22 ТРАВНЯ СВІТ ВІДЗНАЧАЄ МІЖНАРОДНИЙ ДЕНЬ БІОРІЗНОМАНІТТЯ
Автор Внутрішня політикаЩороку, 22 травня, світ відзначає Міжнародний день біорізноманіття, проголошений Генеральною Асамблеєю Організацій Об’єднаних Націй у 2000 році на честь прийняття 22 травня 1992 року Конвенції про біорізноманіття.
Тема цьогорічного Міжнародного дня біорізноманіття - «Актуалізація принципів збереження біорізноманіття; підтримання людей та їхнього добробуту». Головне його завдання – привернути увагу до питань збереження біорізноманіття як основи підтримки життя і засобів для існування людства.
Людство отримує від біорізноманіття незліченні блага у вигляді екосистемних послуг. Екосистемні послуги створюють можливості для життя людей, шляхом надання їм їжі і чистої води, деревини, енергії, захисту від повеней та ерозії грунту, регулювання захворювань і клімату, сприяння запиленню культур і формуванню грунтів, а також забезпечення рекреаційних, культурних і духовних вигод. Добробут людства в світі докорінно і безпосередньо залежить від екосистемних послуг. Незважаючи на це, за останні кілька десятиліть рівень багатьох благ, які ми звикли отримувати від біорізноманіття, різко впав, у міру того, як біорізноманіття катастрофічно знижувалося повсюди на земній кулі.
Біорізноманіття розглядається як важлива наскрізна тема Цілей сталого розвитку 2016-2030. В цілі 15 говориться про необхідність зупинити процес втрати біорізноманіття, зберігати і відновлювати екосистеми, сприяти їх раціональному використанню, а в інших цілях визнається важлива роль біорізноманіття у подоланні бідності, забезпеченні продовольством і питною водою та поліпшенні життя у містах.
Зупиняючи втрати біорізноманіття, ми інвестуємо в людей, в їхнє життя та добробут.
Вжиття ефективних і термінових заходів для припинення втрати біорізноманіття, з тим щоб до 2020 року екосистеми набули стійкості і постійно надавали основні послуги, тим самим забезпечуючи життя на планеті, вклад в добробут людини і подолання бідності, - є основною місією Стратегічного плану зі збереження і сталого використання біорізноманіття на 2011-2020 роки (м. Нагоя, Японія, 2010).
Рішучі дії щодо збереження біорізноманіття мають забезпечити численні вигоди, у тому числі за рахунок поліпшення здоров'я, підвищення продовольчої безпеки і подолання бідності. Посилений захист біорізноманіття є розумною і економічно вигідною інвестицією у зниження ризиків для світової спільноти.
Більше інформації щодо Конвенції про біорізноманіття та Міжнародного дня різноманіття можна знайти на сайті https://www.cbd.int.
Оголошено конкурс «Село: Кроки до розвитку»
Автор Внутрішня політикаОголошено конкурс мікрогрантових проектів «Село: Кроки до розвитку» агроіндустріального холдингу ПАТ «Миронівський хлібопродукт», спрямований на стимулювання соціальної активності у сільських громадах та має на меті підтримку кращих бізнес-ініціатив громадян, зокрема у розвитку соціально-економічного, культурного та туристичного потенціалу краю. Кординатором конкурсу на Черкащині виступає Громадська організація «Ресурсний центр АНГО».
Грант у розмірі 50 000 грн (безповоротну фінансову допомогу) на реалізацію власного проекту у рамках конкурсу мікрогрантових проектів «Село: Кроки до розвитку» отримають25 переможців.
Учасниками конкурсу можуть бути як неприбуткові, так і прибуткові організації: сільськогосподарські обслуговуючі кооперативи, фермерські господарства, приватні підприємства та інші форми малого підприємництва, фізичні особи-підприємці та ініціативні групи громадян (незареєстровані до подання заявки на конкурс), громадяни, які зареєстровані/проживають та/або працюють на території Черкаської області області, які подадуть до РЦ АНГО свої проекти бізнес-планів, діяльність яких здійснюватиметься в селі, або селищі міського типу Черкаського, Чигиринського, Канівського, Городищенського, Корсунь-Шевченківського, Катеринопільського районів Черкаської області.
Етапи конкурсу «Село: Кроки до розвитку»:
Ознайомитись із умовами конкурсу на сайті: http://ango.org.ua/.
