Офіційний сайт Катеринопільської районної державної адміністрації і районної ради

drv

mrog

Катеринопільський районний військовий комісаріат інформує
Катеринопільський районний військовий комісаріат інформує

Катеринопільський районний військовий комісаріат інформує (27)

Понеділок, 01 липня 2019, 09:25

НАТО

Автор Внутрішня політика

800px-Flag_of_NATO.svg Організація Північноатлантичного договору або Північноатлантичний Альянс (англ. North Atlantic Treaty Organization — NATO, фр. L’Organisation du Traité de l’Atlantique Nord — OTAN) — міжнародна політично-військова організація, створена 4 квітня 1949 року. Головний принцип організації – система колективної оборони, тобто спільних організованих дій всіх її членів у відповідь на атаку з боку зовнішньої сторони.

НАТО є військово-політичним блоком 29 держав, що володіє всією необхідною інфраструктурою і системою органів з її управління. Це сотні комітетів, груп, служб, управлінь чи підрозділів планування, військових і цивільних (транспортних, медичних тощо), а також навчальних Центрів з підготовки та перепідготовки фахівців. НАТО — міжурядова організація, члени якої виділяють кошти та ресурси, необхідні для повсякденного функціонування її відповідно з Договором: проведення зустрічей, підготовка та прийняття рішень, реалізації інших завдань в рамках спільних інтересів всіх членів альянсу.

Основна частина військових сил та військової інфраструктури належить державам-членам НАТО, залишається під їх безпосереднім управлінням і національним командуванням до тих пір, поки не виникне необхідність в її виділенні цілком (або частково) для вирішення певних військових завдань під загальним командуванням НАТО. Фінансування навчання і складу національних контингентів здійснюється за рахунок бюджету відповідних держав.

Головні органи НАТО:

– Рада НАТО (на рівні глав держав і урядів, або міністрів);

– Генеральний секретар;

– Комітет планування оборони (міністри оборони);

– Військовий комітет (начальники штабів);

– Регіональні командування.

Країни-члени НАТО:

– з 4 квітня 1949 (країни-засновники): Бельгія, Великобританія, Данія, Франція, Нідерланди, Ісландія, Канада, Люксембург, Норвегія, Португалія, США, Італія;

– з 18 лютого 1952: Греція, Туреччина;

– з 6 травня 1955: Німеччина;

– з 30 травня 1982: Іспанія;

– з 12 березня 1999: Чехія, Польща, Угорщина;

– з 2 квітня 2004: Болгарія, Латвія, Литва, Румунія, Словаччина, Словенія та Естонія;

– з 1 квітня 2009:  Албанія та Хорватія;

– з 5 травня 2017: Чорногорія.

Понеділок, 01 липня 2019, 09:15

Факти про НАТО

Автор Внутрішня політика

14 жовтня Україна на державному рівні вшановує своїх захисників. Щорічне державне свято встановлено Указом Президента України “Про День захисника України” від 14 жовтня 2014 року № 806 на відзначення мужності та героїзму захисників незалежності і територіальної цілісності України, військових традицій і звитяг Українського народу, сприяння подальшому зміцненню патріотичного духу.

У цей день українці поціновують воїнів, які в різні часи обороняли і обороняють нашу незалежність і територіальну цілісність, усіх захисників України незалежно від службового становища та статі.

Це свято нероздільно пов’язане з розвитком війська від часів Русі. Найкращі традиції захисників минулого успадкували бійці сучасних Збройних сил України, які сьогодні відстоюють суверенітет України у війні з російським агресором.

Пропонуємо інформаційні матеріали, які розкривають, зокрема, тяглість і спадкоємність тисячолітніх військових традицій України. Вони стануть у нагоді під час відкриття виставки «Фактор свободи», а також підготовки та проведення меморіальних, урочистих, культурно-мистецьких, просвітницьких, військово-патріотичних заходів до Дня захисника України за участю представників органів виконавчої влади, місцевого самоврядування, духовенства й організацій громадянського суспільства. Рекомендуємо також провести патріотичні заходи у військових частинах і закладах освіти за участю борців за незалежність України у ХХ столітті, ветеранів війни та антитерористичної операції, учасників операції із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі та стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях.

 

Ключові повідомлення:

14 жовтня в Україні на державному рівні відзначається День захисника України, який нероздільно пов’язаний із розвитком українського війська та його військових традицій.

