Офіційний сайт Катеринопільської районної державної адміністрації і районної ради

drv

mrog

Децентралізація
Децентралізація

Децентралізація (8)

Завершився 2016 рік, він був особливим для Катеринопільського району, оскільки це був перший рік функціонування новостворених об'єднаних територіальних громад .  Про той обсяг послуг, які надавалися районними службами населенню об'єднаних громад хочемо повідомити в цьому матеріалі.

Оскільки, законодавчо не визначено на даний час повноважень громад в частині обслуговування населення з питань пенсійного забезпечення, цими питаннями продовжує займатися Катеринопільський відділ облслуговування громадян Звенигородського об'єднаного управління пенсійного фонду. Протягом 2016 року працівниками відділу проведено 18 виїзних прийомів громадян: з них 2 виїзди до Єрківської об”єднаної територіальної громади було прийнято 8 осіб та 3 виїзди до Мокрокалигірської об”єднаної територіальної громади було прийнято 16 осіб, яким були надані роз’яснення щодо додержання трудових прав працівників, легалізацію заробітної плати та забезпечення пенсійних прав застрахованих осіб, переваги веб-порталу Пенсійного фонду України, питання пенсійного забезпечення, обслуговування інвалідів та категорій населення, що проживає у сільській місцевості.

Фахівцями відділу освіти, молоді та спорту у 2016 році були виконані ряд управлінських повноважень і  надано послуги територіальним громадам: розподіл та замовлення підручників, інвентаризація бібліотечних фондів,  організація та проведення пробного зовнішнього незалежного оцінювання,  обстеження дітей психолого – медико – педагогічною службою,  проведення атестації педпрацівників, подання звітів щодо документів про освіту,   підготовка та подання окремих статистичних звітів,

Дитячо-юнацькою спортивною школою  «Колос» на території Єрківської об’єднаної територіальної громади проводяться тренування учнів Єрківської ЗОШ з таких видів спорту: волейбол ( 43 учні) та футбол (18 учнів).

Службою у справах дітей райдержадміністрації протягом 2016 року у сфері захисту прав дітей  жителям жителям ОТГ проводилися заходи щодо влаштування дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, у сімейні форми виховання (1 дитину під піклування смт. Єрки,  2-під опіку с.М.Калигірка, 1-усиновлено жителями с.Мокра Калигірка). Здійснювалися виїзди в с.Мокра Калигірка та комісійно проводилися обстеження житлово-побутових умов  проживання  сімей, які  потрапили в складні життєві обставини.  На засіданні комісії з питань захисту прав дитини райдержадміністрації  22 січня 2016року розглядалося питання  про надання висновку органу опіки та піклування Катеринопільської райдержадміністрації  щодо  доцільності позбавлення батьківських прав жительки смт. Єрки   та 30 червня 2016 року про доцільність призначення  жительки с. Мокра Калигірка опікуном над двома малолітніми дітьми.

Районним центром соціальних служб  для сім’ї,  дітей та молоді: по Єрківській громаді надано 10 психологічних послуг та 5 інформаційних послуг  з 6 особами,  засудженими до покарань без позбавлення волі на певний строк; по Мокрокалигірській об'єднаній громаді -відвідано 5 сімей, надано рекомендації щодо виховання та догляду за дітьми, проведена бесіда щодо покращення житлово-побутових умов, надано 6 психологічних послуг  5 -ти особам,  засуджених до покарань без позбавлення волі на певний строк.

На базі Єрківської ОТГ було організовано та проведено 2 семінара-тренінги за участю спеціалістів Черкаського обласного центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді, де приймали участь 5 спеціалістів Єрківської ОТГ, 5 спеціалістів Мокрокалигірської ОТГ.

Катеринопільською  центральною  районною  лікарнею по Мокрогалигірській громаді  проліковано  522 хворих,  проведено 67 ЕХО-КГ виконаних кардіограм, надано допомоги 106 онкохворим, 4 особи знаходиться  на обліку в кабінеті «Довіра», 56 особам надано допомогу  ендоскопічного кабінету, 157 осіб пройшли лікування у психіатра та 88 осіб у нарколога, проведено 575 досліджень по службі функціональної діагностики, видано 68  довідок лікарсько-консультативної комісії, 77 жителів  громади оформлено первинно та повторно лікарсько-консультативною комісією. На обліку в Катеринопільській ЦРЛ знаходиться 326 інвалідів громади.

Проведено 2948 досліджень УЗД членам громади. На обліку перебуває 126 осіб яким надається  неврологічна допомога, оглянуто 260 хворих на цукровий діабет, оглянуто 9 добровольців та контрактників.

По Єрківській громаді  проліковано хворих 616,  кількість ЕХО-КГ виконаних кардіологом 162, проведено оглядів онкохворих-148, 4 особи знаходиться  на обліку в кабінеті «Довіра», 94 особам надано допомогу  ендоскопічного кабінету, 197 осіб пройшли лікування у психіатра та 121 особа у нарколога, проведено 1030 досліджень по службі функціональної діагностики, видано 141 довідок лікарсько-консультативної комісії,надано акушерсько-гінекологічної допомоги  на Д обліку вагітних- 48 , дівчата підлітків -67,оглянуто жінок гінеколог – 463, прийнято пологів -24.

 

Відділом культури Катеринопільської райдержадміністрації надано методичну, кадрову допомогу сільським закладам культури Мокрокалигірської та  Єрківської об’єднаним територіальних громад, по  підготовці  статистичних річних звітів про діяльність клубних закладів у 2016 році   (звіт узагальнено та  здано працівниками відділу культури райдержадміністрації  в управляння культури та взаємозв’язків з громадськістю Черкаської ОДА 25.01.2017 року без участі представників з громад ).

Працівниками Катеринопільської центральної районної бібліотеки  надавалися наступні послуги бібліотекам об’єднаних територіальних громад: в рамках школи проектної діяльності бібліотеки ОТГ постійно ознайомлюються з дайджестами грантових програм;методично-бібліографічні та інформаційно-бібліографічні  послуги; допомога в комплектуванні та списанні книжкових фондів.

Управлінням агропромислового і економічного розвитку та інфраструктури в 2016 році  Єрківській  територіальній громаді видано 3 довідки щодо надання дозволу на  викиди в  атмосферу забруднюючих речовин  Також в управлінні  створено  робочу групу з розгляду заяв та надання пропозицій голові райдержадміністрації щодо передачі в оренду  нерозподілених ( не витребуваних ) земельних часток, які  розташовані в адміністративних межах сільських, селищних рад за межами населеного пункту та з інших земельних питань. По Мокрокалигірській територіальній громаді розглянуто  19  заяв та розроблено 8 проектів розпоряджень на земельні частки які успадковані громадянами.

Відділом  економічного розвитку, торгівлі та інфраструктури управління  в першому кварталі  2016 року надавалися консультативні послуги Мокрокалигірській  громаді  по підготовці   проектів, які фінансуються  за рахунок  держаної субвенції   Державного фонду регіонального розвитку, здійснювався супровід  документів до  обласної державної адміністрації з послідуючим відправленням до ДФРР.

Фінансове управління Катеринопільської РДА на сьогодні здійснює планування та фінансування всіх видів державних субвенцій в чотири кратному об’ємі:  по району, що залишився поза межами громад, окремо  по кожній громаді та робить зведення разом.

Протягом 2016 року тільки по соціальному захисту опрацьовано фінансовий ресурс громад в загальній сумі  16 млн.148,3 тис.грн.  Для того, щоб забезпечити планування та фінансування даних видатків працівниками фінансового управління опрацьовано 61 реєстр про зміни в плануванні даних видатків та підготовлено 314 довідок про зміни до розписів по цих видатках.

Протягом року фінансове управління допомагало громадам надаючи консультативну допомогу при формуванні бюджетів, внесенні змін до нього, балансуванні бюджету та по інших  фінансових питаннях, які виникали щоденно. Громади, маючи фінансовий ресурс, передали його на районний бюджет для  виконання функцій по утриманню музичної школи, територіального центру,  позашкільної гурткової роботи,  по утриманню медичної галузі, дитячої спортивної школи, по інших соціальних виплатах ( пільги інвалідам по зору, «Соціальний хліб», компенсаційні виплати інвалідам на бензин, ремонт, техобслуговування автотранспорту та транспортне обслуговування) для жителів громад.

До виконавчого органу  об'єднаних громад було зараховано осіб, які займаються питаннями соціального захисту населення, проте тільки прийманням документів на різні види допомог і субсидій. Оскільки,доступ до  баз даних пільговиків та отримувачів допомог і субсидій відсутній у громадах, призначення і виплата всіх допомог, субсидій продовжують здійснювати праціваники районного управління праці райдержадміністрації.

Управлінням соціального  захисту населення в 2016 році по Єрківській громаді зареєстровано 2 колективних договори, призначено всіх видів допомог 627 жителям, надано статус інваліда війни 3 особам, 3 особам видано листи-талони на проїзд, 9 особам зроблено замовлення   на виготовлення технічних засобів реабілітації, 10 особам видано направлення на виготовлення протезних виробів, забезпечено 10  осіб різних категорій безкоштовними санаторно-курортними путівками  та 4 особам виплачено  компенсацію за невикористану санаторно-курортну путівку, 5 особам виплачено одноразову матеріальну допомогу , 13 інвалідам-компенсацію на бензин, ремонт і технічне обслуговування автомобілів , направлено 1 інваліда дитинства  на навчання до центру професійної реабілітації, встановлено статус «ветеран праці» 3 особам, призначено пільг готівкою на тверде паливо та скраплений газ 65  особам, здійснено відшкодування розрахунків за наданні пільги по ЖКП (електроенергії ,природного газу, водопостачання і водовідведення,вивезення побутового сміття) 426 особам, призначено та виплачено щомісячної адресної грошової допомоги особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення АТО 68 особам.