Пройти тренінг із написання проектів. Для цього потрібно зареєструватись в управлінні агропромислового і економічного розвитку та інфраструктури одним зі способів: за телефоном 04742- 2-32-00, за електронною адресою Ця електронна адреса захищена від спам-ботів, Вам потрібно включити JavaScript для перегляду , Ця електронна адреса захищена від спам-ботів, Вам потрібно включити JavaScript для перегляду або за адресою вул.. Соборна,12, смт. Катеринопіль (райдержадміністрація, 3 поверх).
Одноденний тренінг відбудеться 5 червня 2018 року за адресою вул. Соборна, 12, смт Катеринопіль.
Цієї п’ятниці відбудеться засідання штабу з протидії аграрному рейдерству
Автор Внутрішня політикаДля забезпечення захисту прав аграріїв Черкащини від спроб рейдерських захоплень землі чи урожаю та швидкого реагування на будь-які незаконні дії стосовно протиправного захоплення їхнього майна, діє обласний оперативний штаб з протидії аграрному рейдерству під головуванням першого заступника голови Черкаської ОДА Віталія Коваля. До складу штабу входять представники нацполіції, Держгеокадастру, управлінь облдержадміністрації, територіального управління юстиції, громадських організацій тощо. – Штаб створено для того, щоб оперативно і професійно допомагати аграріям у вирішенні тієї чи іншої ситуації щодо рейдерських захоплень, тому раджу всім, хто стикається з такими проблемами чи хоче їх попередити, звертатися до нас та приходити на засідання, – наголосив начальник Головного територіального управління юстиції у Черкаській області Олександр Свіренюк. Чергове засідання оперативного штабу відбудеться в п’ятницю, 25 травня, об 11.00 у приміщенні Черкаської ОДА за адресою: м. Черкаси, бул. Шевченка, 185, каб. № 340.
Запрошуються громадяни, землевласники, землекористувачі, громадські організації, засоби масової інформації! Номер телефону для довідки: (0472) 33-00-27.
Боротьба з карантинними бур'янами - необхідність, а недбальство - злочин
Автор Внутрішня політикаЦя проблема не нова, але потребує інформування населення про такий стан речей. Особливу небезпеку, на сьогодні, становить розповсюдження карантинних бур’янів — це особливо шкідливі адвентивні види, яких немає на території країни або вони наявні обмежено і які контролюють спеціальними заходами. Карантинні бур’яни поширюються разом із насінням культурних рослин та іншими способами. Цьому сприяють переміщення великих обсягів посадкового матеріалу, продовольчого та фуражного зерна всередині країни та через кордон.
Поширення таких рослин, як амброзія полинолиста, повитиця польова, борщівник Сосновського та інших, що не характерні для рослинного покриву області, становлять загрозу й для місцевого біорізноманіття. Наведені види бур'янів поширені переважно в антропогенно порушених екотопах (узбіччя доріг, вирубки, закинуті пасовища та рілля). В подальшому вони активно розповсюджуються на сільськогосподарські угіддя та лісові масиви, повністю витісняючи корінні види рослин та руйнують стійкість екосистеми в цілому. Сприятливими факторами для поширення усіх видів цих рослин є відсутність у місцевій флорі рослин-конкурентів, а також комах та тварин, що їх поїдають. Крім того, деякі з цих бур'янів небезпечні та отруйні.
Що необхідно знати та як дотримуватись правил особистого захисту при знищенні бур'янів?
Такий карантинний бур'ян, як амброзія полинолиста, щороку збільшує ареал свого поширення. Росте в посівах різних культурних рослин, а також по шляхах, біля будинків та смітників, на залізничних насипах, у місцях, де порушений грунтовий та рослинний покрив (новобудови, довгобудови) або завезено новий грунт з інших місць. Захоплює погано оброблені поля, городи, сади, занедбані газони.
Шкідливість амброзії полинолистої в регіонах її масового поширення виключно велика. Вона проявляється, передусім, у зниженні врожайності сільськогосподарських культур на 40 відсотків; засміченні врожаю та погіршенні його якості (в зернині озимої пшениці, що вирощена на забур'янених амброзією полях, значно знижуються вміст білків, з’являється скловидність) ; перенесенні збудників захворювань та накопиченні шкідників сільськогосподарських культур; токсичності для тварин, у збитках тваринництву; в негативному впливі на здоров’я людей.