Історія цього свята має давню традицію. Покрову Пресвятої Богородиці відзначали козаки, за що свято отримало другу назву – Козацька Покрова. Українське військо 1917–1921 років зберігало козацькі військові традиції в назвах військових частин, структурі, прапорах, одностроях тощо.

14 жовтня 1942 року вважається символічним днем утворення Української повстанської армії.

З початком сучасної російсько-українській війни майже чотириста тисяч українців взяли зброю до рук у лавах Збройних Сил, Національної гвардії, правоохоронних органів і добровольчих формувань, щоб зупинити агресію Російської Федерації та відстояти незалежність України.

Наразі Українська армія активно модернізується, позбувається радянської спадщини та відновлює українські військові традиції. Наше військо стає однією з найбоєздатніших армій Європи, маючи за плечима більше 5 років досвіду боїв російсько-української війни. За цей час ми провели низку важливих реформ, аби війська професіоналізувалося та набуло інституційної значущості в країни.

Українська армія береже бойові традиції предків та імена героїв, від воїнів-русичів і козаків до січових стрільців і вояків УПА. Тому у війську з’явилися назви легендарних українських полководців та уславлених підрозділів минулого: 24-та окрема механізована бригада (ОМБр) імені Короля Данила, 72-га ОМБр імені Чорних запорожців, 93-тя ОМБр “Холодний Яр”, 30-та ОМБр імені князя Костянтина Острозького, 55-та окрема артилерійська бригада (ОАБр) “Запорізька Січ”, 26-та ОАБр імені генерал-хорунжого Романа Дашкевича, 58-ма окрема мотопіхотна бригада імені гетьмана Івана Виговського, 7-ма бригада тактичної авіації (БрТА) імені Петра Франка, 299-та БрТА імені генерал-лейтенанта Василя Нікіфорова, Військовий інститут телекомунікацій та інформатизації імені Героїв Крут.

Тяглість поколінь знайшла відображення і в елементах одностроїв – шапка “мазепинка”, нарукавний тризуб. Гасло “Слава Україні” – “Героям слава” стало офіційним вітанням українського війська.

Поряд із чоловіками на захист Батьківщини ставали жінки. До прикладу, нам відомі імена Христини Сушко та Харитини Пекарчук, які воювали в Армії УНР. У Легіоні Січових стрільців була Жіноча чота, співорганізаторкою якої була розвідниця Ольга Басараб. Сотні жіночих імен можна знайти серед героїв Другої світової, бійців УПА. В сучасній українській армії кожен десятий боєць – жінка. Вони пліч-о-пліч із чоловіками служать на передовій, освоїли спеціальності снайпера, кулеметника, розвідника, механіка, інструктора, медика. За останні 10 років кількість жінок в українському війську зросла у 15 разів. Тому 14 жовтня ми вітаємо всіх захисників України, незалежно від статі.

У День захисника України ми вшановуємо сучасних захисників України та героїв різних епох нашої історії. Це день, коли необхідно згадати загиблих вояків і подякувати всім громадянам, які присвятили життя захисту Української держави.

Звільнити українську територію від окупанта без збройної відсічі неможливо. Тож боєздатне військо і внутрішня консолідація суспільства на основі спільних цінностей та поваги до власної держави забезпечать захист і відновлення територіальної цілісності країни.

Історична довідка

14 жовтня церкви східного обряду відзначають свято Покрови Пресвятої Богородиці. Його суть – ідея заступництва Божої Матері над християнами.

У часи Русі військове мистецтво набуло значного рівня. Наші предки залишили про себе пам'ять як про хоробрих воїнів. Ушанування Пресвятої Богородиці як захисниці від ворогів має глибоке коріння і в Україні. Князь Ярослав Мудрий збудував у Києві церкву на Золотих Воротах на вияв вдячності Богові і Пресвятій Богородиці. Князь Володимир Мономах писав, що перемогам над половцями завдячує Богові і заступництву Пречистої Діви Марії.

Традиція вшанування Покрови як покровительки війська зберігалася в українському козацтві. Це свято було одним з найголовніших для козаків. Тоді ж виник новий тип ікони – “Козацька Покрова”, де під омофором Богородиці зображувалися українські ієрархи, гетьмани та козаки. Також саме на свято Покрови козаки проводили ради, на яких обирали нового гетьмана або старшин. За козацької доби військо було не лише армією, але й стало основою української держави.