по Мокрокалигірській  громаді зареєстровано 5 колективних договори, призначено всіх видів допомог 399 жителям, надано статус інваліда війни 3 особам, 3 особам видано листи-талони на проїзд, 7 особам зроблено замовлення   на виготовлення технічних засобів реабілітації, 16 особам видано направлення на виготовлення протезних виробів, забезпечено 2  осіб різних категорій безкоштовними санаторно-курортними путівками  та 2 особам виплачено  компенсацію за невикористану санаторно-курортну путівку, 3 особам виплачено одноразову матеріальну допомогу , 4 інвалідам-компенсацію на бензин, ремонт і технічне обслуговування автомобілів , направлено 1 інваліда дитинства  на навчання до центру професійної реабілітації, встановлено статус «ветеран праці» 1 особі, призначено пільг готівкою на тверде паливо та скраплений газ  98  особам, здійснено відшкодування розрахунків за наданні пільги по ЖКП (електроенергії ,природного газу, водопостачання і водовідведення,вивезення побутового сміття) 360 особам, призначено та виплачено щомісячної адресної грошової допомоги особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення АТО 9 особам.

Територіальним центром надання соціальних послуг Катеринопільського району надано послуги  2 особам  Єрківської об’єднаної територіальної громади по стаціонарному догляду та 5 особам по денному догляду. По Мокрокалигірській об’єднаній територіальній громаді надано послуги 2 особам по  денному догляду.

Фахівцями районного центру зайнятості проведено детальний аналіз складу зареєстрованих безробітних жителів населених пунктів, що відносяться до Єрківської селищної та Мокрокалигірської сільської об’єднаних територіальних громад . Чисельність безробітних, що користувалися послугами служби зайнятості протягом 2016 року:

- Єрківська територіальна громада 304 особи (Єрки- 271 особи та Радчиха -33 особи);

- Мокрокалигірська територіальна громада - 127 осіб ( М.Калигірка – 47, Ярошівка – 40, Суха – 29, Єлизаветка – 11).

Чисельність зареєстрованих безробітних у громадах становлить майже 40% від загальної чисельності по району.

Районним центром зайнятості організовано громадські роботи в громадах до яких залучено  49 безробітних Єрківської громади та 66 безробітних Мокрокалигірської громади.

 

Відділом містобудування, архітектури та житлово-комунального господарства райдержадміністрації протягом 2016 року видано жителям об’єднаних територіальних громад району 27 висновків про розгляд та погодження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок , що становить 26 % від загальної кількості виданих  висновків жителям району та 3 будівельні паспорти, що складає 21%  від загальної кількості виданих  будівельних паспортів жителям району.

Протягом 2016 року  Катеринопільським відділенням поліції Звенигородського відділу Головного управління Національної поліції України в Черкаській області розглянуто  785 звернень  громадян  Єрківської об’єднаної територіальної громади та 623 звернень громадян Мокрокалигірської об’єднаної  територіальної громади. Більшість звернень пов’язана з хуліганством, дрібними крадіжками та вчиненням насильства в сім’ї, а також здійснення неправомірних дій у нетверезому стані в громадських місцях.

Протягом 2016 року до сектору надання адміністративних послуг райдержадміністрації звернулося 400 громадян та суб’єктів господарювання Єрківської ОТГ та Мокрокалигірської ОТГ 322 громадян та суб’єктів господарювання.

Також надходили звернення громадян до Урядового контактного центру (Урядова гаряча лінія) Єрківської ОТГ -28 та Мокрокалигірської ОТГ  -17.

Опрацьовано 9 письмових звернень,   на особистому прийомі побувало 2 жителя Єрківської громади. По Мокрокалигірській громаді опрацьовано 12 письмових звернень та 1 житель побував на особистому прийомі.

Сектором  з питань державної реєстрації здійснено  для жителів громад 36 реєстраційних дій з питань державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, в т.ч. 9 дій  ОТГ Єрківської селищної ради та 27 дій  ОТГ Мокрокалигірської сільської ради. По  питанню  державної реєстрації юридичних  та фізичних осіб здійснено 114 реєстраційниї дій  для  громадян об’єднаних територіальних громад.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2011 р. № 1102 «Деякі питання надання платних послуг підрозділами Міністерства надзвичайних ситуацій», 2 державним пожежно-рятувальним постом Катеринопільським районним сектором УДСНС було надано 6 послуг (проведення лекцій, занять, семінарів на протипожежну тематику та занять на договірних засадах із спеціалістами міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, підприємств, установ та організацій з правил пожежної безпеки – 2 рази; забезпечення пожежної охорони об´єкта, у тому числі із залученням техніки, під час проведення культурно-масових заходів та спортивних змагань – 3 рази; залучення пожежної техніки для випробування опресування, промивання, продавлювання систем водопостачання та їх обладнання – 1 раз) .

Також протягом 2016 року підрозділом було здійсно 2 виїзди на ліквідацію пожеж в Мокрокалигірську ОТГ та 6 виїздів на ліквідацію пожеж в Єрківську ОТГ .

Відділом Держгеокадастру у Катеринопільському районі надано послуг через центр надання адміністративних послуг при Катеринопільській райдержадміністрації жителям об’єднаних територіальних громад:

- з державної реєстрації земельних ділянок з видачею витягу з Державного земельного кадастру 485-  для жителів Єрківської громади та 341- Мокрокалигірської;

- внесено до Державного земельного кадастру відомостей (змін до них) про земельну ділянку по  Єрківській ОТГ-23 та 35 по  Мокрокалигірській;

- надано відомостей з Державного земельного кадастру у формі витягу з ДЗК про земельну ділянку 305 по  Єрківській та 182- Мокрокалигірській громадах;

- надання відомостей з Державного земельного кадастру у формі викопіювань з кадастрової карти (плану) та іншої картографічної документації   4- Єрківська і 3- Мокрокалигірська;

- видано 3 довідки  про наявність та розмір земельної частки (паю)  по Єрківські та 2 по Мокрокалигірській громадах;

- видано довідки з державної статистичної звітності про наявність земель та розподіл їх за власниками земель, землекористувачами, угіддями  55 жителям Єрківської і 34- Мокрокалигірської  громад;

- видано 39 по Єрківській та   28 по  Мокрокалигірській витягів з технічної документації із землеустрою про нормативну грошову оцінку земельної ділянки.

Управлінням Держпродспоживслужби в Катеринопільському районі та Катеринопільською районною державною лікарнею ветеринарної медицини  проведено діагностичних досліджень  та профілактичних щеплень тварин на лейкоз, туберкульоз-241,  сибірку-455,чуму-935,хв.Нюкасла-498, сказ-244 (по Єрківській громаді). По Мокрокалигірській громаді- проведено діагностичних досліджень  та профілактичних щеплень тварин на лейкоз, туберкульоз-286,  сибірку-321,чуму-664,хв.Нюкасла-426, сказ-209.

Як показує зазначена інформація,  залишається дуже велика кількість завдань, які на даний час продовжують  вирішувати спеціалісти районних служб. Незважаючи на фінансову самодостатність створених громад, великою проблемою як в Єрківській так і в Мокрокалигірській громадах залишається проблема забезпечення служб кваліфікованими працівниками, які, в основному, на даний час працюють в різних районних службах. Проте, недалеко той час, коли буде створена Катеринопільська громада і всі кваліфіковані фахівці з районних служб  перейдуть працювати туди. Для теперішніх громад не буде можливості користуватися безоплатними послугами служб, які поки що діють в районі. Після створення Катеринопільської об'єднаної територіальної громади, допомога працівникам сусідніх громад  або їх навчання не буде здійснюватися безкоштовно і перейде на комерційні стосунки. Тому, громадам залишається лише одне, або використати можливість і навчити працівників того чи іншого напрямку сьогодні або оплачувати  отриману кваліфіковану допомогу чи послугу  на договірній основі відповідно до Закону України “Про співробітництво територіальних громад” -завтра. Вибір залишається за громадами.

Створення опорних шкіл дає змогу сільським учням навчатися в належних умовах та здобувати якісну освіту.

Щоранку, незважаючи на зимову хурделицю, 12-річна Діана Микитченко долає три кілометри до знань. Утім, семикласниця багато часу не витрачає —  шкільним автобусом усього за 10 хвилин дістається на уроки із села Романків до сусіднього Воронькова, що в Бориспільському районі на Київщині.

«О 7.35 ми вже повинні стояти на зупинці й чекати автобуса, — розповідає школярка. — До школи доїжджаю разом з однолітками, старшокласниками та учнями молодших класів». У школі 415 учнів: крім місцевих, сюди доїжджають діти  не лише з Романкова, а й з інших сіл — Жереб’ятина, Кийлова, Головурова. Наступного року шкільний автобус доправлятиме сюди ще й старшокласників  із Глибокого. Адже вороньківська школа стала однією з 142 опорних, створених цьогоріч у країні.

Кошти йдуть звідусіль

Там, де адміністративно-територіальна реформа вже ступила на українську землю й утворилися об’єднані територіальні громади, кращі навчальні заклади стали опорними школами, що об’єднали учнів з найближчих сіл. Тепер ними опікується не лише держава, а й громада. Та подекуди освітня децентралізація випередила адміністративно-територіальну.

У Міністерстві освіти і науки зазначають, що створення опорних шкіл дасть змогу впорядкувати мережу навчальних закладів, зробити її ефективнішою, а головне — поліпшити якість освіти для сільських учнів. Оскільки в таких школах, які об’єднують кілька ближніх малокомплектних (вони стають філіями опорного закладу), для учнів створюють кращі умови навчання:  обладнані кабінети хімії, фізики, географії, інформатики. Тут діти зможуть проводити лабораторні роботи, загалом все потрібне для вивчення  природничих наук практично, а не на пальцях.

В ідеалі в опорних школах мають викладати кращі вчителі, зацікавлюючи учнів інтерактивними уроками. Адже в малокомплектних школах, де навчається всього кілька учнів і один вчитель викладає одразу всі предмети, важко очікувати якісних знань. Також у МОН зазначають, що в середньому на одного учня витрачається 9600 гривень за рік, натомість у сільських малокомплектних школах — аж 20—60 тисяч гривень на дитину. У 80% шкіл є один клас, в якому не більш як 20 учнів.

«Поки що наша школа єдина опорна в районі. Цьогоріч ми отримали державну субвенцію на придбання технічних засобів навчання, а від Бориспільської райдержадміністрації й  райради — кошти на поліпшення інфраструктури, — розповідає директор Вороньківської ЗОШ Сергій Марченко. — Надалі здебільшого робота опорної школи буде спрямована на старшокласників, яким потрібна профорієнтація, тож тут майбутні випускники зможуть здобути кращі знання і підготуватися до вступу у виш».