Розвиваючи велику надземну вегетативну масу, амброзія здатна в польових умовах витіснити і пригнічувати як культурні рослини, так і бур’яни. В результаті надмірного виснаження ґрунтів урожай сільськогосподарських культур значно знижується, а при великому забур’яненні культурні рослини гинуть. За таких обставин амброзія полинолиста набуває у нашій країні дедалі більш небезпечного значення для економіки.
Пилок амброзії викликає в людей захворювання на поліноз : спостерігається втрата працездатності, з’являється набряк слизових оболонок очей і верхніх дихальних шляхів, розвивається астма. Алергени, що містяться в листі, викликають дерматити. Тому, необхідно своєчасно виявляти та знищувати вогнища поширення цього бур'яну. Найбільш ефективним заходом боротьби з амброзією полинолистою в незначних вогнищах є скошування або виривання із корінням до цвітіння. Скошування повинно проводитись 3-4 рази за сезон, не допускаючи цвітіння бур’яну.До знищення рослини призводить лише її викорінення, бо після підрізання стебла рослина здатна до швидкого відтворення наземної частини, причому утворює декілька продуктивних стебел. Механічне скошування рослин амброзії полинолистої застосовують після початку ії цвітіння, коли зрізана рослина вже не здатна утворити продуктивні стебла і гине. Поза межами населених пунктів ефективним є застосування .
Повитиця польова— карантинний бур’ян, що живиться повністю за рахунок рослини-господаря, на якій паразитує. Повитиці не мають ні коренів, ні листків. Особливо страждають від них польові культури: вика, люцерна, льон, буряк, морква, цибуля, картопля тощо. Уражені рослини слабнуть, призупиняють ріст і розвиток, поступово гинуть. Крім того, повитиці часто переносять віруси і хвороби
Досить небезпечною рослиною є також борщівник Сосновського, доторкання до якої викликає подразнення та опіки на шкірі, алергічні реакції тощо. Методами боротьби з борщівником - є викопування та знищення коренів, скошування рослин, знищення суцвіть і їх спалювання, а також використання гербіцидів суцільної дії (раундап, аргумент, гліацинт і ін.), з подальшим заорюванням та засіванням багаторічними травами. Зважаючи на небезпеку, роботи при цьому потрібно проводити в захисному одязі у похмуру, бажано дощову, погоду - у такі дні сік рослини менш токсичний. Оскільки борщівник, приміром, має п'ятирічний цикл розвитку, тому для знищення однієї його популяції треба витратити аж 5 років.
Зважаючи на суспільну значимість та надзвичайну шкодочинність карантинних організмів, кожному громадянину та посадовій особі слід замислитись про природні багатства нашого краю та зробити свій внесок у їх збереження для наступних поколінь
Кожен громадянин, кому не байдуже майбутнє наших дітей, може взяти посильну участь у знищенні бур'янів. Головне – не бути байдужим і не вважати цю проблему чужою, не сподіватись, що це зробить хтось інший, а не кожен із нас. Крім того, усім землевласникам, землекористувачам та органам місцевого самоврядування нагадуємо про необхідність підтримувати порядок на своїх земельних ділянках та проводити усі необхідні заходи боротьби з небезпечними бур'янами. Адже, несвоєчасна локалізація вогнищ цих рослин призводить до розповсюдження їх на значній території і, в подальшому, до втрат у сільському та лісовому господарстві та необхідності вжиття додаткових високозатратних заходів
У законодавстві передбачено адміністративна відповідальність за невжиття заходів боротьби з бур'янами( у поширенні карантинних організмів; порушенні вимог фітосанітарних заходів; невиконанні розпорядження державного інспектора щодо проведення відповідних карантинних заходів; неповідомленні державного інспектора про виявлення регульованих шкідливих організмів; невиконанні законних вимог посадових осіб, які здійснюють державний контроль за додержанням законодавства про карантин рослин)- спричиняє за собою накладення штрафів як на посадових осіб, так і на громадян згідно ст. 105 Кодексу України «Про адміністративні правопорушення».
На сьогодні для кожного жителя району одним із основних завдань є виявлення та локалізації карантинних бур’янів, а також визначення основних напрямків для локалізації амброзії полинолистої на території селища, населених пунктів.
Тому звертаємося до мешканців району, керівників сільськогосподарських підприємств, установ, організацій, закладів освіти, культури, медицини з проханням взяти участь у виконанні заходів щодо боротьби з карантинними рослинами, та не допускати подальшого розповсюдження цих бур’янів на території селища та району.
