Протягом останніх трьох років у санаторних закладах оздоровлено 41 учасник АТО. На початок нинішнього року на обліку для забезпечення санаторно-курортним лікування перебуває 39 учасників АТО, з них 6 осіб з інвалідністю.

В центральній районній лікарні  відкрито палату для учасників АТО. За допомогою меценатів було проведено якісний ремонт кімнати, придбано меблі та побутову техніку. Постільну білизну. З демобілізованими військовослужбовцями працює психолог.

Протягом 2016-2018 років отримали стаціонарне лікування в Катеринопільській центральній районній лікарні 72 учасники АТО. Проліковано в обласному госпіталі - 176 осіб. В Українському державному медико-соціальному центрі ветеранів війни  «Циблі» надали допомогу  23 військовослужбовцям, в інших лікувальних закладах проліковано стаціонарно 13 осіб.

Районною філією Черкаського обласного центру зайнятості протягом 2015-2018 років працевлаштовано 68 демобілізованих учасників АТО, 19 направлено на професійне навчання та підвищення кваліфікації, 5 - отримали одноразову виплату допомоги по безробіттю на розвиток підприємницької діяльності.

За період з 2015-2018 років до Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області звернулися із заявами  234 учасники антитерористичної операції  з питань отримання у власність земельних ділянок  для ведення особистого селянського господарства.

Головним управлінням Держгеокадастру у Черкаській області прийнято 220 наказів з надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність для ведення особистого селянського господарства за межами населених пунктів Катеринопільського району на загальну площу 388,4969 га.

Війна внесла свої корективи  в  соціально-політичну ситуацію в районі і, нерідко,  спричинену радикальними настроями. За ініціативи Катеринопільської райдержадміністрації 18 червня 2015 року створено формування з охорони громадського порядку «Територіальна самооборона Катеринопільщини», яке налічує понад150 членів – представників із усіх населених пунктів району, відіграє важливу роль у запобіганні та припиненні адміністративних правопорушень і злочинів, захисті громадян від протиправних посягань, забезпечує громадський порядок під час проведення масових заходів  та надає відчутну допомогу правоохоронним органам. Основні напрямки співпраці між владою та громадською організацією визначені у підписаному між сторонами меморандумі.

Воєнні події  змусили значну частину жителів Сходу та Півдня України  покинути свої домівки. До нашого району переїхали 114 сімей внутрішньо переміщених осіб, які потребували прихистку та підтримки жителів району. Управлінням соціального захисту населення райдержадміністрації спільно із органами місцевого самоврядування було створено банк житла у всіх населених пунктах, проводився збір речей та продуктів харчування для цих сімей. Керівники приватних підприємств надавали робочі місця для цих людей, соціальні служби сприяли  в призначенні матеріальної допомоги та компенсації , заклади освіти та дошкільні заклади — в адаптації  діток до   нових умов проживання.

Війна з Росією посіяла радикальні настрої й в релігійному середовищі  та сприяла дестабілізації суспільно-політичної та релігійної ситуації в районі. Початок  2017   року приніс розбрат між  релігійними конфесіями української православної церкви Київського та Московського патріархатів.

Віруючі обох конфесій вважали себе ображеними і вимагали від влади захистити їх права на вільне віросповідання. І хоча, згідно законодавства України, держава не має права втручатися в релігійні питання, районною владою було прийнято безпрецедентне рішення обговорити в широкому суспільному діалозі проблему мирного співіснування різних конфесій на території району для врегулювання міжконфесійного протиріччя. Райдержадміністрацією  ініційовано та проведено зустріч конфліктуючих сторін, представників правоохоронних органів та громадських організацій, під час якої підготовлено звернення до ініціаторів конфлікту щодо недопущення розпалювання міжконфесійної ворожнечі, порушення законних прав і свобод віруючих різних конфесій.

Це було  вже друге зібрання  метою якого стало запобігання конфліктним ситуаціям та підвищення ролі церкви в духовному єднанні не лише віруючих,  а і всіх жителів, особливо в період російської агресії.  Перша зустріч, яку ініціювала голова РДА відбулася в березні 2015 року.  Вперше  за роки незалежності нашої держави за стіл переговорів сіли  священнослужителі  основних релігійних конфесій, які є на території району – Української Православної Церкви Московського патріархату, Української Православної церкви Київського патріархату, Української  автокефальної церкви, християн – євангелістів.