Цей рік у закладі визначили як перехідний, оскільки багато треба зробити. «Спершу замінили покрівлю, згодом усі вікна, які слугували ще з 1972 року, а далі займаємося внутрішніми роботами, — каже директор. — Уперше за 45 років повністю оновлюємо харчоблок завдяки коштам районної та сільської рад. Також хочемо відремонтувати спортзал, відновити душові кабіни в роздягальнях. Щоб учні з інших сіл  буквально з порога відчували різницю і захотіли  тут навчатися. Тоді відповідно й знання будуть кращими».

Також не менш вагомим стає підвезення учнів. А це не лише транспорт, а й дороги. Якщо раніше по численних ямах ліпше було пішки йти чи фірою з кіньми діставатися, то до початку нового навчального року з Глибокого до Воронькова, а тепер й далі до Головурова вже можна проїхати автівкою чи автобусом — ковтком цивілізації місцеві жителі завдячують візиту міністра освіти і науки Лілії Гриневич на відкриття опорної школи 1 вересня.

Фізики в дефіциті

Загалом, за даними МОН, щоб здобути якісні знання, щодня понад три кілометри долають 42 тисячі учнів. Щоднини за 12 кілометрів учні з найближчих сіл дістаються й до опорної школи у смт Олександрівка на Кіровоградщині — тут навчається 303 учні. «Наша опорна школа має чотири філії: одна в центрі селища і три сільських, — розповідає її директор Людмила Литвин. — Одна філія I—III ступенів, друга — I—II, а з села Триліси доїжджають усі діти шкільного віку — там є лише дитсадок. Батьки погодилися навчати в опорній школі навіть дітей початкових класів, де було чотири дитини на всі чотири класи».

Усім учителям тут запропонували роботу. Та якщо в опорній школі вчителів вистачає, в сільські філії педагоги їхати не хочуть. Тож у дефіциті вчителі математики, фізики, інформатики.

Як осучаснити вчителя?

Звісно, навіть в опорних школах учителі не почнуть миттєво викладати по-новому. За словами Сергія Марченка, все залежить від самих педагогів, а також керівництва навчального закладу, батьків. Директор, який сам викладає географію й інформатику, просить учителів відмовлятися від радянських підходів, іти в ногу з часом. Неабияким поштовхом стало придбання мультимедійних засобів. І вчителі зрозуміли, що весь матеріал, який вони раніше викладали впродовж цілого уроку, тепер за допомогою візуалізації можна цікаво подати учням усього за п’ять хвилин.

Ще один стимул — достойна оплата праці. З наступного року уряд планує підвищити вчителям зарплату не на 30%, як анонсували раніше, а на 50%. Директори шкіл зазначають, що оплата праці педагогів має залежати від навантаження, оскільки одні вчителі викладають предмет для 30 учнів, інші — для двох-трьох. Утім, у профільному відомстві кажуть, що в середньому в Україні на одного вчителя припадає лише 9 учнів, а в країнах ЄС — 16. При цьому в нас зарплата забирає майже 80% передбачених на школу коштів.

До речі, нещодавно уряд перерозподілив 1 мільярд 615 мільйонів 896 тисяч гривень резерву коштів та нерозподілених видатків освітньої субвенції, яка вже не надходить на фінансування освіти на Донбасі. Їх зокрема спрямують на посилення матеріально-технічної бази шкіл,  закупівлю автобусів для опорних закладів, підтримку освіти в об’єднаних територіальних громадах.

Насамкінець. Завдяки децентралізації, зокрема й освіти, змінюється система управління галуззю на місцях. Скажімо, в об’єднаних територіальних громадах, де вже існують опорні школи, створюють нові управління освітою — із сучасними підходами в роботі, більш ефективним штатом працівників-практиків, котрі встигають працювати за сумісництвом у школах, тож достеменно знають її нагальні потреби і оперативно розв’язують проблеми. Як-от у райцентрі Дунаївці на Хмельниччині. Натомість у райцентрі Летичів  цієї області  не розуміють, навіщо в їхньому районі функціонує аж три відділи освіти з роздутими штатами. Тож є надія, що завдяки реформі управління освітою на місцях теж отримає суттєве перезавантаження. А директорів шкіл нарешті обиратимуть не кулуарно, а за прозорими правилами.

Медійники обласних та районних видань мали змогу особисто побачити, чим власне живуть перші в області об’єднані територіальні громади. Прес­тур у Білозірську, Мокрокалигірську та Єрківську ОТГ для них організували Департамент регіонального розвитку облдержадміністрації та інформаційні партнери Реформи №1, як її називають у країні – представники Черкаського Офісу реформ, проекту «Київський діалог» та Інституту «Республіка». Оскільки у липні ми вже розповідали читачам «Сільських обріїв» про проведену роботу у Білозірській та Мокрокалигірській громадах, то нас у цій поїздці в першу чергу цікавило, а що там змінилося за цей час. А от Єрківська громада стала для журналістів районної газети відкриттям. Тож далі про «три кити», які дали старт децентралізаційним процесам в області.

 

Білозірська ОТГ тепер агітує сусідів приєднуватися до їхньої громади

 

Кажуть, хто перший устав, того і тапки. У випадку Білозір’я – хто перший зорієнтувався, тому і преференції на розбудову. А хто заважав іншим це зробити?

– Аби не прокинутися одного дня і зрозуміти, що адміністративна реформа вже відбулася і тебе женили, з ким ти не хотів одружуватися, як це було у Польщі, ми вирішили діяти, – знову пояснює свої перші кроки сільський голова Володимир Міцук.

За вісім місяців ноу­хау роботи вони долали законодавчі труднощі, здобували перші перемоги, набивали гулі, зрозуміли переваги, рахували більші прибутки, реалізували інфраструктурні проекти, їздили переймати досвід у Полтавську, Івано­Франківську, Київську, Закарпатську області, а ще в польські гміни, прийняли майже два десятки делегацій із сусідніх районів та областей у себе, а тепер упевнено кажуть іншим, що децентралізаційних процесів не варто боятися, бо не такий страшний чорт, як його малюють.

Що вималювала перша в Черкаському районі об’єднана громада?

2015 рік

2016 рік

Бюджет громади

 

8 мільйонів гривень (це власні надходження)

37 мільйонів гривень (з них власних надходжень 10 мільйонів – це 6 млн грн ПДФО, 2 млн грн податку на землю, 1 млн грн єдиного податку, 1 млн грн – інші податки). Решту дала держава у вигляді 7,3 млн грн. інфраструктурних коштів, 5 млн грн медичної, 2,6 млн грн – освітньої субвенції, ще два мільйони – це дотація вирівнювання.

Ще громада нарахувала в себе два мільйони прихованих податків і тепер розробляє механізм їх залучення в місцевий бюджет.

Навчальні заклади

Білозірська ЗОШ І­ІІІ ступенів;

Білозірські
ЗОШ І­ІІ ступенів №1, №2;

Ірдинська ЗОШ І­ІІІ ступенів

Білозірська ЗОШ І­ІІІ ступенів, що стала опорною школою. Тепер тут є кабінети фізики, хімії, біології, географії та інші, з новітньою матеріально­технічною базою, лабораторіями, навчальними майстернями, а найближчим часом комп’ютерним і мультимедійним обладнанням. Окрім державних грошей, громада ще дала більше 100 тисяч із місцевого бюджету на розвиток інфраструктури школи.

Її філіали – Ірдинська ЗОШ І­ІІІ ст., учні 9­11 класів якої доїздитимуть на заняття окремих дисциплін у Білозірську ЗОШ І­ІІІ ступенів. Білозірська ЗОШ І­ІІ ступенів та Білозірська ЗОШ І ст., на базі вивільненого приміщення якої наразі облаштовують три сучасні квартири для молодих лікарів та дві квартири для дітей, позбавлених батьківського піклування.

 

Ярослав Березань, заступник голови обласної державної адміністрації

  • Об’єднана територіальна громада в розумінні міжнародних партнерів чи донорів розглядається як громадська організація, що може самостійно освоювати кошти. Що робить держава? Резервує на їх інфраструктурний розвиток гроші. Перевага саме об’єднаним громадам. Шляху назад вже не буде. Наразі ще не було засідання експертної комісії при облдержадміністрації, яка повторно розглядатиме перспективні плани об’єднання громад по районах. Якщо ви надасте свої пропозиції, вони будуть враховані стовідсотково. Багато хто говорить: приберіть слово «добровільне» і ми об’єднаємося. Проте є багато таких населених пунктів, що межують, але люди там не ходять один до одного в гості. Хто краще за вас знає, з ким буде жити в мирі та злагоді? Ще раз наголошую – активізуйтеся, аби вже в 2017 році вийти на нові стосунки з державою.

Що отримала Ірдинь від об’єднання?

Цьогоріч бюджет громади склав три мільйони, хоча з інфраструктурних коштів мав становити лише 700 тисяч гривень. Із них два – на утримання Ірдинської ЗОШ І-ІІІ ступенів та дитячого садка, 500 тисяч на будівництво очисних споруд. У школі та амбулаторії загальної практики сімейної медицини замінили вікна та двері на енергозберігаючі. Вже цьогоріч діти в школі та дитячому садку отримали харчування, вартість якого на 30% вища районного показника.

У 2017 році в селищі заплановано:

  • капітальний ремонт ДНЗ «Білочка» та реконструкцію приміщення дошкільної установи, яке не використовується;
  • капітальний ремонт будинку культури (цьогоріч там за рахунок зекономлених на системі «Прозоро» коштів – замінюють вікна);
  • капітальний ремонт по вулиці Шевченка;
  • заміна старих твердопаливних котлів на нові в Ірдинській ЗОШ І-ІІІ ст.

– Можливо, в когось складається думка, що в Білозір’ї все просто й легко відбувалося, то розчарую, бо ви помиляєтеся. У нас теж є багато незадоволених людей, і є свої мітингувальники. Біда в тому, що всі хочуть все і відразу, але ж немовля, яке щойно народилося, не говорить одразу «мамо» чи «тату». Потрібен час і терпіння. Сьогодні я бачу, що оптимальний варіант потужної громади – це населення 15-18 тисяч. Тому нещодавно я виступив на сесії сільської ради з ініціативою приєднати до нас сусідні села. Ми направили всім пропозиції. Наразі ведемо перемовини зі Степанками та Дубіївкою. Для інших хочу сказати, що настав час відійти від часів КПРСу та примусово-вказівних догм і розпочати реально оцінювати картину майбутнього своєї громади. Не кивайте на район, область чи Київ, а вчіться брати на себе відповідальність. Я знаю, коли голова захоче – він правильно донесе інформацію до людей, а якщо ні, то шукатиме причини. Беріть ініціативу в свої руки, аби не кусати потім лікті, – радить керівник громади.