Стаття 22 Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного добробуту» зобов’язує утримувати земельні ділянки та території в належному санітарному стані, не тільки органи виконавчої влади чи місцевого самоврядування та підприємства усіх форм власності, але й громадян.
Лише спільними зусиллями ми зможемо подолати цей карантинний бур’ян.
«Про внесені зміни до Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для підтримки галузі тваринництва, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 7 лютого 2018 року №107»
Автор Внутрішня політикаУправління агропромислового і економічного розвитку та інфраструктури Катеринопільської райдержадміністрації повідомляє, що у відкритому доступі знаходяться інформаційні матеріали щодо державних програм підтримки
Автор Внутрішня політика- Сайт, присвячений підтримці сільськогосподарських виробників
http://dotacii.minagro.gov.ua/ua
2. Відеоролики, які у доступній формі показують необхідні кроки для отримання держпідтримки сільгоспвиробникам. А саме:
- як отримати 70%-ву компенсацію кооперативам за придане обладнання
- як отримати 25%-ву компенсацію вартості за придбану сільськогосподарську техніку українського виробництва
- як отримати 2500 гривень на теля
https://www.yotube.com/watch?v=uN4Y6MGp-yY;
- як отримати 80%-ву компенсацию вартості саджанців
https://www.youtube.com/watch?v-YBti2HhpAZU.
3. Інфографіки, для більш зручного ознайомлення з програмами державної підтримки галузі АПК: http://minagro.gov.ua/uk/node/25576.
Пропонуємо скористатися ними в роботі.
Щодо попередження випадків отруєння та загибелі бджіл внаслідок порушення вимог чинного законодавства щодо використання пестицидів та агрохімікатів при обробці посівів сільськогосподарських рослин
Автор Внутрішня політикаЗ початком весняно – польових робіт сільгосптоваровиробники широко застосовують отрутохімікати для обробки посівів. Юридичні та фізичні особи які застосовують засоби захисту рослин зобов’язані дотримуватися діючих нормативно-правових актів, що передбачають охорону бджіл від отруєння. В минулому році у зв’язку із порушеннями при масовому застосуванні на посівних площах сільськогосподарських рослин пестицидів, почастішали випадки отруєння та загибелі бджіл.
Відповідно до статті 37 Закону України «Про бджільництво» фізичні та юридичні особи, які застосовують засоби захисту рослин для обробки медоносних рослин, зобов’язані не пізніше ніж за три доби до початку обробки через засоби масової інформації попередити про це пасічників, пасіки яких знаходяться на відстані до десяти кілометрів від оброблюваних площ. При цьому повідомляється дата обробки, назва препарату, ступінь і термін дії токсичності препарату.
Відповідно до пункту 7 «Інструкції щодо попередження та ліквідації хвороб і отруєнь бджіл» власників пасік оповіщають за три доби до хімобробок з зазначенням застосовуваного отрутохімікату, місця (у радіусі 7 км), часу і способу проведення обробки. Указують час ізоляції бджіл. Обробки проводять у період відсутності льоту бджіл у ранкові або вечірні години. Не допускають обробку квітучих медоносів і пилконосів під час масового льоту бджіл.
Згідно підпункту 5.26 пункту 5 «Державних санітарних правил авіаційного застосування пестицидів і агрохімікатів у народному господарстві України» забороняється проведення авіаційних обробок пестицидами всіх груп токсичності з метою боротьби з шкідниками та хворобами сільськогосподарських культур, лісових та інших угідь, які розташовані ближче:
а) 5 км від місця постійного перебування медоносних пасік;
б) 2 км від рибогосподарських водойм, відкритих джерел водопостачання, місць випасу домашніх тварин, об'єктів природно-заповідного фонду (заповідників, національних парків, ботанічних і зоологічних заказників і т. д.);
в) 1 км від населених пунктів, тваринницьких і птахівничих ферм, а також посівів сільськогосподарських культур, які вживаються в їжу без термічної обробки, садів, виноградників і місць проведення інших сільськогосподарських робіт.