Значного поширення культ Покрови набув і в Українській козацькій державі – Гетьманщині. У час правління гетьмана Івана Мазепи найактивніше розвивалося будівництво церков та іконописання, пов’язане із Покровою. Завдяки шанобливому ставленню козацтва до Покрови в народі це свято асоціюється з військовою честю, звитягою, мужністю, захистом рідної землі.

У добу Української революції 19171921 років відроджувалися традиції військово-козацької спільноти. Вони стали основою для розбудови збройних сил УНР, Української Держави та ЗУНР. Тодішнє політично-військове керівництво спиралося на військово-козацькі звичаї попередніх часів.

Передусім це простежується в найменуваннях військових формацій. Першим таким підрозділом став Український козацький полк імені Богдана Хмельницького, створений у травні 1917 року. Згодом виникли формування, названі на честь видатних козацьких командирів – Петра Дорошенка, Максима Залізняка, Костя Гордієнка, Івана Мазепи. Козацький “відбиток” є й у таких назвах: Січові Стрільці, Запорізька група, Сердюцька дивізія, Запорізька Січ, гайдамацькі полки та вільне козацтво.

Козацькі військові традиції в добу Української революції прослідковуються також у військовій символіці (стяги, відзнаки), назвах військової техніки (панцерні потяги “Хортиця”, “Запорожець”, “Полуботок” та інші), назвах кораблів (крейсер “Гетьман Іван Мазепа”, канонерський човен “Запорожець”). Окремо слід згадати військову термінологію, якою послуговувалися для позначення рангів, посад і військово-структурних елементів: козак, ройовий, чотар, бунчужний, півсотенний, сотник, курінний, осавул, полковник, отаман бригади, отаман дивізії, отаман корпусу. Це відображалося в одностроях і зовнішньому вигляді вояків українських військових формацій тих часів. Кашкет-“мазепинка”, чорні шапки з кольоровими шликами, черкески й інші елементи старовинного українського військового одягу. Часто бійці за зразком козаків голили голови, залишаючи лише оселедець.

Історичним спадкоємцем козацької державності – Гетьманщини XVII–XVIII століть став Гетьманат 1918 року. Тоді Українську Державу очолив Павло Скоропадський – “Його Ясновельможність Пан Гетьман”. Вже сама назва посади мала натяк на титулатуру козацької держави. Зв’язок із попереднім етапом державності підкреслювали форми документів, які застосовував гетьман – грамоти, закони, універсали. В часи Гетьманату була зроблена спроба відродити козацький стан.

У Другій світовій війні українці воювали в лавах Червоної, Української повстанської та багатьох арміях Об’єднаних Націй. Уродженці різних куточків України й українці світу, котрі були в регулярних арміях або ставали партизанами, служили у допоміжних формуваннях чи на передовій, пройшли усю війну чи загинули в боротьбі, пліч-о-пліч із іншими народами боролися проти нацизму. Вояки Української повстанської армії брали до рук зброю, аби захистити українців від обох тоталітарних режимів – нацистського та комуністичного. Їхня стратегічна мета – відновлення української державності.

УПА також наслідувала козацькі військові традиції. Символічний день її створення – 14 жовтня 1942 року. У постанові Української Головної Визвольної Ради йдеться: “У жовтні 1942 року на Поліссі постали перші збройні відділи, що дали початок Української Повстанської Армії. 1) Для зафіксування цього історичного моменту визначається день 14-го жовтня 1942 року днем постання УПА. 2) Для вшанування цього моменту день 14-го жовтня, що збігається з історичним козацьким святом Покрови, вводиться як святковий день УПА”

Боротьба УПА була продовженням українського визвольного руху періоду Української революції 1917–1921 років, підпільно-бойової Української військової організації та Організації українських націоналістів 1920–1930-х років. Через лави УПА пройшло понад 100 тисяч осіб. За участь у повстанському русі чи його підтримку каральні органи СРСР репресували понад півмільйона осіб.

Сьогодні наше військо стало однією з найбоєздатніших армій Європи, маючи за плечима більше 5 років досвіду боїв російсько-української війни. За цей час ми провели низку важливих реформ Збройних Сил, армія професіоналізувалося і стала однієї з найважливіших інституцій країни. Нині модернізація війська продовжується. Окрім системи управління та матеріально-технічного забезпечення, реформувалася ідеологічна підготовка особового складу в умовах протидії збройній та інформаційній агресії Російської Федерації. Відновлення питомо українських мілітарних традицій та посилення ідеологічної складової патріотичного виховання особового складу сформувало у військовослужбовців почуття особистої відповідальності за захист України.