 

Мокрокалигірська ОТГ: чотири затверджені проекти і шкільний автобус

Нарешті маємо першу перемогу, – перша фраза Вікторії Пипи, голови об’єднаної громади Катеринопільського району при зустрічі. Востаннє бачилися півтора місяці тому. – Буквально вчора урочисто отримали на громаду шкільний автобус, який придбали на умовах співфінансування з обласним бюджетом.

Це ще не все. Наріжний камінь – інфраструктурні проекти, які їм завертав Мінрегіонбуд, теж втілюються. Щоправда, поки чотири з семи. Керівники громади зізнаються, що причина цьому – кадровий голод.

– Досить складно працювати без кваліфікованих спеціалістів. Виховуємо своїх або заманюємо житлом. Приміром, для молодої родини лікарів придбали житло в Мокрій Калигірці, забили про це в усі дзвони, але поки охочих працювати у селі не знайшли, – розповідає керівниця.

4,6 мільйона, виділених із держави на реалізацію інфраструктурних проектів, уже освоєні. На них трохи зремонтували дитячі садки та школи, зробили освітлення у селі Ярошівка, та відремонтували 700 метрів дороги біля сільської ради в Мокрій Калигірці. Ще Мінрегіонбуд затвердив проект на ремонт вулиці Ватутіна у Єлизаветці та капремонт Центру надання адмінпослуг. І гроші закінчилися. Проте вже є проекти на 2017 рік. Зокрема, зремонтувати амбулаторію, сільський спортзал для занять спортом молоді, а ще два водогони.

А ще є мрії у керівника громади.

– Я хочу зробити парк європейського взірця в центрі Мокрої Калигірки, який має статус пам’ятки архітектури, залучивши на це міжнародні кошти. Так це робили у Польщі. Власне, чому не спробувати і нам, – ділиться планами Вікторія Пипа. – А ще хочу збудувати для громади завод із виготовлення пілетів. У нас чимало органічних відходів, які спалюють на присадибних ділянках – кукурудзиння, соняшничиння, солома, відходи з ріпака. Все це можна спресувати й отримати біопаливо. І ми такий завод збудуємо. Я впевнена.

Цьогоріч бюджет Мокрокалигірської об’єднаної громади склав 30 мільйонів гривень. Із них власних 10 мільйонів, тоді як у минулому році було лише 3,6. Решта – субвенція з держави. Сьогодні батьки не складаються на ремонти класних кімнат чи дитячих садків. На це є гроші в бюджеті об’єднаної громади.

 

Єрківська ОТГ: усі діти в школі харчуються безкоштовно

Цьогоріч громада порахувала свої прибутки в казні і вирішила, що всі діти у школі мають харчуватися безкоштовно. Відтак із 1 вересня 2016 року 450 учнів Єрківської ЗОШ І­ІІІ ст. ім. В.М. Чорновола харчуються за рахунок місцевого бюджету.

Про цю громаду розкажемо більше, бо були тут уперше. Вона об’єднала три населені пункти: селище Єрки та два села – Радчиха і Залізнячка. Проживає тут майже 5,6 тисячі населення. Громада утримує, окрім школи, ще три дитячі садки, дитячу музичну школу, будинок дитячої творчості, два будинки культури, бібліотеку та місцеву пожежну охорону. Все це дісталося громаді у спадок після об’єднання.

– У нас промисловий район, – розповідає сільський голова Леонід Польовий. – Тут функціонують ТОВ «Катеринопільський агропродукт», ПАТ «Ватутінський комбінат вогнетривів», ПАТ «Ватутінський м’ясокомбінат», ТОВ «ВП «Вторметал», ТОВ «Катеринопільський елеватор», ТОВ «Дніпроінвест­Ч», філія «Єрківський спецкар’єр» та інші. З одного боку, це робочі місця та надходження в бюджет, з другого – страждає екологія, а з третього – ми. Адже ми єдині з об’єднаних громад області маємо реверсну дотацію, бо надходження на одного жителя перевищують встановлене для бюджетів громад значення. Тобто майже мільйон гривень ми перераховуємо державі.

І це ще не все. Оскільки Єрки – це селище міського типу, то й субвенція на одного учня з державного бюджету надходить менша, порівняно з іншими об’єднаними громадами Черкаської області. Найменше тут отримали й інфраструктурної субвенції – трохи більше 1,3 мільйона гривень. Однак тут майже в чотири рази зросли власні надходження громади – до 11,7 мільйона гривень із 3,6. Загалом бюджет громади склав 37 мільйонів з усіма субвенціями.

– Ми дозволили собі вкласти цьогоріч майже 844 тисячі гривень на ремонтні роботи у загальноосвітній школі та понад 346 тисяч на ремонт та матеріально­технічне забезпечення трьох дошкільних навчальних закладів, – розповідає керівник громади. – Окрім того, в Єрківську амбулаторію загальної практики сімейної медицини ми придбали сучасну стоматологічну установку та кардіограф.

Після об’єднання громади відбулися і вибори старости в с. Радчиха. Всі послуги люди отримують на місцях. Хоча це єдина поки громада в області, де староста не має ще своєї печатки. Тут, розповідають, документообіг відбувається через мережу Інтернет. Виконавчий комітет налічує 14 відділів, де працюють 23 спеціалісти. До речі, це найменший штат, порівняно з іншими об’єднаними громадами області.

– Я згадую дні перемовин із людьми щодо об’єднання. Центральна площа в селищі нагадувала щовечора полум’я. Тут клекотіло «всенародне віче», де доводилося вислуховувати кожного. Слухати і доводити необхідність реформ. Я думаю, більшість із тих, хто виступав проти, наразі змінила свою думку, бо без проблем отримує всі послуги, – переконаний сільський голова.

Наталія Усенко. Фото автора

Стаття написана на основі досвіду, здобутого на проекті «Інституційна підтримка – активізація місцевих медіа в місії інформування про реформу децентралізації в Україні»

 

Сергій Степанюк, заступник голови районної ради, депутат районної ради

  • Держава зараз виконує всі зобов’язання перед об’єднаними територіальними громадами. І процес реформ незворотний. Потрібно вже просто усвідомити це. На сьогодні наше бачення спроможних громад у районі, крім уже сформованої, – це Мошнівська, Червонослобідська (включно з Вергунами) та Руськополянська (включно зі Свидівком). Це не догма, а варіант об’єднання, враховуючи економічні показники. На жаль, нині сільські ради нічого реальнішого не запропонували. А часу уже майже немає. Аби увійти як повноцінна територіальна громада в наступний рік – підготовчу роботу потрібно закінчити до 15 вересня. Сьогодні цей процес треба форсувати – чи приєднуватися до Білозір’я, чи свою пропонувати модель, але не чекати, бо об’єднавчий процес не завершується на рішенні громади. Далі – оформлення документів. І варто усвідомити, що варіант об’єднання двох невеличких населених пунктів не пройде. Це повинні бути самодостатні, потужні громади з власним фінансовим забезпеченням. Бо держава дає частину суми, а далі громади мають вишукувати податки у себе. А значить, у цих селах мають бути потужні сільськогосподарські, промислові підприємства, а ще кадри, які писатимуть проекти, вишукуватимуть гранти і т.д. Сьогодні просто потрібно відкинути особисті амбіції, знайти команду однодумців – і працювати.

Що таке децентралізація?

 

Децентралізація – це передача значних повноважень та бюджетів від державних органів органам місцевого самоврядування. Так, аби якомога більше повноважень мали ті органи, що ближче до людей, де такі повноваження можна реалізовувати найбільш успішно.

 

Що таке місцеве самоврядування?

 

Місцеве самоврядування – це коли мешканці в містах, селах, селищах самі господарюють у себе вдома. Люди обирають місцеві ради та їх голів. Їх і вповноважують вирішувати більшість важливих питань. 
Органи місцевого самоврядування відповідають за шкільну і дошкільну освіту, охорону здоров’я первинного рівня (поліклініки, фапи), заклади культури, благоустрій – освітлення вулиць, стан доріг, прибирання, громадський порядок і багато інших, важливих повсякденних питань. 
Суть реформи: віддати право самостійно вирішувати всі ці питання громадам – мешканцям міст, сіл, селищ.

 

Хіба в Україні не було місцевого самоврядування?

 

Було, але дуже обмежене. Щоб зробити щось корисне в своєму місті, місцевій владі треба мати на це кошти. А власних коштів у місцевих влад майже й не було. Ті податки, що сплачували підприємства і люди, які там працювали, чи не повністю забирали в Київ – в держказну. Далі з Києва чиновники вирішували – кому і скільки дати. Часто рішення, чи дати на місцеві потреби гроші – приймали через «відкат». На всіх рівнях – в міністерствах, в обласних адміністраціях, районних. 
Насправді в Україні існувало не самоврядування, а корупційна вертикаль. Її щороку зміцнювали. Тож місцеве самоврядування якщо й могло якось діяти, то всупереч системі, а не завдяки їй.

 

Як дати громадам більше прав?

 

Через децентралізацію влади. Реформа місцевого самоврядування передбачає: право вирішувати – тобто передачу повноважень, і спроможність - тобто передачу коштів громадам. Це буде закріплено і в Конституції України, і у багатьох законах. Це визначить нові правила, як працюватиме система влади. 
Слід ліквідувати усі ті надбудови, які створювали, аби лиш централізувати владу й фінанси. Для цього треба змінити багато законів.

 

У чому суть перетворень, що пропонує децентралізація?

 

Суть перетворень, що пропонує реформа децентралізації: органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування нарешті почнуть займатися властивими для них справами. Й люди отримають можливість творити (через вибори) органи місцевого самоврядування у громаді, районі та області. 
Своєю чергою, органи місцевого самоврядування різних рівнів –громади, району, області – отримають повноваження, та під повноваження – необхідні ресурси. Буде запроваджено відповідальність органів місцевого самоврядування перед виборцями за ефективність своєї роботи, а перед державою – за законність.