Відповідно до статті 38 Закону України «Про бджільництво» порушення законодавства в галузі бджільництва тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно з законами України. Зокрема відповідальність за порушення законодавства в галузі бджільництва несуть особи, винні у:
а) неповідомленні (приховуванні) або наданні неправдивої інформації про виникнення загрози бджолам при застосуванні засобів захисту рослин;
б) порушенні технології вирощування рослин сільськогосподарського та іншого призначення, що призвело до погіршення умов у ареалах розселення бджіл.
Відповідно до статті 20 Закону України «Про пестициди і агрохімікати» порушення законодавства про пестициди і агрохімікати тягне за собою цивільну, дисциплінарну, адміністративну або кримінальну відповідальність згідно з чинним законодавством. Зокрема, відповідальність несуть особи, винні у:
- приховуванні або перекрученні інформації, що могло спричинити або спричинило загрозу життю та здоров'ю людини, а так само майну і навколишньому природному середовищу;
- недотриманні вимог стандартів, санітарних норм і правил та інших нормативних документів під час виробництва, транспортування, зберігання пестицидів, агрохімікатів і технічних засобів їх застосування;
- забрудненні пестицидами і агрохімікатами понад допустимі рівні сільськогосподарської сировини, кормів, харчових продуктів, ґрунту, води, повітря;
- порушенні регламентів та санітарних норм і правил транспортування, зберігання, торгівлі та застосування пестицидів і агрохімікатів;
- застосуванні пестицидів, агрохімікатів, технічних засобів, які не пройшли державних випробувань, реєстрації, перереєстрації;
- невиконанні законних вимог посадових осіб, які здійснюють державний нагляд і контроль;
- використанні завідомо фальсифікованих пестицидів і агрохімікатів.
Для попередження випадків отруєння та загибелі бджіл внаслідок порушення вимог чинного законодавства щодо використання пестицидів та агрохімікатів при обробці посівів сільськогосподарських рослин нагадуємо про необхідність забезпечення належного контролю цих питань та інформування сільгосптоваровиробників щодо їхньої відповідальності згідно із Законами України.
Крім того звертаємо увагу на наявність зручних для використання як пасічниками так і агровиробниками інтернет-ресурсів, зокрема системи моніторингу «GRAND EXPERT» (веб-сайт: www grand.expert.), використання яких покращить комунікацію між ними та стане додатковим дієвим механізмом по запобіганню отруєнь бджіл.
Про стан проходження весняно – польових робіт в Катеринопільському районі та дотримання Правил з охорони праці в сільськогосподарському виробництві.
Автор Внутрішня політикаСтаном на 12.04.2018 року проведено підживлення озимих зернових культур агроформуваннями району усіх форм власності на 72,5 відсотках площ посіву (9375 га) - 6801 га. Зокрема ріпак підживлено на площі 1506 га, що становить 100% до посівних площ.
Станом на 12.04.2018 року закрито вологи на площі 23 690 га, що становить 63,7% від посівних площ.
Великий обсяг робіт проводиться по хімзахисту сільськогосподарських культур. Це і протруєння насіння, хімічна прополка озимих культур, а також боротьба з шкідниками та хворобами рослин. Проведено захист озимих культур на площі 5800 га, що становить 62%.
Проводиться посів ярих культур, посіяно 280 га ячменю – 18,6%, 140 га гороху, що становить 15,5% до плану та 60 га овесу – 100%.
Розпочато посіви технічних та олійніх культур, посіяно соняшника на площі 30 га при плані посіву – 8000 га та 22 га ярого ріпака, що становить 44 % до запланованих площ.
Посіяно багаторічних трав на площі 60 га, що становить 90% від запланованих площ, 560 га однорічних на корм.
За попередніми підрахунками для проведення комплексу весняно-польових робіт в районі потрібно біля 324 млн. грн., з них власні кошти підприємств – 275,4 млн.грн.. На паливно – мастильні матеріали потреба – 80,5 млн.грн., мінеральні добрива – 36,3 млн.грн., засоби захисту рослин - 25,3 млн.грн., запчастини та ремонт техніки – 17,5 млн.грн.
станом на 12.04.2018 року освоєно коштів в сумі 100,1 млн. грн., що становить 30,9 %. Планується залучити кредитні кошти в сумі 48,4 млн. гривень.
Аграрії району продовжують засипку насіння, закупівлю та накопичення мінеральних добрив, паливно – мастильних матеріалів, засобів захисту рослин.