У боях із підрозділами російської регулярної армії та підконтрольних їм бойовиків постало якісно нове українське військо, що відіграє значну роль в українському суспільстві.

 

Тяглість поколінь у традиціях сучасної української армії

Сьогодні Україна очищається від російського та радянського ідеологічного впливу, починає формувати пантеон власних героїв. Сторіччя Української революції 1917–1921 років повернуло в суспільну свідомість мужній чин борців за незалежну Україну. В Україні почали з’являтися вулиці, меморіальні дошки, пам’ятники, присвячені цим подіям.

Загалом у Збройних силах України змінилося ставлення до героїв Перших визвольних змагань. З’явилися почесні назви частин, пов’язані з особами та подіями Української революції. У затвердженій в 2017 році новій уніформі і знаках розрізнення Збройних сил України використали окремі елементи уніформ періоду 1917–1921 років. Найпомітніший –  нарукавний тризуб. Нову форму почесної варти розробили за взірцем одностроїв Сердюцької дивізії часів гетьмана Скоропадського.

“Мазепинка” – головний убір із переднім клиноподібним розрізом, частина українського військового вбрання. Вона стилізовано наслідує вигляд козацьких головних уборів другої половини XVII століття, коли гетьманував Іван Мазепа. Саме так їх зображували на тогочасних портретах. “Мазепинки” почали носити Українські січові стрільці під час Першої світової війни. Згодом цей головний убір набув поширення в інших українських формаціях – Галицькій Армії, Карпатській Січі та УПА. Від 2017 року “мазепинка” є офіційним головним убором Збройних сил України.

Нарукавний тризуб – нарукавні знаки розрізнення, що носили на одностроях вояки Армії УНР і сам Головний отаман Симон Петлюра. “Тризуб матерчатий, фарби по родах зброї, форми по малюнку”, – йшлося в наказі 30 липня 1919 року. Простий, без деталізації, тризуб  легко було виготовити в умовах безперервних бойових дій та невеликого і нестабільного тилу Армії УНР. Продовжуючи петлюрівські традиції, сучасні захисники України носять тризуби на рукавах одностроїв.

“Слава Україні! – Героям слава!” – гасло Української повстанської армії. Нині воно є офіційним вітанням у Збройних силах України. “Слава Україні!” почали вітатися вояки кінного дивізіону 1-го Запорізького полку Армії УНР. На це відповідали: “Козакам слава!”. Звертання “Слава Україні! – Героям слава!” затвердив навесні 1941-го року ІІ Великий збір ОУН під проводом Степана Бандери. 4 жовтня 2018 року Верховна Рада затвердила вітання “Слава Україні! – Героям слава!” як офіційне в Збройних силах та у Національній поліції.

Виставка “Фактор свободи”

Протягом століть щира любов до України і прагнення свободи надихали наших захисників і лякали ворогів, які робили все для дискредитації лідерів українського духу. Найвищим проявом такого ідеологічного протистояння стали Іван Мазепа, Симон Петлюра та Степан Бандера. Їхніми іменами в різні часи Росія таврувала всіх, хто прагнув волі і незалежності Україні.

До Дня захисника України Український інститут національної пам’яті підготував і безоплатно передав у всі регіони України для експонування інформаційно-просвітницькі стенди “Фактор свободи” про ідентифікацію українського руху в різні часи. Виставка дає можливість по-новому переосмислити історичну роль Івана Мазепи, Симона Петлюри та Степана Бандери. Їх єднає ідея свободи, яку вони прагнули здобути для свого народу. Проте на шляху до її реалізації стояв ворог – Російська імперія в різних її проявах.

У виставці йдеться про “виклики” напередодні боротьби Мазепи, Петлюри і Бандери, про їхні відповіді і команди, які разом відстоювали нашу свободу. Про те, як сучасна армія вшановує традиції минулих подвигів.

Цілі покоління їхніх послідовників називали мазепинцями, петлюрівцями, бандерівцями. З вуст прихильників і ворогів ці імена звучали однаково пристрасно, перші вкладали в них захоплення і гордість, а другі – страх і ненависть. Вони досі так звучать. Свободолюбність, завзятість, незламність в українцях досі означують як мазепинське, петлюрівське, бандерівське.