 

Чим саме відрізняється децентралізація, яку пропонує Уряд , українські та європейські експерти, від федералізації?

 

Федералізація означає передачу значних повноважень на рівень регіонів (області), а реформа місцевого самоврядування робить ставку на громади (людей). 
Передавати ресурси і повноваження лише на регіональний рівень - ризиковано. Адже так можна відтворити централізовану та корумповану систему влади, тільки на регіональному рівні. 
Але є й інші ризики. Побудова влади за федеральним принципом загрожує тим, що місцеві політики можуть роздмухувати сепаратизм. І використовувати задля цього місцевих мешканців, протиставляти людей. Замість того, аби опікуватись благоустроєм на місцях. Найголовніше – федералізація створить проблеми для ухваленні рішень у країні в цілому. Серед федерацій такі приклади є, коли політики блокують одне одного замість пошуку спільного рішення. Сепаратисти є в різних країнах, особливо це характерно для федеративних країн, а також для країн, де регіони мають надмірні повноваження. 
Чим більше життєво важливих і дійсно актуальних для людей питань буде виведено за межі політики, тим більше люди виграють і тим стабільніше житиме Україна. Сьогодні важливо створити сильне місцеве самоврядування як основу єдиної стабільної України, а решту питань (мовних, культурних особливостей окремих територій) можна вирішувати поступово шляхом конструктивного політичного діалогу. 
Коли формуватиметься перелік повноважень місцевого самоврядування на різних рівнях (громада – район – область), в обговоренні візьмуть участь представники органів місцевого самоврядування, у тому числі, зі східних та південних регіонів країни. Так, як це було, коли формували Концепції реформи.

 

Яка система влади діятиме на обласному та районному рівні?

 

На обласному та районному рівнях обиратимуть депутатів відповідних рад. Вже ради будуть обирати голів рад, які очолять виконкоми. Така система сьогодні працює в містах. І досить непогано навіть в умовах централізованої влади. Відмінність лиш у тому, що у містах голів мешканці обирають прямим голосуванням. Це виправдано, бо у міських голів (рівень громади) – великий обсяг завдань, а буде ще більший. На рівні району та області, коло завдань буде вужчим. Та й міський голова (голова громади) буде ближче до людей – мешканцям легше його контролювати, тоді як керівників вищого рівня контролюватимуть депутати.

 

Чи райради з виконкомами будуть у підпорядкуванні облрад? А ради і виконкоми на рівні громад будуть підпорядковані районним радам?

 

Ні. В цьому полягає одна з важливих рис місцевого самоврядування. На кожному рівні є свої повноваження (завдання, чим займаються). Вони не перетинаються. Ті, хто, відповідає за ремонт доріг обласного значення, не має командувати тими, хто займається місцевими дорогами. В цьому немає потреби. Органи місцевого самоврядування підпорядковуються тільки закону і тим людям, які їх обирають.

 

Чи готові органи місцевого самоврядування до розширення повноважень? Адже люди не звикли до самостійності…

 

За роки незалежності усі ті, хто не хотіли реформувати місцеве самоврядування, говорили, начебто громади не готові взяти на себе управління. Мовляв, нема підготовлених кадрів, на місцях буде хаос і корупція. 
Це лиш відмовки. 
Подивимося на сусідів в Європі. Практично усюди система влади побудована саме таким чином. І доводить свою ефективність. Чому? Бо якщо проблеми вирішують ті люди, які реально їх відчувають, то вони й зацікавлені в тому, щоб зробити все якнайкраще. 
Помилково вважати, що на місцях люди гірші – менш чесні, менш освічені, менш відповідальні, аніж столичні чиновники. Утім, місцеві мешканці справді хочуть розвивати свою громаду (село, селище чи місто) – тож будуть шукати найкращі рішення, а також - вчитись. Ще й самі люди будуть на своїх місцевих обранців тиснути, щоб вони працювали професійно і відкрито. Тому нова система швидко почне сама себе вдосконалювати, залучати нових, грамотних і відповідальних людей. А завдання держави на етапі реформи – допомогти людям на місцях освоїти нові повноваження.

 

Хто буде контролювати місцеву владу (органи місцевого самоврядування)?

 

Головними, хто контролюватиме владу на місцях, є самі люди. В законі про місцеве самоврядування обов’язковими нормами є залучення мешканців – членів громад – до роботи спільно. Також має бути закон про місцевий референдум, який, дозволить відкликати депутатів місцевих рад і голів громад. Чим сильнішою буде громада, тим сильнішим буде місцеве самоврядування. 
Реформа передбачає створення й державних представництв. Мова йде про невеликі структури, основними функціями яких є контрольно-наглядова (вони стежитимуть за дотриманням законодавства органами місцевого самоврядування) і координаційна (координація роботи органів держвлади на території). Якщо органи місцевого самоврядування приймуть незаконні рішення, голови держпредставництв зможуть зупинити такі рішення і звернутись до суду.

 

Як після реформи місцеві громади отримають не лише повноваження, а й належні ресурси?

 

В старій системі органи місцевого самоврядування завжди були на другорядних позиціях. На них покладали відповідальність, але не забезпечували інструментами. 
У концепції реформи і у пропозиціях щодо змін в Конституції чітко сказано: повноваження органів місцевого самоврядування мають забезпечити фінансами. 
Органи місцевого самоврядування матимуть, зокрема, частку від загальнонаціональних податків (а не тільки дотації). Якщо у місцевої влади через державні рішення виникнуть додаткові витрати, то це теж компенсує держава. 
Механізм розподілу податків між органами різного рівня і державою визначать у змінах до Бюджетного кодексу. Ці процеси моделюють спільно з польськими експертами. Фахівцями, які вже робили такі розрахунки для реформи місцевого самоврядування в Польщі.

 

 

Чи зміняться межі областей?

 

Реформа не передбачає змін меж областей (регіонів). Змінимо систему управління на обласному рівні. 
Якщо говорити про рівень районів і громад, то варто знати: в Україні нерівномірний адміністративно-територіальний поділ. Всього в країні близько 12 000 громад (сіл, селищ, міст), серед яких є навіть громади, де менше ста осіб. Створити повноцінне самоврядування в такому селі неможливо. Тому реформа підштовхне громади до об’єднання. 
Будуть стимули саме для добровільного об’єднання невеличких громад. Серед законопроектів, що підготовлені в рамках реформи, - закон про добровільне об’єднання громад і про співпрацю між громадами. 
Ці закони визначають механізм, як громади можуть об’єднувати зусилля. Щоб вирішити прості спільні проблеми. А право громад – вирішувати, скористатись цим, чи ні. Та чим більш сильними, спроможними (гроші, ресурси) будуть громади, тим більше функцій зможуть виконувати для мешканців та розвитку своїх територій.

 

Чи саме така реформа необхідна Україні? Чому зараз?

 

Сьогодні можна лише з жалем говорити, що така реформа не відбулась раніше. У центральної влади не було волі, рішучості і готовності поділитись повноваженнями та ресурсами. 
Пострадянські і постсоціалістичні країни, які провели реформу, сьогодні значно випереджають Україну в соціально-економічному розвитку. Завдяки реформі вони включили в роботу те, що є найбільш цінним капіталом будь-якої держави, – інтереси людей. І навпаки прибрали головну перешкоду на шляху успіху та добробуту, – корупцію. 
Реформа, яка передбачає передачу в місцеві бюджети частки загальнонаціональних податків, створює економічну зацікавленість громад в розвитку нових виробництв, підтримці бізнесу тощо. 
Децентралізація і дерегуляція прибирає штучні перешкоди для бізнесу і підприємницької діяльності – зайві дозволи, інстанції, надмірний контроль. Так країна почне оживати. Окрім того, активні, спроможні та зацікавлені громади – головний рушій на територіальному рівні. Вони стануть підтримкою тих змін, над проведенням яких працює уряд. Тому без реформи місцевого самоврядування всі інші реформи приречені на невдачу – так вже було в попередні роки. 
Поглянемо на досвід мешканців Центральної та інших країн Східної Європи. Коли децентралізація проходила у Польщі, падіння економіки на рік становило близько 10%, інфляція – близько 500% на рік. На кордонах стояли тоді ще радянські війська. І все ж Польща зробила цю реформу, а сьогодні готова допомогти українцям повторити успіхи та не припуститись помилок, які були на шляху децентралізації.

 

Чи враховує реформа регіональні особливості?

 

Те, що пропонує реформа децентралізації, відповідає потребам громадян України, де б вони не мешкали. Повноцінне місцеве самоврядування покаже перспективи розвитку держави. Дасть можливості кожній людині знайти своє місце і впливати на цю перспективу через участь в житті громади, в тому числі економічному. Головне – це поверне людям відчуття власної гідності та спроможності самореалізовуватись в своїй країні. 
Важливо ще, що реформа місцевого самоврядування йде в узгодженні з реформою регіональної політики. Так ініціатива знизу має бути підтримана зверху. Завданням державної регіональної політики є підтримка стратегічних для регіонів проектів. Треба «підтягнути» регіони, які відчувають більш гострі економічні труднощі. Саме створення повноцінного місцевого самоврядування, яке може діяти – це передумова розвитку регіонів якраз з врахуванням їх особливостей. 
Також у законопроекті про об’єднання громад сказано, що мають враховуватись історичні, природні, етнічні, культурні та інші фактори. Такі, що впливають на стійкість новоутвореної об’єднаної громади.

 

Як швидко пройде реформа?

 

Концепцію реформи уряд сформував і схвалив на початку квітня 2014 року. 
Вже підготовлені і направлені в парламент пропозиції щодо змін у Конституції України. Конституційні зміни необхідні, адже поки там закріплена нинішня система влади з обласними та районними держадміністраціями, недостатніми повноваженнями і фінансовим забезпеченням громад. 
Весь пакет законопроектів напрацьовують і скеровують до Верховної Ради. Закон про співробітництво територіальних громад, а також державний бюджет із значним розширенням дохідної бази місцевими бюджетами, які відповідають баченню реформи, прийняті 2014 року. Також була прийнята Державна стратегія регіонального розвитку 2020. У 2015 році мають бути прийняті всі необхідні закони для реформи, та проведені зміни до Конституції, які забезпечать імплементацію реформи вже з поточного року. Та й зрештою, в кінці року можна буде провести місцеві вибори на новій основі, що забезпечить здійснення управління та розвитку громад і територій обраними місцевими радами, які назначатимуть виконкоми, й нестимуть пряму відповідальність перед громадами. 
Після Президента, уряду, експертів з європейських інституцій, слово за парламентом. Критичне значення має позиція народних депутатів. Сьогодні громадянський обов’язок всіх, хто розуміє нагальність реформи місцевого самоврядування в Україні, усіма доступними методами впливати на народних депутатів. Аби ті підтримали реформу. Якщо парламент проголосує відповідні зміни до Конституції і надасть конституційну основу для реалізації реформи, такий парламент виконає історичну місію і ввійде в підручники історії України.