Забезпеченість господарств кондиційним насінням ярих зернових культур становить 105 % до планових показників або всього 470 тонн (448 тонн), з них: 230 т ярого ячменю, 7,2 т вівса, 217,2 т гороху, 15,6 т гречки. Крім того, 700 т сої – 57% (План – 942 тонни)
Агроформуваннями району придбано 5200 тонн мінеральних добрив (План - 6610 тис. тонн), що становить 79 % до потреби, зокрема:
азотних 2300 т або 92 % від потреби (План – 2500 т.);
складних (нітроамофоска та інші) 2900 т або 71,0 % від потреби (План - 4110 т.).
Закуплено 850 т дизельного пального та 450 т бензину, використано 40 т дизельного палива та 22 т бензину.
Придбано 2,5 тонн пестицидів, з них: інсектицидів – 0,6 т, фунгіцидів – 0,7 т , гербіцидів – 1,1 т, біопрепаратів – 0,1т.
До проведення комплексу весняно – польових робіт підготовлено 98 % тракторів, 97 % сівалок, 98 % культиваторів, 97 % іншої ґрунтообробної техніки.
Управління агропромислового і економічного розвитку та інфраструктури райдержадміністрації наполегливо рекомендує роботодавцям, керівникам сільськогосподарських підприємств, головам фермерських господарств, інженерам з охорони праці при проведенні комплексу весняно-польових робіт посилити профілактичну роботу по запобіганню виробничого травматизму у поточному році.
Слід організувати роботу згідно Правил з охорони праці в сільськогосподарському виробництві, дотримуватись нормативних актів з охорони праці, а сааме.
Разом з тим, звертаємо особливу увагу роботодавців на заборону застосування праці осіб молодше вісімнадцяти років на важких роботах і на роботах з шкідливими або небезпечними умовами праці. Також забороняється залучати неповнолітніх до нічних надурочних робіт і робіт у вихідні дні та до підіймання і переміщення речей, маса яких перевищує встановлені для них граничні норми.
Наразі, необхідною умовою успішного проведення комплексу весняно-польових робіт та збереження людського потенціалу є створення керівниками сільськогосподарських формувань безпечних умов праці найманих працівників, здійснення належного контролю за підлеглими працівниками та суворе дотримання працівниками трудової та виробничої дисципліни, правил охорони праці, пожежної безпеки.
Безпека працівника під час проведення комплексу весняно-польових робіт
Автор Внутрішня політикаУправління агропромислового і економічного розвитку та інфраструктури райдержадміністрації наполегливо рекомендує роботодавцям, керівникам сільськогосподарських підприємств, головам фермерських господарств, інженерам з охорони праці напередодні розпалу весняно – польових робіт посилити профілактичну роботу по запобіганню виробничого травматизму.
Весняно – польові роботи – напружений етап річного циклу агропромислового виробництва. Зокрема, у березні – квітні сільськогосподарськими підприємствами виконується біля третини річного обсягу польових тракторних і, майже, така ж частка транспортних робіт.
У цей час пожвавлюються також інші роботи в агропромисловому виробництві. Зростає, в порівнянні із зимовими місяцями, кількість зайнятих на ручних роботах працівників, у першу чергу, на технологічному обслуговуванні та забезпеченні роботи посівних та інших машино – тракторних агрегатів.
Все це об’єктивно збільшує вірогідність травматизму, особливо при недотриманні правил техніки безпеки та охорони праці і внаслідок неналежної організації робіт.
Умови праці у сільськогосподарському виробництві мають свої особливості. В основному польові роботи виконуються на значній відстані від центральної садиби і тракторної бригади. Через це понижується контроль за безпекою працюючих зі сторони адміністрації господарства. У цих умовах підвищується особиста відповідальність механізаторів за безпеку проведення робіт.
Причинами аварій і нещасних випадків при експлуатації сільськогосподарської техніки, особливо при проведені весняно – польових робіт є:
- технічна несправність тракторів і сільськогосподарських машин;
- порушення технологічного процесу;
- не проведення навчання та перевірки знань з питань охорони праці працівникам господарств;
- порушення виробничої і технологічної дисципліни;
- відсутність медичних оглядів;
Відповідальними особами за організацію охорони праці під час проведення весняно –польових робіт призначаються:
- в цілому по господарству – головний агроном, головний інженер;
- по відділках, бригаді – керуючий відділком, бригадири тракторних і польових бригад.