З 01 березня 2018 року набрав чинності пункт 1 статті 3 Указу Президента України “Про звільнення в запас військовослужбовців строкової служби, строки проведення чергових призовів та чергові призови громадян України на строкову військову службу у 2018 році” від 15.02.2018 № 33/2018 щодо призову громадян України на строкову військову службу у квітні – травні 2018 року.

Призову на строкову військову службу (виклику на призовні комісії) підлягають громадян України чоловічої статі, яким до дня відправлення у військові частини виповнилося 20 років, та старших осіб, які не досягли 27-річного віку.

Розподіл та призначення призовників здійснюється пропорційно із урахуванням потреби і наявності призовних ресурсів, як для Збройних Сил України так і для інших військових формувань. Призвані військовослужбовці строкової військової служби до участі в АТО не залучаються.

Довідково. Підпунктом 8 пункту 7 рішення Ради національної безпеки і оборони України від 28 серпня 2014 року “Про невідкладні заходи щодо захисту України та зміцнення її обороноздатності”, уведеного в дію Указом Президента України від 24 вересня 2014 року № 744, МО України разом із НГУ, ДССТ визначено вжити заходів щодо унеможливлення залучення військовослужбовців строкової військової служби до виконання бойових завдань в антитерористичній операції в Донецькій та Луганській областях.

З метою накопичення підготовленого військово-навченого ресурсу, призов молодого поповнення для комплектування ЗС України сплановано провести через навчальні центри для отримання ним дефіцитних військово-облікових спеціальностей.

Слід зазначити, що призов громадян України на строкову військову службу є державною функцією, який організовується та здійснюється міськими (районними) державними адміністраціями (виконавчими органами міських рад) у взаємодії з міськими (районними) військовими комісаріатами.

Для проведення призову в районах (містах) утворюються призовна комісія, яку очолює голова комісії – заступник голови райдержадміністрації.

Членами комісії є: військовий комісар; заступник керівника органу управління освітою; заступник начальника територіального органу Національної поліції; лікар, що організовує роботу медичного персоналу з медичного огляду призовників; психолог соціальної служби райдержадміністрації (виконавчого органу міської ради); представники Збройних Сил та інших військових формувань громадських організацій, підприємств, установ і організацій (за попереднім узгодженням з головою комісії); секретар комісії.

Які дії призовника, коли він отримує повістку? Якщо він вчасно не звернеться до військкомату?

Відповідальність призовників за порушення правил військового обов’язку?

Призовники, яким надійшла повістка районного (міського) військового комісаріату на прибуття до призовної дільниці для проходження призовної комісії, зобов’язані прибути в пункт і у строк, зазначені в повістці.

У разі якщо за будь-яких обставин повістка не надійшла, громадяни призовного віку зобов’язані з’явитися до призовної дільниці в десятиденний строк з дня початку відповідного чергового призову, визначеного Указом Президента України (з 01 березня 2018 року).

Призовники, які змінили місце проживання, зобов’язані в семиденний строк прибути до районного (міського) військового комісаріату за новим місцем проживання для взяття на військовий облік.

Керівники підприємств, установ, організацій і навчальних закладів незалежно від підпорядкування та форм власності на вимогу військових комісаріатів забезпечують своєчасне прибуття громадян призовного віку до призовних дільниць.

У ході проведення чергового призову зміна місця військового обліку громадян призовного віку не допускається, за винятком підтверджених відповідними документами випадків, які передбачають:

- переведення на роботу в іншу місцевість;

- переїзд на нове місце проживання;

- прийняття до навчального закладу і вибуття в іншу місцевість для продовження навчання;

- направлення за розподілом на роботу в іншу місцевість після закінчення навчального закладу.

Поважними причинами неприбуття призовників до призовних дільниць у строк, установлений військовим комісаріатом, які підтверджені відповідними документами, визнаються:

- перешкода стихійного характеру, хвороба призовника або інші обставини, які позбавили його можливості особисто прибути у зазначені пункт і строк;

- смерть його близького родича (батьків, дружини, дитини, рідних брата, сестри, діда, баби) або близького родича його дружини.