 

Що буде головним результатом реформи для людей?

 

Реформа дасть поштовх до повноцінного розвитку громад – а ми всі є членами територіальних громад. Отже реформа торкнеться кожного і кожної в Україні. Децентралізація призведе не лише до змін системи влади в країні. Зміни стосуються всіх аспектів нашого повсякденного життя. Всілякі дозволи, реєстрації і посвідчення – для ведення бізнесу, наприклад, можна буде отримувати на місцях. Можна буде залучати інвестиції, не чекаючи дозволу з Києва. Вирішувати, чи ремонтувати школу, утеплювати дитячий садочок, де лагодити дорогу, чи треба купити на кілька сіл пожежну машину – можна буде самостійно.Реформа дасть нам можливість поліпшити життя у своїй громаді і в країні в цілому. Тому можна сказати, що саме ця реформа є «реформою нашого самоврятування». Зможемо самі господарювати на власній землі без перешкод від столичних хабарників чи бюрократів. Та й жити нарешті демократично, й бути не радянськими, а українськими європейськими громадянами.

 

clip_image002.. «Минулорічний сукупний бюджет міста і усіх сіл, які об’єдналися в Шумську громаду, складав близько 6 мільйонів гривень. Бюджет об’єднаної громади разом з субвенціями – освітньою, медичною, плюс субвенція на підтримку інфраструктури - становить цього року 92 мільйони. Як бачите, цифри разюче відрізняються. Це дало змогу реалізувати в громаді проекти, на які ніколи не вистачало ресурсів». Про це «Децентралізації влади» розповів Володимир Плетюк, голова Шумської міської об'єднаної громади, що на Тернопільщині.

Довкола Шумська об’єдналися 35 сіл. Пріоритетними проектами на 2016 рік громада визначила ремонт доріг.

«Дорога, думаю, для кожного населеного пункту - це найважливіший об’єкт інфраструктури. Звичайно, можна говорити і про водопостачання, але під транспортні артерії формується вся майбутня інфраструктура, отже дороги – в першу чергу», - зазначив голова громади. Він додав, що дороги ремонтують і в центрі громади, і в селах, що ввійшли до її складу: «Дороги в

селах ми зараз робимо за кошти загального фонду бюджету. В 17 з 35 сіл роботи вже завершили. В 7 селах ремонти тривають. Ми навіть зіткнулися з тим, що бракує бригад та техніки, щоб здійснювати роботи одночасно».

«Лише за це півріччя використали 310 тисяч гривень. А в минулі роки могли використати не більше 60 тисяч, - розповів в.о. старости с. СуражВолодимир Яремчук. - Ми сьогодні як громада стали більш захищені, стали наче одна сім’я».

«Коли ми стали членами об’єднаної громади, відбулися помітні зміни.  В першу чергу, це спілкування з міським головою. Йому можна поставити будь-які питання і або вирішити, або скласти план вирішення. Питання фінансування також покращилося. Ось трапилося так, що електроплити вийшли з ладу. В минулі часи, щоб отримати кошти і закупити нові довелося б пережити страшенну тяганину. А наразі це питання вирішилося дуже швидко», - розповіла Марія Боднійчук, директорка Суразького навчально-виховного комплексу Шумської об’єднаної громади.

Наприкінці вересня у Шумську планують відкрити Центр надання адміністративних послуг (ЦНАП). Для цих потреб реконструювали стару будівлю кінотеатру. Реалізація проекту здійснюється за підтримки проекту ЄС/ПРООН «Місцевий розвиток, орієнтований на громаду-ІІІ». Проект спрямував $20 тис. на ремонт приміщення, придбання меблів та оргтехніки, а також на програмне забезпечення. Частину коштів для організації діяльності ЦНАПу у Шумській громаді виділили з місцевого бюджету.

«В ЦНАПІ планується створення п’яти робочих місць в центральному офісі і п’яти віддалених робочих місць в селах Сураж, Тилявка, Шумбар, Андрушівка, Велика Іловиця. На практиці кількість працівників може змінитися. Все залежить від того, як піде справа», - розповів Шумський міський голова.

«Об’єднання громад дало можливість не лише збільшити бюджет, а й відчути, що ми самостійно приймаємо рішення і відповідаємо за результат», - зазначив Володимир Плетюк.

«Що відбулося в громаді? Зміна свідомості людей. Раніше, що б не трапилося, ніхто не відчував себе співпричетним, ніхто не вважав, що це і його справа. Зараз люди розуміють – якщо вони самі того не зроблять - у своїй сім’ї, на вулиці, в селі, - то їм того ніхто не зробить. Стала кращою відповідальність людей один перед одним і перед державою», - додав Володимир Яремчук.clip_image002

clip_image002.

 

А як у сусіда?

Олександра Шереметьєва: «Люди, як комахи, є бджоли, а є мухи - навчіться з усіма працювати»

Аби створити успішну громаду, треба володіти неабиякими управлінськими здібностями та тримати в лещатах усіх підлеглих. Користуючись таким принципом, керує своєю громадою відома на всю Україну Олександра Шереметьєва. Мабуть, тамтешні села просто зникли б, та вона взяла все у свої руки. В Омельницькій об’єднаній територіальній громаді Кременчуцького району наші кореспонденти побували в Омельнику, Запсіллі та П’ятихатках.

-                     Основною мотивацією для створення процвітаючої громади повинна бути любов до своєї маленької батьківщини. А найскладніше – змінити світогляд людей. Ніхто не приїде до нас в Україну створювати нову державу. Усе в наших руках, - переконана Олександра Іванівна.

Вона стверджує, що об’єднання не треба боятися, тим більше зволікати. Прийшов час бігти. Скористатися інструментом добровільного об’єднання з кількома місцевими громадами для того, щоб стати успішними і зробити рішучий крок заради майбутнього своїх дітей, нескладно. Основне завдання керівників громад –чути людей і виконувати прийняті спільно рішення.

-                     Це означає дотримувати слова. Усе треба вирішувати з людьми, тоді така влада буде їм потрібна. А ще громади – це інструмент для максимального наближення послуг до людей та створення можливостей для самореалізації кожного, - додає голова ОТГ.

Робота кипить

Олександра Шереметьєва зуміла направити управлінський потенціал у правильне русло і отримала бажані результати. Омельницька ОТГ функціонує вже півроку. Вона об’єднує 20 невеличких сіл, населення яких становить близько 6 тисяч, а площа 109 км2. Сьогодні тут досягли неабияких успіхів. Певні зрушення видно, як тільки в’їжджаєш на територію. Повним ходом іде ремонт у будинку культури. Там уже облаштували три кімнати. Незабаром їх обладнають усім необхідним. Люди працюватимуть у комфортних умовах. Переступивши поріг сільської ради, ми побачили, що й тут не сидять на місці. Завершується ремонт адмінприміщення. Залишилося привести в порядок кабінет керівника.

-                     Свій кабінет я ремонтую в останню чергу. Спочатку обладнали інші кабінети, щоб людям було комфортно тут знаходитися, щоб вони відчували повагу до себе, - каже Олександра Іванівна.

Також тут відремонтували касу, аби жителі могли отримувати послуги на місці. Обладнають в сільській раді кімнату депутатів, де проводитиметься відеозйомка. Місцеві жителі зможуть передивлятися засідання виконкому та сесії в режимі он-лайн. Вони будуть викладені на сайті, над яким уже працює особа, що відповідає за роботу з громадськістю та ЗМІ.

Усі тут трудяться, як бджілки, а Олександра Іванівна, звісно, контролює цей процес. Команда, що прокладає шлях до створення успішної громади, складається з 36 осіб. Переважно це молодь, середній вік яких становить 35 років. Голова громади дуже цим задоволена:

-                     Я рада, що працюю з молодими людьми. У мене працюють люди від 21 до 40 років. У молоді інші підходи до вирішення питань. У них усе цікавіше, яскравіше. Вони постійно прагнуть до кращого.

Проходить ремонт будинку культури і в Запсіллі, а в П’ятихатках він уже як новий. Докладено чимало зусиль, для того, щоб людям приємно було туди ходити.

У Омельницькому садочку з ініціативи батьків відремонтували каналізацію. Тепер готуються ремонтувати дах, затрати на який становлять близько 1 млн грн. Взагалі у громаді 4 дитсадки, жоден з них не закрили, коли утворилося об’єднання. Мало того, ці заклади процвітають. Таких яскравих ДНЗ нам ще бачити не доводилося.

У с. Щербаки обладнали сучасний ФАП і вже виділили 388 тисяч, аби відремонтувати такий заклад у Запсіллі.

Гарний великий стадіон з’явився в П’ятихатках завдяки громадській організації «Мегаспорт». Тепер молоді є де поганяти м’яча, а для малечі встановили невеликий спортивний майданчик.

«Освоїти кошти – складне завдання, але воно того варте»

Олександра Іванівна разом з командою чітко йде по програмно-цільовому методу формування бюджету. Покроково вона створює успішну ОТГ.

-                     Спочатку я була проти об’єднання. А тоді порахувала: до об’єднання чотири населені пункти мали бюджет 4,2 млн.грн, а опісля – 17,9 млн грн. плюс 4,9 млн грн. субвенції від держави. То чому б і ні? Освоїти кошти – складне завдання, але воно того варте, - каже вона.

У 2010 р. завдяки ГО «Ісар-єднання» було створено Благодійний Фонд «Фонд громади Омельника». Його метою став лікбез працівників сільських рад по написанню бюджетів та проектів на міні-гранти, навчали визначати, що таке мета, місія, візія, завдання. З працівниками проводили роботу кращі тренери зі світовими іменами: Руслан Краплич, Олександр Волошинський, Василь Кашевський, Віктор Бобиренко, Галина Киященко, Ірина Маноха та ін. У кожній громаді вони підготували осередок ініціативних людей, які жадали змін. І коли прийшов час утворити об’єднану територіальну громаду, то Омельник і навколишні села були до цього готові.