Ділячись думками і пропозиціями, священнослужителі та керівники влади обговорили питання щодо недопущення втручання у діяльність релігійних конфесій та запобігання міжконфесійних конфліктів; участь священиків у вихованні підростаючого покоління; ролі засобів масової інформації  у духовному єднанні та просвіті населення. Представники різних конфесій висловили свої погляди на ситуацію в суспільстві, та міркування , як спільно сприяти духовному розвитку громадян різних релігійних поглядів. Вони були єдині в тому, що кожна церква має виконувати свою місію: проповідувати любов, мир і єднання й спонукати своїх прихожан жити за Божими заповідями .  Були озвучені практичні заходи, які можна здійснювати  заради консолідації суспільства. Кожен із представників релігійних конфесій висловив свою думку стосовно викладання християнсько етики у школах, поділився досвідом щодо роботи недільних шкіл.

Чи були успішними ці спроби?  Відповідь на це запитання кожна із сторін конфлікту мала свою. Проте, градус напруги у  протистоянні вірян різних конфесій дещо знизився.

Православна Церква України пройшла значний шлях до об’єднання та отримання Томосу і вона є і буде незалежною від держави. На сьогодні прийнято Закон України від 17 січня 2019 року 
№ 2673-VIII  «Про внесення змін до деяких законів України щодо підлеглості релігійних організацій та процедури державної реєстрації релігійних організацій зі статусом юридичної особи», яким дане питання має бути врегульовано і в нашому районі.

Зазначені вище , і не тільки, труднощі та проблеми , пов’язані з війною , не звільняли владу від обов’язку виконання всіх рішень і завдань, пов’язаних із забезпеченням необхідних напрямів життєдіяльності району та громад.

На Черкащині беруть курс на активізацію співробітництва між територіальними громадами. В області вже укладено 23 договори – до 16 уже діючих торік, з початку 2019 року додалося ще 7 договорів міжмуніципального співробітництва. Всі вони зареєстровані у Мінрегіоні, інформують у Департаменті регіонального розвитку облдержадміністрації.

Міжмуніципальне співробітництво передбачає об’єднання ресурсів та зусиль місцевого самоврядування й ОТГ на договірній основі для вирішення нагальних питань розвитку громад. Така співпраця дозволяє зекономити кошти та напрацювати цікаві варіанти подальшої роботи над спільними проектами.

– Наразі найбільше договорів зареєстрували у Чигиринському (4) та Канівському (3) районах, – говорить директор Департаменту регіонального розвитку ОДА Роман Карманнік. – Ще по два у Золотоніському, Черкаському, Чорнобаївському та Шполянському, а також по одному на Городищині, Корсунщині, Маньківщині, Кам’янщині, Жашківщині, Смілянщині, Лисянщині й Звенигородщині.

Основними завданнями співробітництва є підвищення якості послуг, що надаються громадянам, та покращення місцевої інфраструктури. Найбільш популярною сферою співробітництва територіальних громад на Черкащині є надання адміністративних послуг – на неї припадає трохи більше 52% зареєстрованих проектів. На сферу покращення надання комунальних послуг – 30%, пожежну безпеку – майже 9%, покращення інфраструктури громади – 4,5% та на інші сфери також 4,5%. За словами посадовця, уже укладені договори на Черкащині передбачають покращення надання адміністративних послуг, придбання основних засобів та обладнання зі збору та вивезення ТПВ для комунальних підприємств, ремонт доріг, придбання пожежної техніки та ін.

– Наші громади активізувалися після навчань, які проводили минулоріч наші фахівці спільно зі спеціалістами Черкаської агенції регіонального розвитку, Черкаського Центру розвитку місцевого самоврядування, Черкаського відділення Асоціації міст України, Обласного центру перепідготовки та підвищення кваліфікації кадрів, – додав Роман Карманнік. – Ми провели 6 кущових Майстерень співробітництва територіальних громад, у яких взяли участь більше 250 осіб з усіх районів. І це дало результат. На виході маємо у 2018 році 10 нових договорів, а станом на сьогодні ще плюс 7 договорів міжмуніципальної співпраці. Завдяки цьому, Черкаська область утримує лідерські позиції у рейтингу Мінрегіону в питаннях укладання договорів міжмуніципального співробітництва і входить у п’ятірку областей з найвищим показником зареєстрованих договорів міжмуніципального співробітництва. Тож таку роботу продовжуватимемо й надалі. Оскільки бачимо переваги міжмуніципального співробітництва для громад Черкащини і їхніх жителів.

Черкаський обласний військовий комісаріат нагадує законодавчі принципи щодо передбачених резервістам ЗСУ соціальних гарантій.

На сьогодні основні норми щодо служби у військовому резерві викладені у трьох Законах України: «Про військовий обов’язок і військову службу», «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», а також у Положенні про проходження громадянами України служби у військовому резерві Збройних Сил України, затверджене Указом Президента України.