Управління наполегливо рекомендує роботодавцям, керівникам сільськогосподарських підприємств, головам фермерських господарств, інженерам з охорони праці напередодні розпалу весняно – польових робіт посилити профілактичну роботу по запобіганню виробничого травматизму в поточному році.
Організувати роботу згідно Правил з охорони праці в сільськогосподарському виробництві; дотримуватись нормативних актів з охорони праці:
- організувати навчання працюючих безпечним методам роботи;
- провести інструктаж з охорони праці з усіма працівниками, зайнятими на виробничих процесах;
- забезпечити працюючих спецодягом, засобами індивідуального захисту, аптечкою, питною водою та засобами пожежогасіння;
- відвести місце для відпочинку, споживання їжі та паління;
- не допускати до роботи осіб, які не пройшли медичний огляд;
- не допускати до роботи осіб хворих, перевтомлених, тих, які знаходяться в нетверезому стані, або тих, що не пройшли інструктаж з охорони праці;
- провести заходи щодо зміцнення трудової та виробничої дисципліни;
- для виконання технологічних процесів не допускати машини і обладнання, які мають технічні несправності;
- заміняти, регулювати та очищати робочі органи машин дозволяється тільки при непрацюючому двигуні трактора, після того, як будуть опущені, або встановлені на підставки, робочі органи;
- не допускати експлуатацію машин без передбачених конструкцією огорож рухомих елементів;
- під час агрегатування трактора з причіпними машинами необхідно зашплінтувати з’єднувальний пристрій. Агрегати, до складу яких входять причіпні машини, з робочим місцем, обладнати двосторонньою сигналізацією;
- причепи до трактора і навіска сільськогосподарських машин повинні виконуватись особами, які обслуговують дану машину, із застосуванням інструменту підйомних пристосувань, які гарантують безпечне виконання операцій.
При підготовці поля до посіву:
- вибрати і вивезти каміння, засипати ями та інші перешкоди;
- проробити контрольні борозни;
- відбити поворотні смуги;
- відзначити місця для відпочинку.
Причіп та навіску машин і обладнання на трактор необхідно виконувати удвох. Робітник, який здійснює зчіпку (навіску), не повинен стояти на шляху руху трактора до машин, а зчіпку починати тільки після сигналу тракториста. Тракторист повинен вести трактор на пониженій передачі, на малих обертах двигуна, без ривків слідкувати за діями зчіпками і весь час тримати ногу на педалі головної муфти зчеплення. З’єднувати причіпну сергу з причіпним пристроєм машин потрібно тільки при зупиненому тракторі і виключеній передачі.
Сівалки і посадкові машини повинні мати:
- перила за спиною сівальника - на висоті 1 метра, якщо причіплені борони котки, шлейфи і т.д.
- захисні огородження зубчатих і ланцюгових передач;
- пристосування для очищення робочих органів;
- двосторонню сигналізацію.
Завантаження сівалок посівним матеріалом та добривами повинне виконуватись тільки при допомозі механічної заправки.
При застосуванні гербіцидів та пестицидів для обробітку безпосередньо в полі необхідно обов’язково пересвідчитись, що в зоні роботи агрегату та на прилеглих полях не працюють люди, а в разі виконання на цих полях агротехнічних операцій, в подальшому витримати карантинні строки, які встановлені на певний вид пестицидів.
На навісних сівалках робота сівальника забороняється. Обслуговування одним працюючим більше однієї сівалки забороняється. Сівальник під час виконання робіт повинен бути одягнений в спецодяг, спецвзуття, використовувати ЗІЗ (захисні окуляри і респіратор).
Забороняється сівальнику під час руху агрегату переходити з сівалки на сівалку, сидіти на насіннєвих ящиках, працювати при знятих огорожах, очищати руками робочі органи.
Разом з тим, звертаємо особливу увагу роботодавців на заборону застосування праці осіб молодше вісімнадцяти років на важких роботах і на роботах з шкідливими або небезпечними умовами праці. Також забороняється залучати неповнолітніх до нічних надурочних робіт і робіт у вихідні дні та до підіймання і переміщення речей, маса яких перевищує встановлені для них граничні норми.
Наразі, необхідною умовою успішного проведення комплексу весняно-польових робіт та збереження людського потенціалу є створення керівниками сільськогосподарських формувань безпечних умов праці найманих працівників, здійснення належного контролю за підлеглими працівниками та суворе дотримання працівниками трудової та виробничої дисципліни, правил охорони праці, пожежної безпеки.