-                     З об’єднанням проблем не було. Вони з’явилися потім, - коментує вищесказане Олександра Шереметьєва.

Зараз усі, хто був сільськими головами, стали старостами. Вони ж і заступники керівника громади. Поки були головами, звикли бути самостійними, а тепер підконтрольні. Коли були керівниками – відповідали за все, стали старостами – вирішили, що їхні повноваження зменшилися. Хоча насправді, як раніше керував селом, так і зараз керуєш. Тепер на них лягла відповідальність по написанню проектів. Кожній громаді виділяються кошти, а вона повинна вирішити, на що їх витратити. Нема проекту – немає грошей. Немає грошей – село не розвивається. Тож відповідальність за те, чи процвітатиме населений пункт, чи він занепаде, лежить на старостах. Але це тимчасові «притирки», поки запрацює механізм.

Як усе починалося?

-                     Спочатку відбулася зустріч сільських голів. Потім ми зустрілися з кожним колективом окремо. Ми обговорили, як будемо працювати в майбутньому. Відбулися вибори керівника громади, участь у яких взяли усі сільські голови. Далі ми провели зустріч з населенням усіх територій та розробили план соціально-економічного розвитку нашої громади. З того часу діємо, - розповідає Олександра Іванівна.

Відразу сформована команда розробила вісім проектів, з яких у вищі інстанції пройшло два: «Будівництво системи водопостачання й водовідведення в Омельнику», на реалізацію якого витратили 3 млн грн, та «Застосування енергоощадних технологій при відновленні вуличного освітлення в с. Рокитне». Наразі сільська рада має 19 програм,  які  мають фінансову забезпеченість.

Сьогодні чимало сільських рад проти об’єднання, бо хочуть залишитися незалежними. Та, мабуть, у цьому більше плюсів, а ніж недоліків. У кожній сільській раді Омельницької ОТГ створений відділ розвитку внутрішніх територіальних громад, де працює староста, землеупорядник та адміністратор. Проводить роботу ЦНАП (центр надання адміністративних послуг). Є фінансовий відділ, який розробляє бюджет та затверджує його в ОДА. Працює в сільській раді енергоменеджер, що слідкує за використанням теплової та електроенергії, газу, водопостачання, та міграційна служба. Створено відділ доходів. На кожного платника податків заведено справу і контролюється сплата. У перспективі створити управління соціального захисту. Якщо виникають питання – кожного понеділка можна прийти на прийом до голови і обговорити їх. Усі працівники сільських рад залишилися на своїх місцях, нікого не звільнено, адже, як каже Олександра Іванівна, це люди з досвідом, ними кидатися не можна. Хоча їхні обов’язки тепер змінилися, і вони ще не зовсім готові брати на себе відповідальність. Наприклад, секретар, який звик друкувати людям довідки, сьогодні в ролі адміністратора повинен готувати якісні рішення, оприлюднювати їх, вчасно робити протоколи, працювати з комісіями. Олександра Іванівна зізнається:

-                     Змінити мисленнялюдей важко, але ми на шляху до цього. Зараз народ вносить пропозиції по партиципаторному бюджетуванню, проектні пропозиції з розрахунками, проводить SWOT-аналіз ситуацій. Те, що процвітатиме лише центр, а інші села занепадатимуть – це міф. Кошти ми розділяємо на всі території, поділивши їх на кількість жителів. Таким чином визначили, кому скільки дати, і все, менше вони не отримають. Але держава допомагатиме нам тільки впродовж трьох років, а далі ОТГ повинна жити самостійно. Наразі ми не закрили жодної школи, жодного садочка чи ФАПу, та щоб утримувати їх і надалі, треба створити інвестиційну стратегію. По-іншому не вийде.

«Головне в освіті не вікна замінити, а її якість»

Нині Омельницький аграрний ліцей та Рокитнянська ЗОШ – на балансі громади. Місцева влада вкладає все, що можна, у їхній розвиток.

-                     Головне в освіті не вікна замінити, а її якість. Ми написали проект про забезпеченню шкіл та ДНЗ інтерактивними дошками, так як  доступ до Інтернету давно існує, аби учні мали більше можливостей отримувати знання та відчували себе конкурентно спроможними на ринку отримання вищої освіти та на ринку праці. Утримуємо танцювальний колектив, щоб діти розвивалися, брали участь у конкурсах та заходах. А якими враженими та задоволеними повернулися наші учні з обласного конкурсу «Кращий читач року»! Вони – наше майбутнє і треба розвивати їхню духовність. Те, що посіяне в дитячих душах, звідти ніде вже не дінеться, - каже Олександра Іванівна.

Сьогодні існує стипендія Омельницької сільської ради: по 200 грн учням, що закінчили навчальний рік на «відмінно». Грошовою премією хочуть наділити і вчителів, які підготували переможців олімпіад та конкурсу-захисту наукових робіт в МАН. Кожна школа має по автобусу для підвозу дітей.

Відкривають амбулаторію та Будинок захищеної старості

Староста с. Демидівка Андрій Пиріг теж має чим похвалитися. У селі знаходиться єдиний в районі пам’ятник Тарасу Шевченку, один із кращих будинків культури та базове господарство «Агрофірма ім.. Т.Г. Шевченка». Також тут розташований один із чотирьох садочків, що є в громаді.

-                     У майбутньому плануємо створити в Демидівці Будинок захищеної старості. У початковій школі, яку маємо в селі, відведемо місце для садочка, а його теперішнє приміщення обладнаємо під будинок пристарілих. Уже отримали експертизу й подали заявку на його реконструкцію. Також маємо проекти по освітленню та по ремонту покрівлі в будинку культури, - каже він.

Добре йдуть справи і в Рокитному. Тут уже обладнали вуличне освітлення, збираються ремонтувати водогін. Подали проект по освітленню в с. Щербаки, яке знаходиться «під опікою» Рокитнянської сільської ради. Незабаром тут відкриється амбулаторія, а в тому ж с. Щербаки обладнали житлову будівлю під приміщення з надання адміністративно-побутових послуг населенню. Тут буде кімната лікаря, який зможе обслуговувати місцевих жителів, можливо, бібліотека чи щось іще. Відкрили ЦНАП.

-                     І все це тільки завдяки тому, що об’єдналися в громаду, - каже староста с. Рокитне Олена Лагай. – Тепер ми маємо більше можливостей та надходжень для реалізації ідей. Ремонтуємо дороги, утримуємо школу, розробляємо та втілюємо в життя проекти. Це той позитив, який ми отримали від об’єднання в Омельницьку територіальну громаду, і тепер я точно знаю, що об’єднуватися було варто.

Найбільша загроза - політична кон’юнктура

-                     Прийде до влади хтось інший і скаже, що децентралізація – це шлях в нікуди, і все. Вийде, що зусилля, розум і енергію вклали у ніщо. Важко сформувати людину команди. Кадрове питання – складне. Люди, як комахи: є бджоли, а є мухи. Мухи завжди всім незадоволені, бджоли несуть позитив, створюють щось нове. На жаль, у природі є і ті, й ті, і з ними треба працювати. Та найголовніше те, що ми повинні любити своє село, малу батьківщину, працювати на майбутнє, направити сили на об’єднання громади, - переконана Олександра Шереметьєва.

Публікація створена на основі досвіду

та інформації, отриманих в проекті

«Інституційна підтримка – активізація

місцевих ЗМІ в місії інформування

про реформу децентралізації в Україні»

Юлія САВЧЕНКО

Середа, 07 вересня 2016, 15:49

Децентралізація

Автор Внутрішня політика

Децентралізація, навіщо вона нам потрібна?

 

Кожного дня із  засобів масової інформації, інтрернет ресурсів ми чуємо та бачимо різного роду передачі, дискусії, розповіді про процес децентралізації в Україні. Одним людям це дає надію на краще майбутнє, а інших це страхає. Звісно все нове насторожує і ніколи не знаєш який буде результат, адже для позитивного результату усім нам потрібно об’єднатись і жити по новому, і разом, пліч-о-пліч, йти в нове майбутнє.

Для багатьох  громадян питання децентралізації залишається незрозумілим. Тож спробуємо разом з цим розібратись.

 

Що ж таке децентралізація? Вона передбачає створення фінансово незалежних громад, які зможуть самостійно і на належному рівні утримувати дитячі садки і школи, амбулаторії, будинки культури і клуби, дороги, інфраструктуру.

Простіше кажучи, децентралізація – це реальний шлях до підвищення якості повсякденного життя мешканців кожного села, селища чи міста.

Без децентралізації, без ефективного місцевого самоврядування, ми ще надовго залишимось з дітьми, яким існуюча система не в змозі надати якісну та сучасну освіту, недолікованими хворими, розбитими дорогами, занедбаними селами, залишимось з усім тим ворохом проблем, які сьогодні маємо.

Це – аксіома для кожного пересічного європейця. "Я б хотів, щоб ви зрозуміли, що створення місцевого самоврядування – це один з елементів побудови західної цивілізації", – говорить один з польських реформаторів Єжи Стемпень. Також від підкреслює, що розвиток самоврядування був би ударом по Росії.

Чому ми обираємо шлях децентралізації?

Тому що європейський і світовий досвід свідчить, що місцеві проблеми можуть ефективно вирішуватись тільки на місцевому рівні. Держава ніколи не дійде до проблем кожного села чи міста, кожної вулиці чи двору.

Чому пан Стемпень каже, що це неприйнятно для Росії?

Бо сильне місцеве самоврядування несумісне з будь-яким тоталітарним режимом. Сильне місцеве самоврядування базується на розвинутому громадянському суспільстві і демократії. В умовах децентралізації неможлива узурпація влади.

А в нашому випадку децентралізація – це фактично деузурпація. Ми можемо до безконечності вибирати нову владу. Але будемо і знову і знову розчаровуватись у ній, допоки не змінимо систему.

Той шлях, який ми обираємо, передбачає передачу повноважень вирішувати місцеві проблеми на низовий, базовий рівень, рівень громад. Також він передбачає забезпечення їх власними фінансовими ресурсами, які зроблять їх спроможними ці проблеми вирішувати.

