, з них 409- вартість послуг у межах норм споживання (тверде паливо та електроенергія) не перевищує обов’язкового платежу для сім’ї та 11- особи не зареєстровані у житловому приміщенні; призначено за новим порядком  субсидії по 5223 особових справах та  та по 564 проведено перерахунки (без звернення).

.....................................................................................................................................

Станом на 19.01.2016 в районі зареєстровано 255 тимчасово переселених осіб, (сімей – 148, з них дітей – 61, інвалідів – 8, пенсіонерів - 96, працездатних осіб 76, отримувачів соціальних допомог – 14). Видано 216 довідок про взяття на облік особи, яка переміщується. Протягом останнього тижня в район прибув 1 переселенець.

На виконання постанови Кабінету Міністрів України від 04.03.2015 №79  визначено порядок взаємодії управління соціального захисту населення з державною міграційною службою із врахуванням закону України «Про захист персональних даних», згідно якої державна міграційна служба у двомісячний термін має провести перевірку відомостей щодо фактичного місця проживання тимчасово переміщених осіб. Станом на 19.012016 до державної міграційної служби звернулося 157 осіб з числа вимушених переселенців, яким в довідці проставлено відмітку про фактичне місце перебування, в зв’язку з чим зазначеній категорії буде продовжено виплати щомісячної адресної допомоги особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території. Протягом останнього тижня з приводу вирішення даного питання звернувся 1 переселенець. Консультації стосовно вирішення проблем переселенців у сфері соціального захисту протягом тижня надано 29 особам.

..........................................................................................................................

З метою оперативного вирішення соціально – побутових проблем сімей мобілізованих військовослужбовців спеціалістами управління здійснюється моніторинг потреб сімей мобілізованих.  В Катеринопільському районі  станом на 19.01.2016 року мобілізовано 175 осіб, демобілізовано 33 особи. Статус учасника бойових дій отримали 48 осіб. Запроваджено механізм надання послуг для вирішення проблем демобілізованих та мобілізованих учасників АТО за принципом «Єдиного вікна» (оформлення пільг, допомог, надання соціальних послуг, забезпечення санаторно – курортним лікуванням, технічними та іншими засобами реабілітації тощо). Проводиться робота щодо організації соціальних паспортів потреб демобілізованого учасника АТО. Станом на 19.01.2016 року оформлено 23 соціальних паспорти.

...........................................................................................................................

Станом на 19.01.2016 р. на обліку в Єдиному автоматизованому реєстрі осіб перебуває 48 осіб   з статусом УБД  (АТО), яким  надаються пільг на житлово-комунальні послуги в розмірі 75%. На виконання постанови № 389 від 04.06.2015 року « Про затвердження Порядку надання пільг окремим категоріям  громадян з урахуванням середньомісячного сукупного доходу сім’ї», постійно проводиться роз′яснювальна робота серед населення про надання пільг згідно постанови.

..........................................................................................................................

“Новорічна зустріч друзів”. Саме під такою назвою 08.01.2016 відбувся традиційний турнір по міні – футболу, який став справжнім новорічним спортивним святом для катеринопільських  футболістів та гостів селища. Змагання проводилися у спортивній залі дитячо – юнацької спортивної школи  “Колос” і в них взяли участь 3 команди  з смт. Катеринопіль та 1 команда з м. Київ, в складі якої  були уродженці району.  Як завжди буває на подібних заходах, вирували неабиякі пристрасті: і прагнення до перемоги, і щира підтримка друзів, і купа позитиву. Всі учасники традиційного турніру по міні – футболу проявили високу спортивну майстерність. Перше місце зайняла команда “Ветерани – 40+”, на другому - “Сіті Київ“. Кращим гравцем визнано Ярослава Мельника, кращим бомбардиром – Олега Рудя, кращим воротарем – Дмитра Штепу, кращим захисником – Анатолія Дубовцева.

....................................................................................................................................