За порушення правил військового обліку, неявку за викликом до військового комісаріату без поважних причин, умисне зіпсування або недбале зберігання посвідчень про приписку, яке спричинило їх втрату, несвоєчасне подання обліковому органу відомостей про зміну місця проживання, навчання, освіти, місця роботи і посади призовники притягуються до адміністративної та кримінальної відповідальності згідно із законодавством.

Адміністративна. За порушення правил військового обліку, неявку за викликом до військового комісаріату без поважних причин, умисне зіпсуття або недбале зберігання посвідчень про приписку, яке спричинило їх втрату, несвоєчасне подання обліковому органу відомостей про зміну місця проживання, навчання, освіти, місця роботи і посади призовники притягуються до адміністративної відповідальності згідно із законодавством (крім неявки на ОЗП для відправки у війська).

Довідково. Накладається штраф від п’яти до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (85 – 119 грн.)

Повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частиною першою цієї статті або частиною першою статті 211 цього Кодексу, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, – тягне за собою накладення штрафу від десяти до п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (170 – 255 грн.)

Проектом Закону України “Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення оборонно-мобілізаційних питань” (реєстраційний №2191) передбачено збільшити адміністративну відповідальність за порушення правил військового обліку, відмова від отримання персональної повістки, неявка їх на виклик до військового комісаріату без поважних причин або несвоєчасне подання в обліковий орган, де вони перебувають на військовому обліку, відомостей про зміну їх сімейного стану, стану здоров’я, адреси місця проживання (перебування), освіти, місця роботи, посади, а також порушення порядку проходження навчальних зборів (занять) у навчальних закладах Товариства сприяння обороні України та професійно-технічних навчальних закладах – тягнуть за собою накладення штрафу від тридцяти до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (510 – 850 грн.).

Повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частиною першою цієї статті або частиною першою статті 211 цього Кодексу, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, а також вчинення порушення під час мобілізації та (або) в особливий період – тягне за собою накладення штрафу від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (1 700 – 3 400 грн.).

Кримінальна. У разі неявки призовника без поважних причин у строки встановлені військовим комісаріатом та вказані у повістці, до ОЗП для відправлення у військову частину карається обмеженням волі на строк до трьох років (кримінальний кодекс України, стаття 335).

Які категорії громадян не підлягають призову? Які довідки та документи для цього потрібні?

Призову на строкову в/службу не підлягають громадяни України, які за рішенням районної (міської) призовної комісії відповідно до цього Закону отримають відстрочки.

- за сімейними обставинами (непрацездатні батьки, неповнолітні брати або сестри, дитину до 3-з років, двох і більше дітей, вагітну дружину);

- за станом здоров’я (до одного року, які визнані тимчасово непридатними до військової служби);

- для здобуття освіти (в усіх навчальних закладах з денною формою навчання, крім загальноосвітніх та ПТУ – до 21 року, в інтернатурі, аспірантурі, докторантурі з відривом або без відриву);

- для продовження професійної діяльності (педагогічні з вищою освітою та медичні працівники у сільській місцевості за умови повного навантаження, зареєстровані священнослужителі, сільські, селищні, міські голови, кандидати (доктори) наук, які працюють за цим напрямком, резервісти, працівники органів внутрішніх справ).

Є також категорія громадян, які взагалі звільняються від призову.

- за станом здоров’я визнані непридатними до військової служби;

- виконали обов’язки служби у резерві (протягом 1 та 2 контрактів);

- батько або мати, рідний брат або сестра яких загинули, померли або стали інвалідами під час проходження військової служби або зборів;

- до набуття громадянства України пройшли військову службу в інших державах;

- були засуджені до позбавлення (обмеження) волі;

- після закінчення ВНЗ присвоєно військове (спеціальне) офіцерське звання.

Право на одержання призовниками відстрочки від призову повинно бути підтверджено відповідними документами, які подаються призовниками до військового комісаріату:

- письмова заява призовника;

- довідка про склад сім’ї (форма-3);

- копії паспортів, свідоцтв про одруження, свідоцтв про народження дітей;

- документи, якими достовірно установлено, що на утриманні призовника перебувають особи;

- медичні документи за підписом головного лікаря лікувально-профілактичного закладу, скріплені печаткою (про вагітність дружини).

Призовники, яким надана відстрочка, зобов’язані щороку до 1 жовтня подавати військовим комісаріатам документи, що підтверджують їх право на відстрочку.

На які соціальні гарантії може розраховувати призовник?