А те, що нам намагаються нав’язати наші російські "друзі" – це зовсім інше. Це – шлях не вперед, а назад. Це шлях перетворення областей в "удільні князівства".

Всі постсоціалістичні країни центрально-східної Європи пройшли шлях децентралізації. І усі вони від цього отримали величезний поштовх для свого розвитку.

Приклад цих країн розвіює один із найбільших міфів, що децентралізація – це шлях до сепаратизму.

І в Латвії, і в Естонії, і навіть в Литві є території переважно російськомовні. Але децентралізація повноважень ні в якому разі не призводить до сепаратистських настроїв.

"Голова сільради (ради гміни) не має над собою начальника. Ніхто не може йому сказати, що він має робити. Навіть прем’єр-міністр. І це ключова річ", – каже автор польської реформи децентралізації Єжи Регульський.

Але будь-який орган місцевого самоврядування може діяти тільки в рамках закону і Конституції. Віддаючи в ході децентралізації повноваження, держава забезпечує одночасно ефективний контроль і зупиняє ті рішення, де місцеві органи влади виходять за межі своїх повноважень.

Спроможні громади

Повноваження, фінансові ресурси і контроль – три кити, на яких базується ефективна модель місцевого самоврядування.

І саме на цих трьох напрямках зосереджені сьогодні наші зусилля.

Громади мають бути спроможні взяти на себе широкі повноваження у вирішенні місцевих проблем. Отримавши відповідні економічні інструменти (перш за все податки і збори), вони мають заробити для себе необхідні ресурси.

Сьогодні більшість наших сіл – дотаційні, вони не можуть заробити навіть на утримання сільради. А це, в свою чергу, позбавляє сільську владу будь-яких стимулів для розвитку.

І справді – при нинішній системі управління, обраний голова села може нічого не робити взагалі, але він і ще декілька працівників сільради будуть отримувати зарплатню з держбюджету.

Нинішня система управління на селі склалася ще в 20-30 роках минулого століття. За цей час кардинально змінилася і економічна, і демографічна ситуація в країні.

Села, в яких жило 5-6 тисяч людей і в яких люди у віці 20-50 років складали до 70% населення, не лише зменшилися, але й постаріли. Та сама ситуація і в містечках.

Тому заради збереження українського села ми створили механізм добровільного об’єднання громад, яке дасть стимул для розвитку цих територій.

Звичайно, можна залишити все як є і продовжити вічну пісню про те, що село гине. А можна почати реформу управління цими територіями і досягнути успіху.

Сьогодні цей процес стартував. Майже всі області прийняли перспективні плани формування спроможних громад на сесіях облрад, а ще дві – Луганська і Донецька затвердили плани рішенням військово-цивільних адміністрацій.

Необхідно наголосити на слові "перспективні". Плани, про які йде мова, не зобов’язують громади до об’єднання, вони визначають лише його можливі рамки. Принципово важливо, щоб в процесі об’єднання не виникли "мертві зони", коли слабкі громади залишаться нікому не потрібними.

Саме тому в Законі України "Про добровільне об’єднання територіальних громад" передбачено наявність такого плану на обласному рівні як необхідна умова.

А далі йти по шляху об’єднання чи вичікувати – справа самих громад.

Закон про співробітництво територіальних громад, з якого починали реформу, передбачає і те, що громади можуть розпочати зі спільних проектів, а далі вже приймати рішення. А для тих громад, які готові уже сьогодні до перетворень, закладені стимули.

Це доступ до тих повноважень і ресурсів, які уже сьогодні отримують міста, у яких повноцінна система місцевого самоврядування була сформована ще раніше.

Економічні стимули

Парламент прийняв зміни до Податкового та Бюджетного кодексів, які уже розширили фінансові можливості місцевого самоврядування, а в майбутньому дозволяють зробити економічно самодостатніми та спроможними і нові об’єднані громади.

Об’єднані громади отримають весь спектр повноважень та фінансових ресурсів, що їх наразі уже мають міста обласного значення, зокрема зарахування 60% ПДФО на власні повноваження, прямі міжбюджетні відносини з державним бюджетом (зараз прямі відносини мають лише області, райони, міста обласного значення –УП ), державні субвенції.

Логіка цих змін полягає в тому, що податки, які передаються на місця, дозволяють збільшити місцеві бюджети, а громади уже матимуть право питати у свого керівництва, як ті розпоряджаються додатковими ресурсами.

Але справа не тільки в цьому. Якщо громада левову частину податків, які створюються на її території, залишає в себе, а не відсилає у Київ, у неї з’являється стимул заробляти більше.

Так громади стають активними учасниками економічного життя. І не можливо уявити собі, як без залучення місцевої ініціативи можна досягти економічного зростання у країні.

Уже зараз можна підвести певні проміжкові підсумки. Цього року всі обласні центри та міста обласного значення змогли збільшити свої бюджети.

Наприклад: Вінниця – на 300 млн грн., Львів – майже на 800 млн.

Тут варто згадати ще про один економічний стимул, який теж передбачений у бюджеті на 2015 рік.

Вперше наповнили Державний фонд регіонального розвитку, передбачивши у ньому 3 млрд гривень.

Віднині ці кошти розподіляються між областями по формулі, а не "в ручному режимі": "Тому дам, бо він свій і лояльний, а тому – ні, бо він нічого не заніс".

Саме так діяла більшість державних програм. Фонд працює по-іншому. В межах своєї квоти області подають на державне фінансування проекти стратегічного значення, які реалізуються знову ж таки на території громад.

Повноваження

Також розпочали передачу органам місцевого самоврядування повноважень, які по праву їм належать.

Знаковим було прийняття закону про архітектурно-будівельний контроль. У це важко повірити, але за часів Януковича була побудована корупційна вертикаль, яка фактично позбавляла місцеві органи будь-якого впливу на те, що будується у громаді.

Тепер на місця передаються максимальні повноваження, але контроль залишається за центром.

 

 

Така ж логіка стосунків центр-регіон буде закладена і в сфері управління землею.

Відійде в минуле поняття земель за межами населених пунктів, розпоряджатись якими одноосібно мали право державні чиновники. Відповідний законопроект уже готується, а проект закону про децентралізацію в сфері надання адміністративних послуг уже зареєстрований.

Слід зупинитися на праві громади утворювати муніципальну варту.

Зараз дехто говорить, що це перший крок до створення регіональних воєнізованих угрупувань. Це також міф.

Муніципальна варта – це структура, яка має слідкувати за питаннями благоустрою, незаконних звалищ, парковок.

Вона ні в якому разі не може займатися кримінальними справами – це виключна компетенція міліції (поліції за новим законопроектом –УП ).

 

 

Далі на черзі – чітке розмежування повноважень у сфері освіти, охорони здоров’я, дозвілля, соціально-економічного розвитку, інфраструктури між рівнями місцевого самоврядування.

Цей етап ми зможемо провести уже після того, як буде чітко визначена і закріплена в Конституції нова система місцевого самоврядування.

Система управління на місцях

Зараз існує дуже багато міфів про те, як зміниться адміністративно територіальний устрій країни.

Перш за все, хочу всіх заспокоїти – ми не збираємося змінювати кількість і межі областей та районів.

Основною територіальною одиницею стає громада. Громада має голову та виконком, який виконує всі функції з управління громадою.

Села, які ввійшли до об’єднаної громади обирають старост, які входять до виконкому об’єднаної громади і виконують ті ж функції, які були в сільраді.

Тобто за простою довідкою не потрібно їхати в новий центр громади – усе на місці вам зробить староста.

Наступний рівень – це район і область. І там і там будуть обрані рай- та облради, які мають створити виконкоми замість рай- та обладміністрацій. Тобто обрані місцевими жителями люди будуть керувати областями.

При цьому центральна влада матиме своїх представників, які зможуть ветувати будь-які незаконні рішення місцевої влади. І якщо комусь, не приведи господи, прийде в голову гратись у сепаратизм, то такі рішення будуть негайно зупинені. Як і будь-які рішення корупційного характеру.

Саме ці речі мають бути закріплені в Конституції. Ми можемо до безконечності дискутувати про терміни і деталі, але є усього чотири ключові моменти, які необхідно чітко зафіксувати:

-       статус громади як базової одиниці місцевого самоврядування;

-       принципи субсидіарності, повсюдності, фінансової самодостатності місцевого самоврядування, які ми уже почали втілювати через закони, з тим, що ні у кого не було можливості відкотити назад;

-       трирівневу модель місцевого самоврядування;

-       систему забезпечення контролю з боку держави та громади.

Після того як це буде зроблено, точка неповернення буде пройдена.

А уже на основі Конституції можна буде прийняти нову редакцію закону про місцеве самоврядування, низку інших законів, щоб завершити побудову нової моделі ефективного врядування.

 

 

Опір реформі

Звісно,  під час всіх цих перетворень, ми стикатимемося  з опором.

Ще один польський реформатор Лєшек Бальцерович сказав: "За реформи треба боротись. У кожної реформи є опоненти. Якщо немає незадоволених, то немає й реформ".

Будь-які спроби розпочати процес децентралізації в Україні завжди впирались не тільки в небажання чиновників втрачати важелі управління. Так завжди було, є і буде. Усюди.

Але противники децентралізації завжди спекулювали на міфах, які мають глибокі корені у людській свідомості. На міфах, подібних тим, які згадувались вище. На жаль, діти радянських і пострадянських часів і часто продовжуємо мислити стереотипами того часу…

Відбувається це і зараз. На сьогодні уже достатньо далеко зайшли в реформу і це викликає у деяких політиків неабиякий острах. Острах втратити ручне управління. Вони бояться самі – тому лякають людей.

Але на найвищому рівні – президент, Верховна Рада, Кабмін сьогодні єдині щодо необхідності децентралізації. Це хороша передумова для успіху.

І усі повинні зрозуміти, що без цих змін ми не зможемо рухатися далі.

Без цих змін не буде розвитку ні в селах, ні в містах. А отже держава не зможе забезпечити належну якість життя своїм громадянам.

Нині діюча модель роботи муніципалітетів вичерпала себе. Без впровадження повноцінного місцевого самоврядування європейської зразку нам не побудувати європейської України.

Без децентралізації ми в Європу не попадемо!