Регіональною комісією при Черкаській обласній державній адміністрації  з попереднього конкурсного відбору інвестиціних проектів прийнято рішення відібрати 15 проектів (1 пакет проектів) та направити їх на розгляд відповідної комісії при Мінрегіоні. Проекти відповідають завданням Стратегії розвитку області до 2020 року, крім того серед них ті, що направлені на розвиток об’єднаних територіальних громад. Загальна сума відібраних проектів складає 23,4 млн.грн. Нерозподілений залишок складає 46,4 млн.грн.  Серед відібраних проектів і енергозбереження, і екологія, і питна вода, і підтримка об’єднаних територіальних громад. Всі відібрані проекти розміщено на онлайн платформі ДФРР http://dfrr.minregion.gov.ua
Відділом економічного розвитку, торгівлі та інфраструктури райдержадміністрації було подано на розгляд комісії 25 проектів, 4 з яких, на загальну суму 5,5 млн.грн, відібрані до 1 пакету. Це такі проекти :

- реконструкція каналізаційних очисних споруд смт Катеринопіль (загальна вартість проекту 4,8 млн.грн.);

- створення інформаційно-культурного центру об’єднаної територіальної громади на базі Мокрокалигірської сільської бібліотеки (199,0 тис.грн.);

- придбання комп’ютерної техніки для забезпечення роботи структурних підрозділів об’єднаної Мокрокалигірської територіальної громади (233,2 тис.грн.);

- придбання комп’ютерної техніки для забезпечення роботи структурних підрозділів об’єднаної Єрківської територіальної громади (233,2 тис.грн.).

90 % вартості цих проектів будуть профінансовані за рахунок коштів Державного фонду регіонального розвитку, а це 4,9 млн.грн, решта 10% (548,0 тис.грн.)-кошти місцевих бюджетів.

«Плата за проведення державної реєстрації прав, внесення змін до записів Державного реєстру прав та надання інформації з Державного реєстру прав у 2016 році»

У відповідності до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (в редакції Закону України від 834- VІІІ від 26.11.2015) за державну реєстрацію прав справляється адміністративний збір у такому розмірі:

1)  за державну реєстрацію права власності на нерухоме майно (крім випадків державної реєстрації права власності на підприємство як єдиний майновий комплекс) у строк, визначений статтею 19 цього Закону, - 0,1 розміру мінімальної заробітної плати = 140 грн. ;

за державну реєстрацію права власності на підприємство як єдиний майновий комплекс у строк, визначений статтею 19 цього Закону, - 1 мінімальна заробітна плата = 1380 грн  ;

 

2)  за державну реєстрацію права власності на підприємство як єдиний майновий комплекс у строк 7 робочих днів - 5 мінімальних заробітних плат  = 6890 грн.;

за державну реєстрацію права власності на підприємство як єдиний майновий комплекс протягом 24 годин, крім вихідних та святкових днів, з моменту прийняття заяви - 10 мінімальних заробітних плат = 13780 грн. ;

 

3)  за державну реєстрацію права власності (крім випадків державної реєстрації права власності на підприємство як єдиний майновий комплекс) у строк 2 робочі дні - 1 мінімальна заробітна плата = 1380 грн ;

за державну реєстрацію права власності (крім випадків державної реєстрації права власності на підприємство як єдиний майновий комплекс) протягом 24 годин, крім вихідних та святкових днів, з моменту прийняття заяви - 2 мінімальні заробітні плати = 2760 грн.;

за державну реєстрацію права власності (крім випадків державної реєстрації права власності на підприємство як єдиний майновий комплекс) протягом 2 годин, крім вихідних та святкових днів, з моменту прийняття заяви - 5 мінімальних заробітних плат = 6890 грн.;

 

4) за державну реєстрацію речових прав, похідних від права власності, у строки, визначені цією статтею, - 50 відсотків адміністративного збору за державну реєстрацію права власності;

 

5) за державну реєстрацію обтяжень у строк, визначений статтею 19 цього Закону, - 0,05 розміру мінімальної заробітної плати = 70грн;

за державну реєстрацію обтяжень протягом 2 годин, крім вихідних та святкових днів, з моменту прийняття заяви - 0,5 розміру мінімальної заробітної плати = 690 грн. ;

6) за внесення змін до записів Державного реєстру прав, у тому числі виправлення технічної помилки, допущеної з вини заявника, - 0,04 розміру мінімальної заробітної плати = 60 грн.

 

Адміністративний збір справляється у відповідному розрахунку від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленому законом на 1 січня календарного року, в якому подаються відповідні документи для проведення державної реєстрації прав, та округлюється до найближчих десяти гривень.

 

За державну реєстрацію права власності на частку у праві спільної власності на об’єкт нерухомого майна адміністративний збір сплачується в повному розмірі.

 

 

Заступник начальника

Катеринопільського районного

управління юстиції                                                                               А.М. Попович

NEWS6863_929