Керівництвом держави, Урядом та Збройних Сил забезпечено належні умови для призваних на строкову військову службу громадян України, зокрема:

- при призові їм виплачується грошова допомога у розмірі двох прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 1 січня календарного року (у 2018 році це – 3,5 тис. гривень);

Довідково. Передбачено статтею 21 Закону, а порядок виплати визначено постановою КМУ від 12.08.2015 №587 “Про затвердження Порядку виплати грошової допомоги громадянам України, які призиваються на строкову військову службу”).

- військовослужбовці перебувають на повному державному утриманні, розміщуються в казармах (на кораблях), забезпечуються щоденним триразовим гарячим харчування та військовою формою одягу  згідно встановленим норм.

- їм виплачується щомісяця 154 – 245 грн. (від в/звання та посади) на додаткові особисті потреби.

- при звільненні в запас їм виплачується вихідна грошова допомога у розмірі 8-ми посадових окладів (від 1 232 – до 1 960 грн. залежно від в/звання і посади).

Довідково. Для в/службовців з числа дітей-сиріт та позбавлених батьківського піклування 12 окладів (від 1 848 – до 2 940 грн.)

- їм надається відпустка (10 календарних днів без урахування часу, необхідного для проїзду до місця проведення відпустки та назад)

- час проходження строкової в/служби зараховується до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах;

- за ними зберігаються робоче місце та середній заробіток особам, за умови офіційного працевлаштування до призову;

- за ними зберігаються жилі приміщення, які вони займали до призову на строкову військову службу. Вони не можуть бути зняті з обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов;

- після звільнення в запас (протягом місяця з дня взяття на військовий облік за місцем проживання за поданням військового комісаріату) виплачується матеріальна допомога в розмірі:

середньої заробітної плати на день призову, але не менше прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого на 1 січня календарного року, встановленої на день призову (для громадян, які працювали);

у розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого на 1 січня календарного року, встановленої на день призову (для громадян, які до призову не працювали)

Довідково. Пункт 3 статті 8 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” та постанови Кабінету Міністрів України від 08.04.2015 № 185 (із змінами).

Також, держава забезпечує соціальну та професійну адаптацію військовослужбовців строкової військової служби, які до призову на строкову військову службу не були працевлаштовані.

Довідково. У разі необхідності соціальну та професійну адаптацію проходять також члени сімей військовослужбовців за їх зверненням. Адаптація зазначеної категорії осіб провадиться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сферах зайнятості населення та трудової міграції, трудових відносин, соціального захисту населення, за рахунок коштів державного бюджету.

Особи, які були призвані в період навчання у ВНЗ I-IV рівнів акредитації, при звільненні зараховуються для продовження навчання до того ВНЗ, де вони навчалися до призову, незалежно від форми навчання.

Тільки військовослужбовці строкової військової служби мають право на безоплатний проїзд всіма видами транспорту загального користування міського, приміського та міжміського сполучення (за винятком таксі).

Члени сімей військовослужбовців строкової служби мають переважне право при прийнятті на роботу і на залишення на роботі при скороченні чисельності або штату працівників,

Інші соціальні пільги, передбачені для в/службовців або членів сімей в/службовців, які загинули чи померли або пропали безвісти під час проходження служби, у разі отримання в/службовцем строкової військової служби поранення (контузії, травми або каліцтва) у період проходження ним строкової в/служби, що призвело до часткової втрати працездатності без встановлення йому інвалідності.

Телефон гарячої лінії(цілодобово) 2-25-96.

 

Військовий комісар Катеринопільського РВК

майор                             Д.В. ДРІЖЧАНИЙ

1510121530

 

Прийміть щирі вітання з чудовим святом - Днем захисника України! Щиро бажаємо Вам доброго здоров'я, удачі, успіхів у всіх справах і починаннях, миру, злагоди в кожній родині.
Дорогі наші чоловіки, наші захисники, наша підтримка і опора. Ми від щирого серця вітаємо Вас з цим чоловічим святом - Днем захисника України. Бажаємо Вам залишатися завжди благородними лицарями, добрими наставниками і вірними захисниками. Зі святом вас, дорогі чоловіки!


 

Голова державної адміністрації     О.П. Ніколенко          Голова районної ради       В.І. Верета

Вівторок, 19 квітня 2016, 13:31

Контрактна Армія

Автор Внутрішня політика
<< Початок < Попередня 1 2 Наступна > Кінець >>
Сторінка 1 з 2