Так, розробили понад десять нормативно-правових та відомчих документів щодо проходження служби в резерві. Згідно з існуючими нормативно-правовими документами резервісти (як за контрактом, так й оперативного резерву) мають такі соціальні пільги та гарантії:

Отож, резервісту за 30 діб підготовки виплачують:

- грошову виплату із розрахунку до двох мінімальних прожиткових мінімумів на місяць для працездатних осіб на 1 січня календарного року (з 01.01.2019 року – 1921 грн) – від 2882 до 3842 грн (залежно від військового звання);

– для тимчасово не працюючих – мінімальний прожитковий мінімум для працездатних осіб на 1 січня календарного року – 1921 грн;

– добові (за кожен день зборів залежно від військового звання – від 360 до 900 грн);

- грошову винагороду в кінці року (фіксований розмір якої залежить від військового звання – від 1600 до 3100 грн).

У підсумку загальна сума грошових виплат непрацюючим резервістам у 2019 році за місяць підготовки становитиме від 5514 до 8035 грн, що вшестеро перевищує виплати військовозобов’язаним.

Крім того, для працюючих резервістів компенсується виплата середньомісячної заробітної плати за місцем роботи (за весь час виконання ними обов’язків служби у військовому резерві з 01.01.2019 року) – не менше 4173 грн.

Так, працюючий резервіст (при мінімальній заробітній платі) за місяць зборів у 2019 році отримуватиме від 7327 до 9849 грн (залежно від військового звання).

Окрім цього, резервісту компенсується вартість проїзду або здійснюється його доставка силами військового комісаріату.

Резервісту гарантується:

• збереження місця роботи;
• державне страхування на час зборів.

Резервіст забезпечується безкоштовно:

• військовою формою одягу;
• харчуванням, проживанням та медичним обслуговуванням під час зборів.

Також резервіст має змогу:

– самостійно визначати тривалість військової служби та укладати контракт на проходження військової служби на терміни від півроку і більше (до 3-5 років), з його подальшим продовженням на обраний термін при збереженні всіх соціальних пільг, які передбачені для мобілізованих (збереження місця роботи, посади, середнього заробітку, виплати пенсій тощо);

– укладати контракт на проходження служби в військовому резерві (зокрема і в особливий період) за спрощеним порядком у військовій частині, військовому комісаріаті;

– підвищувати кваліфікацію, отримувати нову військово-облікову спеціальність, досвід на командних посадах;

– звільнитись від призову на строкову військову службу після виконання обов’язків служби у військовому резерві протягом двох контрактів.

В агітаційній роботі щодо укладання контрактів в резерві на сьогодні використовуються наступні переваги:

призов за мобілізацією (на збори) тільки до тієї частини, з якою укладений контракт;

першочергове просування по службі;

отримання чергових військових звань в резерві.

Між тим, для подальшого розвитку служби в резерві, переходу на службу у військовому резерві за контрактом передбачають суттєве вдосконалення системи соціальних гарантій і пільг резервістів з одночасним посиленням кримінальної та адміністративної відповідальності резервістів – за ухилення від призову як під час мобілізації, так і на навчальні збори:

перехід на виплату грошового забезпечення резервістам, як військовослужбовцям (за дні виконання ними обов’язків служби);

виплата резервістам одноразової грошової винагороди при укладанні контракту на проходження служби в резерві;

забезпечення переваг резервістам за контрактом при вступі на державну службу;

гарантоване першочергове працевлаштування для резервістів за контрактом;

надання безоплатної медичної допомоги у військово-медичних закладах резервістам за контрактом, які під час проходження служби, так після 25 років служби у військовому резерві;

зарахування часу служби у військовому резерві до військової пенсії із розрахунку три роки служби у військовому резерві за один рік служби;

надання додаткових діб до щорічної відпустки за час проходження служби в резерві – до десяти діб;

надання позачергового місця діятм резервістів у дитячих закладах за місцем проживання;

для роботодавців:

зменшення податків роботодавцям на кожного працюючого резервіста (зменшення єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування з 22 до 8,41%);

звільнення фізичних осіб підприємців, які проходять службу у військовому резерві за контрактом, від сплати за себе єдиного внеску.

13 березня 2019 року Кабінетом Міністрів прийнято постанову „Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 19 жовтня 2016 р. № 719”.

Прийняття зазначеної постанови Уряду дозволяє реалізувати своє право на соціальний захист та підтримку з боку держави шляхом отримання грошової компенсації сім’ями загиблих (зниклих безвісти), померлих осіб, визначених абзацами п’ятим − восьмим пункту 1 статті 10 Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, особами з інвалідністю І–ІІ групи, яка настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, чи брали безпосередню участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, визначених пунктами 11–14 частини другої статті 7 Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, а також привести у відповідність проект акта до норм Закону України „Про Державний бюджет України на 2019 рік”.